www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна в Абхазії 1992 1993 Про війну в 1998 р див Війна в Абхазії 1998 Війна в Абхазії збройний конфлікт що відбувався мі

Війна в Абхазії (1992—1993)

Про війну в 1998 р. див. Війна в Абхазії (1998).

Війна в Абхазії — збройний конфлікт, що відбувався між грузинським урядом з одного боку та абхазькими сепаратистами, російським урядом та північнокавказькими бойовиками з іншого у 1992—1993 роках. Етнічні грузини, що мешкали в Абхазії, більшістю воювали на боці грузинських урядових сил. Етнічні вірмени та росіяни на території Абхазії переважно підтримували абхазькі сили і багато з них воювали на їхньому боці. Сепаратистів підтримували тисячі бойовиків із Північного Кавказу (передусім чеченці, інгуші та кабардинці) та російського козацтва. Сама Російська Федерація була формально нейтральною, втім допомагала абхазькій стороні військовою технікою та іноді відкрито, зокрема, російські війська брали участь у облозі Сухумі 1993 року. На боці грузинського уряду виступали також українські добровольці з УНА-УНСО.

Карта бойових дій

Причиною конфлікту стало прагнення абхазької політичної еліти до незалежності, яке відкидала грузинська політична еліта. Війна завершилася військовою поразкою Грузії, що означало втрату контролю над більшою частиною регіону (за винятком Кодорської ущелини), який став майже незалежним. В Абхазії були присутні російські війська в статусі миротворців. У наступні роки між абхазькими сепаратистами та грузинським урядом проходили переговори щодо врегулювання конфлікту, в серпні 1997 року абхазький лідер Владислав Ардзинба відвідав Тбілісі, де мав бути підписаний спільний документ, втім підписання зірвалося.

Війна 1992-93 років є частиною грузинсько-абхазького конфлікту, який продовжився зіткненнями 1998 року та російським вторгненням 2008 року, коли Росія зайняла всю територію Абхазії, після чого визнала її незалежність. Того ж року Грузія визнала регіон окупованим[ru] Росією.

Передісторія Редагувати

Становище в Абхазькій Автономній Радянській Соціалістичній Республіці було напруженим з кінця 1980-х років, коли антирадянська грузинська опозиція, почала домагатися незалежності від Радянського Союзу. У березні 1989 року, абхазькі націоналісти вимагали в Ліхнійській декларації, офіційного створення окремої Радянської Соціалістичної Республіки (на підставі прикладу існування окремої Абхазької РСР з 1921 по 1931 рр., яка була пов'язана з Грузинською РСР конфедеративним «Союзним договором»). Декларацію підписав ректор Сухумського університету. Студенти університету — етнічні грузини оголосили про протести, але вони були заборонені грузинським урядом. Проте, студенти зібралися, та зазнали нападу з боку етнічних абхазів. Грузинський антирадянський рух, був обурений цією подією і долучив виступи студентів проти відокремлення Абхазії, до списку гасел для кількох тисяч грузинських демонстрантів у Тбілісі. У відповідь на протести, до Тбілісі були введені радянські війська, що призвело до Трагедії 9 квітня.

Після цього 16–17 липня 1989 року, в Сухумі відбулися перші збройні сутички між представниками абхазького та грузинського населення. Початком суперечки стало рішення уряду Грузії перетворити грузинський сектор Сухумського державного університету на філію Тбіліського державного університету. Абхази рішуче виступали проти нового університету, та бачили в ньому інструмент розширення грузинського панування. Хоча Верховна Рада СРСР дійшла висновку, що уряд Грузії не має законного права дозволяти створення нового університету, вступний іспит до нього, було призначено на 15 липня. Громадянські заворушення швидко переросли у воєнізовані сутички, які, згідно з офіційними даними, призвели до 18 смертей і щонайменше 448 поранених, 302 з котрих були грузинами. У відповідь на придушення заворушень, було введено війська МВС.

До липня 1990 року, жодна зі сторін не відчувала себе достатньо сильною, щоби розв'язати цю суперечку військовим шляхом. Тоді уряд Радянського Союзу, мав вже дуже мало можливостей для запобігання міжетнічним конфліктам, перебуваючи сам на межі розвалу. Згодом грузино-абхазькі суперечності  перейшли в законодавчі органи, що занурило Абхазію у правові змагання, «війну законів», доки в серпні 1992 року не почалася збройна боротьба.

