Луїс Кузен або Луїджі Прімо (англ. Luigi Primo 1606 (можливо), Брюссель — 1668) — фламандський художник XVII ст., що тривалий час працював у Італії, де отримав італьянізоване ім'я Луїджі Прімо. Представник стилю бароко.
| Луїс Кузен (Луїджі Прімо) | |
|---|---|
| Louis Cousin | |
| При народженні | Louis Cousin |
| Народження | 1606 Брюссель (можливо) |
| Смерть | 1668 |
| Брюссель, Бельгія | |
| Національність | нідерландець |
| Країна | Південні Нідерланди |
| Жанр | живопис |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | бароко |
| Роки творчості | 1621-1667 |
| Покровитель | папи римські, ерцегцог-управитель Південних Нідерландів |
| Вплив | фламандські портретисти і декоратори |
| Член | Bentvueghels |
| Твори | релігійний живопис, портрети, ескізи-картони до килимів |
| | |
| Луїс Кузен у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Точної дати і місця народження не збережено. За припущеннями місцем народження міг бути Брюссель. Первісну художню освіту здобув у майстерні художника Гілліса Клессінса молодшого (відомо, що працював у нього 1617 року). Відомо, що рано покинув батьківщину. За відомостями від історіографа Йоахима фон Зандрарта продовжив працю в Парижі. Від 1621 року збережена звістка про його перебування у Римі.
Тридцять років у Італії ред.
Перебуваючи у Римі, увійшов до складу товариства «Перелітні птахи», де отримав прізвисько «Язичник» та «Шляхетний» за церемонність і ввічливість поведінки. Згодом його прізвище перевели на італійський манер як Луїджі Прімо. Під цим італьянізованим ім'ям він працював у Італії більше тридцяти років.
Брався за релігійний живопис, створив низку вівтарів та фресок на біблійні сюжети. Першу відомість йому як художнику принесло створення фрески у бічному вівтарі римської церкви Санті Доменіко е Сісто. Серед ранніх творів — образ для каплиці св. Катерини в церкві Санта-Марія-Маджоре. Відтоді він почав отримувати замови від церковних громад і забезпечених кіл папської столиці.
Італійський біограф ред.
Згадки про художника залишив також італійський біограф Джованні Баттіста Пассері (бл. 1610-1678). За його свідоцтвами, художник Луїс Кузен відрізнявся хтивістю і витрачав великі суми грошей на жінок і секс, що не сприяло збагаченню художника. Пассері не знав, що холодність художника відбивається холодністю і у творчості, що кепсько відбивається на художній продукції.
Луїс Кузен покидав Рим і відбував на прощу у монастир Лорето, де створив вівтарну картину для церкви Санта Маргеріта. Потім працював у місті Пезаро. Відомо, що він відвідав і Венецію, де створив низку портретів.
Повернення у Рим ред.
Ще наприкінці понтифіката папи римського Іннокентія Х він повернувся до Рима. Художник був серед перших, хто створив парадний портрет спадкоємця папського престола, нового папи Олександра VII.
1650 року його обрали членом гільдії св. Луки. А на два роки (1651-1652) йому довірили керівництво академією.
В Брюсселі ред.
Художник відбув у Брюссель, що був на той час резиденцією ерцгерцогі, іспанських уравителів провінції Іспанські Нідерланди. Про художника з великим досвідом роботи у папському Римі вже знали, тому він тримав у Брюсселі численні замови на офіційні портрети. Серед його творів цього періоду біблійні і історичні композиції.
Не обійшли його і замови на створення картонів для гобеленів, відомої художньої галузі фламандської економіки і художньої практики. Наближеність художника до двору управителів провінції та створення килимових картонів для короля Іспанії сприяло тому, що Луїс Кузен отримав привілей не сплачувати податків королю. В Брюсселі мав власну майстерню, куди брав учнів і помічників.
Галерея ред.
Див.також ред.
Джерела ред.
- Gash, John; Montagu, Jennifer. Algardi, Gentile and Innocent X: A Rediscovered * Painting and Its Frame. The Burlington Magazine (1980) pp. 55–60.
- https://books.google.com.ua/books?id=K2cCAAAAYAAJ&redir_esc=y&hl=ru
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїс Кузен