Григорій Мазур (псевдо: «Калинович») (15 січня 1912, с. Карів, Рава-Руського повіту Австро-Угорщини (тепер Сокальський район Львівської області) — 28 квітня 1949, м.Варшава — військовий і політичний діяч, хорунжий УПА, командир сотні «Месники-1» куреня «Месники» ТВ-27 «Бастіон» Військової округи-6 «Сян» групи УПА-Захід.
| Мазур Григорій | |
|---|---|
| Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 січня 1912 с. Карів, Рава-Руський повіт Австро-Угорщина (тепер Сокальський район Львівської області Україна) |
| Смерть | 28 квітня 1949 (37 років) м.Варшава, Польща |
| Псевдо | «Калинович» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Рід військ | |
| Командування | |
| сотня «Месники-1» куреня «Месники» | |
Біографія Редагувати
Мазур Григорій Васильович народився 15 січня 1912 в селі Карів, Рава-Руського повіту Австро-Угорщини (тепер Сокальський район Львівської області України). Батько Василь Мазур, мати Пелагія.
В 1936 році вступив в Організацію Українських Націоналістів.
Боротьба в лавах УПА Редагувати
В квітні 1944 року вступив в лави УПА.
Призначений командиром 4-ї повстанської (кавалерійської) чоти сотні «Залізняка» під командуванням Івана Шпонтака.
Після реорганізації сотні й утворення куреня «Месники» призначений в сотню «Месники-3» командиром 3-ї чоти.
В березні 1946 року призначений командиром сотні «Месники-1», котра діяла на теренах Ярославського повіту Закерзоння. Вміло керуючи сотнею, не зазнав жодної поразки в боях зі значно переважаючими чисельністю силами ворога.
В серпні 1947 року після проведення польською владою Операції «Вісла» і, як наслідку, розформування підрозділів УПА на Закерзонні, згідно з наказом командування здійснював рейд на захід. Разом з ним йшов також Степан Ханас «Камінь».
Під час переходу кордону між Польщею та Чехословаччиною поранений у бою чеськими прикордонниками біля міста Рабки (ймовірно, Рабка-Здруй) й захоплений у полон. «Камінь», за деякими твердженнями, загинув на місці, за іншими — поранений попав у полон, згодом був депортований до Польщі разом із сотенним «Калиновичем». Однак його прізвища серед українців, засуджених до смертної кари, страчених і померлих у в'язницях Польщі в 1944—1956 роках, немає.
Ув'язнення та смерть Редагувати
Чеська влада передала Григорія Мазура владі Польщі.
10 січня 1949 року в місті Ряшеві суд оголошує вирок — смертна кара.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914—1990 — С. 262 [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.].
- — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. — 359 с. — ISBN 966-538-009-5.
- Півстоліття у невідомості: хто пам'ятає стрільця «Каменя»? // Гаврилів Володимир, «Високий замок», 27 червня 1997. — С. 4.
Посилання Редагувати
- Паролі повстанської битви. Живопис. Поезія (автор: Івасейко Степан) [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Портрет «Григорій Мазур, (псевдо „Калинович“), сотенний УПА».