www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марин Дринов Батько Посада Діти Мати Чоловік Дужина Марин Стоянов ДриновНародився 20 жовтня 2 листопада 1838 1838 11 02

Марин Дринов

Марин Дринов
Марин Стоянов Дринов
Народився 20 жовтня (2 листопада) 1838(1838-11-02)
Панагюріште, Османська імперія
Помер 13 березня 1906(1906-03-13) (67 років)
Харків, Російська імперія
·туберкульоз
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Національність болгарин
Діяльність медієвіст, історик, викладач університету, славіст
Alma mater Московський університет
Галузь історія, філологія
Заклад Імператорський Харківський університет
Посада 1-й міністр народної освіти та релігійних справ Болгарії (1878)
Президент Болгарського літературного товариства
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор слов'янської філології
Членство Петербурзька академія наук
Болгарська академія наук
Сербське вчене товариствоd
Сербська академія наук і мистецтв
Брати, сестри Nayden Drinovd
Peyo Drinovd
 Марин Дринов у Вікісховищі
Див. також: Марин

Мари́н Стоя́нов Дри́нов (болг. Марин Стоянов Дринов, в Росії — Мари́н Степа́нович Дри́нов) (нар. 20 жовтня (2 листопада) 1838(18381102), Панагюріште, Османська імперія — † 13 березня 1906, Харків, Російська імперія) — болгарський історик і філолог, громадський діяч болгарського національного відродження, працював більшу частину життя в Російській імперії. Один із основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства (нині Болгарська академія наук).

Біографія ред.

Як і багато інших болгарських інтелігентів свого покоління, Дринов в молодості емігрував (1858) і здобув освіту в Росії.

З 1858 року навчався в Київській духовній семінарії, потім на історико-філологічному факультеті Московського університету, у 1865—1871 працював в Австрії та в Італії, розшукуючи там документи з болгарської історії, деякий час жив у Празі. У 1869 році став одним із засновників і першим головою Болгарського літературного товариства (Бреїла, Румунія).

Здобув ступінь магістра і став лектором славістики в Харківському університеті, з 1876 — професор.

Захистив магістерську (рос. «Заселение Балканского полуострова славянами», 1873) та докторську (рос. «Южные славяне и Византия в Х веке», 1876) дисертації.

Автор праць про болгарський народ, про історію болгарської церкви (виступав за незалежність її від Константинопольського патріархату), найдавнішої історії слов'ян, про слов'янсько-візантійські відносини. Вивчав давні слов'янські та візантійські рукописи, латинську палеографію (працював у архівах, бібліотеках та музеях Австро-Угорщини, Швейцарії, Італії, Ватикану, 1865—1870).

Після звільнення Болгарії в 1878 році Дринов приїхав на Батьківщину і став (у складі тимчасового російського управління країни) міністром народної освіти та релігійних справ, виконував обов'язки віце-губернатора Софійської області. Був одним з батьків-засновників болгарської держави, співавтором Тирновської конституції. У відповідь на пропозицію австрійського уряду оголосити столицею Болгарії Велико-Тирново, наполіг, щоб нею стала Софія. Дринов запровадив 32-літерний цивільний алфавіт, який вживався у Болгарії до 1945 року (з літерами ять та юсами, а також з німими ь та ъ у кінці слів). Заснував у Софії Національну бібліотеку та археологічний музей..

У 1881 році Дринов повернувся до Харкова і працював там до кінця життя. Доцент (1873—1877), професор слов'янознавства (1879) Харківського університету. Секретар (1877), голова Історико-філологічного товариства при Харківському університеті (1890—1897).

Член-кореспондент Петербурзької АН (1898), член багатьох зарубіжних наукових товариств, почесний член усіх існуючих на той час у слов'янських країнах академій наук. Дійсний статський радник (з 1896). Нагороджений російськими орденами Святого Станіслава І ступеня, Святої Анни ІІ ступеня, Святого Володимира ІІІ ступеня, кавалер болгарського ордену «За громадянські заслуги» II ступеня та інші.

Помер після тривалої хвороби (туберкульозу).

Іменем Дринова названо академічне видавництво БАН, а також Центр болгаристики та балканських досліджень Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У Софії та Панагюріште встановлено пам'ятники Дринову, на будівлі Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна встановлено меморіальну дошку. Найвища нагорода АН Болгарії називається «Золота медаль імені М. Дринова».

Наукова діяльність ред.

Запровадив єдину болгарську орфографію, заклав основи сучасної болгарської літературної мови. Працями з історії південнослов'янських народів, зокрема болгарського. народу, започаткував історичну науку в Болгарії, є основоположником академічного слов'янознавства у Болгарії та Харківської школи історичної болгаристики.

Засновник (1869) і перший голова Болгарського літературного товариства («Българско книжовно дружество», з 1911 року — Академія наук Болгарії). 

Със своя чист ум ние лесно можем да ся дигнем и да тръгнем по пътя на истинната цивилизация

Праці ред.

Про Дринова ред.

