www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маркос Перес Хіменес Маркос Евангеліста Перес Хіменес ісп Marcos Evangelista Pérez Jiménez 25 квітня 1914 20 вересня 200

Маркос Перес Хіменес

Маркос Евангеліста Перес Хіменес (ісп. Marcos Evangelista Pérez Jiménez; 25 квітня 1914 — 20 вересня 2001) — державний та військовий діяч Венесуели. Тимчасовий президент у 1952—1953 роках, президент у 1953—1958 роках.

Маркос Перес Хіменес
Marcos Evangelista Pérez Jiménez
[[Файл:|90px|]]
2 грудня 1952 — 23 січня 1958 року
Попередник: Ерман Суарес Фламеріх
Наступник: Вольфганг Ларрасабаль Угуето
 
Народження: 25 квітня 1914(1914-04-25)[…]
Тачира, Венесуела
Смерть: 20 вересня 2001(2001-09-20)[…] (87 років)
Алькобендас, Мадрид, Іспанія
Поховання: Q52233531?
Країна: Венесуела
Релігія: Католицизм
Освіта: Military Academy of Venezuelad
Партія: Independent Electoral Frontd
Шлюб: Flor María Chalbaudd
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Перес.

Біографія ред.

Маркос Перес Хіменес народився 25 квітня 1914 року в місті Мічелена штату Тачіра в родині землевласника Хуана Переса Бустаманте та шкільної вчительки Адели Хіменес. Закінчив початкову школу в Мічелені й коледж «Gemios Unidos» в колумбійському місті Кукута.

Військову кар'єру розпочав у віці 17 років, у 1931—1934 роках навчався у Військовій академії, яку закінчив у званні молодшого лейтенанта. Артилерист. Пройшов спеціалізовані артилерійські курси (1939) й командно-штабні курси (1940) військової академії «Чоррільяс» у Перу, де подружився з майбутнім перуанським диктатором Мануелем Одріа, а 1941 року, після повернення на батьківщину, отримав звання капітана. Був призначений на посаду відповідального за піхотну й артилерійську підготовку у Військовій школі.

20 січня 1944 року був призначений на посаду начальника 1-го відділу Генерального штабу армії. Відзначився під час перевороту 18 жовтня 1945 року, який було проголошено «Жовтневою революцією», отримав звання майора та був призначений на пост начальника штабу армії.

У 1946–1948 роках — начальник генерального штабу. У званні підполковника брав участь в усуненні конституційного уряду Ромуло Гальєгоса (1947—1948). У 1948—1952 роках був членом ійськової хунти й міністром оборони. 1950 року після убивства Карлоса Дельгадо Чальбо, в організації якого опозиційні політики підозрювали Переса Хіменеса, останній став фактичним главою уряду.

2 грудня 1952 року проголошений військовиками тимчасовим президентом Венесуели, з 19 квітня 1953 до 23 січня 1958 року — президент країни. Установив у країні авторитарний політичний режим. Були заборонені політичні партії, натомість прибутки від видобутку нафти спрямовувались на будівництво житла для робітників і службовців, до країни залучались освічені іммігранти з Європи, поступово підвищувався рівень життя населення.

1957 року отримав звання генерал-майора.

У січні 1958 року був усунутий від влади в результаті народного повстання в Каракасі, підтриманого військовиками. Перес Хіменес втік до Домініканської республіки, а потім до США.

Після цього проживав на віллі вартістю 400 000 доларів поблизу Маямі, в американській пресі йменувався коротко — «Пі Джі» (P.J.). Коли під тиском громадської думки Венесуели було видано ордер на його арешт, Перес Хіменес прибув до в'язниці графства Дейд з орденом Легіону слави США, наданим «за видатну політику іноземних капіталовкладень». Звинувачений у привласненні 14 млн доларів. Перебував в ув'язненні під № 505 в одномісній камері міської в'язниці Маямі. 12 серпня 1963 року держсекретар США Дін Раск заявив про рішення видати Переса Хіменеса Венесуелі за умови, що судове переслідування обмежиться тільки звинуваченнями в шахрайстві. 13 серпня 1963 року, коли літак уже чекав, адвокати Переса Хіменеса домоглись відтермінування видачі, але вже 16 серпня Переса Хіменеса було доставлено літаком до Венесуели.

