www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лікворологія галузь медицини що вивчає ліквор або спинномозкову рідину лат liquor cerebrospinalis Зміст 1 Значення лікво

Лікворологія

Лікворологія — галузь медицини, що вивчає ліквор, або спинномозкову рідину (лат. liquor cerebrospinalis).

Значення лікворології для медицини Редагувати

Важливе значення лікворології обумовлюється, зокрема, тим, що клінічне дослідження ліквору дозволяє ефективно діагностувати велику кількість неврологічних захворювань.

У здорової людини завдяки гематоенцефалічному бар'єрові (ГЕБ) склад ліквору, або спинномозкової рідини (СМР), відносно стабільний. При патології настають зміни складу ліквору, тому лабораторне дослідження СМР і має важливе значення в діагностиці та в диференціальній діагностиці хвороб центральної нервової системи (ЦНС), скажімо, геморагічного та ішемічного інсультів, менінгіту, менінгоенцефаліту, арахноїдиту різної етіології, розсіяного склерозу, пухлин і травм ЦНС та інших.

Перспективні напрямки досліджень в лікворології Редагувати

Хоча зібрано чималий обсяг інформації щодо фізіології ліквору, залишається ще дуже багато невирішених теоретичних питань у цій галузі науки. Так ще не цілковито зрозуміла фізіологічна роль цереброспінальної рідини для організму, не до кінця з'ясовані механізми пошкодження ГЕБ та імуноморфологічний склад клітинних елементів ліквору в нормі та патології. Недостатньо вивчено вміст фізіологічно активних речовин, мікроелементів, ферментів, імуноглобулінів різних класів, походження антитіл у лікворі та інші питання, що мають важливе теоретичне і практичне значення.

Історичні етапи становлення лікворології Редагувати

Гіппократ (бл. 460 — бл. 370 до н. е.) говорив про рідину під твердою оболонкою мозку.

Гален (бл. 129 — бл. 200 н. е.) вважав, що в мозку знаходиться рідина, яка утворюється в шлуночках і передає енергію для руху тіла.

Відомий анатом епохи Відродження Везалій (1514—1564) вперше описав оболонки мозку і судинні сплетіння в шлуночках.

Італійський анатом Костанцо Варолій[en] (1543—1575) наголошував на тому, що в шлуночках знаходится рідина, а не газоподібний «живий дух», як вважалось раніше. Вчений припускав, що ліквор, очевидно, виділяеться сплетіннями судин.

Доменіко Котуньо[en] (1736—1822) — інший італійський анатом і лікар — вперше описав ліквор. Котуньо стверджував, що підпавутинний простір заповнений рідиною до смерті, а не після неї, як думали раніше.

Французький фізіолог Франсуа Мажанді (1783—1855) стверджував, що мозкова рідина — нормальне, а не патологічне явище. Він довів існування зв'язків між шлуночками і підпавутинним простором. Мажанді здійснив першу цистернальну пункцію і спробував дослідити отриману рідину. У 1842 р. вчений дав їй точну назву — цереброспинальна рідина і надав опис резервуарів ліквору і його циркуляції.

Німецький анатом Губерт фон Лушка[en] (1856) дав детальний гістологічний опис мозкових судинних сплетінь та їхньої участі в утворенні ліквору. Вчений виявив латеральний отвір IV шлуночка, що веде до мозковопродовгуватої цистерни.

В Російській імперії спинномозкову рідину досліджували, зокрема, вчені українського походження Н. М. Максимович і І. В. Янчич.

Новий етап розвитку лікворології починається у 1891 р., коли майже одночасно Волтер Ессекс Вінтер[en] в Англії і Генріх Квінке в Німеччині повідомили про результати успішних дослідів з отримання ліквору людини. Методика, запропонована Вінтером, виявилась дуже  складною. Люмбальна пункція Квінке отримала пріоритет. Дещо пізніше у США Джеймс Борн Аєр, Пол Вегефорт і Чарльз Ессік (1919) повідомили про першу субокціпітальну пункцію.

Французькі вчені Сікар, Відаль і Раву (1900) виявили клітинні елементи в лікворі і дали початок цитологічним дослідженням.

Фукс[en] і Розенталь (1904) винайшли камеру для підрахунку лікворних клітин.

