Луїза Шарлотта Мекленбург Шверінська нім Luise Charlotte von Mecklenburg Schwerin 19 листопада 1779 4 січня 1801 принцес

Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська (нім. Luise Charlotte von Mecklenburg-Schwerin, 19 листопада 1779 — 4 січня 1801) — принцеса Мекленбург-Шверінська, донька великого герцога Мекленбург-Шверіна Фрідріха Франца I та саксен-альтенбурзької принцеси Луїзи, дружина принца Саксен-Гота-Альтенбургу Августа.

Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська
нім. Luise Charlotte von Mecklenburg-Schwerin
Луїза із чоловіком близько 1800 року
Народилася	19 листопада 1779(1779-11-19) Шверін
Померла	4 січня 1801(1801-01-04) (21 рік) Гота
Поховання	Гота
Країна	Німеччина
Діяльність	аристократка
Знання мов	німецька
Титул	кронпринцеса Саксен-Гота-Альтенбурзька
Рід	Мекленбурзький дім
Батько	Фрідріх Франц I
Мати	Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Брати, сестри	Duchess Charlotte Friederike of Mecklenburg-Schwerin^d, Фрідріх Людвіг Мекленбург-Шверінський, Duke Gustav Wilhelm of Mecklenburg-Schwerin^d, Duke Adolf of Mecklenburg-Schwerin^d і Duke Karl of Mecklenburg-Schwerin^d
У шлюбі з	Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
Діти	Луїза

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Луїза Шарлотта народилась 19 листопада 1779 року в родині принца Фрідріха Франца Мекленбург-Шверінського та його дружини Луїзи Саксен-Гота-Альтенбурзької. Дівчинка мала старшого брата Фрідріха Людвіга, згодом у неї з'явилися ще три молодші брати і сестра.

У 1785 році батько став герцогом Мекленбург-Шверіна.

Принцесу змальовували як яскраву білявку, не привабливу, трохи горбату, але дотепну, культурну й талановиту, із приємними манерами, хоча й надто відкритими для свого часу.

1 листопада 1795 року відбулися заручини Луїзи Шарлотти із королем Швеції Густавом IV Адольфом. Союз був спланований Густавом Ротерхольмом, фактичним регентом країни, який волів зберегти свій вплив на монарха завдяки обраній ним дружині. Король від початку був налаштований позитивно, заручини відсвяткували при дворах Швеції та Мекленбурга, ім'я Луїзи згадувалось у офіційному молебні у шведських церквах. Однак, імператриця Росії Катерина II хотіла бачити Густава IV Адольфа чоловіком своєї онуки Олександри Павлівни. До того ж, багато людей нагадували королю, що наречена, із якою він ще не зустрічався, не є красунею. У квітні 1796 Густав IV Адольф пристав на пропозицію «російського шлюбу» і зібрався до Петербургу. Нові заручини не відбулися, бо хоч онука імператриці й викликала у короля пристрасні почуття, він відмовився брати її за дружину, якщо вона й надалі сповідуватиме православ'я. Однак, і шлюб із Луїзою Шарлоттою теж не здійснився. Досягши повноліття, Густав Адольф розірвав із нею заручини та зробив пропозицію баденській принцесі Фредеріці. Обурений Фрідріх Франц I вимагав компенсації. Лише у 1803 році сторони дійшли згоди, коли, за договором в Мальме, Мекленбург-Шверіну відійшло шведське місто Вісмар.

Луїза Шарлотта, натомість, була видана заміж за принца Саксен-Гота-Альтенбургу Августа. Весілля відбулося 21 жовтня 1797 року в Людвіґслусті. Нареченій невдовзі виповнювалося 18, нареченому — 25. Шлюб був влаштований проти її волі і не став щасливим. Чоловік ображав її, і Луїза мала намір піти від нього. Однак, її родина цьому завадила. Наприкінці 1800 року народилась єдина дитина подружжя:

Луїза (1800—1831) — дружина герцога Саксен-Кобург Заальфельдського Ернста I, мала із ним двох синів; після розлучення вступила в таємний шлюб із бароном Александром фон Ганштейном.

За два тижні після народження доньки Луїза Шарлотта пішла з життя. За півроку принц Август, зупинившись у Касселі, познайомився із донькою ландграфа Кароліною Амалією. Навесні 1802 року він узяв її за дружину. Подальшим вихованням маленької Луїзи займалася саме вона, оскільки спільних дітей подружжя не мало.

Август у 1804 році став правителем Саксен-Гота-Альтенбургу.