«Людвіг» (італ. Ludwig) — історичний художній фільм-драма режисера Лукіно Вісконті, що вийшов на екрани у 1972 році. Тривалість повної авторської версії фільму перевищує 4 години; існує декілька скорочених варіантів, які виходили в прокат. Стрічка отримала три премії «Давид ді Донателло» (за найкращий фільм, режисуру і спеціальний приз Гельмуту Бергеру за акторську гру), а також номінувалася на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів (П'єро Тозі).
| Людвіг | |
|---|---|
| Ludwig | |
| | |
| Жанр | драма історичний |
| Режисер | Лукіно Вісконті |
| Продюсер | Уго Санталючія Дітер Гайслер |
| Сценарист | Лукіно Вісконті Енріко Медіолі Сузо Чеккі Д'Аміко |
| У головних ролях | Гельмут Бергер Ромі Шнайдер Тревор Говард |
| Оператор | Армандо Наннуцці |
| Композитор | Жак Оффенбах Роберт Шуман Ріхард Вагнер |
| Монтаж | Руджеро Мастроянні |
| Художник | Mario Chiarid |
| Кінокомпанія | Mega Film Romana Cinetel Paris Divina Film München Dieter Geissler Filmproduktion |
| Дистриб'ютор | MGM, EMI |
| Тривалість | 235 хв. (повна європейська версія) |
| Мова | італійська, французька |
| Країна | Італія Франція ФРН |
| Рік | 1972 |
| Дата виходу | 29 грудня 1972 Німеччина |
| Кошторис | 12 000 000 німецька марка |
| IMDb | ID 0068883 |
Сюжет Редагувати
У основі сюжету — життя короля Баварії Людвіга II, романтика і ідеаліста, одержимого любов'ю до музики Вагнера і будівництва казкових палаців і замків, і його зростаюча самотність. Глядач стає свідком ключових моментів життя Людвіга: коронації у 1864 році, платонічного кохання до австро-угорської імператриці Єлизавети Баварської (центральний жіночий персонаж фільму у виконанні Ромі Шнайдер), знайомства і дружби з композитором Ріхардом Вагнером (актор Тревор Говард). А ще — підступи аристократів і їх спроби усунути його з престолу, трагічне захоплення молодим актором Йозефом Кайнцем (актор Фолькер Бонет).
В ролях Редагувати
| Актор | Роль |
|---|---|
| Гельмут Бергер | Людвіг II Баварський |
| Тревор Говард | Ріхард Вагнер |
| Сільвана Мангано | Козіма фон Бюлов |
| Герт Фрьобе | отець Гофман |
| Ромі Шнайдер | імператриця Єлизавета Австрійська |
| Гельмут Грім | граф Дюркхайм |
| Ізабелла Телезінска | королева-мати |
| Умберто Орсіні | граф фон Гольнштейн |
| Джон Моулдер-Браун | принц Отто |
| Соня Петрова | Софі |
| Фолькер Бонет[de] | Йозеф Кайнц[ru] |
| Хайнц Моог | професор Гудден[en] |
| Адріана Асті | Ліля фон Бульовскі |
| Марк Порель | Ріхард Хорніг |
| Нора Річчі | графиня Іда Ференці |
| Марк Бернс | Ганс фон Бюлов |
| Мауриціо Бонулья | бургомістр |
Факти Редагувати
- Роль імператриці Єлизавети Баварської для Ромі Шнайдер була не першою в її акторській кар'єрі: до цього вона зіграла Єлизавету у австрійському фільмі 1955 року «Сіссі».
Література Редагувати
- Сценарій фільму у книзі — Висконти о Висконти. — Радуга, 1990. — 448 с. — 50000 прим. — ISBN 5-05-002566-4.(рос.)
- «Людвиг» (Энирко Медиоли, Мартин Шлаппнер) // Лукино Висконти. Статьи. Свидетельства. Высказывания. — М. : Искусство, 1986. — С. 197-202.(рос.)
Посилання Редагувати
- «Людвіг» на сайті IMDb (англ.) (станом на 02.01.2019)
- Людвіг на сайті AllMovie (англ.)
- «Людвіг» (1972) на
| Це незавершена стаття про італійський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |