www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліцей Людовика Великого Ліцей Людо вика Великого фр Lycée Louis le Grand державний навчальний заклад розташований в Пари

Ліцей Людовика Великого

Ліцей Людо́вика Великого (фр. Lycée Louis-le-Grand) — державний навчальний заклад, розташований в Парижі, Франція. Ліцей дає середню і вищу освіту. Ліцей Людовика Великого розташований в самому центрі Латинського кварталу. Заснований в 1563 року орденом єзуїтів і спочатку називався «Клермонський колеж».

Ліцей Людовика Великого
48°50′53″ пн. ш. 2°20′40″ сх. д. / 48.84805600002777481° пн. ш. 2.344528000028° сх. д. / 48.84805600002777481; 2.344528000028Координати: 48°50′53″ пн. ш. 2°20′40″ сх. д. / 48.84805600002777481° пн. ш. 2.344528000028° сх. д. / 48.84805600002777481; 2.344528000028
Тип державний навчальний заклад
Країна  Франція
Розташування 123 rue Saint-Jacques 75005 Париж, Франція
Назва на честь Людовик XIV
Засновано 1 жовтня 1563
Ректор Мішель Бушо
Студентів 1818 учнів у 2009
Випускники Категорія:Випускники ліцею Людовика Великого
Штаб-квартира Париж
Адреса rue Saint-Jacquesd
Сайт louis-le-grand.org
 Ліцей Людовика Великого у Вікісховищі

Ліцей, відомий високим рівнем освіти як у Франції, так і на міжнародній арені, оточений не менше відомими навчальними закладами, такими як Сорбонна, Колеж де Франс, юридичним факультетом Паризького університету та інститутом географії.

За багатовікову історію ліцею в його стінах навчалися такі відомі люди, як Максиміліан Робесп'єр, Жан-Батист Мольєр,Віктор Гюго, Жорж Помпіду, Жак Ширак та інші.

Навчання в ліцеї безкоштовне, відбір здійснюється на основі конкурсу.

Ліцей розташований біля зупинки паризького метро «Cluny — La Sorbonne».

Історія Редагувати

Колеж єзуїтів Редагувати

1550 року Гійом дю Пра, єпископ Клермона, запропонував єзуїтам відкрити коледж в паризькому особняку, який належав єпископу. Для відкриття коледжу дю Пра пожертвував 6 000 ліврів. Проте до 1563 року коледж не мав ліцензії на здійснення освітньої діяльності. Дозвіл та патент короля були отримані коледжем 1 жовтня 1563 року. Тож саме цей день вважається днем офіційного відкриття коледжу.

Коледж швидко розростався, однак на шляху свого розвитку він зустрічав чимало перешкод, пов'язаних з консерватизмом навчання того часу. Так, основною відмінністю коледжу від інших навчальних закладів, була безкоштовна освіта. Цей факт не міг сподобатися сусіднім навчальним закладам, які звинуватили орден єзуїтів у переманюванні студентів.

З 1564 року ректор Паризького Університету, Жан Прево, не продовжив патент на надання освітніх послуг, внаслідок чого виник великий скандал, за яким спостерігало все королівство.

В очікуванні вирішення спору єзуїти отримали тимчасовий дозвіл на викладання. Процес отримання постійного патенту на освіту затягнувся на 30 років, тому єзуїти протягом 30 років володіли лише тимчасовим дозволом на ведення викладацької діяльності.

  • 1594–1618. Заборона.

1594 року на короля Генріха IV було скоєно замах. Стало відомо, що людиною, яка зробила замах на життя короля був Жан ​​Шатель, колишній учень коледжу Клермон. Незважаючи на протести, члени Парламенту Франції поклали відповідальність за замах на орден єзуїтів та Клермонський коледж.

Орден єзуїтів, а разом з ним і коледж були заборонені в межах Франції. Майно було розпродано з торгів.

Проте через 9 років король Франції дозволив єзуїтам здійснювати свою діяльність на території Франції. 1606 року орденові були передані будівлі коледжу під умовою, що вони не будуть використовуватися в освітніх цілях.

