www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мармароський заповідний масив Мармаро ський запові дний маси в природоохоронна територія в Українських Карпатах Розташов

Мармароський заповідний масив

Мармаро́ський запові́дний маси́в — природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Рахівського району Закарпатської області. У 1990 р. північно-західна частина Мармароського масиву площею 8990 га увійшла до складу Карпатського біосферного заповідника. Вона розміщена в межах висот 750—1940 м н. р. м..

Мармароський заповідний масив
Мармароський масив
47°54′19″ пн. ш. 24°16′18″ сх. д. / 47.90527778002777382° пн. ш. 24.27194444002777729° сх. д. / 47.90527778002777382; 24.27194444002777729Координати: 47°54′19″ пн. ш. 24°16′18″ сх. д. / 47.90527778002777382° пн. ш. 24.27194444002777729° сх. д. / 47.90527778002777382; 24.27194444002777729
Країна  Україна
Розташування  Україна
Закарпатська область,
Рахівський район
Найближче місто Рахів
Площа 8990 га
Засновано 1968
Оператор Карпатський біосферний заповідник
Об'єкт №: 1133-004
Статус: частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Посилання
Мармароський масив
Мармароський заповідний масив (Закарпатська область)

Масив має давню історію заповідання. Ще у 1912—1914 рр. під охорону були взяті перші карпатські лісові резервати — ялицевий в урочищі Тиха у верхів'ї Ужа та смерековий на схилах Попа Івана Мармароського. На базі цих пралісів у 1968 р. був організований Карпатський державний заповідник (сьогодні Карпатський біосферний заповідник).

Входить до складу транскордонного природного об'єкта Бу́кові пра́ліси Карпа́т та інших регіонів Європи, з 78 окремих масивів, які розташовані на території 12 країн. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

Фізико-географічна характеристика ред.

Географічне розташування ред.

Зимові Мармароси

Мармароський гірський масив здебільшого розташований на території Румунії. В Україні Мармарос розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях і представлений Чивчинськими й Рахівськими горами (Гуцульські Альпи) в межах висот 320—1940 м н. р. м.

З північного сходу ця частина заповідника обмежена річкою Квасний, зі сходу і півдня — українсько-румунським кордоном. У межах заповідника лежать гори: Піп Іван Мармароський (1936 м), Петрос (П'єтросул) (1784 м), Берлебашка (1733 м), Жербан (1795 м) та інші.

Потік Білий на території Мармароського заповідного масиву

В межах масиву розташовані басейни річок Білий і Квасний, які є, відповідно, притоками Тиси та Білої Тиси. Басейн Квасного відрізняється прохолодним і холодним вологим мікрокліматом. Басейну Білого властивий тепліший мікроклімат. У високогір'ях клімат холодний, вологий.

Найближчі населені пункти: с. Ділове, с. Богдан, місто Рахів.

Рельєф та геологічна будова ред.

Виходи порід на території Мармароського заповідного масиву

Рельєфу властиві глибокі міжгірні долини, численні скелясті гребені та вершини. Також на території Мармарошу простежуються сліди кайнозойського зледеніння — льодовикові цирки. Сам масив складений твердими кристалічними породами — гнейсами, слюдяними й кварцовими сланцями, мармуроподібними вапняками юрського періоду, що обумовлює специфічні риси рельєфу, ґрунтового покриву, флори.

Гірські хребти карпатських вершин, витягнені із північного заходу на південний схід, простягаються у Румунію, а Мармароські гори витягнені із заходу на схід, різко розвертаються на південь, таким чином розвернені перпендикулярно до інших хребтів Українських Карпат. Особливістю Мармароського масиву є те, що ця гряда відмінна у своїй геології від решти Українських Карпат. Вчені проаналізувавши свої дослідження, виявили, що тут утворений відокремлений Мармароський кристалічний масив.

Скельні останці Мармарошу — зниклого океану Тетіс

Є дві гіпотези горотворення Мармароського кристалічного масиву.

  1. Перша доводить, що ці масиви були ядром початку горотворення. Близько 100 мільйонів років тому в крейдовому періоді, почалось зближення євразійської та африканської плит, в зоні їх субдукції утворились дрібні осколки — мікроплити, одні з яких занурились, а інші піднялись вгору. Такий ланцюг дрібних островів сформував, так звану кордильєру. Уламковий матеріал, який накопичувався впродовж декілька десятків мільйонів років, простягнувся на схід, утворивши флішовий басейн, тобто Мармароський кристалічний масив є частиною древньої кордильєри.
  2. Друга гіпотеза доводить, що Мармароський кристалічний масив — це переміщені рештки океанічної кори, які внаслідок зіткнення плит були зім'яті та викинені на поверхню. У крейдовий період на межі зіткнення євразійської та африканської тектонічних плит накопичувалися вапнякові відклади в глибокому океанічному жолобі. Початок горотворення відбувався під час закриття морського басейну, відклади були зім'яті та переміщені на поверхню, а також частково метаморфізовані. Підтвердженням цієї гіпотези є те що в Мармароському кристалічному масиві є значні родовища поліметалевих руд та золота.

Флора та фауна ред.

Мармароський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, що обумовлено його геологічною будовою. На нижчих рівнях широко поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси. Букові праліси поширені на південних схилах та на багатих кальцієм ґрунтах. Найбільші площі займають мішані угруповання. В холодному кліматі на верхній межі лісу, яка проходить тут на висоті 1600—1700 м, поширені чисті смеречники. Вище розташовані субальпійські та альпійські луки з фрагментами заростей криволісся, здебільшого з гірської сосни. В субальпійському та альпійському поясах зростає кілька рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Буково-ялиновий ліс на території Мармарошів

На дні западини природного амфітеатру в межах г. Піп Іван Мармароський розташоване гірське озеро та площа, покрита снігом, який тримається цілий рік і зменшується в розмірах лише влітку. Ці кліматичні умови спричинили формування мохово-лишайникової формації з елементами злаків (тонконіг альпійський) гвоздичних (роговиця роговикова) та ситникових (ожика альпійська). Вони зростають на краях формації, де сніг влітку зникає. Східна частина схилу гори покрита численними скелями на яких зростають рідкісні види: первоцвіт дрібний, фіалка двоквіткова, тонконіг середній, аспленій зелений; та ярами, які заросли сосною гірською та рододендроном карпатським. Також тут представлені типові чорничники та угруповання ситнику трироздільного, де він виступає моно домінатом і створює пустинні ділянки луків. Це викликане великою кислотністю та кам'янистістю ґрунту. На схилах із західною експозицією ситникові поступається місцем сфагнуму, де він утворює суцільні зарості із рододендроном карпатським та ісландським лишайником.

Жовтець Карпатський у долині Білого Потоку

У межах Мармароського масиву КБЗ обліковано 43 лісові рослинні асоціації, з яких 13 занесені до Зеленої книги України, що складає понад 30 % від загальної їх кількості. Більшість рідкісних фітоценозів мають статус «перебувають під загрозою зникнення» та «рідкісні». Переважна більшість асоціацій характеризується незначною кількістю місцезростань, а угруповання яворово-буковий ліс ведмежоцибулевий і буковий ліс тисовий перелісковий представлені лише одним осередком. У складі раритетних фітоценозів виявлено 53 рідкісні, ендемічні й реліктові види:

* (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України).

Лобарія легенева на старому яворі

Ендемічними видами, що трапляються на масиві, є живокіст серцеподібний, жовтець карпатський, медунка вузьколиста. Реліктові види: підлісник європейський, цибуля ведмежа, місячниця гірська.

Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має свої особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір'я краще представлені мешканці кам'янистих розсипів — полівка снігова і тинівка альпійська. Тільки тут відмічений сокіл-сапсан, який надає перевагу скелястим ділянкам. З безхребетних трапляються деякі ендемічні види комах.

Види тварин, що охороняються на території Мармароського заповідного масиву

  1. Зеленотілка альпійська — Somatochlora alpestris (Selys, 1840). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список Міжнародного союзу охорони природи, категорія: найменша осторога.
  2. Турун Фабра — Carabus fabricii (Duftschmid, 1812). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  3. Турун золотисто-блискучий Ешера — Carabus auronitens escheri (Palliardi, 1825). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  4. Турун Гампея — Carabus hampei (Kuster, 1846). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  5. Турун нерегулярно-ямковий — Carabus irregularis (Fabricius, 1792). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  6. Лейстус Банінгера — Leistus baenningeri (Roubal, 1926). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  7. Дельтомерус карпатський — Deltomerus carpathicus (L.Miller, 1868). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.Червона книга Українських Карпат
  8. Антаксія ялицева — Anthaxia helvetica (Stierlin, 1868). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
  9. Чорнушка Манто — Erebia manto (Denis & Schiffermuller, 1775). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червона книга України, категорія: рідкісний; список Міжнародного союзу охорони природи, категорія: найменша осторога.

