Іва́н Олекса́ндрович Мар'я́ненко (справжнє прізвище — Петлішенко; нар. 28 травня (9 червня) 1878, хутір Сочеванов, поблизу с. Мар'янівки — пом. 4 листопада 1962, Харків) — український актор, режисер, педагог. Народний артист СРСР (1944).Народний артист Української РСР (1940). . Лауреат Сталінської премії (1947).
| Мар'яненко Іван Олександрович | |
|---|---|
| | |
| Іван Мар'яненко | |
| Народився | 28 травня 1878 хутір Сочеванов |
| Помер | 4 листопада 1962 (84 роки) Харків, УРСР |
| Поховання | |
| Національність | українець |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор, режисер, педагог |
| Відомі учні | Галицький Володимир Олександрович, Карпенко Костянтин Миколайович і Шестопалов Володимир Мусійович |
| Заклад | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка |
| Дружина | Полянська-Карпенко Ольга Петрівна |
| Батьки | батько Олександр Лукич Петлішенко |
| IMDb | ID 1132793 |
| Нагороди та премії | |
| Народний артист СРСР (1944) Народний артист Української РСР (1933) | |
| |
Життєпис Редагувати
Сценічну діяльність почав 1895 року в Києві в трупі свого дядька — М. Кропивницького, де працював до 1898 року. Грав у трупах О. Суслова (1899—1906), Ф. Волика (1903—1904), театрі Миколи Садовського (1906—1914).
Від 1915 очолював Товариство українських акторів, 1917 р.— директор і режисер Національного зразкового театру, 1918 р. — актор Державного драматичного театру; 1919—1923 рр. — комісар Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка (всі — у Києві).
У його труппі приймав участь у 1918 році отаман Роман Самокиш
У 1923 р. вступив до мистецького об'єднання «Березіль» (з 1926 р. — у Харкові, з 1935 р. — Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка), де працював до 1958 р.
Родинні зв'язки Редагувати
Його батько — Олександр Лукич Петлішенко — рідний брат М. Л. Кропивницького, молодший його років на вісім. Він мав прізвище своєї матері Петлішенко.
Рідний брат Івана — Петлішенко Марко Олександрович. Двоюрідний брат — Сочеванов Микола Іванович, син Ганни Луківни Кропивницької.
Чоловік української співачки Полянської-Карпенко Ольги Петрівни.
Викладацька кар'єра Редагувати
Викладав (з перервами) у Київській музично-драматичній школі М. В. Лисенка та Музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка (1907—1926), у Харківському музично-драматичному інституті (1944—1961).
Творчість Редагувати
Твори: Автор книг «Минуле українського театру» (1953), «Сцена, актори, ролі» (1964).
Вистави: «Блакитна троянда» Лесі Українки, «Казка старого млина» С. Черкасенка (обидві — 1915), «Оборона Буші» М. Старицького (1917) та ін.
Ролі (понад 300): Хома Кичатий («Назар Стодоля» Шевченка), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком), Омелько («Мартин Боруля» Карпенка-Карого), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Ярослав («Ярослав Мудрий» Кочерги), Жадов («Тепленьке місце» О. Островського), Тартюф («Тартюф» Мольєра).
Знімався у фільмах «Злива» (1929), «Фата моргана» (1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936).
Примітки Редагувати
- Отаман Роман Самокиш (1885-1971) |Українські отамани | Визвольні змагання | Шлях до незалежності (uk-UA). Процитовано 17 квітня 2023.
- Кропивницький В. М. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького: спогади про батька. — К.: Мистецтво, 1968. c. 41
Джерела Редагувати
- Гельфандбейн Г. І. О. Мар'яненко: нар. артист СРСР / Г. Гельфандбейн. — Харків: Харків. укр. держ. драм. театр УРСР ім. Шевченка, 1947. — 25 с. [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- О. В. Корнієвська. Мар'яненко Іван Олександрович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 542. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання Редагувати
- Мар'яненко Іван Олександрович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 107.