www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мала електронна обчислювальна машина Мала електро нна обчи слювальна маши на 1 2 МЕОМ найчастіше навіть в україномовних

Мала електронна обчислювальна машина

Мала́ електро́нна обчи́слювальна маши́на, (МЕОМ) (найчастіше навіть в україномовних джерелах та/або в розповідях україномовних ветеранів позначається як МЕСМ, від рос. МЭСМ — Малая электронная счётная машина) — перша в СРСР і одна з перших Європі електронна цифрова обчислювальна машина (ЕЦОМ). Її часто називають першим електронним комп'ютером створеним у континентальній Європі.. Створена в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Лебедєва, який на той час був директором цього інституту. Початок розробки — 1948, введена в експлуатацію у 1950 році.

Мала електронна обчислювальна машина. Загальний вигляд.

Розробка була розпочата з наміром змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЭСМ і тому спочатку перша «М» розшифровувалася як «модель». Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби (як в УРСР, так і в СРСР в цілому) в обчислювальних потужностях вирішили макет перетворити на машину для обчислення реальних задач. Практично до введення в експлуатацію першого екземпляра ЕОМ «Київ» «МЕСМ» була основою «обчислювальних потужностей» УРСР (не беручи до уваги ЕОМ «СЕСМ», яка була спеціалізованою).

Експлуатацію МЕОМ для розв'язку реальних задач було розпочато 12.01.1952 р. обчислювальною лабораторією Інституту математики АН УРСР, якою керувала Ющенко К.Л. Досвід програмування на комп'ютері МЕСМ з унікальною архітектурою вплинули на архітектуру інших комп'ютерів та спонукали винайденню програмування високого рівня та вказівників.

Після зняття з експлуатації «МЕОМ» було передано до Київського політехнічного інституту для використання в навчальному процесі. Поступово була розібрана з використанням окремих електронних вузлів для навчання інженерів з цифрової обчислювальної техніки.

Базові параметри МЕОМ Редагувати

  • Система числення — двійкова з фіксованою комою перед старшим розрядом;
  • Розрядність — 16 (+1 на знак);
  • Запам'ятовувальний пристрій — тригери; можливе використання магнітного барабану;
  • Ємність оперативного запам'ятовувального пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;
  • Ємність постійного (штекерного) запам'ятовувального пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;
  • Основні команди: додавання, віднімання, множення, ділення, зсув, команди переходу (безумовного та з порівнянням за абсолютним значенням або з порівнянням з урахуванням знаку), обміну даними між ОП та магнітним барабаном (запису та читання), складання команд (забезпечувала унікальну можливість МЕОМ щодо динамічної модифікації команд, використовувалась для модифікації команд, створення та/або формування) , зупинка;
  • Система команд — триадресна, команди довжиною 20 двійкових розрядів (з них 4 розряди — код операції);
  • Арифметичний пристрій — один, універсальний, паралельної дії, на тригерах;
  • Обмін між арифметичним та запам'ятовувальним пристроями — послідовний;
  • Швидкодія — близько 50 операцій за секунду;
  • Робоча частота — 5 кГц;
  • Введення вихідних даних — з перфокарт або безпосереднім набором кодів на штекерному комутаторі;
  • Вивід результатів — фотографування або за допомогою електромеханічного друкувального пристрою;
  • Контроль — системою програмування;
  • Пошук несправностей — спеціальні тести та переведення на ручну або напівавтоматичну роботу;
  • Площа приміщення — 60 м²;
  • Кількість електронних ламп-тріодів — близько 3500, ламп-діодів — 2500;
  • Енергоспоживання — 25 кВт.

Унікальні особливості архітектури МЕОМ:

  • арифметичній пристрій паралельної дії для прискорення виконання арифметичних дій;
  • центральне та локальне керування (два "лічильники": адреса поточної команди, центральне для головної програми, а локальне для викликаної підпрограми) виконанням програм (для використання програм, включно зі стандартними підпрограмами та підпрограмами підрахунку значень елементарних функцій). Це дозволило підпрограмам завершуватись без вказування наступної команди: просто передавалось центральному керуванню. Адреса команди, яку необхідно було виконувати після завершення підпрограми, зберігалась у "лічильнику" центрального керування.
  • можливість динамічної модернізації програм.

