www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маніфест трьохсот сорока трьох фр Manifeste des 343 опублікований 5 квітня 1971 року у французькому журналі Le Nouvel Ob

Маніфест трьохсот сорока трьох

Маніфест трьохсот сорока трьох (фр. Manifeste des 343) — опублікований 5 квітня 1971 року у французькому журналі Le Nouvel Observateur відкритий лист, складений Симоною де Бовуар і підписаний ще 342 жінками з вимогою декриміналізації абортів, на той момент кримінально караних у Франції, і визнанням, що самі робили аборт.

Станом на 1971 рік у Франції діяв закон 1920 року, за яким аборти належали до злочинів, підсудних магістратським судам (tribunal correctionnel), а звичайним покаранням за аборт було від 3 до 4 років ув'язнення (під час режиму Віші аборти могли за певних умов карали навіть смертною карою; після звільнення Франції повернули колишній закон). При цьому у Франції щорічна кількість підпільних абортів оцінювалася щонайменше в 300—400 тис. на рік. Заможні француженки їздили робити аборти за кордон, наприклад, до Великої Британії, де аборти дозволено 1967 року.

Перший абзац маніфесту говорив: «У Франції один мільйон жінок на рік робить аборти. Приречені на секретність, роблять їх у небезпечних умовах, хоча під медичним наглядом це дуже проста процедура. Ми затикаємо роти цим мільйонам жінок. Я заявляю, що я одна з них. Я заявляю, що я робила аборт. Так само, як ми вимагаємо вільного доступу до засобів контрацепції, ми вимагаємо право на аборт».

У найближчому номері сатиричний тижневик Charlie Hebdo опублікував карикатуру Жана Кабю з підписом: «Від кого завагітніли всі 343 шльондри з маніфесту за аборти?» (Qui a engrossé les 343 salopes du manifeste sur l’avortement?), що висміювала політиків-чоловіків; маніфест практично відразу отримав другу назву «Маніфест 343 шльондр» (Manifeste des 343 salopes). У наступні роки у Франції відбулися кілька великих акцій за декриміналізацію абортів, а в лютому 1973 вийшов аналогічний відкритий лист 331 лікаря, які зізнавалися у проведенні підпільних абортів. 1975 року набув чинності закон, який легалізував аборти, також відомий за ім'ям міністерки охорони здоров'я Сімони Вейль.

1972 року американський феміністський журнал Ms. у першому номері опублікував аналогічний лист, підписаний, зокрема, Анаїс Нін, Біллі Джин Кінг та Норою Ефрон. Це сталося за рік до того, як рішенням у справі Ро проти Вейда Верховний суд США легалізував аборти на всій території США.

