www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марк Аллегре У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллегре фр Marc Allégret нар 23 грудня 1900 Базель Швейца

Марк Аллегре

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллегре.

Марк Аллегре́ (фр. Marc Allégret; нар. 23 грудня 1900, Базель, Швейцарія — 3 листопада 1973, Париж, Франція) — французький сценарист і кінорежисер.

Марк Аллегре
фр. Marc Allégret
Марк Аллегре (ліворуч) і Андре Жід, 1920 р.
Дата народження 22 грудня 1900(1900-12-22)[…]
Місце народження Базель, Швейцарія
Дата смерті 3 листопада 1973(1973-11-03)[…] (72 роки)
Місце смерті Париж, Франція
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Alma mater Інститут політичних досліджень
Роки активності 1927-1970
IMDb ID 0002165
Марк Аллегре у Вікісховищі

Біографія та кар'єра ред.

Марк Аллегре народився у швейцарському Базелі 23 грудня 1900 року в сім'ї протестантського священика-місіонера Елі́ Аллегре (1865—1940), наставника й учителя відомого французького письменника і лауреата Нобелівської премії з літератури Андре Жіда. Жід був частим гостем в сім'ї Аллегре і вступив в гомосексуальний зв'язок з Марком, коли останньому було 15 років. Після цього Андре підтримував близькі стосунки з Марком упродовж кількох років і дуже хворобливо реагував на зближення Марка з режисером Жаном Кокто. Близькі стосунки Андре Жіда з Марком Аллегре закінчилися після їхньої спільної поїздки по Африці у 1926 році, коли Аллегре виявив, що жінки приваблюють його більше. Проте вони залишалися добрими друзями до самої смерті Жіда у 1951 році.

Марк Аллегре закінчив Школу політичних наук у Парижі, отримавши диплом з юриспруденції, але за фахом працювати не став. Під час поїздки до Африки з Андре Жідом у 1926-му році Марк проводив кінозйомку їхньої подорожі, цій короткометражні документальній стрічці він дав назву «Вояж у Конго» (фр. Voyage au Congo, 1927); того ж року під тією ж назвою вийшов щоденник Андре Жіда, який він вів під час африканської поїздки. Після цього Марк Аллегре повністю присвятив себе кінематографу. Протягом кількох років працював асистентом у Робера Флорея і Огюста Женіна. Деякий час пропрацювавши асистентом, Аллегре почав знімати ігрове кіно. Слідом за ним в кінематограф прийшов і його молодший брат Ів Аллегре, що також став відомим режисером.

У перші роки звукового кіно (початок 1930-х) Марк переважно адаптував для кіно п'єси, що мала успіх на сценах паризьких театрів: «Мамзель Нітуш» (за оперетою Флорімона Ерве, 1931), «Фанні» (за Марселем Паньолем, 1932).

У 1934 поставив фільм «Озеро дами» (та завів романтичні стосунки з виконавицею головної ролі Сімоною Сімон), у 1936 — «Очима Заходу». У співпраці зі сценаристами А. Жансоном і А. Каяттом, композитором Ж. Оріком, оператором К. Матра Аллегре поставив фільми «Буря» (1937) та «Грібуй» (1937). Друга світова війна перервала роботу Аллегре над фільмом «Корсар». Під час окупації Франції Аллегре зняв кілька комедій, серед яких «Фелісі Нантей» (1943) та «Крихітки з набережною квітів» (1944), де дебютував Жерар Філіп. Після війни зняв фільм «Петрюс», у якому знуву знялися разом Сімона Сімон і Фернандель, а потім зняв три стрічки у Великій Британії.

На відміну від брата Іва Аллегре, який знімав гостросоціальні стрічки, а також екранізував відомих письменників, таких як А. Камю або Е. Золя, Марк Аллегре був фахівцем у «легких» жанрах. Свої найкращі фільми режисер зняв у 1930-і роки, у післявоєнний же період у його кар'єрі помітних успіхів не було. Мелодрами, комедії, водевілі Марка мали великий успіх у прокаті, в них знімалися практично усі «зірки» французького кіно 1930-1960-х років. Фернандель починав кар'єру в перших стрічках Аллегре («Найкраща господиня», «Біле і чорне»), в «Зузу» з'явився молодий Жан Габен. Надалі Аллегре працював з Арлетті («Пригода в Парижі»), з Данієль Делорм («Крихітки з набережною квітів»), з Анні Жирардо («Любов — гра») і з Катрін Денев («Софі» в альманасі «Парижанки»).

