www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луцій Муммій Ахаїк лат Lucius Mummius Achaicus 193 р до н е після 140 до н е політичний державний та військовий діяч Рим

Луцій Муммій

Луцій Муммій Ахаїк (лат. Lucius Mummius Achaicus, ? 193 р. до н.е.—після 140 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 146 року до н. е. Походив з плебейського роду Мумміїв. Син Луція Муммія, народного трибуна 187 року до н. е. Про молоді роки недостатньо відомо. У 154 році до н. е. став претором, у 153 році до н. е. як пропреторську провінцію отримав Дальня Іспанія, де з успіхом воював проти лузітан. За це отримав від римського сенату тріумф.

Луцій Муммій
лат. L. Mummius L.f.L.n. Achaicus
Народився 193 до н. е.
невідомо
Помер 140 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Суспільний стан Homo novus і шляхтич[d]
Посада консул
Термін 146 рік до н. е.
Попередник Гай Лівій Друз
Наступник Луцій Гостілій Манцін
Батько Луцій Муммій
Мати невідомо
Брати, сестри Спурій Муммій
Діти дочка Муммія
Нагороди

У 146 році до н. е. його обрано консулом разом з Гнеєм Корнелієм Лентулом. Йому було доручено воювати проти Ахейського союзу. Спочатку він розбив Діейя, стратега союзу, а згодом захопив головне місто ахейців Коринф. Муммій зруйнував місто, а усе населення, що залишилося у живих, наказав продати у рабство. У 145 році як провінцію отримав Елладу. Під час своєї каденції упорядкував керування новою провінцією Римської республіки. Того ж року отримав тріумф й когномен Ахаїк.

У 142 році до н. е. обрано цензором разом з Сципіоном Еміліаном. Втім швидко погиркався із колегою, тому цензура пройшла безрезультатно. Остання згадка про Муммія датується 140 роком до н. е.

Походження ред.

Луцій Муммій походив з плебейського роду Мумміїв. Згідно з Капітолійськими фастами , його батько і дід носили преномен Луцій. Його батько Луцій Муммій займав посади  народного трибуна у 187р.до н.е. і претора 177 р.  , а тому вважався «новою людиною». Його брат Спурій Муммій був відомим інтелектуалом та дипломатом

Ранні роки та початок кар'єри ред.

В історіографії приблизною датою народження Луція Муммія вважається 193 р. до н.е., зважаючи на вимоги закону Віллія щодо зайняття посади претора. Перші згадки в джерелах датуються 153 р. до н.е., коли його призначили претором. У той час загострилася ситуація в Іспанії. Місцеві жителі лузитани під керівництвом Пуніка та Кайсара почали грабувати землі римських підданих «бластофінікійців», вигнали намісника і вбили 6 тис. римлян. Муммій разом із 14-тисячним військом висадився в Бетиці, неподалік від позицій ворога. Лузитани, своєчасно усвідомивши небезпеку, зненацька атакували римське військо, яке не встигло повністю висадитись на берег і вишикуватись у бойовий порядок, та знищили 9 тис. осіб. Вони заволоділи табором римлян, захопивши безліч зброї та знамен. Варвари ганьбили римлян, носячи захоплені знамена по всій Кельтиберії, що підштовхнуло до повстання ареваків. З рештою 5 тисячами Муммій тримався в таборі, займаючись військовими вправами, і деякий час не робив рішучих кроків, оскільки боявся вийти в поле раніше, ніж зміцнить бойовий дух солдатів, наляканих поразкою. Згодом йому вдалося розбити варварів і забрати частину награбованого, зокрема і знамена. Поступово претору вдалося зібрати армію з 9 тис. піхотинців та 500 вершників, з якими він рушив на допомогу нумідійському царю Масинісі до Мавританії в місто Оцилу, яке в той час перебувало в облозі. Муммій знищив близько 15 тис. осіб із числа тих, хто грабував ці землі (хоча ці цифри можуть бути дещо перебільшеними, оскільки така кількість вимагалася від полководців, які претендували на тріумф), звільнив місто від облоги та добив решту лузитанів. Розподіливши між воїнами здобич, яку можна було взяти із собою, решту він спалив, присвятивши богам війни.