Відомі підписантки ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Diamond, H. Women and the Second World War in France, 1939-1948: Choices and Constraints. — Routledge, 2015. — 248 p. — ISBN 9781317885436.
  2. Herzog, D. Sexuality in Europe: A Twentieth-Century History. — Cambridge University Press, 2011. — P. 156. — ISBN 9781139500739.
  3. Reineke, S. Beauvoir and Her Sisters: The Politics of Women's Bodies in France. — University of Illinois Press, 2011. — P. 78. — ISBN 9780252093227.
  4. Herzog, D. Sexuality in Europe: A Twentieth-Century History. — Cambridge University Press, 2011. — P. 157. — ISBN 9781139500739.
  5. Squires, B. (16 сентября 2016). Famous Women in History and Their Less Famous Abortions. Vice. оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Manifest trohsot soroka troh fr Manifeste des 343 opublikovanij 5 kvitnya 1971 roku u francuzkomu zhurnali Le Nouvel Observateur vidkritij list skladenij Simonoyu de Bovuar i pidpisanij she 342 zhinkami z vimogoyu dekriminalizaciyi abortiv na toj moment kriminalno karanih u Franciyi i viznannyam sho sami robili abort Stanom na 1971 rik u Franciyi diyav zakon 1920 roku za yakim aborti nalezhali do zlochiniv pidsudnih magistratskim sudam tribunal correctionnel a zvichajnim pokarannyam za abort bulo vid 3 do 4 rokiv uv yaznennya pid chas rezhimu Vishi aborti mogli za pevnih umov karali navit smertnoyu karoyu pislya zvilnennya Franciyi povernuli kolishnij zakon 1 Pri comu u Franciyi shorichna kilkist pidpilnih abortiv ocinyuvalasya shonajmenshe v 300 400 tis na rik Zamozhni francuzhenki yizdili robiti aborti za kordon napriklad do Velikoyi Britaniyi de aborti dozvoleno 1967 roku 2 Pershij abzac manifestu govoriv U Franciyi odin miljon zhinok na rik robit aborti Prirecheni na sekretnist roblyat yih u nebezpechnih umovah hocha pid medichnim naglyadom ce duzhe prosta procedura Mi zatikayemo roti cim miljonam zhinok Ya zayavlyayu sho ya odna z nih Ya zayavlyayu sho ya robila abort Tak samo yak mi vimagayemo vilnogo dostupu do zasobiv kontracepciyi mi vimagayemo pravo na abort U najblizhchomu nomeri satirichnij tizhnevik Charlie Hebdo opublikuvav karikaturu Zhana Kabyu z pidpisom Vid kogo zavagitnili vsi 343 shlondri z manifestu za aborti Qui a engrosse les 343 salopes du manifeste sur l avortement sho vismiyuvala politikiv cholovikiv manifest praktichno vidrazu otrimav drugu nazvu Manifest 343 shlondr Manifeste des 343 salopes 3 U nastupni roki u Franciyi vidbulisya kilka velikih akcij za dekriminalizaciyu abortiv a v lyutomu 1973 vijshov analogichnij vidkritij list 331 likarya yaki ziznavalisya u provedenni pidpilnih abortiv 4 1975 roku nabuv chinnosti zakon yakij legalizuvav aborti takozh vidomij za im yam ministerki ohoroni zdorov ya Simoni Vejl 1972 roku amerikanskij feministskij zhurnal Ms u pershomu nomeri opublikuvav analogichnij list pidpisanij zokrema Anayis Nin Billi Dzhin King ta Noroyu Efron Ce stalosya za rik do togo yak rishennyam u spravi Ro proti Vejda Verhovnij sud SShA legalizuvav aborti na vsij teritoriyi SShA 5 Zmist 1 Vidomi pidpisantki 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaVidomi pidpisantki red Simona de Bovuar Anyes Varda Monik Vittig Marina Vladi Anna Vyazemski Katrin Denev Margerit Dyuras Bernadett Lafon Violett Ledyuk Ariana Mnushkina Zhanna Moro Brizhitt Ober Stefan Odran Tina Omon Mari Frans Pizye Mishlin Prel Kristiana Roshfor Fransuaza Sagan Delfin Sejrig Nadin Trentinyan Fransuaza Fabian Brizhit Fonten Antuanetta Fuk Ann ZelenskiDiv takozh red Ruh za pravo na abort Kriminalnij abort Feminizm u FranciyiPrimitki red Diamond H Women and the Second World War in France 1939 1948 Choices and Constraints Routledge 2015 248 p ISBN 9781317885436 Herzog D Sexuality in Europe A Twentieth Century History Cambridge University Press 2011 P 156 ISBN 9781139500739 Reineke S Beauvoir and Her Sisters The Politics of Women s Bodies in France University of Illinois Press 2011 P 78 ISBN 9780252093227 Herzog D Sexuality in Europe A Twentieth Century History Cambridge University Press 2011 P 157 ISBN 9781139500739 Squires B 16 sentyabrya 2016 Famous Women in History and Their Less Famous Abortions Vice Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017 Posilannya red Voici le manifeste des 343 salopes qui ont le courage de dire Je me suis fait avorter Manifeste paru dans dans le Nouvel Observateur n 334 du 5 avril 1971 Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Manifest trohsot soroka troh amp oldid 39489067