Важливим етапом в розвитку лікворології стало застосування кількісного й напівкількісного методів визначення лікворних білків, колоїдних реакцій:

  • реакція з колоїдним золотом за Ланге (1912)
  • мастикова реакція за Емануелем (1915)
  • нормомастикова реакція за Кафкою (1921) та ін.

І сьогодні застосовується серологічна реакція за Вассерманом і Плаутом (1906).

У 1912 р. була опублікована монографія Вільяма Местреза, в якій детально розповідалося про дослідження ліквору.

В наступні роки развиток лікворології пов'язаний з досягненнями біохімії, цитології та імунології. Електрофоретичні, імунохімічні й електроімунодифузійні методи дозволили розширити знання про білкові фракції в лікворі. Нові методи досліджень — лікворо-седиментація, фільтрація, цитоцентрифугування, світлова, фазовоконтрастна і електронна мікроскопія разом з цитоімунологією — дали початок сучасній лікворній цитології і, як наслідок, сучасній лікворології.

Примітки Редагувати

  1. Юрій Матвієнко. Аналіз спинномозкової рідини. Скорочений виклад [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // журнал «Медицина світу»
  2. К. А. Захарія, Н. П. Педько, Б. В. Западнюк. Попередження помилок при дослідженні спинномозкової рідини [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Лабораторна діагностика. — 2011. — № 4. — С. 36. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2011_4_10
  3. (рос.)Н. В. Скрипченко, Л. А. Алексеева, Г. Ф. Железникова. Ликвор и его клиническое значение при инфекционных заболеваниях нервной системы // Педиатр. — 2011. — Т. 11. — № 3. — С. 21-31.
  4. Основи клінічної лікворології: навчальний посібник / В. О. Малахов, О. О. Потапов, В. С. Личко. — Суми: Сумський державний університет, 2016. — C. 9, 11-18
  5. Steven I. Hajdu. Discovery of the Cerebrospinal Fluid [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.] // © 2003 by the Association of Clinical Scientists, Inc.
  6. (рос.)История развития ликворологии [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // © 2016—2020 Журнал медицинских статей «Молодой врач».
  7. О. Галушко. Генріх Квінке: життя, віддане мистецтву медицини [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 4 (67) ' 2017.
  8. Сиделковский А. Л., Догузов В. Д. Этюды истории классической неврологии. — К.: Изд. дом «АДЕФ-Украина», 2016. — 384 с.
  9. Thiago Ferreira Simões DE SOUZA. Pioneers in the cisterna magna puncture // Arquivos de Neuro-Psiquiatria. Vol. 78, no. 3. São Paulo. Mar. 2020. Epub. Mar. 16, 2020.
  10. James Bourne Ayer. James Ayer: In Memoriam. Born October 4, 1815. Died December 31, 1891. Sagwan Press, 2018. 98 p. ISBN-10: 1296789640. ISBN-13: 978-1296789640.
  11. Obituary. Paul Wegeforth, M. D. Born May, 1887—Died March, 1923 // California State Journal of Medicine. 1923 May; 21(5): 236.
  12. Medicine in Maryland, 1752—1920. Charles R. Essick
  13. До родоводу Чарльза Ессіка
  14. Щодо Чарльза Ессіка
  15. R. Steimlé. Jean A. Sicard (1872—1929) // Published 2012 in Journal of Neurology. DOI:10.1007/s00415-012-6822-xCorpus ID: 22245328
  16. Jacques Forestier. Three french pioneers in rheumatology // Ann. rheum. Dis. (1963), 22, 63.