  • Изследвания в чест на Марин Стоянов Дринов. София, 1960. (болг.)
  • Кирило-Методиевска енциклопедия. Т. I. София, 1985, 614—616. (болг.)
  • Gjuzelev, V. Marin Drinov (1838—1906) — Begründer der bulgarischen Slawistik und Mediävistik, Palaeobulgarica, XVII (1993), № 4, 107—126. (нім.)

Див. також ред.

  • Дриновський правопис

Примітки ред.

  1. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14682745.2010.504206
  2. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14682745.2010.504206?mobileUi=0
  3. https://foursquare.com/v/%D0%BE%D0%B1%D0%B1-united-bulgarian-bank-%D0%BF%D1%8A%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9/50999e38b0b9ccfdf6e6113e
  4. ↑ http://www.math.bas.bg/digi/drinov/bio.html

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Mati Cholovik Duzhina Marin DrinovMarin Stoyanov DrinovNarodivsya 20 zhovtnya 2 listopada 1838 1838 11 02 Panagyurishte Osmanska imperiyaPomer 13 bereznya 1906 1906 03 13 67 rokiv Harkiv Rosijska imperiya tuberkulozPohovannya Centralnij cvintar SofiyidKrayina Bolgariya 1 2 3 Nacionalnist bolgarinDiyalnist mediyevist istorik vikladach universitetu slavistAlma mater Moskovskij universitetGaluz istoriya filologiyaZaklad Imperatorskij Harkivskij universitetPosada 1 j ministr narodnoyi osviti ta religijnih sprav Bolgariyi 1878 Prezident Bolgarskogo literaturnogo tovaristvaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor slov yanskoyi filologiyiChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Bolgarska akademiya nauk Serbske vchene tovaristvod Serbska akademiya nauk i mistectvBrati sestri Nayden Drinovd 4 Peyo Drinovd 4 Marin Drinov u VikishovishiDiv takozh Marin Mari n Stoya nov Dri nov bolg Marin Stoyanov Drinov v Rosiyi Mari n Stepa novich Dri nov nar 20 zhovtnya 2 listopada 1838 18381102 Panagyurishte Osmanska imperiya 13 bereznya 1906 Harkiv Rosijska imperiya bolgarskij istorik i filolog gromadskij diyach bolgarskogo nacionalnogo vidrodzhennya pracyuvav bilshu chastinu zhittya v Rosijskij imperiyi Odin iz osnovopolozhnikiv bolgarskoyi istoriografiyi pershij prezident Bolgarskogo literaturnogo tovaristva nini Bolgarska akademiya nauk Zmist 1 Biografiya 1 1 Naukova diyalnist 2 Praci 3 Pro Drinova 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red Yak i bagato inshih bolgarskih inteligentiv svogo pokolinnya Drinov v molodosti emigruvav 1858 i zdobuv osvitu v Rosiyi Z 1858 roku navchavsya v Kiyivskij duhovnij seminariyi potim na istoriko filologichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu u 1865 1871 pracyuvav v Avstriyi ta v Italiyi rozshukuyuchi tam dokumenti z bolgarskoyi istoriyi deyakij chas zhiv u Prazi U 1869 roci stav odnim iz zasnovnikiv i pershim golovoyu Bolgarskogo literaturnogo tovaristva Breyila Rumuniya Zdobuv stupin magistra i stav lektorom slavistiki v Harkivskomu universiteti z 1876 profesor Zahistiv magistersku ros Zaselenie Balkanskogo poluostrova slavyanami 1873 ta doktorsku ros Yuzhnye slavyane i Vizantiya v H veke 1876 disertaciyi Avtor prac pro bolgarskij narod pro istoriyu bolgarskoyi cerkvi vistupav za nezalezhnist yiyi vid Konstantinopolskogo patriarhatu najdavnishoyi istoriyi slov yan pro slov yansko vizantijski vidnosini Vivchav davni slov yanski ta vizantijski rukopisi latinsku paleografiyu pracyuvav u arhivah bibliotekah ta muzeyah Avstro Ugorshini Shvejcariyi Italiyi Vatikanu 1865 1870 Pislya zvilnennya Bolgariyi v 1878 roci Drinov priyihav na Batkivshinu i stav u skladi timchasovogo rosijskogo upravlinnya krayini ministrom narodnoyi osviti ta religijnih sprav vikonuvav obov yazki vice gubernatora Sofijskoyi oblasti Buv odnim z batkiv zasnovnikiv bolgarskoyi derzhavi spivavtorom Tirnovskoyi konstituciyi U vidpovid na propoziciyu avstrijskogo uryadu ogolositi stoliceyu Bolgariyi Veliko Tirnovo napolig shob neyu stala Sofiya Drinov zaprovadiv 32 liternij civilnij alfavit yakij vzhivavsya u Bolgariyi do 1945 roku z literami yat ta yusami a takozh z nimimi ta u kinci sliv Zasnuvav u Sofiyi Nacionalnu biblioteku ta arheologichnij muzej U 1881 roci Drinov povernuvsya do Harkova i pracyuvav tam do kincya zhittya Docent 1873 1877 profesor slov yanoznavstva 1879 Harkivskogo universitetu Sekretar 1877 golova Istoriko filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti 1890 1897 Chlen korespondent Peterburzkoyi AN 