Та за якийсь час єзуїти отримують дозвіл читати лекції з теології один раз на тиждень. Нарешті, королівські грамоти від 20 серпня 1610 року підтверджують Коледжу Клермона право надавати будь-який вид освіти. Однак ці грамоти викликають протест Парламенту, переважно за участю членів Паризького Університету, внаслідок чого Парламент в постанові від 22 грудня 1611 року приймає рішення про заборону ордену єзуїтів вести викладацьку діяльність. І лише через три роки, 15 лютого 1618, знову відбулося відкриття коледжу відповідно до королівської грамоти 1610 року.

  • 1618–1762. Від коллежа Клермона до Ліцею Людовика Великого.

Починаючи з 1618 року колеж Клермона набирав дедалі більшого авторитету й ваги в професорських колах. Про зростання ролі ліцею свідчить той факт, що 1682 року колеж під свій патронат бере сам Король Сонце, й таким чином колеж отримує своє друге ім'я: Ліцей Людовика Великого.

До теперішнього часу коледж не визнається Паризьким Університетом як навчальний заклад, однак це не завадило ліцею випустити за всю історію свого існування близько 3 000 учнів, серед яких чимало видатних діячів французької культури.

  • 1700-1873 : Молодіжна школа мов при ліцеї Людовика Великого.

1669 року Кольбером була заснована Молодіжна школа мов, яка готувала перекладачів з турецької, арабської та перської мов. 1700 року ця школа була приєднана до Клермонського колежу, проте 1873 року школу мов підпорядкували Спеціальній школі східних мов, що була заснована 1795 року. Сьогодні — це Національний інститут мов і цивілізацій Сходу.

Адміністративний центр Паризького Університету Редагувати

1762 року внаслідок банкрутства батька Лавалетта, керівника Університету, орден єзуїтів, як поручитель Університету, був змушений розплачуватися за його борги. Однак вже 3 травня 1762 року ліцей Людовика Великого одержує повідомлення про банкрутство та змушений звільнити всіх викладачів та учнів.

З 21 листопада 1763 року в будівлі ліцею розташовується адміністративний корпус Паризького Університету.

Король Людовик XV стає другим засновником ліцею. Відтепер на дверях ліцею висічені зображення Людовика XIV та Людовика XV, а також на офіційній печатці ліцею зображена королівська символіка: золота лілія на блакитному тлі.

Новий засновник наважується на справжню революцію в світі освіти. Він влаштовує конкурс на заміщення посади викладачів, який триває з жовтня по грудень 1766 року. Після чого засновує в стінах ліцею вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку викладачів.

З 1770 року в ліцеї було засновано бібліотеку. Її створення було розпочато ректором ліцею Жаном—Габріелем Петі де Монтанпуї (Jean-Gabriel Petit de Montempuis). У майбутньому ця бібліотека стане основою Бібліотеки Сорбонни.

Дванадцятирічна боротьба проти ліцею посадовців Паризького університету, які зокрема не бажали зайвої конкуренції, завершилася 1778 року. Ліцей здобув до себе прихильне ставлення громадськості, що видно зі зростання кількості учнів у подальші роки: 465 у 1781 році, 494 у 1788 й нарешті 550 учнів у 1789 році.

У ці часи учні залишалися в ліцеї на весь термін навчання: після бакалавреату вони мали можливість вибрати підготовку до кар'єри викладача або написання дисертації. За галузями знання це могли бути студії медицини, права або теології. Так юний Робесп'єр поступив до ліцею у віці 9 років й закінчив його 23-річним з дипломом адвоката та особливою премією в 600 ліврів за блискучі успіхи в навчанні.

Ліцей з 1790 року Редагувати

Починаючи з 1790 року, внаслідок революцій та військових дій, багато з викладачів та учнів ліцею були призвані на військову службу.

1792 року ліцей Людовика Великого перейменовано в Коллежд Рівності (Collège Égalité). З 1792 по 1794 роки в його стінах розташовуються гарнізони приблизно з трьох тисяч солдатів. Потім ліцей перетворюється на в'язницю для політичних в'язнів, де жертви періоду Терору очікують своєї страти.

1800 року коледж знову змінює назву, тепер він називається Паризький колеж. Його засновником виступає Наполеон Бонапарт. 1802 року, за пропозицією міністра внутрішніх справ Жана-Антуана Шапталя колеж перейменовують в Паризький ліцей, а з 1805 року він носить назву Імператорського ліцею. 1823 року бібліотеку ліцею було вирішено перевести до Сорбонни, де вона зберігається й досі.