Наступного року (152 р. до н.е.) Луцій Муммій повернувся додому, де був таки удостоєний тріумфу. Але лузитани, в яких з’явився новий здібний вождь Віріат, продовжили війну, і ця обставина дещо знівелювала попередні досягнення Муммія. Тому він став консулом тільки в 146 р., хоча закон Віллія дозволяв стати йому консулом ще у 150 р. до н.е.. 

Ахейська війна ред.

Луцій Муммій став консулом в 146 р. до н.е. разом із патрицієм Гаєм Корнелієм Лентулом. В той час римська армія продовжувала облогу Карфагена, але командування в цій війні Луцію вже не довірили, воно лишилося за попереднім консулом Гнеєм Корнелієм Сципіоном Еміліаном. Муммію ж сенат доручив провінцію Грецію. Тут після анексії Римом Македонії посилились антиримські настрої, що призвело до війни з Ахейським союзом. Ще до прибуття Муммія на Балкани пропретор Квінт Цецилій Метелл здобув ряд перемог над ахейцями та встановив контроль над Середньою Грецією, відтіснивши ворога до Істму.

Луцій Муммій змінив Метелла, відправивши його назад до Македонії. Консул негайно вирушив до Коринфу з військом, яке нараховувало 23 тис. піхоти і 3,5 тис. кінноти, критських стрільців та підкріплення із Пергаму. Італійці та допоміжні війська стояли на відстані 12 стадій від основних сил. Ахейське військо на чолі с Діеєм поступалось римлянам чисельністю вдвічі (близько 14 тис. піхоти і 600 кінноти, 12 тис. з яких були звільненими рабами).

У першу ніч ахейці знищили сторожовий загін і, натхнені перемогою, виступили проти римлян в битві при Левкопетрі. У битві нечисленна ахейська кіннота не витримала натиску і втекла. Ахейська піхота хоч і занепала духом через втечу кінноти, проте стійко зустріла переважаючі сили римлян. Ахейці відступили тільки тоді, коли у фланг ударив відбірний римський загін з 1 тис. чоловік. Усе ахейське військо втекло, надалі римляни не зустрічали спротиву. Діей втік до Мегаполя, де, вбивши свою жінку і спаливши свій дім, отруївся. 

Після перемоги під Левкопетрою Муммій увійшов до Коринфа, майже не зустрівши спротиву. Жінки та діти були продані в рабство, витвори мистецтва були вивезені, включаючи безліч мармурових і бронзових статуй, картин художників. Доволі суперечливими є відомості про ставлення Луція Муммія до мистецтва. У праці Велея Патеркула зазначалось, що «Консул Луцій Муммій був таким невігласом, що коли після взяття Коринфу завантажував для відправки до Італії статуї та картини, створені руками видатних майстрів, він велів попередити супроводжуючих, що якщо вони їх загублять, то мають повернути нові. Полібій описував, що консул виставив на огляд в храмі Цецери одну із робіт Арістіда, яка зображала Діоніса (згодом згоріла під час пожежі в храмі Цецери), а більшість предметів з Коринфа потрапили до Риму і сусідніх міст, оскільки Муммій, будучи більше великодушною людиною, ніж поціновувачем мистецтва, легко віддавав предмети тим, хто просив його про це. Так, наприклад, він простив Лукуллу неповернуті статуї, які потім прикрасили храм Фортуни, оскільки зовсім не цікавився ними. А Пліній Старший повідомляє, що іноземні картини вперше отримали широке визнання саме завдяки Луцію Муммію. Справа в тому, що коли під час розпродажу здобичі цар Атал купив картину Арістіда «Отець Лібер» за 600 тис. динаріїв, Муммій, вражений ціною, запідозрив у картині якесь достоїнство, саме йому не відоме, вимагав повернути її, незважаючи на скарги Атала, і виставив її в храмі Цецери. Це, певно, була перша іноземна картина, виставлена в Римі для загального огляду. 