Модернізацію програм здійснювала команда складання команд, яка дозволяла отримати послідовний доступ до даних, які розміщувалися у сусідніх комірках оперативної пам'яті, як і елементи масивів. Це стало відправною точкою для включення в операторний метод програмування (О.А. Ляпунов) поняття масиву. При цьому окремі комірки пам'яті виконували роль індексних регістрів.

Наявність динамічної модернізації програм підказала О.А. Ляпунову та К.Л.Ющенко принципову можливість писати програмувальні програми (компілятори), які будуть здатні за формальним записом (алгоритмом) математика створити відповідну програму у машинних кодах для виконання комп'ютером.

К.Л.Ющенко, під час складання програм розрахунків реальних задач на МЕОМ, використовувала команду складання команд для отримання доступу до даних шляхом опосередкованої адресації 2-ого рангу (вказівниками). Виклик підпрограм також здійснювався такою опосередкованою адресацією. Комірки оперативної пам’яті, які використовувались для опосередкованої адресації, мали суттєво ширші функціональні можливості за індексні регістри та при проєктуванні комп’ютера «Київ» були втілені у так звані «регістри модернізації адрес».

Команда складання команд сприяла винайденню в Адресній мові програмування опосередкованої адресації вищих рангів (вказівників - Pointers) та була вдосконалена та узагальнена в ЕОМ «Київ» до групових операцій модернізації адрес, включаючи Ф-операцію, яка дозволяє виконувати багатократне розіменування вказівників ("штрих-операцію").

Етапи створення та експлуатації МЕОМ Редагувати

Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Малиновського «Історія обчислювальної техніки в особах» (рос. «История вычислительной техники в лицах»):

  1. жовтень-грудень 1948 — Розробка загальних принципів побудови електронних обчислювальних машин.
  2. січень-березень 1949 — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Семінари з обчислювальних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР.
  3. березень-квітень 1949 — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах.
  4. травень-червень 1949 — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії.
  5. липень-вересень 1949 — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів.
  6. жовтень-грудень 1949 — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркаса.
  7. січень-березень 1950 — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка технічних умов на магнітне запам'ятовування.
  8. квітень-липень 1950 — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків з їхньою взаємодією. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.
  9. серпень-листопад 1950 — Налаштування керування машиною з пульта. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950).
  10. листопад-грудень 1950 — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовувального пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.
  11. січень-лютий 1951 — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.
  12. березень-травень 1951 — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.
  13. червень-серпень 1951 — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951
  14. серпень-листопад 1951 — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування для збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її перед пуском.
  15. грудень 1951 — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 години. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині «МЕОМ» також були розв'язані низка завдань на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.

Учасники створення Редагувати

  • Дашевський Лев Наумович, старший науковий співробітник лабораторії Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, активний учасник розробки та наладки «МЕСМ». Один із авторів монографії «Мала електронна обчислювальна машина» (рос. Малая электронная счетная машина) (1952)
  • Шкабара Катерина Олексіївна, старший науковий співробітник лабораторії Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, керівник розробки та наладки пристрою керування «МЕСМ» та системи керування запам'ятовуючим пристроєм на магнітному барабані. Співавторка монографії «Мала електронна обчислювальна машина» (1952).
  • Погреби́нський Соломо́н Беніамі́нович — проектування основного варіанту арифметичного пристрою, монтаж, налагодження та експлуатація «МЕСМ».
  • Рабинович Зіновій Львович — проектування зовнішніх пристроїв «МЕСМ».
  • Зоріна-Рапота Зоя Сергіївна — проектування запам'ятовувального пристрою на магнітному барабані, монтаж, налагодження та експлуатація «МЕСМ».
  • Гладиш Ганна Леонідівна — проектування запам'ятовувального пристрою на магнітному барабані, монтаж, налагодження та експлуатація «МЕСМ».
  • Окулова Івета Петрівна — проектування запам'ятовувального пристрою на магнітному барабані.
  • Черняк Ростислав Якович — проектування, монтаж, налагодження запам'ятовувального пристрою на магнітному барабані.
  • Абалишнікова Лідія Михайлівна — проектування арифметичного пристрою, монтаж.
  • Кондалєв Андрій Іванович — проектування пасивного запам'ятовувального пристрою «МЕСМ».
  • Крайницький Володимир Васильович — проектування стійок та пульту «МЕСМ».
  • Піневич Михайло Михайлович — проектування 1-го варіанту арифметичного пристрою.
  • Дедешко Євген Євгенович — проектування пристрою живлення, монтаж, налагодження та експлуатація «МЕСМ».
  • Офенгенден Рафаїл Григорович — проектування, монтаж, налагодження та експлуатація магнітного барабану «МЕСМ».
  • Похило Микола Павлович — проектування елементної бази «МЕСМ».