Події 1848 року спочатку усувають з назви ліцею прикметник «Імператорський», потім знову додають його. За недовгий час існування Республіки і учні, і викладацький склад просять перейменувати установу в Національний ліцей, однак влада Республіки віддає перевагу назві Ліцей Декарта.

1849 року ліцей знову перейменовують. Тепер він знову називається ліцей Людовика Великого. Під час Другої імперії ліцей називається Імператорський ліцей Людовика Великого.

З 1870 року муніципальна влада перейменувала ліцей у Ліцей Декарта, ця назва проіснувала до 1873 року. Остаточно ліцей став називатися Ліцеєм Людовика Великого з березня 1873 року.

Ліцей сьогодні Редагувати

1995 року була проведена робота з реконструкції ліцею, внаслідок якої, він набув свого сьогоднішнього вигляду.

Ліцей щорічно приймає 1800 учнів. Наукові підготовчі класи об'єднують близько 60 % учнів, в той час як в літературних підготовчих класах навчається 25 % учнів, 15 % учнів навчається на комерційних підготовчих класах. У ліцеї також проходять навчання близько 10 % іноземних учнів.

При ліцеї є інтернат, який може прийняти 339 учнів.

Примітки Редагувати

  1. « Du lycée Montaigne à Louis-le-Grand », Sud-Ouest, 8 травня 2012
  3. Про історію ліцею див.: Офіційний сайт, Історія [ 14 червня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Gustave Dupont-Ferrier 1925. Du Collège de Clermont au Lycée Louis-le-Grand (1563–1920), Tome III, p. 354–356.
  5. Gustave Dupont-Ferrier 1925. Du Collège de Clermont au Lycée Louis-le-Grand (1563–1920), Tome III, p. 391–398.
  6. Історія на сайті інституту http://www.inalco.fr/ina_gabarit_rubrique.php3?id_rubrique=7 [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.].

Див. також Редагувати

Випускники ліцею Людовика Великого

Галерея Редагувати

Література Редагувати

  • Du Collège de Clermont au Lycée Louis-le-Grand (1563–1920), Gustave Dupont-Ferrier, Editions de Boccard, 3 vol. 1921–1925.
  • Le lycée Louis le Grand, Maurice Donnay, édtions Gallimard (NRF), collection Collèges et Lycées, 1939.
  • Les Heures difficiles de Louis-le-Grand (1939–1945) Témoignages, auto-édité par Hubert Legros, 1997, ISBN 2-9511994-0-6
  • Le Lycée Louis-le-Grand, ouvrage collectif, édition Gérard Klopp, 1997, ISBN 2-906535-06-0