  17. Dahlmann N., Zettl U.K., Kumbier E. The Development of Sayk's Cell Sedimentation Chamber: A Historical View on Clinical Cerebrospinal Fluid Diagnostics [ 24 липня 2018 у Wayback Machine.] // Eur Neurol 2017;77:162-167. https://doi.org/10.1159/000456003
  18. Widal GFI, Sicard A, Ravaut P. 1900b. Cytodiagnostic de la méningite tuberculeuse [Cytodiagnosis of tuberculous meningitis]. C.R. Soc. Biol.:838, 40
  19. WIDAL, SICARD et RAVAUT, Cytodiagnostic de la méningite tuberculeuse (Soc. de Biol., 13 oct. 1900 et Presse méd., 17 oct. 1900).
  20. WIDAL, F. G. I.; SICARD, J. M. A.; RAVAUT, P. J. F. Cytologie du liquide céphalo-rachidien au cours de quelques processes méninges chroniques (paralysis generale et tabes). Bull Mem Soc Med Hop Paris, 1901, 18: 31-33.
  21. Бумке Освальд. Современные течения в психиатрии [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  22. David J. Ksliski, M.D.; Israel Strauss, M.D. The significance of biologic reactions in syphilis of the central nervous system [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Arch NeurPsych. 1922;7(1):98-114. doi:10.1001/archneurpsyc.1922.02190070103006
  23. Georges Fernand Isidore Widal (FR), Paul Ravaut (FR), and Arthur Sicard (FR) introduced cytodiagnosis, the examination of the cellular elements suspended in the fluid of any serous cavity, as a tool to diagnose disease. // A Selected Chronological Bibliography of Biology and Medicine [ 2 січня 2020 у Wayback Machine.].
  24. Paul Ravaut [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.] // Whonamedit? — A dictionary of medical eponyms
  25. Відомості про Поля Раву [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // The History of Medicine Topographical Database
  26. Про Поля Раву
  27. Камеры счётные [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] // Большая медицинская энциклопедия, третье издание.
  28. Счётная камера с сеткой Фукса-Розенталя // Универсальный русско-английский словарь.
  29. Fuchs, A., Rosenthal, R. (1904). Physikalisch-chemische, zytologische und anderweitige Untersuchungen der Zerebrospinalflüssigkeit. Wien. med. Presse, 45, 2082—2087.
  30. Fuchs, A. und R. Rosenthal: Über die Methodik cytologischer Untersuchungen. Vortrag 76 . Vers. dtsch. Naturforscher u. Ärzte, Breslau 1904, Ref. Neurol. Centralblatt 23, 966 (1904).
  31. Лабораторні дослідження. Аналіз спинномозкової рідини // Психіатрія і наркологія / за ред. О. К. Напрєєнка. — К. : Медицина, 2011. — 528 с.
  32. Ланге проба // Медицинская энциклопедия
  33. Параклінічні методи дослідження в психіатрії: Методичні вказівки для підготовки лікарів-інтернів до практичних занять / упоряд. Г. М. Кожина, Л. М. Гайчук, К. О. Зеленська — Харків: ХНМУ, 2018. — 20 с. (завантажити файл [ 7 вересня 2020 у Wayback Machine.])
  34. написання «мастична» — неправильне, див. СУМ [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  35. Д. Шамбуров. Мастичная реакция //  Большая медицинская энциклопедия. 1970.
  36. Мастиксовая реакция [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Психиатрический энциклопедический словарь. К.: МАУП, 2003.
  37. Мастикова реакція[недоступне посилання] // Україномовна енциклопедія
  38. Мастичная реакция // Большая медицинская энциклопедия
  39. Theodore L Sourkes. William Mestrezat (1883—1928): Oenologist, Physician, Neurochemist // Journal of Medical Biography. 2002; 10: 141—145.


