Дзво́ники карпатські (Campanula carpatica Jacq.) — вид рослин роду дзвоників, реліктовий ендемічний вид на північно-східній межі свого ареалу.
| Дзвоники карпатські | |
|---|---|
| Campanula carpatica у південній Румунії | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | Дзвоники карпатські (C. carpatica) |
| Біноміальна назва | |
| Campanula carpatica Jacq., 1770 |
Морфологічна характеристика ред.
Трав'яниста багаторічна рослина. Кореневище видовжене, косо горизонтальне. Стебло висхідне, 15–40 см заввишки, тонкоборозенчасте, негусто вкрите листям. Прикореневі листки серцеподібно-яйцеподібні, 7–12 см завдовжки, черешкові, видовжені або , по краю нерівномірно виїмчасті. Квітки з блакитним віночком, 2–3 см в діаметрі, зібрані в небагатоквіткові волотеподібні суцвіття, поодинокі на верхівках гілочок. Чашолистки ланцетні. На верхівці коробочка відкривається отворами. Квітує у червні-липні, плодоносить у серпні.
Чисельність та структура популяції ред.
Дзвоники карпатські ростуть поодиноко або групами. Локальні дифузні популяції можуть займати досить великі площі із низькою щільністю особин, повночленні і відносно стабільні. Головними причинами зміни чисельності є наявність лімітуючих факторів росту у вигляді карбонатних субстратів. Негативний вплив також може мати випасання свійських тварин і пов'язана з ним евтрофікація екотопів. Зниженню чисельності сприяє господарська діяльність людини (городництво, садівництво, пересаджування із диких популяцій до альпінаріїв).
Ареал ред.
Вид поширений у гірській мережі Карпат. Відомі випадки реєстрування рослини у Західних Карпатах (Словаччина, Польща), Східних Карпатах (Україна) та Південних Карпатах (Румунія, Чорногорія). В Україні відомий в районі Свидівця, Чорногори та Мармароських Альп (поблизу селища Ділове).
Умови місцезростання ред.
Гемікриптофіт. Росте переважно у лісовому поясі на карбонатних скелях. Часто зустрічається на кам'янистих, щебенистих малопотужних ґрунтах. Нерідко карпатські дзвоники можна зустріти в угрупованнях з Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофітна рослина, що полюбляє багаті на кальцій ґрунти (кальцефіл).
Охорона ред.
Є рідкісним видом, занесеним до Червоної книги України. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідна ретельна охорона скельних екотопів у межах лісового поясу. Заборонено збирання рослин у природі для пересаджування в альпінарії, руйнування скельних біотопів, випасання худоби у місцях виростання виду.
Використання ред.
Має цінне декоративне значення. Вирощується в ботанічних садах та приватних альпінаріях. Гарна рослина з естетичної точки зору.
Джерела ред.
- Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996.