Білозерська Олена Леонідівна

Оле́на Леоні́дівна Білозе́рська (Білозерська-Воронова) (нар. 5 серпня 1979(19790805), Київ, УРСР) — українська журналістка, блогер та громадський діяч, старший лейтенант в/ч А4126 Збройних сил України, поетеса. З 2014 року — учасниця російсько-української війни (снайпер) у складі ДУК «Правий сектор» та Української добровольчої армії. З жовтня 2018 — офіцерка Збройних Сил України.

Білозерська Олена Леонідівна
Народилася	5 серпня 1979(1979-08-05) (44 роки)  Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Київ
Діяльність	журналіст, військовослужбовець
Відома завдяки	блогер
Alma mater	Київський національний університет культури і мистецтв
Учасник	Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Посада	командир взводу
Нагороди	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Сайт	bilozerska.info
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася у родині інженерів. 2000 року закінчила Київський національний університет культури і мистецтв.

З початку 2004-го року у журналістиці. Працювала у невеликих газетах і журналах. Впродовж 2004—2006 років редагувала власну газету «Україна Християнська».

З жовтня 2005 по лютий 2007 — прессекретарка Української Національної Асамблеї.

З червня 2007 року веде блог на Livejournal. У квітні 2010 року спільно з одеським журналістом Олексієм Ярославцевим заснувала інформаційне агентство «Поряд з вами».

13 вересня 2014 року на передвиборчому з'їзді партії «Правий сектор» обрана другим номером виборчого списку на позачергових виборах до Верховної Ради України.

З травня 2014 р. бере безпосередню участь у бойових діях на Донбасі: спочатку у складі ДУК «Правий сектор» (2014—2015) та Української Добровольчої армії (2016—2017), пізніше у лавах ЗСУ.

У 2018 році закінчила офіцерські курси при Національному Університеті оборони України ім. І. Черняховського за спеціальністю "Артилерія" і підписала контракт із ЗСУ.

У 2018-2020 рр. служила в 503 ОБМП на посаді командира взводу самохідних артилерійських установок.

13 жовтня 2018 року нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У вересні 2019 видала документальну книгу «Щоденник нелегального солдата», який охоплює період 2014—2017 рр. — час служби авторки в ДУК «Правий сектор» та Українській Добровольчій армії.

24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного російського вторгнення, повернулася на службу у Збройні Сили України. 11 липня 2022 Олені Білозерській було надано звання старшого лейтенанта.

Діяльність

Блогерка

Олена Білозерська має блог на «LiveJournal», котрий веде з 11 червня 2007 року. Блог використовує як власне незалежне медіа, аби звертатися до аудиторії напряму, без проміжних інстанцій у вигляді редакторів, видавців і спонсорів. У 2008-му він за результатами читацького голосування потрапив у п'ятірку найкращих українських блогів.

Перший репортаж у блозі Білозерська зробила про Марш УПА 14 жовтня 2007. Відвідуваність блогу нині — дві з половиною тисячі осіб на день.

Олена Білозерська під час «Вставай, Україно!», Київ, 18 травня 2013

У блозі журналістка висвітлює в основному протестні акції та акції правих політичних партій та рухів, які документує численними власними фотознімками, а також репресії влади проти політиків і громадських активістів. Також розміщує власні вірші і переклади іншомовних поетичних творів українською. Не менш активно Білозерська веде twitter — часто найсвіжіша інформація з гучних акцій першою з'являється в її повідомленнях.

6 травня 2013 року блог Олени Білозерської (bilozerska.livejournal.com) посів третє місце (після перськомовного і бенгальськомовного) у конкурсі блогів «The Bobs» від Deutsche Welle, а також перше місце серед україномовних блогів (46 % усіх голосів, поданих за україномовні блоги) і серед блогів на платформі «LiveJournal». Після численних протестів української «антифашистської» громадськості, до яких приєдналися депутати Європарламенту і німецькі правозахисники організатори конкурсу, у журі «The Bobs» скасували премію номінації «Найкращий україномовний блог». У відповідь громадські діячі та народні депутати почали підписувати петицію на захист Олени Білозерської. У петиції зокрема зазначається, що після перемоги блогу Білозерської у конкурсі The Bobs у номінації «Найкращий блог українською мовою», люди, упереджені щодо Олени Білозерської, розгорнули проти неї кампанію в інтернеті. Deutsche Welle заявили, що поважають рішення незалежних членів журі і результати голосування користувачів стосовно блогу Олени Білозерської. І хоча в Deutsche Welle не погоджуються з окремими висловлюваннями авторки блогу, вони також нагадали, що блог Білозерської отримав більшість голосів із суттєвим відривом (46 %) і став переможцем за версією публіки серед україномовних блогів. Але приз журі він не отримав.

Справа Олени Білозерської

12 січня 2011 року, — в рамках розслідування кримінальної справи щодо підпалу громадської приймальні Партії Регіонів у Печерському районі в ніч на 1 січня 2011 року, квартиру Олени Білозерської обшукано київською міліцією. Всі журналістські технічні засоби, аж до «мильнички» її батька, було вилучено. До того, невідомі особи розмістили відео на відеохостингу Youtube і прислали повідомлення про нього на електронну пошту Олени Білозерської. На вебсайті ІА «Поряд з вами» та в особистому блозі Білозерської з'явилося текстове посилання на відео. Обшук, який тривав з 8:30 до 14:30, проводили шість співробітників міліції. Були опитані батьки Білозерської на предмет того, де вона перебувала в ніч на 1 січня. Потім Білозерську відвезли на допит у Печерський районний відділ МВС України. Міліція заявила:

Інцидент викликав резонанс в Україні і світі. Дії влади засудили «Комітет визволення політв'язнів» та організація «Репортери без кордонів». Народний депутат Андрій Парубій на наступний день звернувся з запитом до Генпрокурора щодо цього інциденту. 14 січня міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов відповідаючи під час години уряду у Верховній Раді на претензію, що інцидент з Білозерською є політичним переслідуванням і придушенням свободи слова, відповів, що навколо Білозерської має місце «роздмухування мильної бульбашки з нічого», що в неї нібито була вилучена інструкція з виготовлення напалму, і при цьому неправильно вимовляв її прізвище.

Розв'язку цього інциденту Олена Білозерська оповіла так:

Українська Гельсінська спілка з прав людини включила «Справу Олени Білозерської» у свій звіт «Переслідування громадянського суспільства в Україні в 2011 році».

Участь у російсько-українській війні

Примітки

1. Олена Білозерська-Воронова
2. . Архів оригіналу за 18 лютого 2022. 
3. . Архів оригіналу за 4 травня 2020. 
4. . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2019. 
5. . web.archive.org. 4 травня 2020. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020. 
6. . web.archive.org. 4 травня 2020. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020. 
7. Допис у фейсбуці Олени Білозерської про присвоєння їй звання старшого лейтенанта, 11 липня 2022
8. . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
9. . Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
10. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою DW не вказано текст
11. . Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. 
12. . Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. 
13. Друге місце в голосуванні у цьому ж конкурсі зайняв проект NO.UA від Дмитра Різниченка, котрий теж потрапив до петиції «антифашистів» як праворадикальний (на тій підставі, що його повна назва — «Народний Оглядач», а так само — «Voelkischer Beobachter» — називалась одна з гітлерівських газет)
14. . Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 6 червня 2022. 
15. . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 29 серпня 2013.  (нім.)
16. Київського блогера обшукали через Партію регіонів [ 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 12 січня 2011
17. . Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
18. Переслідування громадянського суспільства в Україні в 2011 році: Незаконні затримання та арешти [ 4 квітня 2014 у Wayback Machine.], Українська Гельсінська спілка з прав людини, 21 листопада 2011
19. , ВЗГ ГУМВС України в м. Києві, 12 січня 2011
20. . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
21. «Парубій звернувся до генпрокурора з приводу затримання журналіста Олени Білозерської» Інформаційний сервер «Наша Україна»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
22. . Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. 
23. «Білозерська: Україна — вона своя. Інших маємо шанувати, своїх — любити», obozrevatel.com, 28 березня 2011

Посилання

• Інформаційне агентство «Поряд з вами» [ 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Блог Олени Білозерської [ 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Youtube: Olena Bilozerska [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.]
• 15 кілометрів у ворожий тил: мій перший розвідвихід. Інтерв'ю з Оленою Білозерською / YouTube Військове телебачення України