1898 chlen bagatoh zarubizhnih naukovih tovaristv pochesnij chlen usih isnuyuchih na toj chas u slov yanskih krayinah akademij nauk Dijsnij statskij radnik z 1896 Nagorodzhenij rosijskimi ordenami Svyatogo Stanislava I stupenya Svyatoyi Anni II stupenya Svyatogo Volodimira III stupenya kavaler bolgarskogo ordenu Za gromadyanski zaslugi II stupenya ta inshi Pomer pislya trivaloyi hvorobi tuberkulozu Imenem Drinova nazvano akademichne vidavnictvo BAN a takozh Centr bolgaristiki ta balkanskih doslidzhen Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina U Sofiyi ta Panagyurishte vstanovleno pam yatniki Drinovu na budivli Centralnoyi naukovoyi biblioteki Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina vstanovleno memorialnu doshku Najvisha nagoroda AN Bolgariyi nazivayetsya Zolota medal imeni M Drinova Naukova diyalnist red Zaprovadiv yedinu bolgarsku orfografiyu zaklav osnovi suchasnoyi bolgarskoyi literaturnoyi movi Pracyami z istoriyi pivdennoslov yanskih narodiv zokrema bolgarskogo narodu zapochatkuvav istorichnu nauku v Bolgariyi ye osnovopolozhnikom akademichnogo slov yanoznavstva u Bolgariyi ta Harkivskoyi shkoli istorichnoyi bolgaristiki Zasnovnik 1869 i pershij golova Bolgarskogo literaturnogo tovaristva Blgarsko knizhovno druzhestvo z 1911 roku Akademiya nauk Bolgariyi nbsp Ss svoya chist um nie lesno mozhem da sya dignem i da trgnem po ptya na istinnata civilizaciya nbsp Praci red Drinov M Pogled vrhu proizhozhdenieto na blgarskiya narod i nachaloto na blgarskata istoriya Plovdiv Ruschuk Veles 1869 Drinov M Istoricheski pregled na Blgarskata crkva ot samoto ѝ nachalo i do dnes Viena 1869 Drinov M Zaselenie Balkanskogo poluostrova slavyanami Chteniya v Imperatorskom obshestve istorii i drevnostej rossijskih pri Moskovskom universitete 1872 4 1 175 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Drinov M Yuzhnye slavyani i Vizantiya v H veke Chteniya v Imperatorskom obshestve istorii i drevnostej rossijskih pri Moskovskom universitete 1875 3 III Materialy slavyanskie 1 152 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Drinov M O nekotoryh trudah Dimitriya Homatiana kak istoricheskom materiale I Vizantijskij vremennik T I 1894 319 340 Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Drinov M O nekotoryh trudah Dimitriya Homatiana kak istoricheskom materiale II Vizantijskij vremennik T II 1895 1 23 Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Sborniche za yubileya na profesora Marin S Drinov 1869 1899 Naredi i izdade Blgarskoto knizhovno druzhestvo v Sofiya S 1900 Drinov M Schineniya T III S 1915 Izbrani schineniya T I II Pod red na Ivan Dujchev Sofiya 1971 Zaselenie Balkanskago poluostrova slavyanami 1872 Novyj cerkovno slavyanskij pamyatnik s upominaniem o slavyanskih pervouchitelyah Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosvyasheniya Ch 238 Sankt Peterburg 1885Pro Drinova red Izsledvaniya v chest na Marin Stoyanov Drinov Sofiya 1960 bolg Kirilo Metodievska enciklopediya T I Sofiya 1985 614 616 bolg Gjuzelev V Marin Drinov 1838 1906 Begrunder der bulgarischen Slawistik und Mediavistik Palaeobulgarica XVII 1993 4 107 126 nim Div takozh red Drinovskij pravopisPrimitki red http www tandfonline com doi full 10 1080 14682745 2010 504206 http www tandfonline com doi full 10 1080 14682745 2010 504206 mobileUi 0 https foursquare com v D0 BE D0 B1 D0 B1 united bulgarian bank D0 BF D1 8A D1 80 D0 B2 D0 BE D0 BC D0 B0 D0 B9 50999e38b0b9ccfdf6e6113e a b http www math bas bg digi drinov bio htmlPosilannya red Stattya pro Drinova Arhivovano 9 sichnya 2021 u Wayback Machine bolg Sborniche za yubileya na profesora Marin S Drinov 1869 1899 Naredi i izdade Blgarskoto knizhovno druzhestvo v Sofiya S 1900 bolg Manev T Panagyurishe negovoto zaselvanie bitie i vzstanie Plovdiv 1906 s 23 bolg Digitalen arhiv Marin Drinov Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine bolg Marin Drinov Arhivovano 7 veresnya 2011 u Wayback Machine bolg Statiya na Nikola Filipov za Marin Drinov Arhivovano 9 sichnya 2021 u Wayback Machine bolg Akademichno izdatelstvo Prof Marin Drinov Arhivovano 21 chervnya 2019 u Wayback Machine bolg Marin S Drinov Arhivovano 28 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Drinov Marin Stepanovich ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marin Drinov amp oldid 36357839