Джерела Редагувати

  1. ↑ Лебедев, С.А.; Дашевський, Л.Н.; Шкабара, Е.А. (1952). (рос.). Москва: Академия наук СССР. с. 162. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021. 
  2. Енциклопедія кібернетики : (у 2 т.) / редкол.: Глушков В.М. (гол. ред.); АН Української РСР. - Київ : Голов. ред. УРЕ, 1973. Т. 2 : М-Я, – 1973. – 570, с., 6 арк. іл. : рис., С. 36.
  3. . Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2011. 
  4. ↑ Ющенко, Ю.О. (01.06.2021). . http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/ (Європейський віртуальний музей історії інформаційних технологій в Україні) (укр). http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/TXT/YuriYushchenko.pdf/. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 14.07.2021. «Досвід, отриманий київськими програмістами під час експлуатації "МЭСМ", вплинув на виникнення програмування високого рівня та сприяв винайденню опосередкованої адресації 2-ого рангу (Pointers), яка була апаратно реалізована в системі команд комп’ютера "Київ" та увійшла в одну з найперших в світі мов програмування високого рівня – в Адресній мові програмування (1955 р).» 
  5. Глушков, В.М.; Ющенко, К.Л. (1962). Вычислительная машина «Киев»: математическое описание. (рос.). Киев: Техн. лит. с. 183. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Комп'ютери Z4 і BARK були збудовані раніше, але їх елементною базою були електромагнітні реле, а не лампи.
  2. Німецька обчислювальна машина Z4 (1945 рік) і шведська BARK[en] (1950 рік) були електромеханічними, тобто використовували електромагнітні реле у схемах логіки і пам'яті
  3. Спеціальна лабораторія містилася на території теперішнього Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря за адресою вул. Академіка Лебедєва, 19 у Феофанії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mala elektro nna obchi slyuvalna mashi na 1 2 MEOM najchastishe navit v ukrayinomovnih dzherelah ta abo v rozpovidyah ukrayinomovnih veteraniv poznachayetsya yak MESM vid ros MESM Malaya elektronnaya schyotnaya mashina persha v SRSR i odna z pershih Yevropi 3 a elektronna cifrova obchislyuvalna mashina ECOM Yiyi chasto nazivayut pershim elektronnim komp yuterom stvorenim u kontinentalnij Yevropi b Stvorena v Instituti elektrotehniki AN URSR c pid kerivnictvom akademika Sergiya Lebedyeva yakij na toj chas buv direktorom cogo institutu Pochatok rozrobki 1948 vvedena v ekspluataciyu u 1950 roci Mala elektronna obchislyuvalna mashina Zagalnij viglyad Rozrobka bula rozpochata z namirom zmodelyuvati zmaketuvati obchislyuvalnu mashinu BESM i tomu spochatku persha M rozshifrovuvalasya yak model Pislya pershih uspihiv ta z urahuvannyam gostroti potrebi yak v URSR tak i v SRSR v cilomu v obchislyuvalnih potuzhnostyah virishili maket peretvoriti na mashinu dlya obchislennya realnih zadach Praktichno do vvedennya v ekspluataciyu pershogo ekzemplyara EOM Kiyiv MESM bula osnovoyu obchislyuvalnih potuzhnostej URSR ne beruchi do uvagi EOM SESM yaka bula specializovanoyu Ekspluataciyu MEOM dlya rozv yazku realnih zadach bulo rozpochato 12 01 1952 r obchislyuvalnoyu laboratoriyeyu Institutu matematiki AN URSR yakoyu keruvala Yushenko K L Dosvid programuvannya na komp yuteri MESM z unikalnoyu arhitekturoyu vplinuli na arhitekturu inshih komp