Коринф за прямим приказом сенату було знищено (можливо, через те, що був єдиним крупним центром на Балканах, який міг конкурувати з римськими купцями), всі союзи (ахейський, локридський, беотійський, евбейський) були розпущені. Міські общини ізолювались. Демократичні конституції скасовувалися і запроваджувався цензовий устрій. Більша частина Греції перетворилася на частину Македонської провінції. Розправа над містом як головною цитаделлю спротиву була показовим репресивним мірою заходом, щоб назавжди відбити у греків бажання бунтувати  проти Риму. Безпосередня участь Луція Муммія в цій трагедії не підтверджена, але й не спростована істориками. 

Останні роки ред.

У 145 р. до н.е. Луцій Муммій повернувся до Риму, де відсвяткував свій другий тріумф та на якому було пронесено безліч картин, бронзових та мармурових статуй. На честь своєї перемоги Луцій Муммій отримав агномен «Ахаїк». У 142 р. до н.е. його разом із Корнелієм Сципіоном Еміліаном обирають цензорами. Діяльність їх на цьому посту була вкрай складною, оскільки обидва цензори діяли кожен у власних інтересах. Так, Цицерон зазначав, що коли Сципіон розжалував Азелла із патриціїв в ерарії (заможних римлян), то Муммій повернув йому колишнє достоїнство. Можна сказати, що відносини між ними були «не дуже». 

Термін цензури закінчився 141 року до н.е., і після 140 року до н.е. про Муммія нічого не згадується в джерелах, швидше за все він незабаром помер після завершення повноважень.

Оцінки ред.

Цицерон у трактаті «Брут» визначає Луція Муммія як другорядного, простого і «старомодного» оратора серед сучасників Лелія та Гальби. 

Секст Аврелій Віктор називав Луція дуже обережною людиною, а Сципіон сказав про нього: «Що мені дали колегу, що ні, все одно».

Нащадки ред.

У Плінія Старшого згадується дочка Луція. У «Римській історії» Аппіана згадується людина на ім’я Муммій, легат Красса— можливо, нащадок завойовника Греції. По жіночій лінії з роду Мумміїв походить імператор 68-69 рр. Сервій Спульцій Гальба. 

Джерела ред.

1. Аппиан Александрийский. Римская история. http://ancientrome.ru

2. Диодор Сицилийский. Исторический сайт «Симпосий».

3. Павсаний. Описание Эллады http://ancientrome.ru 

4. Веллей Патеркул. Римская история . – Воронеж: Издательство Воронежского университета,1985. – 211 с.

5. Юстин. Эпитома. Исторический сайт «Симпосий».

6. Плиний Старший. Естественная история http://www.ancientrome.ru.

7. Полибий. Всеобщая история. - М.: Олма-Пресс Инвест, 2004 – с.10 – ISBN 5-94848-201-4.

8. Страбон. География.-М.: Наука, 1964 – с.363, 23.

9. Марк Тулий Цицерон. Об ораторском исскустве. – М.: Наука, 1972 – с.268-269.

10. Марк Тулий Цицерон. Брут. – М.: Наука, 1972 – 22, 25.

11. Секст Аврелий Виктор. О знаменитых людях // Римские историки IV века. – М.:  "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 1997. — 414 с. LVII.

12. Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. М.: Наука, 1993 – Кн.7 – 3.  

13. Fasti Capitolini. Сайт «История Древнего Рима».

  • André Piganiol, La conquête romaine, P.U.F., 1967, p. 327.

Література ред.

1.     Brougton R. Magistrates of the Roman Republic. — New York, 1951. — Vol. I. р.448-455.

2.    Sumner G. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. — Toronto: University of Toronto Press, 1973. — 197 с. — ISBN 9780802052810.

3.    Симон Г. Войны Рима в Испании. СПб.: Гуманитарная Академия,2008. – с.32-34. – ISBN 978-5-93762-023-1.

4.    Петров Н.И. Археология, учебное пособие. СПбКО, 2008. – 232 с.

5.    Ковалев С.И. История Рима. СПб.: Издательство Ленинградского университета, 1986. – с.281-283.

