www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ляудіс Казимир Францович Казимир Казімерас Францович Ляудіс лит Kazimieras Franco Liaudis 10 січня 1901 19010110 поселен

Ляудіс Казимир Францович

Казимир (Казімерас) Францович Ляудіс (лит. Kazimieras Franco Liaudis; 10 січня 1901(19010110), поселення Байсогале Ковенської губернії, тепер Литва — 23 травня 1989, місто Вільнюс, Литва) — державний та партійний діяч СРСР і Литовської РСР, голова КДБ Литовської РСР, генерал-майор. Член Бюро ЦК КП(б) Литви (1944—1959). Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (9.01.1976).

Ляудіс Казимир (Казімерас) Францович
лит. Kazimieras Franco Liaudis
Народився 10 січня 1901(1901-01-10)
Байсогале Ковенської губернії, тепер Литва
Помер 23 травня 1989(1989-05-23) (88 років)
місто Вільнюс
Поховання Вільнюс
Країна  Російська імперія
Національність литовець
Діяльність політик
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Біографія ред.

Народився 28 грудня 1900 (10 січгня 1901) року в родині робітника.

У 1912 році закінчив першу групу заводського училища в селі Кам'янське Катеринославської губернії. З лютого 1913 року — робітник-машиніст металургійного заводу в Кам'янському.

У листопаді 1917 року вступив в Червону гвардію, а в лютому 1918 року — в Червону армію. Брав участь у Громадянській війні в Росії. З лютого 1918 року по січень 1919 року — командир відділення партизанського загону Колосова в Катеринославській губернії. З січня по червень 1919 року — співробітник для доручень політвідділу дивізії 2-ї армії Південного фронту. З червня 1919 по січень 1920 року — командир взводу окремого кавалерійського ескадрону 14-ї армії Південного фронту. З січня 1920 року по січень 1921 року — командир взводу 58-го кавалерійського полку 58-ї дивізії 12-ї армії Південно-Західного фронту. З січня 1921 року — командир взводу окремої роти зв'язку 13-го стрілецького корпусу Туркестанського фронту.

У травні 1924 року демобілізувався і повернувся в місто Кам'янське, де працював газівником доменного цеху Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського.

Член РКП(б) з лютого 1925 року.

З січня 1926 року до березня 1927 року працював інспектором Дніпропетровського окружного відділу народної освіти, потім знову працював на заводі імені Дзержинського секретарем партійного осередку доменного цеху.

З січня 1929 року — інструктор Кам'янського районного комітету КП(б) України, а з серпня 1929 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Доманівського районного комітету КП(б) України.

З жовтня 1930 року по травень 1931 року — інструктор Первомайського районного відділу народної освіти на Миколаївщині.

З травня 1931 року по лютий 1932 року — голова профкому доменного цеху Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського. Потім знову призваний на військову службу.

З лютого 1932 року служив на політичних посадах в Українському військовому окрузі: відповідальний секретар партбюро військової частини, з березня 1933 року — 120-го окремого артилерійського полку. У лютому 1935 року переведений на флот комісаром військової частини Тихоокеанського флоту. З листопада 1935 року по серпень 1937 року — старший інструктор, потім інспектор Політичного управління Тихоокеанського флоту. З серпня 1937 року перебував у розпорядженні Політуправління Тихоокеанського флоту. У грудні 1939 року був демобілізований.

З грудня 1939 року працював заступником начальника управління будівництва «Південьенергобуду» в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області. У вересні 1940 року повернувся до навчання в металургійному інституті, проте після заняття міста німцями в серпні 1941 року пішов у радянське підпілля.

З 1941 року по 1943 рік був секретарем Дніпродзержинського підпільного міського комітету КП(б)У. Після зайняття Дніпродзержинська радянськими військами у жовтні 1943 року призначений завідувачем відділу кадрів Дніпродзержинського міського комітету КП(б) України Дніпропетровської області.

У серпні 1944 року переведений на партійну і радянську роботу в Литовську РСР.

З серпня по грудень 1944 року — 1-й секретар Біржайського повітового комітету КП(б) Литви.

З 30 грудня 1944 року по січень 1945 року — секретар, а з січня 1945 року по 24 березня 1947 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Литви.