Був ув'язнений у тюрмі Модело в Каракасі, потім упродовж півтора року утримувався в одномісній камері в місті Сан-Хуан-де-лос-Моррос. 1965 року рішенням Верховного суду Венесуели був засуджений до 13 років і 4 місяців в'язниці. У серпні 1968 року, відсидівши загалом 5 років, Перес Хіменес був звільнений та емігрував до Іспанії, заочно очоливши створену 1965 року його прибічниками партію Націоналістичний цивільний хрестовий похід. В середині березня 1973 року приїжджав на батьківщину, маючи намір виставити свою кандидатуру на президентських виборах, але під тиском громадської думки був змушений залишити країну.

У 1990-их роках відхилив пропозицію президента Рафаеля Кальдери повернутись на батьківщину, а 1999 відмовився приїхати на інавгурацію президента Уго Чавеса.

Маркос Перес Хіменес помер 20 вересня 2001 року в Мадриді від серцевого нападу. Британська «The Guardian» відзначала з цього приводу, що одним він запам'ятався як безжалісний диктатор, який правив через цензуру, тортури і вбивства, а іншим — як втілення військової ефективності й політичної авторитарності. Перес Хіменес став останнім представником «доби великих диктаторів Латинської Америки» 1940—1960-их років. Як парадокс газета наводила поширену сентенцію венесуельського поета Андреса Елоя Бланко, який втік з країни, рятуючись від гонінь військового режиму: «Добрі сини Венесуели помирають за кордоном, натомість погані сини завжди живуть удома».

Примітки ред.

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ Хто є хто..., 1990, с. 344-345.
  5. ↑ Marcos Pérez Jiménez (іспанська). Venezuelatuya. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 27 січня 2013. 
  6. ↑ Eurídice Ledezma (Friday 21 September 2001 02.39 BST). General Marcos Pérez Jiménez (английский). The Guardian. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 27 січня 2013. 
  7. Известия. Злодій з Каракаса., 15 серпня 1963 року.
  8. Известия. Видача відкладена., 15 серпня 1963 року.
  9. Известия. Президент-казнокрад., 18 серпня 1963 року.

Література ред.