6.     Беккер К.Ф. История древнего мира: Древний Рим. М.: Олма-Пресс Инвест, 2001 – с.195. 

Примітки ред.

  1. ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  2. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  3. http://www.strachan.dk/family/mummius.htm
  4. Broughton, R. (1951). Magistrates of the Roman Republic. New York. с. с.451. 
  5. Fasti Capitoli. Сайт «История Древнего Рима». Архів оригіналу за 16 квітня 2013. 
  6. Broughton, R. (1951). Magistrates of the Roman Republic. New York. с. с.448. 
  7. Патеркул, Веллей (1985). Римская история. Воронеж: Издательство Воронежского университета. с. І.2, 13. 
  8. Sumner, G. (1973). Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. Toronto: University of Toronto Press. с. с.45. ISBN 9780802052810. 
  9. Broughton, R. (1951). Magistrates of the Roman Republic. New York. с. с.452. 
  10. ↑ . Архів оригіналу за 27 травня 2005. 
  11. ↑ Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. 
  12. Simon, H. (2008). Войны Рима в Испании. СПб: Гуманитарная Академия. с. с.32–34. ISBN 978-5-93762-023-1. 
  13. Sumner, G. (1973). Orators in Cicero's Brutus. Toronto: University of Toronto Press. с. с.46. ISBN 9780802052810. 
  14. Brougton, R. (1951). Magistrates of the Roman Republic. New York. с. c.455. 
  15. . Исторический сайт «Симпосий». Архів оригіналу за 31 серпня 2019. 
  16. . Архів оригіналу за 27 травня 2005. 
  17. . Архів оригіналу за 27 травня 2005. 
  18. Всеобщая история. М.: Олма-Пресс Инвест. 2004. с. с.10. ISBN 5-94848-201-4. 
  19. Патеркул, Веллей (1985). Римская история. Воронеж: Издательство Воронежского университета. с. I, 13, 4. 
  20. География. М.: Наука. 1964. с. с.363, 23. 
  21. Петров, Н.И. (2008). Археология, учебное пособие. СПб: КО. с. 232 с. 
  22. . Архів оригіналу за 23 червня 2022. 
  23. Ковалев, С.И. (1986). История Рима. СПб.: Издательство Ленинградского университета. с. с.282–283. 
  24. Бекккер, К.Ф. (2001). История древнего мира: Древний Рим. М.: Олма-Пресс Инвест. с. с.195. 
  25. Цицерон, Марк Тулий (1972). Об ораторском исскустве. М.: Наука. с. с.268–269. 
  26. Цицерон, Марк Тулий (1972). Брут. М.: Наука. с. 22. 
  27. Виктор, Секст Аврелий (1997). О знаменитых людях. М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН). с. 414 с. LVII. 
  28. . Архів оригіналу за 23 червня 2022. 
  29. Транквилл, Гай Светоний (1993). Жизнь двенадцати цезарей. М.: Наука. с. Кн.7 – 3. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lucij Mummij Ahayik lat Lucius Mummius Achaicus 193 r do n e pislya 140 do n e politichnij derzhavnij ta vijskovij diyach Rimskoyi respubliki konsul 146 roku do n e Pohodiv z plebejskogo rodu Mummiyiv Sin Luciya Mummiya narodnogo tribuna 187 roku do n e Pro molodi roki nedostatno vidomo U 154 roci do n e stav pretorom u 153 roci do n e yak propretorsku provinciyu otrimav Dalnya Ispaniya de z uspihom voyuvav proti luzitan Za ce otrimav vid rimskogo senatu triumf Lucij Mummijlat L Mummius L f L n AchaicusNarodivsya 193 do n e 1 nevidomoPomer 140 do n e 2 nevidomoGromadyanstvo Rimska respublikaMisce prozhivannya RimDiyalnist politik derzhavnij i vijskovij diyachZnannya mov latinaSuspilnij