Повернувшись до Францію з Великої Британії, Аллегре зняв у 1952 році документальний фільм «З Андре Жідом», у 1953 — «Жульєтта», де задіяв ціле сузір'я акторів — Жан Маре, Жанна Моро, Дані Робен. У 1955 поставив в Англії фільм «Коханець леді Чаттерлей», вперше екранізувавши скандальний роман Д. Г. Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Головну роль у фільмі зіграла Даніель Дар'є. У Європі напередодні сексуальної революції ця стрічка викликала очікуваний інтерес, але її поява в пуританській Америці викликала небувалий скандал і судовий процес.

У 1960-і Марк Аллегре зняв кілька документальних фільмів, а потім — свій останній художній фільм «Бал графа д'Оржель», показ якого відбувся у 1970 році на відкритті 23-го Каннського фестивалю.

Особисте життя ред.

У 1938 році Марк Аллегре одружився з акторкою Надін Фогель (розлучені).

Помер у Парижі 3 листопада 1973 році у віці 72-х років. Похований на цвинтарі Гонар у Версалі.

Фільмографія ред.

Режисер ред.

  • 1930 — Найкраща господиня / La meilleure bobonne (к/м)
  • 1931 — Біле і чорне / Le blanc et le noir
  • 1931 — Мамзель Нітуш / Mam'zelle Nitouche
  • 1931 — Нічна атака / Attaque nocturne (к/м)
  • 1931 — Я повинен щось вам сказати / J'ai quelque chose a vous dire (к/м)
  • 1932 — Маленька шоколадниця / La petite chocolatiere
  • 1932 — Фанні / Fanny
  • 1934 — Озеро дам / Lac aux dames
  • 1934 — Готель вільного обміну / L'hotel du libre echange
  • 1934 — Без сім'ї / Sans famille
  • 1934 — Зузу / Zouzou
  • 1935 — Прекрасні днинки / Les beaux jours
  • 1936 — Очима Заходу / Sous les yeux d'occident
  • 1936 — Пригода в Парижі / Aventure a Paris
  • 1936 — Вередливі коханці / Les amants terribles
  • 1937 — Простофіля / Gribouille
  • 1937 — Дама Малакі / La dame de Malacca
  • 1938 — Буря / Orage
  • 1938 — Вхід для артистів / Entree des artistes
  • 1939 — Корсар / Le corsaire
  • 1941 — Парад семи ночей / Parade en 7 nuits
  • 1942 — Арлезіанка / L'arlesienne
  • 1942 — Прекрасна пригода / La belle aventure
  • 1944 — Крихітки з набережної квітів / Les petites du quai aux fleurs
  • 1944 — Люнегард / Lunegarde
  • 1945 — Фелісі Нантей / Felicie Nanteuil
  • 1946 — Петрюс / Petrus
  • 1948 — Бланш Ф'юри / Blanche Fury
  • 1950 — Марія Шапделен / Maria Chapdelaine
  • 1951 — Шантаж / Blackmailed
  • 1952 — З Андре Жідом / Avec Andre Gide
  • 1952 — Дівчина і привид / La demoiselle et son revenant
  • 1953 — Жульєтта / Julietta
  • 1954 — Закоханий Паріс / L'amante di Paride
  • 1955 — Майбутні зірки / Futures vedettes
  • 1955 — Коханець леді Чаттерлей / L'amant de lady Chatterley
  • 1956 — Обриваючи пелюстки ромашки / En effeuillant la marguerite
  • 1957 — Кохання — гра / L'amour est en jeu
  • 1958 — Будь красивою та помовчуй / Sois belle et tais-toi
  • 1958 — Дивна неділя / Un drole de dimanche
  • 1959 — Бандити / Les affreux
  • 1961 — Демони ночі / Les demons de minuit
  • 1962 — Парижанки / Les parisiennes
  • 1963 — Мерзотні звичаї / L'abominable homme des douanes
  • 1970 — Бал графа д'Оржель / Le bal du comte d'Orgel

Сценарист ред.

  • 1931 — Мамзель Нітуш / Mam'zelle Nitouche (адаптація).
  • 1932 — Маленька шоколадниця / La petite chocolatiere
  • 1934 — Озеро дам / Lac aux dames
  • 1934 — Готель вільного обміну / L'hotel du libre echange
  • 1939 — Корсар / Le corsaire (адаптація)
  • 1941 — Парад семи ночей / Parade en 7 nuits
  • 1946 — Петрюс / Petrus
  • 1950 — Марія Шапделен / Maria Chapdelaine
  • 1952 — З Андре Жідом / Avec Andre Gide
  • 1954 — Закоханий Паріс / L'amante di Paride
  • 1955 — Майбутні зірки / Futures vedettes
  • 1955 — Коханець леді Чаттерлей / L'amant de lady Chatterley
  • 1956 — Обриваючи пелюстки ромашки / En effeuillant la marguerite
  • 1958 — Будь красивою та помовчуй / Sois belle et tais-toi
  • 1959 — Бандити / Les affreux (в титрах не зазначений)
  • 1962 — Парижанки / Les parisiennes
  • 1970 — Бал графа д'Оржель / Le bal du comte d'Orgel

Визнання ред.

Нагороди та номінації Марка Аллегре
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1938 Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм Вхід для артистів Номінація
1951 Золотий лев З Андре Жідом Номінація

Джерела ред.

  • Лепроон П. Современные французские режиссёры / Пер. с фр. — М. : Изд-во иностранной литературы, 1960.(рос.)
  • Billard P. André Gide et Marc Allégret, le roman secret. — Paris : Plon, 2006.
  • Gide A. Marc Allégret: Correspondance, 1917-1949. — Paris : Gallimard, 2005.

Примітки ред.