yuteriv ta sponukali vinajdennyu programuvannya visokogo rivnya ta vkazivnikiv 4 Pislya znyattya z ekspluataciyi MEOM bulo peredano do Kiyivskogo politehnichnogo institutu dlya vikoristannya v navchalnomu procesi Postupovo bula rozibrana z vikoristannyam okremih elektronnih vuzliv dlya navchannya inzheneriv z cifrovoyi obchislyuvalnoyi tehniki Zmist 1 Bazovi parametri MEOM 2 Etapi stvorennya ta ekspluataciyi MEOM 3 Uchasniki stvorennya 4 Dzherela 5 Literatura 6 Posilannya 7 PrimitkiBazovi parametri MEOM RedaguvatiSistema chislennya dvijkova z fiksovanoyu komoyu pered starshim rozryadom Rozryadnist 16 1 na znak Zapam yatovuvalnij pristrij trigeri mozhlive vikoristannya magnitnogo barabanu Yemnist operativnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu 31 dlya chisel ta 63 dlya komand Yemnist postijnogo shtekernogo zapam yatovuvalnogo pristroyu 31 dlya chisel ta 63 dlya komand Osnovni komandi dodavannya vidnimannya mnozhennya dilennya zsuv komandi perehodu bezumovnogo ta z porivnyannyam za absolyutnim znachennyam abo z porivnyannyam z urahuvannyam znaku obminu danimi mizh OP ta magnitnim barabanom zapisu ta chitannya skladannya komand zabezpechuvala unikalnu mozhlivist MEOM shodo dinamichnoyi modifikaciyi komand vikoristovuvalas dlya modifikaciyi komand stvorennya ta abo formuvannya zupinka Sistema komand triadresna komandi dovzhinoyu 20 dvijkovih rozryadiv z nih 4 rozryadi kod operaciyi Arifmetichnij pristrij odin universalnij paralelnoyi diyi na trigerah Obmin mizh arifmetichnim ta zapam yatovuvalnim pristroyami poslidovnij Shvidkodiya blizko 50 operacij za sekundu Robocha chastota 5 kGc Vvedennya vihidnih danih z perfokart abo bezposerednim naborom kodiv na shtekernomu komutatori Vivid rezultativ fotografuvannya abo za dopomogoyu elektromehanichnogo drukuvalnogo pristroyu Kontrol sistemoyu programuvannya Poshuk nespravnostej specialni testi ta perevedennya na ruchnu abo napivavtomatichnu robotu Plosha primishennya 60 m Kilkist elektronnih lamp triodiv blizko 3500 lamp diodiv 2500 Energospozhivannya 25 kVt Unikalni osoblivosti arhitekturi MEOM arifmetichnij pristrij paralelnoyi diyi dlya priskorennya vikonannya arifmetichnih dij centralne ta lokalne keruvannya dva lichilniki adresa potochnoyi komandi centralne dlya golovnoyi programi a lokalne dlya viklikanoyi pidprogrami vikonannyam program dlya vikoristannya program vklyuchno zi standartnimi pidprogramami ta pidprogramami pidrahunku znachen elementarnih funkcij Ce dozvolilo pidprogramam zavershuvatis bez vkazuvannya nastupnoyi komandi prosto peredavalos centralnomu keruvannyu Adresa komandi yaku neobhidno bulo vikonuvati pislya zavershennya pidprogrami zberigalas u lichilniku centralnogo keruvannya mozhlivist dinamichnoyi modernizaciyi program Modernizaciyu program zdijsnyuvala komanda skladannya komand yaka dozvolyala otrimati poslidovnij dostup do danih yaki rozmishuvalisya u susidnih komirkah operativnoyi pam yati yak i elementi masiviv 1 Ce stalo vidpravnoyu tochkoyu dlya vklyuchennya v operatornij metod programuvannya O A Lyapunov ponyattya masivu Pri comu okremi komirki pam yati vikonuvali rol indeksnih registriv 4 Nayavnist dinamichnoyi modernizaciyi program pidkazala O A Lyapunovu ta K L Yushenko principovu mozhlivist pisati programuvalni