stan Homo novus 1 i shlyahtich d 1 Posada konsulTermin 146 rik do n e Poperednik Gaj Livij DruzNastupnik Lucij Gostilij MancinBatko Lucij MummijMati nevidomo 3 Brati sestri Spurij MummijDiti dochka MummiyaNagorodi Triumf Mediafajli u VikishovishiU 146 roci do n e jogo obrano konsulom razom z Gneyem Korneliyem Lentulom Jomu bulo dorucheno voyuvati proti Ahejskogo soyuzu Spochatku vin rozbiv Diejya stratega soyuzu a zgodom zahopiv golovne misto ahejciv Korinf Mummij zrujnuvav misto a use naselennya sho zalishilosya u zhivih nakazav prodati u rabstvo U 145 roci yak provinciyu otrimav Elladu Pid chas svoyeyi kadenciyi uporyadkuvav keruvannya novoyu provinciyeyu Rimskoyi respubliki Togo zh roku otrimav triumf j kognomen Ahayik U 142 roci do n e obrano cenzorom razom z Scipionom Emilianom Vtim shvidko pogirkavsya iz kolegoyu tomu cenzura projshla bezrezultatno Ostannya zgadka pro Mummiya datuyetsya 140 rokom do n e Zmist 1 Pohodzhennya 2 Ranni roki ta pochatok kar yeri 3 Ahejska vijna 4 Ostanni roki 5 Ocinki 6 Nashadki 7 Dzherela 8 Literatura 9 Primitki 10 PosilannyaPohodzhennya red Lucij Mummij pohodiv z plebejskogo rodu Mummiyiv 4 Zgidno z Kapitolijskimi fastami jogo batko i did nosili prenomen Lucij 5 Jogo batko Lucij Mummij zajmav posadi narodnogo tribuna u 187r do n e i pretora 177 r a tomu vvazhavsya novoyu lyudinoyu 6 Jogo brat Spurij Mummij buv vidomim intelektualom ta diplomatom 7 Ranni roki ta pochatok kar yeri red V istoriografiyi pribliznoyu datoyu narodzhennya Luciya Mummiya vvazhayetsya 193 r do n e zvazhayuchi na vimogi zakonu Villiya shodo zajnyattya posadi pretora 8 Pershi zgadki v dzherelah datuyutsya 153 r do n e koli jogo priznachili pretorom 9 U toj chas zagostrilasya situaciya v Ispaniyi Miscevi zhiteli luzitani pid kerivnictvom Punika ta Kajsara pochali grabuvati zemli rimskih piddanih blastofinikijciv vignali namisnika i vbili 6 tis rimlyan 10 Mummij razom iz 14 tisyachnim vijskom visadivsya v Betici nepodalik vid pozicij voroga Luzitani svoyechasno usvidomivshi nebezpeku znenacka atakuvali rimske vijsko yake ne vstiglo povnistyu visaditis na bereg i vishikuvatis u bojovij poryadok ta znishili 9 tis osib 10 Voni zavolodili taborom rimlyan zahopivshi bezlich zbroyi ta znamen Varvari ganbili rimlyan nosyachi zahopleni znamena po vsij Keltiberiyi 10 sho pidshtovhnulo do povstannya arevakiv 11 Z reshtoyu 5 tisyachami Mummij trimavsya v tabori zajmayuchis vijskovimi vpravami 10 i deyakij chas ne robiv rishuchih krokiv oskilki boyavsya vijti v pole ranishe nizh zmicnit bojovij duh soldativ nalyakanih porazkoyu 10 Zgodom jomu vdalosya rozbiti varvariv i zabrati chastinu nagrabovanogo zokrema i znamena Postupovo pretoru vdalosya zibrati armiyu z 9 tis pihotinciv ta 500 vershnikiv z yakimi vin rushiv na dopomogu numidijskomu caryu Masinisi 10 do Mavritaniyi v misto Ocilu yake v toj chas perebuvalo v oblozi Mummij znishiv blizko 15 tis osib iz chisla tih hto grabuvav ci zemli hocha ci cifri mozhut buti desho perebilshenimi oskilki taka kilkist vimagalasya vid polkovodciv yaki pretenduvali na triumf 12 zvilniv misto vid oblogi ta dobiv reshtu luzitaniv Rozpodilivshi mizh voyinami zdobich yaku mozhna bulo