Людвіг Чех (чеськ. Ludwig Czech; нар. 14 лютого 1870, Львів — 20 серпня 1942, Терезієнштадт) — німецький правник та активіст німецької меншини в Чехословаччині, член Німецької соціал-демократичної робітничої партії в Чехословаччині. Міністр соціального забезпечення (1929—1934), міністр громадських робіт (1934—1935), міністр охорони здоров'я та фізичного виховання (1935—1938).
Людвіг Чех | |
---|---|
Народився | 14 лютого 1870[…] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 20 серпня 1942 (72 роки) або 22 серпня 1942 (72 роки) Терезін або Терезієнштадт, Терезін |
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина |
Місце проживання | Брно |
Діяльність | політик, журналіст, адвокат |
Галузь | юриспруденція і політика |
Alma mater | Віденський університет |
Науковий ступінь | доктор праваd |
Знання мов | німецька |
Посада | член парламенту[d], міністр соціальних справd і Міністр Чехословаччиниd |
Партія | Соціал-демократична партія Австрії і German Social Democratic Workers Party in the Czechoslovak Republicd |
Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Народився у єврейській родині у Львові, за освітою був юристом. Закінчив Віденський університет, де зв'язався із соціалістичним рухом. Отримавши ступінь доктора права, повернувся до Брно, щоб пройти стажування у своєму місті, де також брав активну участь у структурах австрійської соціал-демократії. У 1906 році став членом міської ради Брно. Був редактором газети «Volksfreund» (Друг народу). У 1920 році очолив Німецьку соціал-демократичну робітничу партію в Чехословацькій Республіці (Deutsche sozialdemokratische Arbeiterpartei in der Checheslowakischen Republik, DSAP), виступаючи за тісну співпрацю з чеськими партіями та лояльність до Республіки. Був членом Палати депутатів Парламенту Чехії та заступником голови палати. У 1929 році обійняв посаду міністра соціального забезпечення, потім у 1934 році — міністра громадських робіт, а в 1935 році міністра охорони здоров'я. Він обіймав останню посаду до виходу DSAP з урядової коаліції в 1938 році.
Після включення Богемії та Моравії до Третього рейху в 1939 році він був переслідуваний, у 1942 році доставлений до концентраційного табору в Терезіні, де і помер.
Від його прізвища походять так звані Czechkarten (чеські картки), тобто талони на харчування для безробітних, які не належать до профспілок, завдяки яким вони могли б пережити рецесію.
У 1992 році був посмертно нагороджений Орденом Томаша Ґарріґа Масарика 4 ступеня.
Примітки Редагувати
- ↑ http://en.isabart.org/person/76634
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118677632 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
- ↑ Database of the Terezín Memorial
- The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ . encyklopedie.brna.cz. Encyklopedie dějin města Brna. 2004. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- Bartoš, Josef. (1995). Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA. ISBN 80-85600-39-0. OCLC 442391661.