  1. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #126419531 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Клейн Л. С. Другая любовь: природа человека и гомосексуальность. — Фолио-Пресс, 2000. — С. 167. (рос.)
  7. Billard P., 2006.
  8. Billard P., 2006, с. 276—279.
  9. (фр.). Portale du film documentaire. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 4 вересня 2013. 
  10. (фр.). Les Indépendants du 1er Siècle. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 4 вересня 2013. 
  11. Нагороди та номінації Марка Аллегре на сайті IMDb(англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Allegre Mark Allegre fr Marc Allegret nar 23 grudnya 1900 Bazel Shvejcariya 3 listopada 1973 Parizh Franciya francuzkij scenarist i kinorezhiser Mark Allegrefr Marc AllegretMark Allegre livoruch i Andre Zhid 1920 r Data narodzhennya 22 grudnya 1900 1900 12 22 1 2 Misce narodzhennya Bazel Shvejcariya 4 Data smerti 3 listopada 1973 1973 11 03 5 4 72 roki Misce smerti Parizh Franciya 4 Gromadyanstvo FranciyaProfesiya kinorezhiser scenaristAlma mater Institut politichnih doslidzhenRoki aktivnosti 1927 1970IMDb ID 0002165Mark Allegre u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya ta kar yera 2 Osobiste zhittya 3 Filmografiya 3 1 Rezhiser 3 2 Scenarist 4 Viznannya 5 Dzherela 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya ta kar yera red Mark Allegre narodivsya u shvejcarskomu Bazeli 23 grudnya 1900 roku v sim yi protestantskogo svyashenika misionera Eli Allegre 1865 1940 nastavnika j uchitelya vidomogo francuzkogo pismennika i laureata Nobelivskoyi premiyi z literaturi Andre Zhida Zhid buv chastim gostem v sim yi Allegre i vstupiv v gomoseksualnij zv yazok z Markom koli ostannomu bulo 15 rokiv Pislya cogo Andre pidtrimuvav blizki stosunki z Markom uprodovzh kilkoh rokiv i duzhe hvoroblivo reaguvav na zblizhennya Marka z rezhiserom Zhanom Kokto 6 Blizki stosunki Andre Zhida z Markom Allegre zakinchilisya pislya yihnoyi spilnoyi poyizdki po Africi u 1926 roci koli Allegre viyaviv sho zhinki privablyuyut jogo bilshe Prote voni zalishalisya dobrimi druzyami do samoyi smerti Zhida u 1951 roci 7 Mark Allegre zakinchiv Shkolu politichnih nauk u Parizhi otrimavshi diplom z yurisprudenciyi ale za fahom pracyuvati ne stav Pid chas poyizdki do Afriki z Andre Zhidom u 1926 mu roci Mark provodiv kinozjomku yihnoyi podorozhi cij korotkometrazhni dokumentalnij strichci vin dav nazvu Voyazh u Kongo fr Voyage au Congo 1927 togo zh roku pid tiyeyu zh nazvoyu vijshov shodennik Andre Zhida yakij vin viv pid chas afrikanskoyi poyizdki Pislya cogo Mark Allegre povnistyu prisvyativ sebe kinematografu Protyagom kilkoh rokiv pracyuvav asistentom u Robera Floreya i Ogyusta Zhenina Deyakij chas propracyuvavshi asistentom Allegre pochav znimati igrove kino Slidom za nim v kinematograf prijshov i jogo molodshij brat Iv Allegre sho takozh stav vidomim rezhiserom U pershi roki zvukovogo kino pochatok 1930 h Mark perevazhno adaptuvav dlya kino p yesi sho mala uspih na scenah parizkih teatriv Mamzel Nitush za operetoyu Florimona Erve 1931 Fanni za Marselem Panolem 1932 U 1934 postaviv film Ozero dami ta zaviv romantichni stosunki z vikonaviceyu golovnoyi roli Simonoyu Simon 8 u 1936 Ochima Zahodu U spivpraci zi scenaristami A Zhansonom i A Kayattom kompozitorom Zh Orikom operatorom K Matra Allegre postaviv filmi Burya 1937 ta Gribuj 1937 Druga svitova vijna perervala robotu Allegre nad filmom Korsar 9 Pid chas okupaciyi Franciyi Allegre znyav kilka komedij sered yakih Felisi Nantej 1943 ta Krihitki z naberezhnoyu kvitiv 1944 de debyutuvav Zherar Filip Pislya vijni znyav film Petryus u yakomu znuvu znyalisya razom Simona Simon i Fernandel a potim znyav tri strichki u Velikij Britaniyi Na vidminu vid brata Iva Allegre yakij znimav gostrosocialni strichki a takozh ekranizuvav vidomih pismennikiv takih yak A Kamyu abo E Zolya Mark Allegre buv fahivcem u legkih zhanrah Svoyi najkrashi filmi rezhiser znyav u 1930 i roki u pislyavoyennij zhe period u jogo kar yeri pomitnih uspihiv ne bulo Melodrami komediyi vodevili Marka mali velikij uspih u prokati v nih znimalisya praktichno usi zirki francuzkogo kino 1930 1960 h rokiv Fernandel pochinav kar yeru v pershih strichkah Allegre Najkrasha gospodinya Bile i chorne v Zuzu z yavivsya molodij Zhan Gaben Nadali Allegre pracyuvav z Arletti Prigoda v Parizhi z Daniyel Delorm Krihitki z naberezhnoyu kvitiv z Anni Zhirardo Lyubov gra i z Katrin Denev Sofi v almanasi Parizhanki Povernuvshis do Franciyu z Velikoyi Britaniyi Allegre znyav u 1952 roci