vzyati iz soboyu reshtu vin spaliv prisvyativshi bogam vijni 10 Nastupnogo roku 152 r do n e Lucij Mummij povernuvsya dodomu de buv taki udostoyenij triumfu Ale luzitani v yakih z yavivsya novij zdibnij vozhd Viriat prodovzhili vijnu i cya obstavina desho znivelyuvala poperedni dosyagnennya Mummiya 11 Tomu vin stav konsulom tilki v 146 r hocha zakon Villiya dozvolyav stati jomu konsulom she u 150 r do n e 13 Ahejska vijna red Lucij Mummij stav konsulom v 146 r do n e razom iz patriciyem Gayem Korneliyem Lentulom 14 V toj chas rimska armiya prodovzhuvala oblogu Karfagena ale komanduvannya v cij vijni Luciyu vzhe ne dovirili vono lishilosya za poperednim konsulom Gneyem Korneliyem Scipionom Emilianom Mummiyu zh senat doruchiv provinciyu Greciyu 15 Tut pislya aneksiyi Rimom Makedoniyi posililis antirimski nastroyi sho prizvelo do vijni z Ahejskim soyuzom She do pributtya Mummiya na Balkani propretor Kvint Cecilij Metell zdobuv ryad peremog nad ahejcyami ta vstanoviv kontrol nad Serednoyu Greciyeyu vidtisnivshi voroga do Istmu 16 Lucij Mummij zminiv Metella vidpravivshi jogo nazad do Makedoniyi Konsul negajno virushiv do Korinfu z vijskom yake narahovuvalo 23 tis pihoti i 3 5 tis kinnoti kritskih strilciv ta pidkriplennya iz Pergamu Italijci ta dopomizhni vijska stoyali na vidstani 12 stadij vid osnovnih sil Ahejske vijsko na choli s Dieyem postupalos rimlyanam chiselnistyu vdvichi blizko 14 tis pihoti i 600 kinnoti 12 tis z yakih buli zvilnenimi rabami U pershu nich ahejci znishili storozhovij zagin i nathneni peremogoyu vistupili proti rimlyan v bitvi pri Levkopetri U bitvi nechislenna ahejska kinnota ne vitrimala natisku i vtekla Ahejska pihota hoch i zanepala duhom cherez vtechu kinnoti prote stijko zustrila perevazhayuchi sili rimlyan Ahejci vidstupili tilki todi koli u flang udariv vidbirnij rimskij zagin z 1 tis cholovik Use ahejske vijsko vteklo nadali rimlyani ne zustrichali sprotivu Diej vtik do Megapolya de vbivshi svoyu zhinku i spalivshi svij dim otruyivsya 17 Pislya peremogi pid Levkopetroyu Mummij uvijshov do Korinfa majzhe ne zustrivshi sprotivu Zhinki ta diti buli prodani v rabstvo vitvori mistectva buli vivezeni vklyuchayuchi bezlich marmurovih i bronzovih statuj kartin hudozhnikiv Dovoli superechlivimi ye vidomosti pro stavlennya Luciya Mummiya do mistectva U praci Veleya Paterkula zaznachalos sho Konsul Lucij Mummij buv takim neviglasom sho koli pislya vzyattya Korinfu zavantazhuvav dlya vidpravki do Italiyi statuyi ta kartini stvoreni rukami vidatnih majstriv vin veliv poperediti suprovodzhuyuchih sho yaksho voni yih zagublyat to mayut povernuti novi Polibij opisuvav sho konsul vistaviv na oglyad v hrami Ceceri odnu iz robit Aristida yaka zobrazhala Dionisa zgodom zgorila pid chas pozhezhi v hrami Ceceri 18 a bilshist predmetiv z Korinfa potrapili do Rimu i susidnih mist oskilki Mummij buduchi bilshe velikodushnoyu lyudinoyu nizh pocinovuvachem mistectva legko viddavav predmeti tim hto prosiv jogo pro ce Tak napriklad vin prostiv Lukullu nepovernuti statuyi yaki potim prikrasili hram Fortuni oskilki zovsim ne cikavivsya nimi 19 20 A Plinij Starshij povidomlyaye sho inozemni kartini vpershe otrimali