  • Портрет диктатора: Маркос Перес Хіменес //ИНИОН РАН, 22.05.92, № 46513, 27 с.
  • Соціально-економічна політика військових урядів у Венесуелі (1948—1958) //ИНИ0Н РАН, 29.05.92, № 46552, 54 с.
  • ВРЕ, третє видання. — М.: Советская Энциклопедия, 1970-77
  • Joaquín Soler Serrano. Pérez Jiménez se confiesa, Edilves, Barcelona, 1983
  • Galve de Martín, María Dolores (2001) La Dictadura de Pérez Jiménez. Editorial de la Universidad Central de Venezuela. Caracas, Venezuela.ISBN 98000166872.
  • Gonzalo Ramírez Cunillán. Secretos de la Dictadura 1948—1958, Editorial Grego s.a., 1996, Caracas
  • Леонід Кравченко. Перес Хіменес, Маркос // Хто є хто у світовій політиці. — М. : Политиздат, 1990. — С. 344-345. — ISBN 5-250-00513-6.
  • Каминін Л. Злодій з Каракаса // Известия. — М., 15 серпня 1963 року.
  • Видача відтермінована // Известия. — М., 15 серпня 1963 року.
  • Президент-казнокрад // Известия. — М., 18 серпня 1963 року.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Markos Evangelista Peres Himenes isp Marcos Evangelista Perez Jimenez 25 kvitnya 1914 20 veresnya 2001 derzhavnij ta vijskovij diyach Venesueli Timchasovij prezident u 1952 1953 rokah prezident u 1953 1958 rokah Markos Peres Himenes Marcos Evangelista Perez Jimenez Fajl 90px Prapor 49 j Prezident Venesueli2 grudnya 1952 23 sichnya 1958 rokuPoperednik Erman Suares FlamerihNastupnik Volfgang Larrasabal Ugueto Narodzhennya 25 kvitnya 1914 1914 04 25 1 2 Tachira VenesuelaSmert 20 veresnya 2001 2001 09 20 1 2 87 rokiv Alkobendas Madrid IspaniyaPohovannya Q52233531 Krayina VenesuelaReligiya KatolicizmOsvita Military Academy of VenezueladPartiya Independent Electoral FrontdShlyub Flor Maria ChalbauddAvtograf Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Peres Zmist 1 Biografiya 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaBiografiya red Markos Peres Himenes narodivsya 25 kvitnya 1914 roku v misti Michelena shtatu Tachira 4 v rodini zemlevlasnika Huana Peresa Bustamante ta shkilnoyi vchitelki Adeli Himenes Zakinchiv pochatkovu shkolu v Micheleni j koledzh Gemios Unidos v kolumbijskomu misti Kukuta 5 Vijskovu kar yeru rozpochav u vici 17 rokiv u 1931 1934 rokah navchavsya u Vijskovij akademiyi yaku zakinchiv u zvanni molodshogo lejtenanta Artilerist 4 Projshov specializovani artilerijski kursi 1939 j komandno shtabni kursi 5 1940 vijskovoyi akademiyi Chorrilyas u Peru de podruzhivsya z majbutnim peruanskim diktatorom Manuelem Odria a 1941 roku pislya povernennya na batkivshinu otrimav zvannya kapitana Buv priznachenij na posadu vidpovidalnogo za pihotnu j artilerijsku pidgotovku u Vijskovij shkoli 6 20 sichnya 1944 roku buv priznachenij na posadu nachalnika 1 go viddilu Generalnogo shtabu armiyi 5 Vidznachivsya pid chas perevorotu 18 zhovtnya 1945 roku yakij bulo progolosheno Zhovtnevoyu revolyuciyeyu otrimav zvannya majora ta buv priznachenij na post nachalnika shtabu armiyi 6 U 1946 1948 rokah nachalnik generalnogo shtabu U zvanni pidpolkovnika brav uchast v usunenni konstitucijnogo uryadu Romulo Galyegosa 1947 1948 5 U 1948 1952 rokah buv chlenom ijskovoyi hunti j ministrom oboroni 1950 roku pislya ubivstva Karlosa Delgado Chalbo v organizaciyi yakogo opozicijni politiki pidozryuvali Peresa Himenesa ostannij stav faktichnim glavoyu uryadu 2 grudnya 1952 roku progoloshenij vijskovikami timchasovim prezidentom Venesueli z 19 kvitnya 1953 6 do 23 sichnya 1958 roku prezident krayini Ustanoviv u krayini avtoritarnij politichnij rezhim Buli zaboroneni politichni partiyi natomist pributki vid vidobutku nafti spryamovuvalis na budivnictvo zhitla dlya robitnikiv i sluzhbovciv do krayini zaluchalis osvicheni immigranti z Yevropi postupovo pidvishuvavsya riven zhittya naselennya 1957 roku otrimav zvannya general majora 5 U sichni 1958 roku buv usunutij vid vladi v rezultati narodnogo povstannya v Karakasi pidtrimanogo vijskovikami Peres Himenes vtik do Dominikanskoyi respubliki a potim do SShA 4 Pislya cogo prozhivav na villi vartistyu 400 000 dolariv poblizu Mayami v amerikanskij presi jmenuvavsya korotko Pi Dzhi P J Koli pid tiskom gromadskoyi dumki Venesueli bulo vidano order na jogo aresht Peres Himenes pribuv do v yaznici grafstva Dejd z ordenom Legionu slavi SShA nadanim za vidatnu politiku inozemnih kapitalovkladen Zvinuvachenij u privlasnenni 14 mln dolariv Perebuvav v uv yaznenni pid 505 v odnomisnij kameri miskoyi v yaznici Mayami 12 serpnya 1963 roku derzhsekretar SShA Din Rask zayaviv pro rishennya vidati Peresa Himenesa