Примітки ред.

  1. Гамор Ф. Д., Волощук М. 1., Антосяк Т. М., Козурак А. В. БЗ Карпатський // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. — К.: Фітосоціоцентр, 2012. — Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники. — С. 45-72.
  2. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / заг. редакція — О.Ю Мателешко, Л. А. Потіш. — Ужгород: Карпати, 2011. — 336 с.
  3. ↑ Hleb Ruslan, Hedl Radim. Analyz of vegetation of mountain Pop Ivan (Maramorosh mountains). 46-48 p. Phytodiversity of the Carpathians: modern status, conservation and restoration: Proceedings of the international scientific Coference dedicated to the 15th anniversary of the Laboratory for Nature Protection of Uzhorod National University (September 11-13, 2008, Uzhgorod: Lira, 2008. — 196 p. ISBN 978-966-2195-17-0
  4. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 21 червня 2019. 
  5. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослинні угруповання / Ред. Я. II. Дідух. — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с.
  6. Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. — Рахів, 2012. — Т. XXXVI. — 468 с.
  7. Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. — Рахів. 2014. — Т. 37. — 542 с.
  8. Кабаль М. В., Глеб Р. К., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Лісові угруповання з участю тиса ягідного на території Карпатського біосферного заповідника / Матер. міжнар. наук. конф. «Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій». — Львів: ЗУКЦ. 2014. — С. 82-87.
  9. Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Структура асоціації буковий ліс ведмежоцибулевий у Мармароському масиві Карпатського біосферного заповідника // Матер. наук. конф. присвяченої 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського нац. унів. ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. — 92 с.
  10. Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Рідкісні лісові угруповання Мармароського масиву Карпатського біосферного заповідника. // Матер. другої наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень», 24-25 квітня 2015 р. — Чернівці: Друк Арт., 2015. — 400 с.
  11. Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с.