Етнічний розподіл, або квоти, були запроваджені перед виборами 1991 року до Верховної Ради Абхазії, внаслідок чого її склад не точно відбивав етнічну приналежність наявного населення. Так, із 65 місць — абхази (17% мешканців) отримали 28; грузини (45%) — 26; решта 11 місць поділилися між іншими групами (вірмени, росіяни; останні становили 33% населення).

Війна Редагувати

Вирішення цього конфлікту ускладнювалося Громадянською війною у Грузії (між прихильниками поваленого президента Грузії Звіада Гамсахурдіа – обіймав посаду в 1991–1992 рр. та урядом після перевороту, на чолі з Едуардом Шеварднадзе), а також Грузино-осетинський конфліктом від 1989 року.

У червні 1992 року напруга навколо автономії, підійшла до найбільшого напруження, коли абхазькі бойовики напали на урядові будівлі в Сухумі. 23 липня 1992 року сепаратистський уряд Абхазії проголосив незалежність регіону, хоча це не було міжнародно визнано. 14 серпня 1992 року грузинська поліція та підрозділи Національної гвардії були направлені для відновлення урядового контролю над Абхазією. Лави грузинських військ були частково поповнені завдяки «спорожненню в'язниць», оскільки частина в'язнів була звільнена за умови, що вони будуть воювати в Абхазії. Того ж дня спалахнули бої. 18 серпня 1992 року сепаратистський уряд втік із Сухумі до Ґудаути. Згодом урядові сили Грузії захопили значну частину Абхазії.

22 серпня 1992 року, Конфедерація гірських народів Кавказу оприлюднила указ свого президента Муси Шанібова та голови парламенту Ісуфа Сосланбекова:

    «Оскільки немає іншого способу вивести грузинську окупаційну армію з теренів суверенної Абхазії та задля виконання резолюції 10-ї сесії КГНК, ми наказуємо:

        1. Всі штаби Конфедерації повинні направити добровольців на територію Абхазії для військового розгрому агресора.

        2. Всі військові формування Конфедерації зобов'язані вести бойові дії проти будь-яких сил, які їм протистоять і намагаються будь-яким способом досягти території Абхазії.

        3. Оголосити Тбілісі зоною лиха. Водночас використовувати всі способи, зокрема і терористичні.

        4. Оголосити всіх громадян грузинської національності на території Конфедерації заручниками.

        5. Усі види вантажів, що прямують до Грузії, затримувати».

25 серпня грузинський військовий командувач Георгій Каркарашвілі оголосив по телебаченню, що грузинські війська не братимуть військовополонених. Він пообіцяв, що мирним жителям Абхазії не буде завдано шкоди і будуть вестися мирні перемовини. Він попередив сепаратистів, що раптом мирні переговори не увінчаються успіхом і 100 000 грузин будуть убиті, то решта 97 000 етнічних абхазів, які підтримували Ардзінбу, загинуть. Згодом пан Каркарашвілі нібито, погрожував абхазькому політику Владиславу Ардзінбі не вживати жодних дій, які б зрештою могли залишити абхазьку націю без нащадків, і в такий спосіб поклав відповідальність за майбутні смерті особисто на Ардзінбу. Пізніше його промова була використана сепаратистами як пропаганда, та для виправдання власних дій.

Значні етнічні чистки, що супроводжувалися жорстокістю, відбувалися з обох боків, коли абхазів витісняли з території, контрольованої Грузією, і навпаки. Багато порушень прав людини, переважно мародерство, розграбування та інші незаконні дії, а також захоплення заручників та інші порушення гуманітарного права, були скоєні всіма сторонами по всій Абхазії.

Після взяття Сухумі грузинські війська (разом з воєнізованими утвореннями Мхедріоні) брали участь у «жорстокому, етнічному розграбуванні, мародерстві, нападах і вбивствах». Окрім розграбування, абхазькі культурні пам’ятки були знищені в такий спосіб, що, за деякими повідомленнями, на них пропонувалося навмисне націлювання. Університетські будівлі були розграбовані, а музеї та інші культурні колекції розбиті. Неоціненні абхазькі національні архіви, були спалені грузинськими військами. Повідомляється, що місцеві пожежники не намагалися загасити вогонь.

Наприкінці цього етапу конфлікту грузинська армія зайняла більшу частину Абхазії. Осередки абхазьких сил були взяті в облогу в частинах Очамчирського району і Ткварчелі, а в Ґудауті вони були затиснуті між грузинськими військами в Гаграх і Сухумі.