shiroke viznannya same zavdyaki Luciyu Mummiyu Sprava v tomu sho koli pid chas rozprodazhu zdobichi car Atal kupiv kartinu Aristida Otec Liber za 600 tis dinariyiv Mummij vrazhenij cinoyu zapidozriv u kartini yakes dostoyinstvo same jomu ne vidome vimagav povernuti yiyi nezvazhayuchi na skargi Atala i vistaviv yiyi v hrami Ceceri Ce pevno bula persha inozemna kartina vistavlena v Rimi dlya zagalnogo oglyadu 21 22 Korinf za pryamim prikazom senatu bulo znisheno mozhlivo cherez te sho buv yedinim krupnim centrom na Balkanah yakij mig konkuruvati z rimskimi kupcyami vsi soyuzi ahejskij lokridskij beotijskij evbejskij buli rozpusheni Miski obshini izolyuvalis Demokratichni konstituciyi skasovuvalisya i zaprovadzhuvavsya cenzovij ustrij Bilsha chastina Greciyi peretvorilasya na chastinu Makedonskoyi provinciyi Rozprava nad mistom yak golovnoyu citadellyu sprotivu bula pokazovim represivnim miroyu zahodom shob nazavzhdi vidbiti u grekiv bazhannya buntuvati proti Rimu 23 Bezposerednya uchast Luciya Mummiya v cij tragediyi ne pidtverdzhena ale j ne sprostovana istorikami Ostanni roki red U 145 r do n e Lucij Mummij povernuvsya do Rimu de vidsvyatkuvav svij drugij triumf ta na yakomu bulo proneseno bezlich kartin bronzovih ta marmurovih statuj Na chest svoyeyi peremogi Lucij Mummij otrimav agnomen Ahayik 24 U 142 r do n e jogo razom iz Korneliyem Scipionom Emilianom obirayut cenzorami Diyalnist yih na comu postu bula vkraj skladnoyu oskilki obidva cenzori diyali kozhen u vlasnih interesah Tak Ciceron zaznachav sho koli Scipion rozzhaluvav Azella iz patriciyiv v erariyi zamozhnih rimlyan to Mummij povernuv jomu kolishnye dostoyinstvo 25 Mozhna skazati sho vidnosini mizh nimi buli ne duzhe Termin cenzuri zakinchivsya 141 roku do n e i pislya 140 roku do n e pro Mummiya nichogo ne zgaduyetsya v dzherelah shvidshe za vse vin nezabarom pomer pislya zavershennya povnovazhen Ocinki red Ciceron u traktati Brut viznachaye Luciya Mummiya yak drugoryadnogo prostogo i staromodnogo oratora sered suchasnikiv Leliya ta Galbi 26 Sekst Avrelij Viktor nazivav Luciya duzhe oberezhnoyu lyudinoyu a Scipion skazav pro nogo Sho meni dali kolegu sho ni vse odno 27 Nashadki red U Pliniya Starshogo zgaduyetsya dochka Luciya 28 U Rimskij istoriyi Appiana zgaduyetsya lyudina na im ya Mummij legat Krassa mozhlivo nashadok zavojovnika Greciyi 10 Po zhinochij liniyi z rodu Mummiyiv pohodit imperator 68 69 rr Servij Spulcij Galba 29 Dzherela red 1 Appian Aleksandrijskij Rimskaya istoriya http ancientrome ru2 Diodor Sicilijskij Istoricheskij sajt Simposij 3 Pavsanij Opisanie Ellady http ancientrome ru 4 Vellej Paterkul Rimskaya istoriya Voronezh Izdatelstvo Voronezhskogo universiteta 1985 211 s 5 Yustin Epitoma Istoricheskij sajt Simposij 6 Plinij Starshij Estestvennaya istoriya http www ancientrome ru 7 Polibij Vseobshaya istoriya M Olma Press Invest 2004 s 10 ISBN 5 94848 201 4 8 Strabon Geografiya M Nauka 1964 s 363 23 9 Mark Tulij Ciceron Ob oratorskom isskustve M Nauka 1972 s 268 269 10 Mark Tulij Ciceron Brut M Nauka 1972 22 25 11 Sekst Avrelij Viktor O znamenityh lyudyah Rimskie istoriki IV veka M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1997 