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліцей Людовика Великого
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Licej Lyudo vika Velikogo fr Lycee Louis le Grand derzhavnij navchalnij zaklad roztashovanij v Parizhi Franciya Licej daye serednyu i vishu osvitu Licej Lyudovika Velikogo roztashovanij v samomu centri Latinskogo kvartalu Zasnovanij v 1563 roku ordenom yezuyitiv i spochatku nazivavsya Klermonskij kolezh Licej Lyudovika Velikogo lon deg lat dir magistratura najmenuvannya posadi doktora specialitet lat sec edu region CoordScale lon sec zakritij lat min lon dir reorganizovanij rik reorganizaciyi lat deg doktorantura lon min naukovij kerivnik aspirantura bakalavrat inozemni studenti kolishnya48 50 53 pn sh 2 20 40 sh d 48 84805600002777481 pn sh 2 344528000028 sh d 48 84805600002777481 2 344528000028 Koordinati 48 50 53 pn sh 2 20 40 sh d 48 84805600002777481 pn sh 2 344528000028 sh d 48 84805600002777481 2 344528000028Tip derzhavnij navchalnij zakladKrayina FranciyaRoztashuvannya 123 rue Saint Jacques 75005 Parizh FranciyaNazva na chest Lyudovik XIVZasnovano 1 zhovtnya 1563Rektor Mishel Busho 1 Studentiv 1818 uchniv u 2009Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki liceyu Lyudovika VelikogoShtab kvartira Parizh 2 Adresa rue Saint JacquesdSajt louis le grand org Licej Lyudovika Velikogo u VikishovishiLicej vidomij visokim rivnem osviti yak u Franciyi tak i na mizhnarodnij areni otochenij ne menshe vidomimi navchalnimi zakladami takimi yak Sorbonna Kolezh de Frans yuridichnim fakultetom Parizkogo universitetu ta institutom geografiyi Za bagatovikovu istoriyu liceyu v jogo stinah navchalisya taki vidomi lyudi yak Maksimilian Robesp yer Zhan Batist Molyer Viktor Gyugo Zhorzh Pompidu Zhak Shirak ta inshi Navchannya v liceyi bezkoshtovne vidbir zdijsnyuyetsya na osnovi konkursu Licej roztashovanij bilya zupinki parizkogo metro Cluny La Sorbonne Zmist 1 Istoriya 1 1 Kolezh yezuyitiv 1 2 Administrativnij centr Parizkogo Universitetu 1 3 Licej z 1790 roku 2 Licej sogodni 3 Primitki 4 Div takozh 5 Galereya 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKolezh yezuyitiv Redaguvati 1550 1594 Zasnovanij pid patronazhem Tovaristva Isusa 1550 3 roku Gijom dyu Pra yepiskop Klermona zaproponuvav yezuyitam vidkriti koledzh v parizkomu osobnyaku yakij nalezhav yepiskopu Dlya vidkrittya koledzhu dyu Pra pozhertvuvav 6 000 livriv Prote do 1563 roku koledzh ne mav licenziyi na zdijsnennya osvitnoyi diyalnosti Dozvil ta patent korolya buli otrimani koledzhem 1 zhovtnya 1563 roku Tozh same cej den vvazhayetsya dnem oficijnogo vidkrittya koledzhu Koledzh shvidko rozrostavsya odnak na shlyahu svogo rozvitku vin zustrichav chimalo pereshkod pov yazanih z konservatizmom navchannya togo chasu Tak osnovnoyu vidminnistyu koledzhu vid inshih navchalnih zakladiv bula bezkoshtovna osvita Cej fakt ne mig spodobatisya susidnim navchalnim zakladam yaki zvinuvatili orden yezuyitiv u peremanyuvanni studentiv Z 1564 roku rektor Parizkogo Universitetu Zhan Prevo ne prodovzhiv patent na nadannya osvitnih poslug vnaslidok chogo vinik velikij skandal za yakim sposterigalo vse korolivstvo V ochikuvanni virishennya sporu yezuyiti otrimali timchasovij dozvil na vikladannya Proces otrimannya postijnogo patentu na osvitu zatyagnuvsya na 30 rokiv tomu yezuyiti protyagom 30 rokiv volodili lishe timchasovim dozvolom na vedennya vikladackoyi diyalnosti 1594 1618 Zaborona 1594 roku na korolya Genriha IV bulo skoyeno zamah Stalo vidomo sho lyudinoyu yaka zrobila zamah na zhittya korolya buv Zhan Shatel kolishnij uchen koledzhu Klermon Nezvazhayuchi na protesti chleni Parlamentu Franciyi poklali vidpovidalnist za