dokumentalnij film Z Andre Zhidom u 1953 Zhulyetta de zadiyav cile suzir ya aktoriv Zhan Mare Zhanna Moro Dani Roben U 1955 postaviv v Angliyi film Kohanec ledi Chatterlej vpershe ekranizuvavshi skandalnij roman D G Lourensa Kohanec ledi Chatterlej Golovnu rol u filmi zigrala Daniel Dar ye U Yevropi naperedodni seksualnoyi revolyuciyi cya strichka viklikala ochikuvanij interes ale yiyi poyava v puritanskij Americi viklikala nebuvalij skandal i sudovij proces U 1960 i Mark Allegre znyav kilka dokumentalnih filmiv a potim svij ostannij hudozhnij film Bal grafa d Orzhel pokaz yakogo vidbuvsya u 1970 roci na vidkritti 23 go Kannskogo festivalyu 10 Osobiste zhittya red U 1938 roci Mark Allegre odruzhivsya z aktorkoyu Nadin Fogel rozlucheni Pomer u Parizhi 3 listopada 1973 roci u vici 72 h rokiv Pohovanij na cvintari Gonar u Versali Filmografiya red Rezhiser red 1930 Najkrasha gospodinya La meilleure bobonne k m 1931 Bile i chorne Le blanc et le noir 1931 Mamzel Nitush Mam zelle Nitouche 1931 Nichna ataka Attaque nocturne k m 1931 Ya povinen shos vam skazati J ai quelque chose a vous dire k m 1932 Malenka shokoladnicya La petite chocolatiere 1932 Fanni Fanny 1934 Ozero dam Lac aux dames 1934 Gotel vilnogo obminu L hotel du libre echange 1934 Bez sim yi Sans famille 1934 Zuzu Zouzou 1935 Prekrasni dninki Les beaux jours 1936 Ochima Zahodu Sous les yeux d occident 1936 Prigoda v Parizhi Aventure a Paris 1936 Veredlivi kohanci Les amants terribles 1937 Prostofilya Gribouille 1937 Dama Malaki La dame de Malacca 1938 Burya Orage 1938 Vhid dlya artistiv Entree des artistes 1939 Korsar Le corsaire 1941 Parad semi nochej Parade en 7 nuits 1942 Arlezianka L arlesienne 1942 Prekrasna prigoda La belle aventure 1944 Krihitki z naberezhnoyi kvitiv Les petites du quai aux fleurs 1944 Lyunegard Lunegarde 1945 Felisi Nantej Felicie Nanteuil 1946 Petryus Petrus 1948 Blansh F yuri Blanche Fury 1950 Mariya Shapdelen Maria Chapdelaine 1951 Shantazh Blackmailed 1952 Z Andre Zhidom Avec Andre Gide 1952 Divchina i privid La demoiselle et son revenant 1953 Zhulyetta Julietta 1954 Zakohanij Paris L amante di Paride 1955 Majbutni zirki Futures vedettes 1955 Kohanec ledi Chatterlej L amant de lady Chatterley 1956 Obrivayuchi pelyustki romashki En effeuillant la marguerite 1957 Kohannya gra L amour est en jeu 1958 Bud krasivoyu ta pomovchuj Sois belle et tais toi 1958 Divna nedilya Un drole de dimanche 1959 Banditi Les affreux 1961 Demoni nochi Les demons de minuit 1962 Parizhanki Les parisiennes 1963 Merzotni zvichayi L abominable homme des douanes 1970 Bal grafa d Orzhel Le bal du comte d Orgel Scenarist red 1931 Mamzel Nitush Mam zelle Nitouche adaptaciya 1932 Malenka shokoladnicya La petite chocolatiere 1934 Ozero dam Lac aux dames 1934 Gotel vilnogo obminu L hotel du libre echange 1939 Korsar Le corsaire adaptaciya 1941 Parad semi nochej Parade en 7 nuits 1946 Petryus Petrus 1950 Mariya Shapdelen Maria Chapdelaine 1952 Z Andre Zhidom Avec Andre Gide 1954 Zakohanij Paris L amante di Paride 1955 Majbutni zirki Futures vedettes 1955 Kohanec ledi Chatterlej L amant de lady Chatterley 1956 Obrivayuchi pelyustki romashki En effeuillant la marguerite 1958 Bud krasivoyu ta pomovchuj Sois belle et tais toi 1959 Banditi Les affreux v titrah ne zaznachenij 1962 Parizhanki Les parisiennes 1970 Bal grafa d Orzhel Le bal du comte d OrgelViznannya red Nagorodi ta nominaciyi Marka Allegre 11 Rik Kategoriya Film RezultatVenecijskij mizhnarodnij kinofestival1938 Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Vhid dlya artistiv Nominaciya1951 Zolotij lev Z Andre Zhidom NominaciyaDzherela red Leproon P Sovremennye francuzskie rezhissyory Per s fr M Izd vo inostrannoj literatury 1960 ros Billard P Andre Gide et Marc Allegret le roman secret Paris Plon 2006 Gide A Marc Allegret Correspondance 1917 1949 Paris Gallimard 2005 Primitki red a b v RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 126419531 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Klejn L S Drugaya lyubov priroda cheloveka i gomoseksualnost Folio Press 2000 S 167 ros Billard P 2006 Billard P 2006 s 276 279 Autour du corsaire fr Portale du film documentaire Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 4 veresnya 2013 Marc Allegret Le decouvreur de Stars fr Les Independants du 1er Siecle Arhiv originalu za 18 sichnya 2014 Procitovano 4 veresnya 2013 Nagorodi ta nominaciyi Marka Allegre na sajti IMDb angl Posilannya red Mark Allegre na sajti IMDb angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mark Allegre amp oldid 40340248