Література Редагувати

  • Клінічна лікворологія: навч. посіб. / В. О. Малахов, О. О. Потапов, В. С. Личко ; [Сум. держ. ун-т]. — Суми: Сумський державний університет, 2011. — 166 с. : рис. — Бібліогр.: с. 163—166. — ISBN 978-966-657-405-6. — Режим доступу: Ел.джерело [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Ликворология / Е. М. Цветанова. Пер. с болг. — Киев: Здоров'я, 1986. — 370,[1] с., [10] л. іл. (анотація і зміст [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.])
  • Основи клінічної лікворології: навч. посіб. / В. О. Малахов, О. О. Потапов, В. С. Личко ; Сум. держ. ун-т. — Суми: Сумський державний університет, 2016. — 355 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 352—355. — ISBN 978-966-657-618-0. — Режим доступу: Ел.джерело [ 12 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Likvorologiya galuz medicini sho vivchaye likvor abo spinnomozkovu ridinu lat liquor cerebrospinalis Zmist 1 Znachennya likvorologiyi dlya medicini 2 Perspektivni napryamki doslidzhen v likvorologiyi 3 Istorichni etapi stanovlennya likvorologiyi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZnachennya likvorologiyi dlya medicini RedaguvatiVazhlive znachennya likvorologiyi obumovlyuyetsya zokrema tim sho klinichne doslidzhennya likvoru dozvolyaye efektivno diagnostuvati veliku kilkist nevrologichnih zahvoryuvan 1 U zdorovoyi lyudini zavdyaki gematoencefalichnomu bar yerovi GEB sklad likvoru abo spinnomozkovoyi ridini SMR vidnosno stabilnij Pri patologiyi nastayut zmini skladu likvoru tomu laboratorne doslidzhennya SMR i maye vazhlive znachennya v diagnostici ta v diferencialnij diagnostici hvorob centralnoyi nervovoyi sistemi CNS skazhimo gemoragichnogo ta ishemichnogo insultiv meningitu meningoencefalitu arahnoyiditu riznoyi etiologiyi rozsiyanogo sklerozu puhlin i travm CNS ta inshih 2 3 Perspektivni napryamki doslidzhen v likvorologiyi RedaguvatiHocha zibrano chimalij obsyag informaciyi shodo fiziologiyi likvoru zalishayetsya she duzhe bagato nevirishenih teoretichnih pitan u cij galuzi nauki Tak she ne cilkovito zrozumila fiziologichna rol cerebrospinalnoyi ridini dlya organizmu ne do kincya z yasovani mehanizmi poshkodzhennya GEB ta imunomorfologichnij sklad klitinnih elementiv likvoru v normi ta patologiyi Nedostatno vivcheno vmist fiziologichno aktivnih rechovin mikroelementiv fermentiv imunoglobuliniv riznih klasiv pohodzhennya antitil u likvori ta inshi pitannya sho mayut vazhlive teoretichne i praktichne znachennya 4 Istorichni etapi stanovlennya likvorologiyi RedaguvatiGippokrat bl 460 bl 370 do n e govoriv pro ridinu pid tverdoyu obolonkoyu mozku 5 6 Galen bl 129 bl 200 n e vvazhav sho v mozku znahoditsya ridina yaka utvoryuyetsya v shlunochkah i peredaye energiyu dlya ruhu tila Vidomij anatom epohi Vidrodzhennya Vezalij 1514 1564 vpershe opisav obolonki mozku i sudinni spletinnya v shlunochkah Italijskij anatom Kostanco Varolij en 1543 1575 nagoloshuvav na tomu sho v shlunochkah znahoditsya ridina a ne gazopodibnij zhivij duh yak vvazhalos ranishe Vchenij pripuskav sho likvor ochevidno vidilyaetsya spletinnyami sudin Domeniko Kotuno en 1736 1822 inshij italijskij anatom i likar vpershe opisav likvor Kotuno stverdzhuvav sho pidpavutinnij prostir zapovnenij ridinoyu do smerti a ne pislya neyi yak dumali ranishe Francuzkij fiziolog Fransua Mazhandi 1783 1855 stverdzhuvav sho mozkova ridina normalne a ne patologichne yavishe Vin doviv isnuvannya zv yazkiv mizh shlunochkami i pidpavutinnim prostorom Mazhandi zdijsniv pershu cisternalnu punkciyu i sprobuvav dosliditi otrimanu ridinu U 1842 r vchenij dav yij tochnu nazvu cerebrospinalna ridina i nadav opis rezervuariv likvoru i jogo cirkulyaciyi Nimeckij anatom Gubert fon Lushka en 1856 dav detalnij gistologichnij opis mozkovih sudinnih spletin ta yihnoyi uchasti v utvorenni likvoru Vchenij viyaviv lateralnij otvir IV shlunochka sho vede do mozkovoprodovguvatoyi cisterni V Rosijskij imperiyi spinnomozkovu ridinu doslidzhuvali