З 13 березня 1947 року по 17 липня 1950 року — заступник Голови Ради Міністрів Литовської РСР і одночасно міністр сільського господарства Литовської РСР.

З червня 1950 року по червень 1953 року — 1-й секретар Клайпедського обласного комітету КП(б) Литви.

З 11 червня 1953 року по 16 лютого 1954 року — 2-й секретар ЦК КП Литви.

З 7 жовтня 1953 по 27 березня 1954 року — міністр внутрішніх справ Литовської РСР.

З 27 березня 1954 по 30 жовтня 1959 року — голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Литовської РСР. Був першим Головою КДБ Литовської РСР.

З січня 1960 року — на пенсії у місті Вільнюсі.

З 1960 року по 1986 рік — голова Ревізійної комісії Комуністичної партії Литви.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1976 року за активну участь у Громадянській та Великій Вітчизняній війнах, багаторічну і бездоганну роботу в партійних і державних органах та у зв'язку з 75-річчям з дня народження Ляудісу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Помер 23 травня 1989 року. Похований у Вільнюсі.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kazimir Kazimeras Francovich Lyaudis lit Kazimieras Franco Liaudis 10 sichnya 1901 19010110 poselennya Bajsogale Kovenskoyi guberniyi teper Litva 23 travnya 1989 misto Vilnyus Litva derzhavnij ta partijnij diyach SRSR i Litovskoyi RSR golova KDB Litovskoyi RSR general major Chlen Byuro CK KP b Litvi 1944 1959 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 5 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 9 01 1976 Lyaudis Kazimir Kazimeras Francovichlit Kazimieras Franco LiaudisNarodivsya 10 sichnya 1901 1901 01 10 Bajsogale Kovenskoyi guberniyi teper LitvaPomer 23 travnya 1989 1989 05 23 88 rokiv misto VilnyusPohovannya VilnyusKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist litovecDiyalnist politikUchasnik Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya general majorPartiya KPRSNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 28 grudnya 1900 10 sichgnya 1901 roku v rodini robitnika U 1912 roci zakinchiv pershu grupu zavodskogo uchilisha v seli Kam yanske Katerinoslavskoyi guberniyi Z lyutogo 1913 roku robitnik mashinist metalurgijnogo zavodu v Kam yanskomu U listopadi 1917 roku vstupiv v Chervonu gvardiyu a v lyutomu 1918 roku v Chervonu armiyu Brav uchast u Gromadyanskij vijni v Rosiyi Z lyutogo 1918 roku po sichen 1919 roku komandir viddilennya partizanskogo zagonu Kolosova v Katerinoslavskij guberniyi Z sichnya po cherven 1919 roku spivrobitnik dlya doruchen politviddilu diviziyi 2 yi armiyi Pivdennogo frontu Z chervnya 1919 po sichen 1920 roku komandir vzvodu okremogo kavalerijskogo eskadronu 14 yi armiyi Pivdennogo frontu Z sichnya 1920 roku po sichen 1921 roku komandir vzvodu 58 go kavalerijskogo polku 58 yi diviziyi 12 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Z sichnya 1921 roku komandir vzvodu okremoyi roti zv yazku 13 go strileckogo korpusu Turkestanskogo frontu U travni 1924 roku demobilizuvavsya i povernuvsya v misto Kam yanske de pracyuvav gazivnikom domennogo cehu Dniprovskogo metalurgijnogo zavodu imeni Dzerzhinskogo Chlen RKP b z lyutogo 1925 roku Z sichnya 1926 roku do bereznya 1927 roku pracyuvav inspektorom Dnipropetrovskogo okruzhnogo viddilu narodnoyi osviti potim znovu pracyuvav na zavodi imeni Dzerzhinskogo sekretarem partijnogo oseredku domennogo cehu Z sichnya 1929 roku instruktor Kam yanskogo rajonnogo komitetu KP b Ukrayini a z serpnya 1929 roku zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu Domanivskogo rajonnogo komitetu KP b Ukrayini Z zhovtnya 1930 roku po traven 1931 roku instruktor Pervomajskogo rajonnogo viddilu