Припинення вогню і падіння Гагри Редагувати

3 вересня 1992 року в Москві між сторонами було досягнуто домовленості про припинення вогню. Згідно з угодою, грузинські війська були зобов'язані вийти з району Гагри. Грузинська сторона виконала виконання домовленостей і залишила свої позиції. Внаслідок цього, місцеве грузинське населення Гагри залишилося беззахисним. Невдовзі режим припинення вогню було порушено абхазькою стороною. Тисячі воєнізованих добровольців, переважно чеченців і козаків з мілітаризованої Конфедерації гірських народів Кавказу (КГНК) та абхазьких військових, оснащених танками Т-72, реактивними установками БМ-21 «Град», штурмовиками Су-25 і вертольотами, рушили на Гагру. Грузія звинуватила Російську Федерацію в постачанні цього військового обладнання, оскільки воно раніше не застосовувалося абхазами. 1 жовтня сили Абхазії та КГНК напали на місто Гагра. Невеликі грузинські війська, що залишилися в місті, недовго захищали Гагру, перш ніж відступити, але потім перегрупувалися та відбили місто. Сили Абхазії та КГНК також згодом перегрупувалися та розпочали ще одну атаку, захопивши Гагру 2 жовтня. Російський флот почав блокувати морський порт біля Гагри, де брали участь  військово-морські кораблі: «СКП-Бєзукорізнєнний», «КІЛ-25», «БТХ-38», «БМ-66», «Головін», «Десант 345», та інші. В окупації Гагри були задіяні полки під командуванням першого заступника міністра оборони РФ Г. Колеснікова. Російський танкер "Дон" доправив 420 тонн пального в підконтрольну сепаратистам Ґудауту.

Тисячі грузинських солдатів і цивільних втекли на північ, увійшовши до Росії, перш ніж їх перевезли до власне Грузії. З абхазьким завоюванням Гагри ті, хто залишився, були насильно вигнані, а загалом приблизно 429 було вбито.

Російсько-грузинська війна Редагувати

Згодом в ході російсько-грузинської війни 2008 року РФ захопила всю територію Абхазії, після чого визнала її незалежність. Того ж року Грузія визнала регіон окупованим[ru] Російською Федерацією.

Організація Human Rights Watch відзначила велику кількість етнічних росіян, які перед тим не проживали в Грузії чи Абхазії, але були помічені в боях з абхазького боку. Human Rights Watch має свідчення, що принаймні велика частина з них, були професійними військовими, найнятими і оплаченими певними урядовими підрозділами з Москви. Нібито проголошуючи нейтралітет, Російська Федерація насправді допомагала абхазькій стороні військовою технікою і військами, та в певні моменти відкрито застосовувала власні військові сили, як наприклад в облозі Сухумі 1993 року). Війна завершилася окупацією російськими військами частини території Грузії, яка фактично стала цілком контрольованою Росією.