zokrema vcheni ukrayinskogo pohodzhennya N M Maksimovich i I V Yanchich Novij etap rozvitku likvorologiyi pochinayetsya u 1891 r koli majzhe odnochasno Volter Esseks Vinter en v Angliyi i Genrih Kvinke 7 8 v Nimechchini povidomili pro rezultati uspishnih doslidiv z otrimannya likvoru lyudini Metodika zaproponovana Vinterom viyavilas duzhe skladnoyu Lyumbalna punkciya Kvinke otrimala prioritet Desho piznishe u SShA Dzhejms Born Ayer Pol Vegefort i Charlz Essik 1919 povidomili pro pershu subokcipitalnu punkciyu 9 10 11 12 13 14 Francuzki vcheni Sikar 15 16 17 Vidal i Ravu 1900 viyavili klitinni elementi v likvori i dali pochatok citologichnim doslidzhennyam 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Fuks en i Rozental 1904 vinajshli kameru dlya pidrahunku likvornih klitin 27 28 29 30 Vazhlivim etapom v rozvitku likvorologiyi stalo zastosuvannya kilkisnogo j napivkilkisnogo metodiv viznachennya likvornih bilkiv koloyidnih reakcij reakciya z koloyidnim zolotom za Lange 1912 31 32 33 mastikova 34 reakciya za Emanuelem 1915 35 36 37 normomastikova reakciya za Kafkoyu 1921 38 ta in I sogodni zastosovuyetsya serologichna reakciya za Vassermanom i Plautom 1906 U 1912 r bula opublikovana monografiya Vilyama Mestreza v yakij detalno rozpovidalosya pro doslidzhennya likvoru 39 V nastupni roki razvitok likvorologiyi pov yazanij z dosyagnennyami biohimiyi citologiyi ta imunologiyi Elektroforetichni imunohimichni j elektroimunodifuzijni metodi dozvolili rozshiriti znannya pro bilkovi frakciyi v likvori Novi metodi doslidzhen likvoro sedimentaciya filtraciya citocentrifuguvannya svitlova fazovokontrastna i elektronna mikroskopiya razom z citoimunologiyeyu dali pochatok suchasnij likvornij citologiyi i yak naslidok suchasnij likvorologiyi Primitki Redaguvati Yurij Matviyenko Analiz spinnomozkovoyi ridini Skorochenij viklad Arhivovano 10 serpnya 2020 u Wayback Machine zhurnal Medicina svitu K A Zahariya N P Pedko B V Zapadnyuk Poperedzhennya pomilok pri doslidzhenni spinnomozkovoyi ridini Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Laboratorna diagnostika 2011 4 S 36 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN labdiag 2011 4 10 ros N V Skripchenko L A Alekseeva G F Zheleznikova Likvor i ego klinicheskoe znachenie pri infekcionnyh zabolevaniyah nervnoj sistemy Pediatr 2011 T 11 3 S 21 31 Osnovi klinichnoyi likvorologiyi navchalnij posibnik V O Malahov O O Potapov V S Lichko Sumi Sumskij derzhavnij universitet 2016 C 9 11 18 Steven I Hajdu Discovery of the Cerebrospinal Fluid Arhivovano 28 veresnya 2018 u Wayback Machine c 2003 by the Association of Clinical Scientists Inc ros Istoriya razvitiya likvorologii Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine c 2016 2020 Zhurnal medicinskih statej Molodoj vrach O Galushko Genrih Kvinke zhittya viddane mistectvu medicini Arhivovano 5 listopada 2019 u Wayback Machine Gostri ta nevidkladni stani u praktici likarya 4 67 2017 Sidelkovskij A L Doguzov V D Etyudy istorii klassicheskoj nevrologii K Izd dom ADEF Ukraina 2016 384 s Thiago Ferreira Simoes DE SOUZA Pioneers in the cisterna magna puncture Arquivos de Neuro Psiquiatria Vol 78 no 3 Sao Paulo Mar 2020 Epub Mar 16 2020 James Bourne Ayer James Ayer In Memoriam Born October 4 1815 Died December 31 1891 Sagwan Press 2018 98 p ISBN 10 1296789640 ISBN 13 978 1296789640 Obituary Paul Wegeforth M D Born May 1887 Died March 1923 California State Journal of Medicine 1923 May 21 5 236 Medicine in Maryland 1752 1920 Charles R Essick Do rodovodu Charlza Essika Shodo Charlza Essika R Steimle Jean A Sicard 1872 1929 Published 2012 in Journal of Neurology DOI 10 1007 s00415 012 6822 xCorpus ID 22245328 Jacques Forestier Three french pioneers in rheumatology Ann rheum Dis 1963 22 63 Dahlmann N Zettl U K Kumbier E The Development of Sayk s Cell Sedimentation Chamber A Historical View on Clinical Cerebrospinal Fluid Diagnostics Arhivovano 24 lipnya 2018 u Wayback Machine Eur Neurol 2017 77 162 167 https