Venesueli za umovi sho sudove peresliduvannya obmezhitsya tilki zvinuvachennyami v shahrajstvi 7 13 serpnya 1963 roku koli litak uzhe chekav advokati Peresa Himenesa domoglis vidterminuvannya vidachi 8 ale vzhe 16 serpnya Peresa Himenesa bulo dostavleno litakom do Venesueli 9 Buv uv yaznenij u tyurmi Modelo v Karakasi 5 potim uprodovzh pivtora roku utrimuvavsya v odnomisnij kameri v misti San Huan de los Morros 1965 roku rishennyam Verhovnogo sudu Venesueli buv zasudzhenij do 13 rokiv i 4 misyaciv v yaznici U serpni 1968 roku vidsidivshi zagalom 5 rokiv Peres Himenes buv zvilnenij ta emigruvav do Ispaniyi zaochno ocholivshi stvorenu 1965 roku jogo pribichnikami partiyu Nacionalistichnij civilnij hrestovij pohid V seredini bereznya 1973 roku priyizhdzhav na batkivshinu mayuchi namir vistaviti svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah ale pid tiskom gromadskoyi dumki buv zmushenij zalishiti krayinu 4 U 1990 ih rokah vidhiliv propoziciyu prezidenta Rafaelya Kalderi povernutis na batkivshinu a 1999 vidmovivsya priyihati na inavguraciyu prezidenta Ugo Chavesa 6 Markos Peres Himenes pomer 20 veresnya 2001 roku v Madridi vid sercevogo napadu Britanska The Guardian vidznachala z cogo privodu sho odnim vin zapam yatavsya yak bezzhalisnij diktator yakij praviv cherez cenzuru torturi i vbivstva a inshim yak vtilennya vijskovoyi efektivnosti j politichnoyi avtoritarnosti Peres Himenes stav ostannim predstavnikom dobi velikih diktatoriv Latinskoyi Ameriki 1940 1960 ih rokiv Yak paradoks gazeta navodila poshirenu sentenciyu venesuelskogo poeta Andresa Eloya Blanko yakij vtik z krayini ryatuyuchis vid gonin vijskovogo rezhimu Dobri sini Venesueli pomirayut za kordonom natomist pogani sini zavzhdi zhivut udoma 6 Primitki red a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Hto ye hto 1990 s 344 345 a b v g d e Marcos Perez Jimenez ispanska Venezuelatuya Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 a b v g d Euridice Ledezma Friday 21 September 2001 02 39 BST General Marcos Perez Jimenez anglijskij The Guardian Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Izvestiya Zlodij z Karakasa 15 serpnya 1963 roku Izvestiya Vidacha vidkladena 15 serpnya 1963 roku Izvestiya Prezident kaznokrad 18 serpnya 1963 roku Literatura red Portret diktatora Markos Peres Himenes INION RAN 22 05 92 46513 27 s Socialno ekonomichna politika vijskovih uryadiv u Venesueli 1948 1958 INI0N RAN 29 05 92 46552 54 s VRE tretye vidannya M Sovetskaya Enciklopediya 1970 77 Joaquin Soler Serrano Perez Jimenez se confiesa Edilves Barcelona 1983 Galve de Martin Maria Dolores 2001 La Dictadura de Perez Jimenez Editorial de la Universidad Central de Venezuela Caracas Venezuela ISBN 98000166872 Gonzalo Ramirez Cunillan Secretos de la Dictadura 1948 1958 Editorial Grego s a 1996 Caracas Leonid Kravchenko Peres Himenes Markos Hto ye hto u svitovij politici M Politizdat 1990 S 344 345 ISBN 5 250 00513 6 Kaminin L Zlodij z Karakasa Izvestiya M 15 serpnya 1963 roku Vidacha vidterminovana Izvestiya M 15 serpnya 1963 roku Prezident kaznokrad Izvestiya M 18 serpnya 1963 roku Posilannya red Poskonina Olga Ivanivna 1992 Ideologiya ta vnutrishnya politika diktaturi Peresa Himenesa u Venesueli 1948 1958 rosijska Referun Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez ispanska Venezuelatuya Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez Biography anglijskoyu Encyclopedia of World Biography Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Euridice Ledezma Friday 21 September 2001 02 39 BST General Marcos Perez Jimenez anglijskoyu The Guardian Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez Marcos Perez Jimenez an old fashioned dictator died on September 20th aged 87 anglijskoyu The Economist Sep 27th 2001 Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez ispanska Venciclopedia Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Omar Gomez Castaneda Gobierno de Marcos Perez Jimenez 1952 1958 ispanska El Centro de Tesis Documentos Publicaciones y Recursos Educativos mas amplio de la Red Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez Feb 28 1955 TIME Magazine Arhiv originalu za 19 grudnya 2012 Procitovano 27 sichnya 2013 Marcos Perez Jimenez Discurso del 20 de diciembre de 1957 ispanska YouTube Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 27 sichnya 2013 VENEZUELA MARCOS PEREZ JIMENEZ HELICOIDE PARTE 2 ispanska YouTube Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Markos Peres Himenes amp oldid 36360746