narodnoyi osviti na Mikolayivshini Z travnya 1931 roku po lyutij 1932 roku golova profkomu domennogo cehu Dniprovskogo metalurgijnogo zavodu imeni Dzerzhinskogo Potim znovu prizvanij na vijskovu sluzhbu Z lyutogo 1932 roku sluzhiv na politichnih posadah v Ukrayinskomu vijskovomu okruzi vidpovidalnij sekretar partbyuro vijskovoyi chastini z bereznya 1933 roku 120 go okremogo artilerijskogo polku U lyutomu 1935 roku perevedenij na flot komisarom vijskovoyi chastini Tihookeanskogo flotu Z listopada 1935 roku po serpen 1937 roku starshij instruktor potim inspektor Politichnogo upravlinnya Tihookeanskogo flotu Z serpnya 1937 roku perebuvav u rozporyadzhenni Politupravlinnya Tihookeanskogo flotu U grudni 1939 roku buv demobilizovanij Z grudnya 1939 roku pracyuvav zastupnikom nachalnika upravlinnya budivnictva Pivdenenergobudu v misti Dniprodzerzhinsku Dnipropetrovskoyi oblasti U veresni 1940 roku povernuvsya do navchannya v metalurgijnomu instituti prote pislya zanyattya mista nimcyami v serpni 1941 roku pishov u radyanske pidpillya Z 1941 roku po 1943 rik buv sekretarem Dniprodzerzhinskogo pidpilnogo miskogo komitetu KP b U Pislya zajnyattya Dniprodzerzhinska radyanskimi vijskami u zhovtni 1943 roku priznachenij zaviduvachem viddilu kadriv Dniprodzerzhinskogo miskogo komitetu KP b Ukrayini Dnipropetrovskoyi oblasti U serpni 1944 roku perevedenij na partijnu i radyansku robotu v Litovsku RSR Z serpnya po gruden 1944 roku 1 j sekretar Birzhajskogo povitovogo komitetu KP b Litvi Z 30 grudnya 1944 roku po sichen 1945 roku sekretar a z sichnya 1945 roku po 24 bereznya 1947 roku 3 j sekretar CK KP b Litvi Z 13 bereznya 1947 roku po 17 lipnya 1950 roku zastupnik Golovi Radi Ministriv Litovskoyi RSR i odnochasno ministr silskogo gospodarstva Litovskoyi RSR Z chervnya 1950 roku po cherven 1953 roku 1 j sekretar Klajpedskogo oblasnogo komitetu KP b Litvi Z 11 chervnya 1953 roku po 16 lyutogo 1954 roku 2 j sekretar CK KP Litvi Z 7 zhovtnya 1953 po 27 bereznya 1954 roku ministr vnutrishnih sprav Litovskoyi RSR Z 27 bereznya 1954 po 30 zhovtnya 1959 roku golova Komitetu derzhavnoyi bezpeki pri Radi Ministriv Litovskoyi RSR Buv pershim Golovoyu KDB Litovskoyi RSR Z sichnya 1960 roku na pensiyi u misti Vilnyusi Z 1960 roku po 1986 rik golova Revizijnoyi komisiyi Komunistichnoyi partiyi Litvi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 sichnya 1976 roku za aktivnu uchast u Gromadyanskij ta Velikij Vitchiznyanij vijnah bagatorichnu i bezdogannu robotu v partijnih i derzhavnih organah ta u zv yazku z 75 richchyam z dnya narodzhennya Lyaudisu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Pomer 23 travnya 1989 roku Pohovanij u Vilnyusi Zvannya red polkovnik 1953 general major 14 01 1956 Nagorodi red Geroj Socialistichnoyi Praci 9 01 1976 dva ordeni Lenina 20 07 1950 9 01 1976 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 9 01 1981 orden Znak Poshani 1 10 1965 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 27 08 1971 orden Chervonogo Prapora 2 05 1945 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 21 03 1945 8 04 1947 orden Chervonoyi Zirki 28 10 1967 dvi medali Partizanu Vitchiznyanoyi vijni I st 14 11 1944 24 01 1946 nagrudnij znak 50 rokiv perebuvannya v KPRS pochesnij gromadyanin Dniprodzerzhinska 1965 pershij komu bulo prisvoyeno ce zvannya inshi nagorodiPosilannya red Lyaudis Kazimeras Francevich Arhivovano 6 sichnya 2019 u Wayback Machine Lyaudis Kazimeras Francevich Liaudis Kazimieras Franco Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 Arhivovano 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyaudis Kazimir Francovich amp oldid 35275107