Впродовж конфлікту значною мірою постраждало мирне населення, причому (як зазначено вище) були заяви про злочини від обох боків — російсько-абхазької та грузинської. Внаслідок переслідування і етнічних чисток під час конфлікту і після встановлення проросійської влади, Абхазію покинуло приблизно 250 тис. етнічних грузинів. За деякими повідомленнями, одночасно з відведенням грузинських військ, Абхазію залишило 80% її населення.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Українські добровольці на Абхазькій війні 25 років тому - Радіо Свобода
  2. Statement on the Meeting between the Georgian and Abkhaz Parties. Tbilisi, 14 August 1997
  3. Chronology for Abkhazians in Georgia- UN
  4. 14 августа 1997 года, Владислав Ардзинба – в Тбилиси. Как это было - Радіо Свобода Кавказ
  5. Kaufman, Stuart J. (2001). Modern hatreds : the symbolic politics of ethnic war. Ithaca, New York. ISBN 978-1-5017-0199-3. OCLC 1160511946. 
  6. Вардан К. Последствия признания Российской Федерацией независимости Абхазии на турецко-абхазские отношения. Международные отношения 2 (2). 2018-02. с. 25–31. ISSN 2454-0641. doi:10.7256/2454-0641.2018.2.25993. Процитовано 23 лютого 2023. 
  7. ↑ news-from-helsinki-watch-no7-georgiaabkhazia-violations-of-the-laws-of-war-and-russias-role-in-the-conflict-mar-1995-55-pp. Human Rights Documents online. Процитовано 23 лютого 2023. 
  8. ↑ Kenneth., Anderson, (1995). Georgia/Abkhazia : violations of the laws of war and Russia's role in the conflict.. Human Rights Watch Arms Project. OCLC 771077133. 
  9. Russia’s political debates and military involvement in the Georgia–Abkhazia conflict. Russian Foreign Policy and the CIS. Routledge. 4 вересня 2003. с. 128–155. 
  10. ↑ Vet, Stefan; Vandervelde, Alexandra; Gelens, Lendert (22 лютого 2019). Excitable dynamics through toxin-induced mRNA cleavage in bacteria. PLOS ONE 14 (2). с. e0212288. ISSN 1932-6203. doi:10.1371/journal.pone.0212288. Процитовано 23 лютого 2023. 
  11. Бутба С.Р. "Резерв Вооруженных Сил Республики Абхазия" и "запас Вооруженных Сил Республики Абхазия": проблемы разграничения. Юридические исследования 7 (7). 2017-07. с. 78–89. ISSN 2409-7136. doi:10.7256/2409-7136.2017.7.23442. Процитовано 23 лютого 2023. 
  12. Михайловна, Червонная, Светлана (1993). Абхазия-1992: посткоммунистическая грузинская вандея. Мосгорпечать. OCLC 741091959. 
  13. ↑ Chervonnaia, Svetlana Mikhailovna (21 жовтня 2020). Chiaroscuro of the Past Century. Publishing house Sreda. ISBN 978-5-907313-73-6. 
  14. ↑ Mikhaĭlovna., Chervonnai︠a︡, Svetlana (1994). Conflict in the Caucasus : Georgia, Abkhazia, and the Russian shadow. Gothic Image Publications. OCLC 624323439. 
  15. institute-for-war-and-peace-reporting-le-journalisme-en-temps-dlections. Human Rights Documents online. Процитовано 23 лютого 2023. 
  16. Pearce, David; Charlton, Bruce G. (2009-12). Plagiarism of online material may be proven using the Internet Archive Wayback Machine (archive.org). Medical Hypotheses 73 (6). с. 875. ISSN 0306-9877. doi:10.1016/j.mehy.2009.07.049. Процитовано 23 лютого 2023. 
  17. . Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 6 березня 2021. 
  18. Andrew Andersen. RUSSIA VERSUS GEORGIA:ONE UNDECLARED WAR IN THE CAUCASUS/ETHNIC CONFLICTS, BORDER DISPUTES, IDEOLOGICAL CLASHES, TERRORISM.//Andrew Andersen, 2001 – 2002.[недоступне посилання]

Література Редагувати

  • Войцех Ґурецький. Абхазія. Пер. Олена Шеремет. — Темпора, 2018. ISBN 978-617-569-365-0
  • Wojciech Górecki: Abchazja. 2013. ISBN 978-83-7536-508-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro vijnu v 1998 r div Vijna v Abhaziyi 1998 Vijna v Abhaziyi zbrojnij konflikt sho vidbuvavsya mizh gruzinskim uryadom z odnogo boku ta abhazkimi separatistami rosijskim uryadom ta pivnichnokavkazkimi bojovikami z inshogo u 1992 1993 rokah Etnichni gruzini sho meshkali v Abhaziyi bilshistyu voyuvali na boci gruzinskih uryadovih sil Etnichni virmeni ta rosiyani na teritoriyi Abhaziyi perevazhno pidtrimuvali abhazki sili i bagato z nih voyuvali na yihnomu boci Separatistiv pidtrimuvali tisyachi bojovikiv iz Pivnichnogo Kavkazu peredusim chechenci ingushi ta kabardinci ta rosijskogo kozactva Sama Rosijska Federaciya bula formalno nejtralnoyu vtim dopomagala abhazkij storoni vijskovoyu tehnikoyu ta inodi vidkrito zokrema rosijski vijska brali uchast u oblozi Suhumi 1993 roku Na boci gruzinskogo uryadu vistupali takozh ukrayinski dobrovolci z UNA UNSO 1 Karta bojovih dijPrichinoyu konfliktu stalo pragnennya abhazkoyi politichnoyi eliti do nezalezhnosti yake vidkidala gruzinska politichna elita Vijna zavershilasya vijskovoyu porazkoyu Gruziyi sho oznachalo vtratu kontrolyu nad bilshoyu chastinoyu regionu za vinyatkom Kodorskoyi ushelini yakij stav majzhe nezalezhnim V Abhaziyi buli prisutni rosijski vijska v statusi mirotvorciv U nastupni roki mizh abhazkimi separatistami ta gruzinskim uryadom prohodili peregovori shodo vregulyuvannya konfliktu v serpni 1997 roku abhazkij lider Vladislav Ardzinba vidvidav Tbilisi de mav buti pidpisanij spilnij dokument 2 3 vtim pidpisannya zirvalosya 4 Vijna 1992 93 rokiv ye chastinoyu gruzinsko abhazkogo konfliktu yakij prodovzhivsya zitknennyami 1998 roku ta rosijskim vtorgnennyam 2008 roku koli Rosiya zajnyala vsyu teritoriyu Abhaziyi pislya chogo viznala yiyi nezalezhnist Togo zh roku Gruziya viznala region okupovanim ru Rosiyeyu Zmist 1 Peredistoriya 2 Vijna 2 1 Pripinennya vognyu i padinnya Gagri 2 2 Rosijsko gruzinska vijna 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaPeredistoriya RedaguvatiStanovishe v Abhazkij Avtonomnij Radyanskij Socialistichnij Respublici bulo napruzhenim z kincya 1980 h rokiv koli antiradyanska gruzinska opoziciya pochala domagatisya nezalezhnosti vid Radyanskogo Soyuzu U berezni 1989 roku abhazki nacionalisti vimagali v Lihnijskij deklaraciyi oficijnogo stvorennya okremoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki na pidstavi prikladu isnuvannya okremoyi Abhazkoyi RSR z 1921 po 1931 rr yaka bula pov yazana z Gruzinskoyu RSR konfederativnim Soyuznim dogovorom Deklaraciyu pidpisav rektor Suhumskogo universitetu Studenti universitetu etnichni gruzini ogolosili pro protesti ale voni buli zaboroneni gruzinskim uryadom Prote studenti zibralisya ta zaznali napadu z boku etnichnih abhaziv 5 Gruzinskij antiradyanskij ruh buv oburenij ciyeyu podiyeyu i doluchiv vistupi studentiv proti vidokremlennya Abhaziyi do spisku gasel dlya kilkoh tisyach gruzinskih demonstrantiv u Tbilisi U vidpovid na protesti do Tbilisi buli vvedeni radyanski vijska sho prizvelo do Tragediyi 9 kvitnya Pislya cogo 16 17 lipnya 1989 roku v Suhumi vidbulisya pershi zbrojni sutichki mizh predstavnikami abhazkogo ta gruzinskogo naselennya Pochatkom superechki stalo rishennya uryadu Gruziyi peretvoriti gruzinskij sektor Suhumskogo derzhavnogo universitetu na filiyu Tbiliskogo derzhavnogo universitetu Abhazi rishuche vistupali proti novogo universitetu ta bachili v nomu instrument rozshirennya gruzinskogo panuvannya Hocha Verhovna Rada SRSR dijshla visnovku sho uryad Gruziyi ne maye zakonnogo prava dozvolyati stvorennya