programi kompilyatori yaki budut zdatni za formalnim zapisom algoritmom matematika stvoriti vidpovidnu programu u mashinnih kodah dlya vikonannya komp yuterom 4 K L Yushenko pid chas skladannya program rozrahunkiv realnih zadach na MEOM vikoristovuvala komandu skladannya komand dlya otrimannya dostupu do danih shlyahom oposeredkovanoyi adresaciyi 2 ogo rangu vkazivnikami Viklik pidprogram takozh zdijsnyuvavsya takoyu oposeredkovanoyu adresaciyeyu Komirki operativnoyi pam yati yaki vikoristovuvalis dlya oposeredkovanoyi adresaciyi mali suttyevo shirshi funkcionalni mozhlivosti za indeksni registri ta pri proyektuvanni komp yutera Kiyiv 5 buli vtileni u tak zvani registri modernizaciyi adres 4 Komanda skladannya komand spriyala vinajdennyu v Adresnij movi programuvannya oposeredkovanoyi adresaciyi vishih rangiv vkazivnikiv Pointers ta bula vdoskonalena ta uzagalnena v EOM Kiyiv do grupovih operacij modernizaciyi adres vklyuchayuchi F operaciyu yaka dozvolyaye vikonuvati bagatokratne rozimenuvannya vkazivnikiv shtrih operaciyu 4 Etapi stvorennya ta ekspluataciyi MEOM RedaguvatiHronologiya podij vzyata z dokumenta Etapi rozrobki pershoyi elektronnoyi maloyi lichilnoyi mashini z arhivu materialiv zibranogo Lebedyevim ta vpershe navedenogo v knizi Malinovskogo Istoriya obchislyuvalnoyi tehniki v osobah ros Istoriya vychislitelnoj tehniki v licah zhovten gruden 1948 Rozrobka zagalnih principiv pobudovi elektronnih obchislyuvalnih mashin sichen berezen 1949 Okresleni zagalni napryami dlya rozrobki okremih elementiv Seminari z obchislyuvalnih mashin z uchastyu predstavnikiv Institutiv matematiki ta fiziki Akademiyi nauk URSR berezen kviten 1949 Rozrobka trigeriv ta inshih komponentiv generatora impulsiv lichilnikiv mashini na elektronnih lampah traven cherven 1949 Rozrobka pershogo variantu arifmetichnogo pristroyu Pereyizd v nove primishennya ta oblashtuvannya laboratoriyi lipen veresen 1949 Rozrobka drugogo variantu arifmetichnogo pristroyu rozrobka statichnih elementiv pam yati elektronnih komutatoriv zhovten gruden 1949 Stvorennya principovoyi blok shemi maketa mashini rozrobka zagalnoyi komponovki konstruyuvannya ta pobudova karkasa sichen berezen 1950 Rozrobka ta vigotovlennya okremih blokiv ta yihnye nalashtuvannya Rozrobka ta vigotovlennya pulta keruvannya Rozrobka tehnichnih umov na magnitne zapam yatovuvannya kviten lipen 1950 Vstanovlennya blokiv na karkas ta montazh mizhblochnih z yednan montazh zv yazkiv mizh karkasom ta pultom Nalashtuvannya na karkasi blokiv ta grup blokiv z yihnoyu vzayemodiyeyu Roboti z magnitnogo zapam yatovuvannya v Instituti fiziki AN URSR serpen listopad 1950 Nalashtuvannya keruvannya mashinoyu z pulta Pershij probnij zapusk maketu mashini 6 11 1950 listopad gruden 1950 Zbilshennya kilkosti blokiv zapam yatovuvannya dlya rozshirennya yemnosti zapam yatovuvalnogo pristroyu Obrobka operacij dodavannya ta vidnimannya mnozhennya ta porivnyannya sichen lyutij 1951 Demonstraciya diyuchogo maketu komisiyi 4 01 1951 Protyagom demonstraciyi virishuvalis zavdannya z obchislennya sumi neparnogo ryadu faktorialu chisla zvedennya v stupin Pochato pererobku maketa v elektronnu mashinu berezen traven 1951 Rozrobka sistem postijnih chisel ta komand Vedennya fotografichnogo zapisu rezultatu Rozrobka sistemi keruvannya magnitnim zapam yatovuvannyam Vvedennya v ekspluataciyu postijnih chisel i komand Demonstraciya roboti mashini Uryadovij komisiyi j Komisiyi ekspertiv cherven serpen 1951 Pristosuvannya sortuvannya z perfokartami dlya vvedennya vihidnih danih u mashinu Vvedennya novih blokiv dlya zdijsnennya operacij dodavannya komand vvedennya pidprogram zv yazku z sistemoyu magnitnogo zapisu kodiv Montazh i nalagodzhennya upravlinnya sistemoyu magnitnogo zapam yatovuvannya Vihid uryadovoyi postanovi 2759 1321 vid 1 06 1951 yaka zobov yazuye vvesti v ekspluataciyu Elektronnu malu mashinu v IV kvartali 1951 serpen listopad 1951 Vidpracyuvannya arifmetichnoyi operaciyi dilennya ta inshih operacij Pererobka blokiv zapam yatovuvannya dlya zbilshennya yihnoyi nadijnosti Zakinchennya pererobki maketa v malu mashinu j viprobuvannya yiyi pered puskom gruden 1951 Pusk Elektronnoyi maloyi mashini v ekspluataciyu 25 XII 51 Virishennya na mashini realnih zavdan obchislennya funkcij rozpodilu jmovirnostej Pidrahovano 585 znachen z tochnistyu do odinici 5 go znaka dlya chogo zrobleno blizko 250 tis operacij Pidrahunki zrobleni za 2 5 godini Na pidstavi obchislen skladeni tablici priznacheni dlya viznachennya odnoridnosti postriliv artilerijskih garmat iz poglyadu odnakovosti tehnichnogo rozsiyuvannya Ci zh tablici zastosovuyutsya dlya ustanovki rezhimu roboti verstativ avtomativ Na mashini MEOM takozh buli rozv yazani nizka zavdan na zamovlennya providnih matematichnih ta tehnichnih institutiv zokrema zi stvorennya tablic znachen skladnih funkcij inzhenernih obchislen v galuzi energetiki Uchasniki stvorennya RedaguvatiDashevskij Lev Naumovich starshij naukovij spivrobitnik laboratoriyi Lebedyeva v Instituti elektrotehniki AN URSR kandidat tehnichnih nauk aktivnij uchasnik rozrobki ta naladki MESM Odin iz avtoriv monografiyi Mala elektronna obchislyuvalna mashina ros Malaya elektronnaya schetnaya mashina 1952 Shkabara Katerina Oleksiyivna starshij naukovij spivrobitnik laboratoriyi Lebedyeva v Instituti elektrotehniki AN URSR kandidat tehnichnih nauk kerivnik rozrobki ta naladki pristroyu keruvannya MESM ta sistemi keruvannya zapam yatovuyuchim pristroyem na magnitnomu barabani Spivavtorka monografiyi Mala elektronna obchislyuvalna mashina 1952 Pogrebi nskij Solomo n Beniami novich proektuvannya osnovnogo variantu arifmetichnogo pristroyu montazh nalagodzhennya ta ekspluataciya MESM Rabinovich Zinovij Lvovich proektuvannya zovnishnih pristroyiv MESM Zorina Rapota Zoya Sergiyivna proektuvannya zapam yatovuvalnogo pristroyu na magnitnomu barabani montazh nalagodzhennya ta ekspluataciya MESM Gladish Ganna Leonidivna proektuvannya zapam yatovuvalnogo pristroyu na magnitnomu barabani montazh nalagodzhennya ta ekspluataciya MESM Okulova Iveta Petrivna proektuvannya zapam yatovuvalnogo pristroyu na magnitnomu barabani Chernyak Rostislav Yakovich proektuvannya montazh nalagodzhennya zapam yatovuvalnogo pristroyu na magnitnomu barabani Abalishnikova Lidiya Mihajlivna proektuvannya arifmetichnogo pristroyu montazh Kondalyev Andrij Ivanovich proektuvannya pasivnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu MESM Krajnickij Volodimir Vasilovich proektuvannya stijok ta pultu MESM Pinevich Mihajlo Mihajlovich proektuvannya 