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Marmaro skij zapovi dnij masi v prirodoohoronna teritoriya v Ukrayinskih Karpatah Roztashovanij u pivdennij chastini Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti U 1990 r pivnichno zahidna chastina Marmaroskogo masivu plosheyu 8990 ga uvijshla do skladu Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Vona rozmishena v mezhah visot 750 1940 m n r m 1 Marmaroskij zapovidnij masivMarmaroskij masiv47 54 19 pn sh 24 16 18 sh d 47 90527778002777382 pn sh 24 27194444002777729 sh d 47 90527778002777382 24 27194444002777729 Koordinati 47 54 19 pn sh 24 16 18 sh d 47 90527778002777382 pn sh 24 27194444002777729 sh d 47 90527778002777382 24 27194444002777729Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblast Rahivskij rajonNajblizhche misto RahivPlosha 8990 gaZasnovano 1968Operator Karpatskij biosfernij zapovidnikOb yekt 1133 004Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d PosilannyaMarmaroskij masivMarmaroskij zapovidnij masiv Zakarpatska oblast Masiv maye davnyu istoriyu zapovidannya She u 1912 1914 rr pid ohoronu buli vzyati pershi karpatski lisovi rezervati yalicevij v urochishi Tiha u verhiv yi Uzha ta smerekovij na shilah Popa Ivana Marmaroskogo Na bazi cih pralisiv u 1968 r buv organizovanij Karpatskij derzhavnij zapovidnik sogodni Karpatskij biosfernij zapovidnik 2 Vhodit do skladu transkordonnogo prirodnogo ob yekta Bu kovi pra lisi Karpa t ta inshih regioniv Yevropi z 78 okremih masiviv yaki roztashovani na teritoriyi 12 krayin Ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Lishe tut najkrashe zberigsya neocinennij genofond buka lisovogo Fagus sylvatica ta ryadu inshih vidiv z jogo arealu Bukovi pralisi Karpat ye nadzvichajno vazhlivimi dlya rozuminnya povnoyi kartini istoriyi ta evolyuciyi rodu buka Fagus yakij zavdyaki svoyij poshirenosti u pivnichnij pivkuli ye globalno vazhlivim Buk ye odniyeyu iz najvazhlivishih skladovih pomirnih shirokolistyanih lisiv yaki kolis zajmali 40 vidsotkiv teritoriyi Yevropi Zmist 1 Fiziko geografichna harakteristika 1 1 Geografichne roztashuvannya 1 2 Relyef ta geologichna budova 1 3 Flora ta fauna 2 Primitki 3 Div takozh 4 DzherelaFiziko geografichna harakteristika red Geografichne roztashuvannya red nbsp Zimovi MarmarosiMarmaroskij girskij masiv zdebilshogo roztashovanij na teritoriyi Rumuniyi V Ukrayini Marmaros roztashovanij v Ivano Frankivskij ta Zakarpatskij oblastyah i predstavlenij Chivchinskimi j Rahivskimi gorami Guculski Alpi v mezhah visot 320 1940 m n r m Z pivnichnogo shodu cya chastina zapovidnika obmezhena richkoyu Kvasnij zi shodu i pivdnya ukrayinsko rumunskim kordonom U mezhah zapovidnika lezhat gori Pip Ivan Marmaroskij 1936 m Petros P yetrosul 1784 m Berlebashka 1733 m Zherban 1795 m ta inshi nbsp Potik Bilij na teritoriyi Marmaroskogo zapovidnogo masivuV mezhah masivu roztashovani basejni richok Bilij i Kvasnij yaki ye vidpovidno pritokami Tisi ta Biloyi Tisi Basejn Kvasnogo vidriznyayetsya proholodnim i holodnim vologim mikroklimatom Basejnu Bilogo vlastivij teplishij mikroklimat U visokogir yah klimat holodnij vologij Najblizhchi naseleni punkti s Dilove s Bogdan misto Rahiv Relyef ta geologichna budova red nbsp Vihodi porid na teritoriyi Marmaroskogo zapovidnogo masivuRelyefu vlastivi gliboki mizhgirni dolini chislenni skelyasti grebeni ta vershini Takozh na teritoriyi Marmaroshu prostezhuyutsya slidi kajnozojskogo zledeninnya lodovikovi cirki Sam masiv skladenij tverdimi kristalichnimi porodami gnejsami slyudyanimi j kvarcovimi slancyami marmuropodibnimi vapnyakami yurskogo periodu sho obumovlyuye specifichni risi relyefu gruntovogo pokrivu flori 3 Girski hrebti karpatskih vershin vityagneni iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid prostyagayutsya u Rumuniyu a Marmaroski gori vityagneni iz zahodu na shid rizko rozvertayutsya na pivden takim chinom rozverneni perpendikulyarno do inshih hrebtiv Ukrayinskih Karpat Osoblivistyu Marmaroskogo masivu ye te sho cya gryada vidminna u svoyij geologiyi vid reshti Ukrayinskih Karpat Vcheni proanalizuvavshi svoyi doslidzhennya viyavili sho tut utvorenij vidokremlenij Marmaroskij kristalichnij masiv nbsp Skelni ostanci Marmaroshu zniklogo okeanu TetisYe dvi gipotezi gorotvorennya Marmaroskogo kristalichnogo masivu Persha dovodit sho ci masivi buli yadrom pochatku gorotvorennya Blizko 100 miljoniv