novogo universitetu vstupnij ispit do nogo bulo priznacheno na 15 lipnya Gromadyanski zavorushennya shvidko pererosli u voyenizovani sutichki yaki zgidno z oficijnimi danimi prizveli do 18 smertej i shonajmenshe 448 poranenih 302 z kotrih buli gruzinami U vidpovid na pridushennya zavorushen bulo vvedeno vijska MVS Do lipnya 1990 roku zhodna zi storin ne vidchuvala sebe dostatno silnoyu shobi rozv yazati cyu superechku vijskovim shlyahom Todi uryad Radyanskogo Soyuzu mav vzhe duzhe malo mozhlivostej dlya zapobigannya mizhetnichnim konfliktam perebuvayuchi sam na mezhi rozvalu Zgodom gruzino abhazki superechnosti perejshli v zakonodavchi organi sho zanurilo Abhaziyu u pravovi zmagannya vijnu zakoniv doki v serpni 1992 roku ne pochalasya zbrojna borotba Etnichnij rozpodil abo kvoti buli zaprovadzheni pered viborami 1991 roku do Verhovnoyi Radi Abhaziyi vnaslidok chogo yiyi sklad ne tochno vidbivav etnichnu prinalezhnist nayavnogo naselennya Tak iz 65 misc abhazi 17 meshkanciv otrimali 28 gruzini 45 26 reshta 11 misc podililisya mizh inshimi grupami virmeni rosiyani ostanni stanovili 33 naselennya 6 Vijna RedaguvatiVirishennya cogo konfliktu uskladnyuvalosya Gromadyanskoyu vijnoyu u Gruziyi mizh prihilnikami povalenogo prezidenta Gruziyi Zviada Gamsahurdia obijmav posadu v 1991 1992 rr ta uryadom pislya perevorotu na choli z Eduardom Shevardnadze a takozh Gruzino osetinskij konfliktom vid 1989 roku U chervni 1992 roku napruga navkolo avtonomiyi pidijshla do najbilshogo napruzhennya koli abhazki bojoviki napali na uryadovi budivli v Suhumi 23 lipnya 1992 roku separatistskij uryad Abhaziyi progolosiv nezalezhnist regionu hocha ce ne bulo mizhnarodno viznano 14 serpnya 1992 roku gruzinska policiya ta pidrozdili Nacionalnoyi gvardiyi buli napravleni dlya vidnovlennya uryadovogo kontrolyu nad Abhaziyeyu Lavi gruzinskih vijsk buli chastkovo popovneni zavdyaki sporozhnennyu v yaznic oskilki chastina v yazniv bula zvilnena za umovi sho voni budut voyuvati v Abhaziyi 7 8 Togo zh dnya spalahnuli boyi 18 serpnya 1992 roku separatistskij uryad vtik iz Suhumi do Gudauti Zgodom uryadovi sili Gruziyi zahopili znachnu chastinu Abhaziyi 22 serpnya 1992 roku Konfederaciya girskih narodiv Kavkazu oprilyudnila ukaz svogo prezidenta Musi Shanibova ta golovi parlamentu Isufa Soslanbekova Oskilki nemaye inshogo sposobu vivesti gruzinsku okupacijnu armiyu z tereniv suverennoyi Abhaziyi ta zadlya vikonannya rezolyuciyi 10 yi sesiyi KGNK mi nakazuyemo 1 Vsi shtabi Konfederaciyi povinni napraviti dobrovolciv na teritoriyu Abhaziyi dlya vijskovogo rozgromu agresora 2 Vsi vijskovi formuvannya Konfederaciyi zobov yazani vesti bojovi diyi proti bud yakih sil yaki yim protistoyat i namagayutsya bud yakim sposobom dosyagti teritoriyi Abhaziyi 3 Ogolositi Tbilisi zonoyu liha Vodnochas vikoristovuvati vsi sposobi zokrema i teroristichni 4 Ogolositi vsih gromadyan gruzinskoyi nacionalnosti na teritoriyi Konfederaciyi zaruchnikami 5 Usi vidi vantazhiv sho pryamuyut do Gruziyi zatrimuvati 9 25 serpnya gruzinskij vijskovij komanduvach Georgij Karkarashvili ogolosiv po telebachennyu sho gruzinski vijska ne bratimut vijskovopolonenih Vin poobicyav sho mirnim zhitelyam Abhaziyi ne bude zavdano shkodi i budut vestisya mirni peremovini Vin poperediv separatistiv sho raptom mirni peregovori ne uvinchayutsya uspihom i 100 000 gruzin budut ubiti to reshta 97 000 etnichnih abhaziv yaki pidtrimuvali Ardzinbu zaginut 10 Zgodom pan Karkarashvili nibito pogrozhuvav abhazkomu politiku Vladislavu Ardzinbi ne vzhivati zhodnih dij yaki b zreshtoyu mogli zalishiti abhazku naciyu bez nashadkiv i v takij sposib poklav vidpovidalnist za majbutni smerti osobisto na Ardzinbu 10 Piznishe jogo promova bula vikoristana separatistami yak