414 s LVII 12 Gaj Svetonij Trankvill Zhizn dvenadcati cezarej M Nauka 1993 Kn 7 3 13 Fasti Capitolini Sajt Istoriya Drevnego Rima Andre Piganiol La conquete romaine P U F 1967 p 327 Literatura red 1 Brougton R Magistrates of the Roman Republic New York 1951 Vol I r 448 455 2 Sumner G Orators in Cicero s Brutus prosopography and chronology Toronto University of Toronto Press 1973 197 s ISBN 9780802052810 3 Simon G Vojny Rima v Ispanii SPb Gumanitarnaya Akademiya 2008 s 32 34 ISBN 978 5 93762 023 1 4 Petrov N I Arheologiya uchebnoe posobie SPbKO 2008 232 s 5 Kovalev S I Istoriya Rima SPb Izdatelstvo Leningradskogo universiteta 1986 s 281 283 6 Bekker K F Istoriya drevnego mira Drevnij Rim M Olma Press Invest 2001 s 195 Primitki red a b v Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 http www strachan dk family mummius htm Broughton R 1951 Magistrates of the Roman Republic New York s s 451 Fasti Capitoli Sajt Istoriya Drevnego Rima Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Broughton R 1951 Magistrates of the Roman Republic New York s s 448 Paterkul Vellej 1985 Rimskaya istoriya Voronezh Izdatelstvo Voronezhskogo universiteta s I 2 13 Sumner G 1973 Orators in Cicero s Brutus prosopography and chronology Toronto University of Toronto Press s s 45 ISBN 9780802052810 Broughton R 1951 Magistrates of the Roman Republic New York s s 452 a b v g d e zh i Rimskaya istoriya Arhiv originalu za 27 travnya 2005 a b Istoricheskij sajt Simposij Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2013 Simon H 2008 Vojny Rima v Ispanii SPb Gumanitarnaya Akademiya s s 32 34 ISBN 978 5 93762 023 1 Sumner G 1973 Orators in Cicero s Brutus Toronto University of Toronto Press s s 46 ISBN 9780802052810 Brougton R 1951 Magistrates of the Roman Republic New York s c 455 Epitoma Istoricheskij sajt Simposij Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Opisanie Ellady Arhiv originalu za 27 travnya 2005 Opisanie Ellady Arhiv originalu za 27 travnya 2005 Vseobshaya istoriya M Olma Press Invest 2004 s s 10 ISBN 5 94848 201 4 Paterkul Vellej 1985 Rimskaya istoriya Voronezh Izdatelstvo Voronezhskogo universiteta s I 13 4 Geografiya M Nauka 1964 s s 363 23 Petrov N I 2008 Arheologiya uchebnoe posobie SPb KO s 232 s Estestvennaya istoriya Arhiv originalu za 23 chervnya 2022 Kovalev S I 1986 Istoriya Rima SPb Izdatelstvo Leningradskogo universiteta s s 282 283 Bekkker K F 2001 Istoriya drevnego mira Drevnij Rim M Olma Press Invest s s 195 Ciceron Mark Tulij 1972 Ob oratorskom isskustve M Nauka s s 268 269 Ciceron Mark Tulij 1972 Brut M Nauka s 22 Viktor Sekst Avrelij 1997 O znamenityh lyudyah M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN s 414 s LVII Estestvennaya istoriya Arhiv originalu za 23 chervnya 2022 Trankvill Gaj Svetonij 1993 Zhizn dvenadcati cezarej M Nauka s Kn 7 3 Posilannya red Spisok V Litvinova Slovnik imen i nazv do traktativ Cicerona Arhivovano 13 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Greko Rimska Ahejska vijna ros z Voennaya enciklopediya pod red V F Novickogo i dr SPb T vo I D Sytina 1911 1915 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lucij Mummij amp oldid 40425458