Мазур Ігор Петрович (нар. 18 березня 1973, c. Пирогівці, Хмельницька область; псевдо — Тополя) — український військовик, громадський та політичний діяч, голова Київської організації партії «УНА-УНСО» з лютого 1997 по вересень 2019 року, заступник голови партії з листопада 2016 по вересень 2019 року. Залишив керівні посади і вийшов з партії після призначення на посаду державного службовця після проходження конкурсу в Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
| Ігор Мазур | |
|---|---|
| | |
| Псевдо | Тополя |
| Народився | 18 березня 1973 (50 років) с. Пирогівці, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | офіцер ЗСУ в зоні АТО |
| Відомий завдяки | громадський, політичний та військовий діяч |
| Alma mater | Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Учасник | Війна на сході України |
| Посада | заступник Голови УНА-УНСО |
| Військове звання | лейтенант |
| Партія | УНА-УНСО |
| Конфесія | УПЦ Київський Патріархат |
| Зріст | 203 см |
| Нагороди | |
Учасник війни проти РФ в Абхазії на боці Грузії, учасник війни на Донбасі — спочатку в добровольчих батальйонах, а потім як офіцер ЗСУ, командир розвідувальної роти 131-го розвідувального батальйону в районі бойових дій Широкине-Чермалик. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — командир стрілецької роти батальйону територіальної оборони ЗСУ.
Життєпис ред.
Народився на Хмельниччині.
Активіст УНА-УНСО з 1992 року.
Брав участь у війні в Абхазії 1992—1993 років проти РФ на боці Грузії. В січні-березні 1995 року з групою унсовців забезпечували охорону іноземних журналістів під час Першої Чеченської Війни в Росії. За що слідчий комітет РФ відкрив на нього кримінальну справу.
Учасник похоронів Патріарха Володимира 18 липня 1995 року і сутичок з «Беркутом» в той день.
Ув'язнення ред.
2001 року був заарештований і відбув 3 роки ув'язнення за участь у бійці з міліцією під Адміністрацією Президента в ході акції «Україна без Кучми» 9 березня 2001 року.
У «справі 9 березня» проходило 19 осіб. У СІЗО перебувало 18, які отримали від двох до чотирьох років позбавлення волі. Станом на 2012 рік, троє з них — Руслан Зайченко, , Денис Андрусенко та Андрій Косенко — померли.
Помаранчева революція ред.
Під час Помаранчевої революції — один з керівників охорони наметового містечка на Майдані Незалежності, учасник автопробігу «Поїзд дружби» в Крим і на Донбас в грудні 2004 року.
Закінчив Черкаський національний університет ім. Хмельницького (2005[джерело?]), фах — вчитель історії.
Закінчив Інститут післядипломної освіти КНУ ім. Шевченка (2011[джерело?]), фах — правознавець.
Євромайдан ред.
Керівник «Правого Сектора» Київщини і начальник штабу 24 Сотні Самооборони Майдану під час Революції Гідності.
Російсько-українська війна ред.
З травня 2014 в зоні бойових дій на сході України. З березня 2015 року офіцер Збройних Сил України — командир роти, заступник начальника штабу 131-го розвідувального батальйону в Секторі «М».
З листопада 2016 року після демобілізації стає заступником голови партії УНА-УНСО і заступником командира Української націоналістичної самооборони (УНСО), з 24 лютого 2022 року мобілізувався і призначений командиром роти стрілецького батальйону.
Переслідування Росією і затримання в Польщі ред.
9 листопада 2019 року на пункті пропуску «Дорогуськ» польські прикордонники затримали Ігоря на підставі запиту Росії через Інтерпол. Як пояснив міністр МЗС Польщі Яцек Чапутович, рішення про затримання було прийняте прикордонниками, які не знали причини включення Ігора до списку людей, що розшукуються.
10 листопада Мазура відпустили на поруки консула України в Любліні. До того часу, коли Польща визначить, чи потрібно екстрадувати його до Росії, він знаходитиметься на території українського консульства. Це підтвердив посол України в Польщі Андрій Дещиця.
Заступниця Міністра МЗС України Олена Зеркаль 12 листопада заявила, що згідно звернення МЗС Мазура мають виключити зі списку розшуку Інтерполу.
Громадська діяльність ред.
Голова ГО "Фан-клуб «Україна», що пропагує перемоги українців у військовій справі, науці, спорті та інших напрямках. Заступник Голови ГО «Товариства воїнів АТО».
З червня 2017 року Голова громадської організації «Межимор'я», що пропагує співпрацю держав Балто-Чорноморського регіону (Україна, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Грузія).
Сім'я ред.
Одружений вдруге. Має доньку Олю (1997) від першого шлюбу та синів Ярослава (2009) і Мирослава (2012) — від другого.
Релігія ред.
Православний ПЦУ, член Управи Ставропігійного Братства ім. Ярослава Мудрого, лицар Православного Ордену Архистратига Михаїла.
У документальних фільмах ред.
В документальному фільмі Георгія Гонгадзе «Тіні війни» (1993) про грузино-абхазький конфлікт неодноразово з'являється на екрані разом з іншими воїнами-унсовцями, що воювали в Абхазії.
Документальний фільм «Обличчя протесту» (2003 р.) про акцію «Україна без Кучми» починається з інтерв'ю з Мазуром після його арешту і перебування у Лук'янівському СІЗО № 13.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ст. (18 січня 2007) — за заслуги у державному будівництві, вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України та з нагоди Дня Соборності України
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (12 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
- Орден Вахтанга Горгасалі 3-го ступеня (Грузія) від Президента Грузії Е. Шеварднадзе Указом від 15.11.93
- «Пустельний хрест» (вища нагорода УНА-УНСО) від Головного Командира УНСО Ю. Шухевича указом від 14.12.08
- Медаль «За жертовність і любов до України» від Патріарха Філарета (2015 р.)
- Орден Архистратига Михаїла УПЦ (КП)
- Медаль «За оборону Маріуполя» від командувача ОК «Південь» генерала Сиротенка (2015 р.)
Примітки ред.
- Мазур Ігор Петрович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Марина Ткачук, Одинадцята заповідь Христа — «Не бійся!» [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Україна молода, № 35-36, 4 березня 2011
- . Новинарня (укр.). 11 листопада 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
- У Польщі за запитом Росії затримали ветерана АТО та лідера УНА-УНСО Ігоря Мазура // Depo.ua. — 2019. — 9 листопада.
- Хто такий Ігор "Тополя" Мазур та чому його затримали в Польщі. 24 Канал (укр.). Процитовано 1 вересня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- . Новинарня (укр.). 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 12 грудня 2016 року № 551/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Сухопутних військ України»
<ref> з назвою "ukrinform-20191110", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання ред.
Інтерв'ю ред.
- Марина Ткачук, Одинадцята заповідь Христа — «Не бійся!» [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Україна молода, № 35-36, 4 березня 2011
Відео ред.
- Ігор Мазур «Тополя»: 30-річний досвід воєн з Росією | Історія PRO https://www.youtube.com/watch?v=JFGyAgn0aic
- гор «Тополя» Мазур про чотири війни та ідентичність https://www.youtube.com/watch?v=D0h190jE9Ps
- Ігор Мазур (Тополя). Спогади про війни УНСО. Бандерштат 2011 [ 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Олена Білозерська, 16 серпня 2011
- Ігор «Тополя» Мазур (офіцер ЗСУ) — За Чай.com з Романом Чайкою // 5 канал, 12 жовтня 2016