propaganda ta dlya vipravdannya vlasnih dij 11 12 Znachni etnichni chistki sho suprovodzhuvalisya zhorstokistyu vidbuvalisya z oboh bokiv 13 14 koli abhaziv vitisnyali z teritoriyi kontrolovanoyi Gruziyeyu i navpaki Bagato porushen prav lyudini perevazhno maroderstvo rozgrabuvannya ta inshi nezakonni diyi a takozh zahoplennya zaruchnikiv ta inshi porushennya gumanitarnogo prava buli skoyeni vsima storonami po vsij Abhaziyi 7 8 Pislya vzyattya Suhumi gruzinski vijska razom z voyenizovanimi utvorennyami Mhedrioni brali uchast u zhorstokomu etnichnomu rozgrabuvanni maroderstvi napadah i vbivstvah 7 Okrim rozgrabuvannya abhazki kulturni pam yatki buli znisheni v takij sposib sho za deyakimi povidomlennyami na nih proponuvalosya navmisne nacilyuvannya Universitetski budivli buli rozgrabovani a muzeyi ta inshi kulturni kolekciyi rozbiti Neocinenni abhazki nacionalni arhivi buli spaleni gruzinskimi vijskami Povidomlyayetsya sho miscevi pozhezhniki ne namagalisya zagasiti vogon 8 15 16 Naprikinci cogo etapu konfliktu gruzinska armiya zajnyala bilshu chastinu Abhaziyi Oseredki abhazkih sil buli vzyati v oblogu v chastinah Ochamchirskogo rajonu i Tkvarcheli a v Gudauti voni buli zatisnuti mizh gruzinskimi vijskami v Gagrah i Suhumi Pripinennya vognyu i padinnya Gagri Redaguvati 3 veresnya 1992 roku v Moskvi mizh storonami bulo dosyagnuto domovlenosti pro pripinennya vognyu Zgidno z ugodoyu gruzinski vijska buli zobov yazani vijti z rajonu Gagri Gruzinska storona vikonala vikonannya domovlenostej i zalishila svoyi poziciyi Vnaslidok cogo misceve gruzinske naselennya Gagri zalishilosya bezzahisnim Nevdovzi rezhim pripinennya vognyu bulo porusheno abhazkoyu storonoyu Tisyachi voyenizovanih dobrovolciv perevazhno chechenciv i kozakiv z militarizovanoyi Konfederaciyi girskih narodiv Kavkazu KGNK ta abhazkih vijskovih osnashenih tankami T 72 reaktivnimi ustanovkami BM 21 Grad shturmovikami Su 25 i vertolotami rushili na Gagru Gruziya zvinuvatila Rosijsku Federaciyu v postachanni cogo vijskovogo obladnannya oskilki vono ranishe ne zastosovuvalosya abhazami 1 zhovtnya sili Abhaziyi ta KGNK napali na misto Gagra Neveliki gruzinski vijska sho zalishilisya v misti nedovgo zahishali Gagru persh nizh vidstupiti ale potim peregrupuvalisya ta vidbili misto Sili Abhaziyi ta KGNK takozh zgodom peregrupuvalisya ta rozpochali she odnu ataku zahopivshi Gagru 2 zhovtnya Rosijskij flot pochav blokuvati morskij port bilya Gagri de brali uchast vijskovo morski korabli SKP Byezukoriznyennij KIL 25 BTH 38 BM 66 Golovin Desant 345 ta inshi V okupaciyi Gagri buli zadiyani polki pid komanduvannyam pershogo zastupnika ministra oboroni RF G Kolesnikova Rosijskij tanker Don dopraviv 420 tonn palnogo v pidkontrolnu separatistam Gudautu Tisyachi gruzinskih soldativ i civilnih vtekli na pivnich uvijshovshi do Rosiyi persh nizh yih perevezli do vlasne Gruziyi Z abhazkim zavoyuvannyam Gagri ti hto zalishivsya buli nasilno vignani a zagalom priblizno 429 bulo vbito 13 14 8 Rosijsko gruzinska vijna Redaguvati Zgodom v hodi rosijsko gruzinskoyi vijni 2008 roku RF zahopila vsyu teritoriyu Abhaziyi pislya chogo viznala yiyi nezalezhnist Togo zh roku Gruziya viznala region okupovanim ru Rosijskoyu Federaciyeyu Organizaciya Human Rights Watch vidznachila veliku kilkist etnichnih rosiyan yaki pered tim ne prozhivali v Gruziyi chi Abhaziyi ale buli pomicheni v boyah z abhazkogo boku Human Rights Watch maye svidchennya sho prinajmni velika chastina z nih buli profesijnimi vijskovimi najnyatimi i oplachenimi pevnimi uryadovimi pidrozdilami z Moskvi 17 Nibito progoloshuyuchi nejtralitet Rosijska Federaciya naspravdi dopomagala abhazkij storoni vijskovoyu tehnikoyu i vijskami ta v pevni momenti vidkrito zastosovuvala vlasni vijskovi sili yak napriklad v oblozi Suhumi 1993 roku Vijna zavershilasya okupaciyeyu rosijskimi vijskami chastini teritoriyi Gruziyi yaka faktichno stala cilkom kontrolovanoyu Rosiyeyu Vprodovzh konfliktu znachnoyu miroyu postrazhdalo mirne naselennya prichomu yak zaznacheno vishe buli zayavi pro zlochini vid oboh bokiv rosijsko abhazkoyi ta gruzinskoyi Vnaslidok peresliduvannya i etnichnih chistok pid chas konfliktu i pislya vstanovlennya prorosijskoyi vladi Abhaziyu pokinulo priblizno 250 tis etnichnih gruziniv Za deyakimi povidomlennyami odnochasno z vidvedennyam gruzinskih vijsk Abhaziyu zalishilo 80 yiyi naselennya 18 Div takozh RedaguvatiPridnistrovskij konflikt Gruzino abhazkij konfliktPrimitki Redaguvati Ukrayinski dobrovolci na Abhazkij vijni 25 rokiv tomu Radio Svoboda Statement on the Meeting between the Georgian and Abkhaz Parties Tbilisi 14 August 1997 Chronology for Abkhazians in Georgia UN 14 avgusta 1997 goda Vladislav Ardzinba v Tbilisi Kak eto bylo Radio Svoboda Kavkaz Kaufman Stuart J 2001 Modern hatreds the symbolic politics of ethnic war Ithaca New York ISBN 978 1 5017 0199 3 OCLC 1160511946 Vardan K Posledstviya priznaniya Rossijskoj Federaciej nezavisimosti Abhazii na turecko abhazskie otnosheniya Mezhdunarodnye otnosheniya 2 2 2018 02 s 25 31 ISSN 2454 0641 doi 10 7256 2454 0641 2018 2 25993 Procitovano 23 lyutogo 2023 a b v news from helsinki watch no7 georgiaabkhazia violations of the laws of war and russias role in the conflict mar 1995 55 pp Human Rights Documents online Procitovano 23 lyutogo 2023 a b v g Kenneth Anderson 1995 Georgia Abkhazia violations of the laws of war and Russia s role in the conflict Human Rights Watch Arms Project OCLC 771077133 Russia s political debates and military involvement in the Georgia Abkhazia conflict Russian Foreign Policy and the CIS Routledge 4 veresnya 2003 s 128 155 a b Vet Stefan Vandervelde Alexandra Gelens Lendert 22 lyutogo 2019 Excitable dynamics through toxin induced mRNA cleavage in bacteria PLOS ONE 14 2 s e0212288 ISSN 1932 6203 doi 10 1371 journal pone 0212288 Procitovano 23 lyutogo 2023 Butba S R Rezerv Vooruzhennyh Sil Respubliki Abhaziya i zapas Vooruzhennyh Sil Respubliki Abhaziya problemy razgranicheniya Yuridicheskie issledovaniya 7 7 2017 07 s 78 89 ISSN 2409 7136 doi 10 7256 2409 7136 2017 7 23442 Procitovano 23 lyutogo 2023 Mihajlovna Chervonnaya Svetlana 1993 Abhaziya 1992 postkommunisticheskaya gruzinskaya vandeya Mosgorpechat OCLC 741091959 a b Chervonnaia Svetlana Mikhailovna 21 zhovtnya 2020 Chiaroscuro of the Past Century Publishing house Sreda ISBN 978 5 907313 73 6 a b Mikhaĭlovna Chervonnai a Svetlana 1994 Conflict in the Caucasus Georgia Abkhazia and the Russian shadow Gothic Image Publications OCLC 624323439 institute for war and peace reporting le journalisme en temps dlections Human Rights Documents online Procitovano 23 lyutogo 2023 Pearce David Charlton Bruce G 2009 12 Plagiarism of online material may be proven using the Internet Archive Wayback Machine archive org Medical Hypotheses 73 6 s 875 ISSN 0306 9877 doi 10 1016 j mehy 2009 07 049 Procitovano 23 lyutogo 2023 GEORGIA ABKHAZIA VIOLATIONS OF THE LAWS OF WAR AND RUSSIA S ROLE IN THE CONFLICT Human Rights Watch Arms Project Vol 7 No 7 March 1995 Arhiv originalu za 9 veresnya 2019 Procitovano 6 bereznya 2021 Andrew Andersen RUSSIA VERSUS GEORGIA ONE UNDECLARED WAR IN THE CAUCASUS ETHNIC CONFLICTS BORDER DISPUTES IDEOLOGICAL CLASHES TERRORISM Andrew Andersen 2001 2002 nedostupne posilannya Literatura RedaguvatiVojceh Gureckij Abhaziya Per Olena Sheremet Tempora 2018 ISBN 978 617 569 365 0 Wojciech Gorecki Abchazja 2013 ISBN 978 83 7536 508 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna v Abhaziyi 1992 1993 amp oldid 40105695