doi org 10 1159 000456003 Widal GFI Sicard A Ravaut P 1900b Cytodiagnostic de la meningite tuberculeuse Cytodiagnosis of tuberculous meningitis C R Soc Biol 838 40 WIDAL SICARD et RAVAUT Cytodiagnostic de la meningite tuberculeuse Soc de Biol 13 oct 1900 et Presse med 17 oct 1900 WIDAL F G I SICARD J M A RAVAUT P J F Cytologie du liquide cephalo rachidien au cours de quelques processes meninges chroniques paralysis generale et tabes Bull Mem Soc Med Hop Paris 1901 18 31 33 Bumke Osvald Sovremennye techeniya v psihiatrii Arhivovano 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine David J Ksliski M D Israel Strauss M D The significance of biologic reactions in syphilis of the central nervous system Arhivovano 6 veresnya 2017 u Wayback Machine Arch NeurPsych 1922 7 1 98 114 doi 10 1001 archneurpsyc 1922 02190070103006 Georges Fernand Isidore Widal FR Paul Ravaut FR and Arthur Sicard FR introduced cytodiagnosis the examination of the cellular elements suspended in the fluid of any serous cavity as a tool to diagnose disease A Selected Chronological Bibliography of Biology and Medicine Arhivovano 2 sichnya 2020 u Wayback Machine Paul Ravaut Arhivovano 1 sichnya 2018 u Wayback Machine Whonamedit A dictionary of medical eponyms Vidomosti pro Polya Ravu Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine The History of Medicine Topographical Database Pro Polya Ravu Kamery schyotnye Arhivovano 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Bolshaya medicinskaya enciklopediya trete izdanie Schyotnaya kamera s setkoj Fuksa Rozentalya Universalnyj russko anglijskij slovar Fuchs A Rosenthal R 1904 Physikalisch chemische zytologische und anderweitige Untersuchungen der Zerebrospinalflussigkeit Wien med Presse 45 2082 2087 Fuchs A und R Rosenthal Uber die Methodik cytologischer Untersuchungen Vortrag 76 Vers dtsch Naturforscher u Arzte Breslau 1904 Ref Neurol Centralblatt 23 966 1904 Laboratorni doslidzhennya Analiz spinnomozkovoyi ridini Psihiatriya i narkologiya za red O K Napryeyenka K Medicina 2011 528 s Lange proba Medicinskaya enciklopediya Paraklinichni metodi doslidzhennya v psihiatriyi Metodichni vkazivki dlya pidgotovki likariv interniv do praktichnih zanyat uporyad G M Kozhina L M Gajchuk K O Zelenska Harkiv HNMU 2018 20 s zavantazhiti fajl Arhivovano 7 veresnya 2020 u Wayback Machine napisannya mastichna nepravilne div SUM Arhivovano 27 veresnya 2020 u Wayback Machine D Shamburov Mastichnaya reakciya Bolshaya medicinskaya enciklopediya 1970 Mastiksovaya reakciya Arhivovano 26 listopada 2020 u Wayback Machine Psihiatricheskij enciklopedicheskij slovar K MAUP 2003 Mastikova reakciya nedostupne posilannya Ukrayinomovna enciklopediya Mastichnaya reakciya Bolshaya medicinskaya enciklopediya Theodore L Sourkes William Mestrezat 1883 1928 Oenologist Physician Neurochemist Journal of Medical Biography 2002 10 141 145 Literatura RedaguvatiKlinichna likvorologiya navch posib V O Malahov O O Potapov V S Lichko Sum derzh un t Sumi Sumskij derzhavnij universitet 2011 166 s ris Bibliogr s 163 166 ISBN 978 966 657 405 6 Rezhim dostupu El dzherelo Arhivovano 8 travnya 2018 u Wayback Machine Likvorologiya E M Cvetanova Per s bolg Kiev Zdorov ya 1986 370 1 s 10 l il anotaciya i zmist Arhivovano 22 lipnya 2020 u Wayback Machine Osnovi klinichnoyi likvorologiyi navch posib V O Malahov O O Potapov V S Lichko Sum derzh un t Sumi Sumskij derzhavnij universitet 2016 355 s ris tabl Bibliogr s 352 355 ISBN 978 966 657 618 0 Rezhim dostupu El dzherelo Arhivovano 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiDiagnostika nevidkladnih staniv v nevrologiyi Arhivovano 26 listopada 2019 u Wayback Machine 2017 S 7 55 54 57 58 77 Zmini kartini krovi pid vplivom ksenogennoyi spinnomozkovoyi ridini L R Shajmardanova ta inshi Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine 2012 Likvorodiagnostika v medicini Yu O MATVIYeNKO Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Likvorologiya amp oldid 39784813