rokiv tomu v krejdovomu periodi pochalos zblizhennya yevrazijskoyi ta afrikanskoyi plit v zoni yih subdukciyi utvorilis dribni oskolki mikropliti odni z yakih zanurilis a inshi pidnyalis vgoru Takij lancyug dribnih ostroviv sformuvav tak zvanu kordilyeru Ulamkovij material yakij nakopichuvavsya vprodovzh dekilka desyatkiv miljoniv rokiv prostyagnuvsya na shid utvorivshi flishovij basejn tobto Marmaroskij kristalichnij masiv ye chastinoyu drevnoyi kordilyeri Druga gipoteza dovodit sho Marmaroskij kristalichnij masiv ce peremisheni reshtki okeanichnoyi kori yaki vnaslidok zitknennya plit buli zim yati ta vikineni na poverhnyu U krejdovij period na mezhi zitknennya yevrazijskoyi ta afrikanskoyi tektonichnih plit nakopichuvalisya vapnyakovi vidkladi v glibokomu okeanichnomu zholobi Pochatok gorotvorennya vidbuvavsya pid chas zakrittya morskogo basejnu vidkladi buli zim yati ta peremisheni na poverhnyu a takozh chastkovo metamorfizovani Pidtverdzhennyam ciyeyi gipotezi ye te sho v Marmaroskomu kristalichnomu masivi ye znachni rodovisha polimetalevih rud ta zolota 4 Flora ta fauna red Marmaroskij zapovidnij masiv harakterizuyetsya svoyeridnim roslinnim pokrivom sho obumovleno jogo geologichnoyu budovoyu Na nizhchih rivnyah shiroko poshireni mishani listyano hvojni ta listyani lisi Bukovi pralisi poshireni na pivdennih shilah ta na bagatih kalciyem gruntah Najbilshi ploshi zajmayut mishani ugrupovannya V holodnomu klimati na verhnij mezhi lisu yaka prohodit tut na visoti 1600 1700 m poshireni chisti smerechniki Vishe roztashovani subalpijski ta alpijski luki z fragmentami zarostej krivolissya zdebilshogo z girskoyi sosni V subalpijskomu ta alpijskomu poyasah zrostaye kilka ridkisnih vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini nbsp Bukovo yalinovij lis na teritoriyi MarmaroshivNa dni zapadini prirodnogo amfiteatru v mezhah g Pip Ivan Marmaroskij roztashovane girske ozero ta plosha pokrita snigom yakij trimayetsya cilij rik i zmenshuyetsya v rozmirah lishe vlitku Ci klimatichni umovi sprichinili formuvannya mohovo lishajnikovoyi formaciyi z elementami zlakiv tonkonig alpijskij gvozdichnih rogovicya rogovikova ta sitnikovih ozhika alpijska Voni zrostayut na krayah formaciyi de snig vlitku znikaye Shidna chastina shilu gori pokrita chislennimi skelyami na yakih zrostayut ridkisni vidi pervocvit dribnij fialka dvokvitkova tonkonig serednij asplenij zelenij ta yarami yaki zarosli sosnoyu girskoyu ta rododendronom karpatskim Takozh tut predstavleni tipovi chornichniki ta ugrupovannya sitniku trirozdilnogo de vin vistupaye mono dominatom i stvoryuye pustinni dilyanki lukiv Ce viklikane velikoyu kislotnistyu ta kam yanististyu gruntu Na shilah iz zahidnoyu ekspoziciyeyu sitnikovi postupayetsya miscem sfagnumu de vin utvoryuye sucilni zarosti iz rododendronom karpatskim ta islandskim lishajnikom 3 nbsp Zhovtec Karpatskij u dolini Bilogo PotokuU mezhah Marmaroskogo masivu KBZ oblikovano 43 lisovi roslinni asociaciyi z yakih 13 zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini 5 sho skladaye ponad 30 vid zagalnoyi yih kilkosti 6 7 Bilshist ridkisnih fitocenoziv mayut status perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ta ridkisni Perevazhna bilshist asociacij harakterizuyetsya neznachnoyu kilkistyu miscezrostan a ugrupovannya yavorovo bukovij lis vedmezhocibulevij i bukovij lis tisovij pereliskovij 8 9 predstavleni lishe odnim oseredkom U skladi raritetnih fitocenoziv viyavleno 53 ridkisni endemichni j reliktovi vidi cibulya vedmezha cheremsha viterinka narcisokvitkova anemona narcisokvitkova kotyachi lapki karpatski beladonna zvichajna gronyanka bagatorozdilna dzvoniki yalicevi dzvoniki karpatski budyak Kernera voloshka karpatska shafran Gejfeliv sugajnik karpatskij pidsnizhnik bilosnizhnij tirlich bezsteblovij tirlich zhovtij tirlich krapchastij bilinec dovgorogij baranec zvichajnij zvirobij alpijskij liliya lisova misyachnicya ozhivayucha lunariya ozhivayucha plaun richnij strausove pero zvichajne kadilo karpatske narcis vuzkolistij gnizdivka zvichajna asplenij skolopendrovij fiteuma Vagnera lyubka dvolista pervocvit dribnij medunka vuzkolista son Sherfelya son bilij zhovtec karpatskij rododendron shidnokarpatskij rododendron mirtolistij skopoliya karniolijska molodilo girske smilka sumnivna zhivokist sercepodibnij tis yagidnij negnij derevo 10 zirochkoyu poznacheno vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 11 nbsp Lobariya legeneva na staromu yavoriEndemichnimi vidami sho traplyayutsya na masivi ye zhivokist sercepodibnij zhovtec karpatskij medunka vuzkolista Reliktovi vidi pidlisnik yevropejskij cibulya vedmezha misyachnicya girska Fauna masivu bagato v chomu shozha z Chornogoroyu ale maye svoyi osoblivosti Zavdyaki bilsh skelyastomu landshaftu visokogir ya krashe predstavleni meshkanci kam yanistih rozsipiv polivka snigova i tinivka alpijska Tilki tut vidmichenij sokil sapsan yakij nadaye perevagu skelyastim dilyankam Z bezhrebetnih traplyayutsya deyaki endemichni vidi komah Vidi tvarin sho ohoronyayutsya na teritoriyi Marmaroskogo zapovidnogo masivu Zelenotilka alpijska Somatochlora alpestris Selys 1840 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi kategoriya najmensha ostoroga Turun Fabra Carabus fabricii Duftschmid 1812 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Turun zolotisto bliskuchij Eshera Carabus auronitens escheri Palliardi 1825 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Turun Gampeya Carabus hampei Kuster 1846 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Turun neregulyarno yamkovij Carabus irregularis Fabricius 1792 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Lejstus Baningera Leistus baenningeri Roubal 1926 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Deltomerus karpatskij Deltomerus carpathicus L Miller 1868 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Antaksiya yaliceva Anthaxia helvetica Stierlin 1868 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Chornushka Manto Erebia manto Denis amp Schiffermuller 1775 Ohoronnij status Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Chervona kniga Ukrayini kategoriya ridkisnij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi kategoriya najmensha ostoroga Primitki red Gamor F D Voloshuk M 1 Antosyak T M Kozurak A V BZ Karpatskij Fitoriznomanittya zapovidnikiv i nacionalnih prirodnih parkiv Ukrayini K Fitosociocentr 2012 Ch 1 Biosferni zapovidniki Prirodni zapovidniki S 45 72 Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Tvarinnij svit zag redakciya O Yu Mateleshko L A Potish Uzhgorod Karpati 2011 336 s a b Hleb Ruslan Hedl Radim Analyz of vegetation of mountain Pop Ivan Maramorosh mountains 46 48 p Phytodiversity of the Carpathians modern status conservation and restoration Proceedings of the international scientific Coference dedicated to the 15th anniversary of the Laboratory for Nature Protection of Uzhorod National University September 11 13 2008 Uzhgorod Lira 2008 196 p ISBN 978 966 2195 17 0 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2019 Zelena kniga Ukrayini Ridkisni i taki sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya roslinni ugrupovannya Red Ya II Diduh K Alterpres 2009 448 s Litopis prirodi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Rahiv 2012 T XXXVI 468 s Litopis prirodi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Rahiv 2014 T 37 542 s Kabal M V Gleb R K Polyanchuk I J Suharyuk D D Lisovi ugrupovannya z uchastyu tisa yagidnogo na teritoriyi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Mater mizhnar nauk konf Zberezhennya ta vidtvorennya bioriznomanittya prirodno zapovidnih teritorij Lviv ZUKC 2014 S 82 87 Gleb R Yu Kabal M V Polyanchuk I J Suharyuk D D Struktura asociaciyi bukovij lis vedmezhocibulevij u Marmaroskomu masivi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Mater nauk konf prisvyachenoyi 60 richchyu Visokogirnogo biologichnogo stacionaru Lvivskogo nac univ im I Franka Lviv LNU im I Franka 2015 92 s Gleb R Yu Kabal M V Polyanchuk I J Suharyuk D D Ridkisni lisovi ugrupovannya Marmaroskogo masivu Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Mater drugoyi nauk prakt konf Regionalni aspekti floristichnih i faunistichnih doslidzhen 24 25 kvitnya 2015 r Chernivci Druk Art 2015 400 s Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit Red Ya II Diduh K Globalkonsalting 2009 912 s Div takozh red Marmaroskij masiv Bukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi Nimechchini Vikiekspediciya Marmaroskij zapovidnij masiv Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Dzherela red http cbr nature org ua about n maramor u htm Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marmaroskij zapovidnij masiv amp oldid 38106893