Максим Танк | |
---|---|
Максім Танк | |
Максим Танк | |
Ім'я при народженні | Євген Іванович Скурко |
Псевдонім | Максим Танк |
Народився | 4 (17) вересня 1912 с. Пильковщина, Віленська губернія (Російська імперія) |
Помер | 7 серпня 1995 (82 роки) м. Мінськ |
Поховання | Мядельський район |
Громадянство | СРСР |
Національність | білорус |
Діяльність | поет |
Alma mater | Вільнюська білоруська гімназія |
Мова творів | білоруська |
Напрямок | соцреалізм |
Жанр | вірш |
Членство | СП СРСР |
Партія | КПРС, Комуністична партія Білорусі і Комуністична партія Західної Білорусі |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
Максим Танк у Вікісховищі |
Максим Танк (біл. Максім Танк, ім'я при народженні Євген Іванович Скурко; нар. 4 (17) вересня 1912 — пом. 7 серпня 1995) — білоруський радянський поет, перекладач і громадський діяч. Народний поет Білоруської РСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської (1978) і Сталінської премії другого ступеня (1948). Член КПЗБ з 1936 року.
Біографія Редагувати
Народився Євген 17 вересня 1912 року в селі Пільковщіна (нині Мядельського району Мінської області Білорусі). Брав участь у революції в Західній Білорусі. У біографії Максима Танка завжди активно виражалася громадянська позиція. За це він був арештований в 1933 і в 1934 роках. Перший опублікований збірник віршів у біографії М. Танка вийшов у 1936 році — «На етапах». За ним пішов збірник «Журавлинний колір» в 1937 році, потім «Під щоглою» в 1938 році. У всіх цих книгах поет підтримував боротьбу народу за визволення рідної землі.
Танк був кореспондентом в газеті «Вілейська правда», а в роки німецько-радянської війни працював у пресі. Навіть у воєнні часи в біографії Танка письменницька діяльність не була залишена. У 1942 році він написав поему «Янук Сяліба», а в 1945 році створив дві збірки віршів. Коли закінчилася війна, Танк став працювати в журналі «Вожик» редактором, а пізніше — головним редактором (у 1948—1966) у журналі «Полум'я».
За повну біографію Танка було створено безліч книг, поем, збірок. Серед відомих творів Танка — «Слід блискавки» (1957), «Ковток води» (1964), «Хай буде світло» (1972), «Ave Марія» (1980). Письменник має безліч звань і нагород.
У 1940 році у був прийнятий в СП СРСР. Депутат ЗС СРСР з 1969 року. Академік АН БРСР з 1972 року.
За час незалежності М. Танк не цурався біло-червоно-білого прапора. Перед смертю підтримував мову і національну символіку, виступив проти результатів референдуму 1995 року.
Максим Танк помер в Мінську 7 серпня 1995 року. Похований у рідному селі.
Твори Редагувати
Нагороди та звання Редагувати
- Сталінська премія другого ступеня (1948) — за віршований збірник «Якби відали …» (1948)
- Народний поет Білоруської РСР (1968)
- Герой Соціалістичної Праці (1974)
- Ленінська премія (1978)
- Чотири ордени Леніна
- Орден Жовтневої Революції
- Орден Червоного Прапора
- Два ордена Трудового Червоного Прапора
- Орден Вітчизняної війни II ступеня
- Орден Дружби народів
- Орден Відродження Польщі IV ступеня
- Медаль Франциска Скорини
Іменем письменника названо Білоруський державний педагогічний університет.
Примітки Редагувати
- Скурко А. (17 верасня 2012 года). . Наша Ніва. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 31 сакавіка 2015.
Посилання Редагувати
- Танк Максим // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 23.
- Танк Максим // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Скурко Євген Іванович [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Стаття в енциклопедії[недоступне посилання з липня 2019]
- Вірші Максима Танка [ 22 вересня 2010 у Wayback Machine.]