zamah na orden yezuyitiv ta Klermonskij koledzh Orden yezuyitiv a razom z nim i koledzh buli zaboroneni v mezhah Franciyi Majno bulo rozprodano z torgiv Prote cherez 9 rokiv korol Franciyi dozvoliv yezuyitam zdijsnyuvati svoyu diyalnist na teritoriyi Franciyi 1606 roku ordenovi buli peredani budivli koledzhu pid umovoyu sho voni ne budut vikoristovuvatisya v osvitnih cilyah Ta za yakijs chas yezuyiti otrimuyut dozvil chitati lekciyi z teologiyi odin raz na tizhden Nareshti korolivski gramoti vid 20 serpnya 1610 roku pidtverdzhuyut Koledzhu Klermona pravo nadavati bud yakij vid osviti Odnak ci gramoti viklikayut protest Parlamentu perevazhno za uchastyu chleniv Parizkogo Universitetu vnaslidok chogo Parlament v postanovi vid 22 grudnya 1611 roku prijmaye rishennya pro zaboronu ordenu yezuyitiv vesti vikladacku diyalnist I lishe cherez tri roki 15 lyutogo 1618 znovu vidbulosya vidkrittya koledzhu vidpovidno do korolivskoyi gramoti 1610 roku 1618 1762 Vid kollezha Klermona do Liceyu Lyudovika Velikogo Pochinayuchi z 1618 roku kolezh Klermona nabirav dedali bilshogo avtoritetu j vagi v profesorskih kolah Pro zrostannya roli liceyu svidchit toj fakt sho 1682 roku kolezh pid svij patronat bere sam Korol Sonce j takim chinom kolezh otrimuye svoye druge im ya Licej Lyudovika Velikogo Do teperishnogo chasu koledzh ne viznayetsya Parizkim Universitetom yak navchalnij zaklad odnak ce ne zavadilo liceyu vipustiti za vsyu istoriyu svogo isnuvannya blizko 3 000 uchniv sered yakih chimalo vidatnih diyachiv francuzkoyi kulturi 1700 1873 Molodizhna shkola mov pri liceyi Lyudovika Velikogo 1669 roku Kolberom bula zasnovana Molodizhna shkola mov yaka gotuvala perekladachiv z tureckoyi arabskoyi ta perskoyi mov 1700 roku cya shkola bula priyednana do Klermonskogo kolezhu 4 prote 1873 roku shkolu mov pidporyadkuvali Specialnij shkoli shidnih mov sho bula zasnovana 1795 roku Sogodni ce Nacionalnij institut mov i civilizacij Shodu 5 6 Administrativnij centr Parizkogo Universitetu Redaguvati 1762 roku vnaslidok bankrutstva batka Lavaletta kerivnika Universitetu orden yezuyitiv yak poruchitel Universitetu buv zmushenij rozplachuvatisya za jogo borgi Odnak vzhe 3 travnya 1762 roku licej Lyudovika Velikogo oderzhuye povidomlennya pro bankrutstvo ta zmushenij zvilniti vsih vikladachiv ta uchniv Z 21 listopada 1763 roku v budivli liceyu roztashovuyetsya administrativnij korpus Parizkogo Universitetu Korol Lyudovik XV staye drugim zasnovnikom liceyu Vidteper na dveryah liceyu visicheni zobrazhennya Lyudovika XIV ta Lyudovika XV a takozh na oficijnij pechatci liceyu zobrazhena korolivska simvolika zolota liliya na blakitnomu tli Novij zasnovnik navazhuyetsya na spravzhnyu revolyuciyu v sviti osviti Vin vlashtovuye konkurs na zamishennya posadi vikladachiv yakij trivaye z zhovtnya po gruden 1766 roku Pislya chogo zasnovuye v stinah liceyu vishij navchalnij zaklad yakij zdijsnyuye pidgotovku vikladachiv Z 1770 roku v liceyi bulo zasnovano biblioteku Yiyi stvorennya bulo rozpochato rektorom liceyu Zhanom Gabrielem Peti de Montanpuyi Jean Gabriel Petit de Montempuis U majbutnomu cya biblioteka stane osnovoyu Biblioteki Sorbonni Dvanadcyatirichna borotba proti liceyu posadovciv Parizkogo universitetu yaki zokrema ne bazhali zajvoyi konkurenciyi zavershilasya 1778 roku Licej zdobuv do sebe prihilne stavlennya gromadskosti sho vidno zi zrostannya kilkosti uchniv u podalshi roki 465 u 1781 roci 494 u 1788 j nareshti 550 uchniv u 1789 roci U ci chasi uchni zalishalisya v liceyi na ves termin navchannya pislya bakalavreatu voni mali mozhlivist vibrati pidgotovku do kar yeri vikladacha abo napisannya disertaciyi Za galuzyami znannya ce mogli buti