www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магнус фон Ебергардт нім Magnus von Eberhardt 6 грудня 1855 Берлін Королівство Пруссія 24 січня 1939 Берлін Третій Рейх

Магнус фон Ебергардт

Магнус фон Ебергардт (нім. Magnus von Eberhardt; 6 грудня 1855, Берлін, Королівство Пруссія — 24 січня 1939, Берлін, Третій Рейх) — німецький воєначальник, генерал від інфантерії Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Магнус фон Ебергардт
Magnus von Eberhardt
Народження 6 грудня 1855(1855-12-06)
Берлін, Королівство Пруссія
Смерть 24 січня 1939(1939-01-24) (83 роки)
Берлін, Німеччина
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна  Німецька імперія
Вид збройних сил Сухопутні війська
Роки служби 1874–1918
Звання Генерал від інфантерії (Німеччина)
Командування 15-й резервний корпус, 7-ма армія (Німецька імперія), 1-ша армія (Німецька імперія)
Війни / битви Перша світова війна: Друга битва на Ені
Нагороди
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Генріха Лева
Орден Філіппа Великодушного
Орден Грифона (Мекленбург)
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Командор ордена Оранських-Нассау
Орден Святої Анни 2 ступеня
Лицар-командор ордена Корони Таїланду
Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
 Магнус фон Ебергардт у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в родині прусського генерал-майора Генріха фон Ебергардта. Молодші брати — Гаспар (1858—1928) і Вальтер (1862—1944) теж стали військовими.

У 1874 році закінчив кадетський корпус і вступив на службу до 93-го піхотного полку німецької армії. У 1881 році закінчив Військову академію. З 1882 року служив у 3-му гвардійському піхотному полку, із 1887 року — ад'ютант 4-ї гвардійської піхотної бригади. З 1889 року командував ротою 3-го гвардійського піхотного полку. У 1890—1891 роках служив у Генеральному штабі. У 1891—1894 роках — начальник штабу 8-ї піхотної дивізії. У 1894—1898 роках служив у Військовому міністерстві. З 1898 року — командир батальйону 12-го гренадерського полку принца Карла Прусського. З 1900 року — начальник відділу Генерального штабу

З 1903 року — начальник штабу 10-го армійського корпусу. У 1904—1907 роках — командир гвардійського фузилерного полку. З 1907 року — начальник штабу гвардійського корпусу. З 5 січня 1911 року — командир 19-ї піхотної дивізії. З 22 березня 1913 року — військовий губернатор Нижнього Ельзасу.

Перша світова війна ред.

З початком Першої світової війни у Нижньому Ельзасі був сформований резервний корпус, який очолив генерал Еберхардт.. 1 грудня 1914 року корпус Еберхардта був переформований у 15-й резервний корпус, командиром якого залишився Еберхардт. Корпус брав участь у боях біля Кольмара. У вересні 1916 року корпус було включено в склад баварських частин.

З 15 жовтня 1916 року — командир 10-го резервного корпусу. Відзначився під час Другої битви на Ені у квітні-травні 1917 року. У серпні-жовтні 1918 року — тимчасовий виконувач обов'язків командувача 7-ї німецької армії. З 8 листопада по 2 грудня 1918 року командував 1-ю німецькою армією, на цій посаді керував демобілізацією армії. 2 грудня 1918 року вийшов у відставку.

Після війни жив у Єні та Берліні. Помер і похований у Берліні.

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — 4434 с.
    d:Track:Q29033102d:Track:Q3102304d:Track:Q103760883d:Track:Q15712417d:Track:Q101047697
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117496561 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. . www.stahlgewitter.com. Архів оригіналу за 17 березня 2019. Процитовано 12 травня 2022. 
  4. . www.bundesarchiv.de (нім.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  5. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 335–337. 

Джерела ред.

  • Cron, Hermann (2002). Imperial German Army 1914-18: Organisation, Structure, Orders-of-Battle [first published: 1937]. Helion & Co. ISBN 1-874622-70-1. 
  • Hildebrand, Karl-Friedrich; Zweng, Christian (1999). Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag. Osnabrück. с. 335—337. ISBN 3-7648-2505-7. 
  • Möller, Hanns (1935). Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe. Berlin. с. 248—251. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Magnus fon Ebergardt nim Magnus von Eberhardt 6 grudnya 1855 Berlin Korolivstvo Prussiya 24 sichnya 1939 Berlin Tretij Rejh nimeckij voyenachalnik general vid infanteriyi Prusskoyi armiyi Kavaler ordena Pour le Merite Magnus fon EbergardtMagnus von EberhardtNarodzhennya 6 grudnya 1855 1855 12 06 1 Berlin Korolivstvo Prussiya 2 Smert 24 sichnya 1939 1939 01 24 1 83 roki Berlin Nimechchina 2 Pohovannya InvalidenfridgofKrayina Nimecka imperiyaVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRoki sluzhbi 1874 1918Zvannya General vid infanteriyi Nimechchina Komanduvannya 15 j rezervnij korpus 7 ma armiya Nimecka imperiya 1 sha armiya Nimecka imperiya Vijni bitvi Persha svitova vijna Druga bitva na EniNagorodi Stolitnya medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Genriha Leva Orden Filippa Velikodushnogo Orden Grifona Meklenburg Oficerskij hrest Ordenu Spasitelya Komandor ordena Oranskih NassauOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Licar komandor ordena Koroni TayilanduLicar spravedlivosti ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuOrden Pour le Merite Prussiya Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Magnus fon Ebergardt u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Persha svitova vijna 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya red Narodivsya v rodini prusskogo general majora Genriha fon Ebergardta Molodshi brati Gaspar 1858 1928 i Valter 1862 1944 tezh stali vijskovimi U 1874 roci zakinchiv kadetskij korpus i vstupiv na sluzhbu do 93 go pihotnogo polku nimeckoyi armiyi U 1881 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Z 1882 roku sluzhiv u 3 mu gvardijskomu pihotnomu polku iz 1887 roku ad yutant 4 yi gvardijskoyi pihotnoyi brigadi Z 1889 roku komanduvav rotoyu 3 go gvardijskogo pihotnogo polku U 1890 1891 rokah sluzhiv u Generalnomu shtabi U 1891 1894 rokah nachalnik shtabu 8 yi pihotnoyi diviziyi U 1894 1898 rokah sluzhiv u Vijskovomu ministerstvi Z 1898 roku komandir bataljonu 12 go grenaderskogo polku princa Karla Prusskogo Z 1900 roku nachalnik viddilu Generalnogo shtabuZ 1903 roku nachalnik shtabu 10 go armijskogo korpusu U 1904 1907 rokah komandir gvardijskogo fuzilernogo polku Z 1907 roku nachalnik shtabu gvardijskogo korpusu Z 5 sichnya 1911 roku komandir 19 yi pihotnoyi diviziyi Z 22 bereznya 1913 roku vijskovij gubernator Nizhnogo Elzasu Persha svitova vijna red Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u Nizhnomu Elzasi buv sformovanij rezervnij korpus yakij ocholiv general Eberhardt 1 grudnya 1914 roku korpus Eberhardta buv pereformovanij u 15 j rezervnij korpus komandirom yakogo zalishivsya Eberhardt Korpus brav uchast u boyah bilya Kolmara U veresni 1916 roku korpus bulo vklyucheno v sklad bavarskih chastin Z 15 zhovtnya 1916 roku komandir 10 go rezervnogo korpusu Vidznachivsya pid chas Drugoyi bitvi na Eni u kvitni travni 1917 roku U serpni zhovtni 1918 roku timchasovij vikonuvach obov yazkiv komanduvacha 7 yi nimeckoyi armiyi 3 Z 8 listopada po 2 grudnya 1918 roku komanduvav 1 yu nimeckoyu armiyeyu na cij posadi keruvav demobilizaciyeyu armiyi 2 grudnya 1918 roku vijshov u vidstavku Pislya vijni zhiv u Yeni ta Berlini Pomer i pohovanij u Berlini Zvannya red Drugij lejtenant 23 kvitnya 1874 Oberlejtenant 29 serpnya 1883 Gauptman 22 bereznya 1889 Major 18 zhovtnya 1894 Oberstlejtenant 18 kvitnya 1901 Oberst 18 kvitnya 1903 General major 11 veresnya 1907 General lejtenant 27 sichnya 1911 General pihoti 18 serpnya 1914 4 Nagorodi red Orden Koroni Prussiya 2 go klasu 5 Stolitnya medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Genriha Leva komandorskij hrest 1 go klasu Orden Filippa Velikodushnogo komandorskij hrest 2 go klasu Orden Grifona komandorskij hrest Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya velikij oficerskij hrest Orden Spasitelya zolotij hrest Korolivstvo Greciya Orden Oranskih Nassau komandorskij hrest Niderlandi Orden Oranskogo domu komandorskij hrest Niderlandi Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya Rosijska imperiya Orden Koroni Siamu licar komandor Orden Svyatogo Joanna Brandenburg licar spravedlivosti Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite traven 1917 Orden Chervonogo orla 1 go klasu z dubovim listyam i mechami 31 grudnya 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiPrimitki red a b Bischoff G Foessel G Baechler C Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne Federation des societes d histoire et d archeologie d Alsace 1982 4434 s d Track Q29033102d Track Q3102304d Track Q103760883d Track Q15712417d Track Q101047697 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 117496561 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Die deutsche Offensive 1918 Die Eroberung des Kemmel www stahlgewitter com Arhiv originalu za 17 bereznya 2019 Procitovano 12 travnya 2022 Kurzbiographien der Personen in den Akten der Reichskanzlei Weimarer Republik www bundesarchiv de nim Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 12 travnya 2022 Karl Friedrich Hildebrand Christian Zweng Die Ritter des Ordens Pour le Merite des I Weltkriegs Band 1 A G Biblio Verlag Osnabruck 1999 ISBN 3 7648 2505 7 S 335 337 Dzherela red Cron Hermann 2002 Imperial German Army 1914 18 Organisation Structure Orders of Battle first published 1937 Helion amp Co ISBN 1 874622 70 1 Hildebrand Karl Friedrich Zweng Christian 1999 Die Ritter des Ordens Pour le Merite des I Weltkriegs Band 1 A G Biblio Verlag Osnabruck s 335 337 ISBN 3 7648 2505 7 Moller Hanns 1935 Geschichte der Ritter des Ordens pour le merite im Weltkrieg Band I A L Verlag Bernard amp Graefe Berlin s 248 251 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Magnus fon Ebergardt amp oldid 39569105