1 go variantu arifmetichnogo pristroyu Dedeshko Yevgen Yevgenovich proektuvannya pristroyu zhivlennya montazh nalagodzhennya ta ekspluataciya MESM Ofengenden Rafayil Grigorovich proektuvannya montazh nalagodzhennya ta ekspluataciya magnitnogo barabanu MESM Pohilo Mikola Pavlovich proektuvannya elementnoyi bazi MESM Dzherela Redaguvati a b Lebedev S A Dashevskij L N Shkabara E A 1952 Malaya elektronnaya schetnaya mashina ros Moskva Akademiya nauk SSSR s 162 Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 23 lipnya 2021 Enciklopediya kibernetiki u 2 t redkol Glushkov V M gol red AN Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Golov red URE 1973 T 2 M Ya 1973 570 s 6 ark il ris S 36 Dochka voroga narodu Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 23 grudnya 2011 a b v g d Yushenko Yu O 01 06 2021 Pointers v programah na MESM http www icfcst kiev ua MUSEUM Yevropejskij virtualnij muzej istoriyi informacijnih tehnologij v Ukrayini ukr http www icfcst kiev ua MUSEUM TXT YuriYushchenko pdf Arhiv originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 14 07 2021 Dosvid otrimanij kiyivskimi programistami pid chas ekspluataciyi MESM vplinuv na viniknennya programuvannya visokogo rivnya ta spriyav vinajdennyu oposeredkovanoyi adresaciyi 2 ogo rangu Pointers yaka bula aparatno realizovana v sistemi komand komp yutera Kiyiv ta uvijshla v odnu z najpershih v sviti mov programuvannya visokogo rivnya v Adresnij movi programuvannya 1955 r Glushkov V M Yushenko K L 1962 Vychislitelnaya mashina Kiev matematicheskoe opisanie ros Kiev Tehn lit s 183 Literatura RedaguvatiDashevskij L N Shkabara E A 1981 Kak eto nachinalos Vospominaniya o sozdanii pervoj otechestvennoj elektronnoj vychislitelnoj mashiny MESM ros Moskva Znanie Arhiv originalu za 3 grudnya 2021 Do 70 richchya MESM pro vpliv MESM na zarodzhennya IT Posilannya Redaguvati Shlyah u bezsmertya v knizi Malinovskogo Istoriya obchislyuvalnoyi tehniki v osobah Arhivovano 30 zhovtnya 2004 u Wayback Machine ros Persha elektronna obchislyuvalna mashina v Ukrayini SRSR ta kontinentalnij Yevropi Arhivovano 13 travnya 2008 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi rozvitku informacijnih tehnologij v Ukrayini Fotogalereya tvorciv ta konstruktivnih chastin MEOM Arhivovano 25 sichnya 2005 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi rozvitku informacijnih tehnologij v Ukrayini Yak stvoryuvalisya realni komp yuteri Arhivovano 7 lyutogo 2005 u Wayback Machine svoboda org 13 05 2003 ros Svyatkuyemo 60 tu richnicyu zapusku pershogo v SRSR i kontinentalnij Yevropi komp yutera stvorenogo v Kiyevi Arhivovano 14 listopada 2012 u Wayback Machine oficijnij blog Gugl Ukrayina 25 12 2011Primitki Redaguvati Komp yuteri Z4 i BARK buli zbudovani ranishe ale yih elementnoyu bazoyu buli elektromagnitni rele a ne lampi Nimecka obchislyuvalna mashina Z4 1945 rik i shvedska BARK en 1950 rik buli elektromehanichnimi tobto vikoristovuvali elektromagnitni rele u shemah logiki i pam yati Specialna laboratoriya mistilasya na teritoriyi teperishnogo Svyato Pantelejmonivskogo zhinochogo monastirya za adresoyu vul Akademika Lebedyeva 19 u Feofaniyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mala elektronna obchislyuvalna mashina amp oldid 40177374