studiyi medicini prava abo teologiyi Tak yunij Robesp yer postupiv do liceyu u vici 9 rokiv j zakinchiv jogo 23 richnim z diplomom advokata ta osoblivoyu premiyeyu v 600 livriv za bliskuchi uspihi v navchanni Licej z 1790 roku Redaguvati Pochinayuchi z 1790 roku vnaslidok revolyucij ta vijskovih dij bagato z vikladachiv ta uchniv liceyu buli prizvani na vijskovu sluzhbu 1792 roku licej Lyudovika Velikogo perejmenovano v Kollezhd Rivnosti College Egalite Z 1792 po 1794 roki v jogo stinah roztashovuyutsya garnizoni priblizno z troh tisyach soldativ Potim licej peretvoryuyetsya na v yaznicyu dlya politichnih v yazniv de zhertvi periodu Teroru ochikuyut svoyeyi strati 1800 roku koledzh znovu zminyuye nazvu teper vin nazivayetsya Parizkij kolezh Jogo zasnovnikom vistupaye Napoleon Bonapart 1802 roku za propoziciyeyu ministra vnutrishnih sprav Zhana Antuana Shaptalya kolezh perejmenovuyut v Parizkij licej a z 1805 roku vin nosit nazvu Imperatorskogo liceyu 1823 roku biblioteku liceyu bulo virisheno perevesti do Sorbonni de vona zberigayetsya j dosi Podiyi 1848 roku spochatku usuvayut z nazvi liceyu prikmetnik Imperatorskij potim znovu dodayut jogo Za nedovgij chas isnuvannya Respubliki i uchni i vikladackij sklad prosyat perejmenuvati ustanovu v Nacionalnij licej odnak vlada Respubliki viddaye perevagu nazvi Licej Dekarta 1849 roku licej znovu perejmenovuyut Teper vin znovu nazivayetsya licej Lyudovika Velikogo Pid chas Drugoyi imperiyi licej nazivayetsya Imperatorskij licej Lyudovika Velikogo Z 1870 roku municipalna vlada perejmenuvala licej u Licej Dekarta cya nazva proisnuvala do 1873 roku Ostatochno licej stav nazivatisya Liceyem Lyudovika Velikogo z bereznya 1873 roku Licej sogodni Redaguvati1995 roku bula provedena robota z rekonstrukciyi liceyu vnaslidok yakoyi vin nabuv svogo sogodnishnogo viglyadu Licej shorichno prijmaye 1800 uchniv Naukovi pidgotovchi klasi ob yednuyut blizko 60 uchniv v toj chas yak v literaturnih pidgotovchih klasah navchayetsya 25 uchniv 15 uchniv navchayetsya na komercijnih pidgotovchih klasah U liceyi takozh prohodyat navchannya blizko 10 inozemnih uchniv Pri liceyi ye internat yakij mozhe prijnyati 339 uchniv Primitki Redaguvati Du lycee Montaigne a Louis le Grand Sud Ouest 8 travnya 2012 https web archive org web 20160925125213 http mairie05 paris fr mairie05 jsp site Portal jsp page id 119 Pro istoriyu liceyu div Oficijnij sajt Istoriya Arhivovano 14 chervnya 2014 u Wayback Machine Gustave Dupont Ferrier 1925 Du College de Clermont au Lycee Louis le Grand 1563 1920 Tome III p 354 356 Gustave Dupont Ferrier 1925 Du College de Clermont au Lycee Louis le Grand 1563 1920 Tome III p 391 398 Istoriya na sajti institutu http www inalco fr ina gabarit rubrique php3 id rubrique 7 Arhivovano 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiVipuskniki liceyu Lyudovika VelikogoGalereya Redaguvati nbsp Dvir liceyu nbsp Dvir Viktora Gyugo nbsp Licej Lyudovika Velikogo nbsp Gerb Liceyu Lyudovika VelikogoLiteratura RedaguvatiDu College de Clermont au Lycee Louis le Grand 1563 1920 Gustave Dupont Ferrier Editions de Boccard 3 vol 1921 1925 Le lycee Louis le Grand Maurice Donnay edtions Gallimard NRF collection Colleges et Lycees 1939 Les Heures difficiles de Louis le Grand 1939 1945 Temoignages auto edite par Hubert Legros 1997 ISBN 2 9511994 0 6 Le Lycee Louis le Grand ouvrage collectif edition Gerard Klopp 1997 ISBN 2 906535 06 0Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Licej Lyudovika VelikogoOficijnij sajt Liceyu Luyi Velikogo Sajt asociaciyi kolishnih uchniv liceyu Arhivovano 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Licej Lyudovika Velikogo amp oldid 36459475