Луо (джолуо, дхолуо, кавірондо) — нілотський народ групи луо у південній Кенії (провінція Ньянза) і на півночі Танзанії.
| Луо Luo | |
|---|---|
| традиційне селище луо, Кенія | |
| Кількість | понад 3,4 млн осіб |
| Ареал | Кенія: провінція Ньянза. Танзанія |
| Близькі до: | Нілотські народи |
| Мова | луо |
| Релігія | традиційні культи (Анімізм); християнство (католицизм); іслам |
Чисельність і віросповідання Редагувати
Чисельність — бл. 2,8 млн осіб (у Кенії 2,6 млн осіб). Інші дані — 3,185 млн осіб (1994 р.) або 14 % населення (1987 рік) у Кенії; 223 тис. осіб у Танзанії (1993 рік). Таким чином загалом понад 3,4 млн осіб.
У релігійному плані серед луо є як адепти традиційних культів, так і християни (переважно католики — близько третини), а також мусульмани. Писемність — 50-75 % населення (90-і роки XX століття).
Історія Редагувати
Походження луо пов'язують з міграціями скотарських народів з верхів'їв Нілу на початку 2-го тисячоліття н. е. у район Африканських Великих озер, а у XV—XVII століттях на територію сучасної Кенії.
Економіка і культура Редагувати
Від кочового скотарства луо перейшли до осілого землеробства (просо, маїс, банани, ананаси) та пасовищного скотарства. Має місце розподіл праці між жінками (землеробство і гончарство) та чоловіками (скотарство і ковальство). Також побутує риболовство.
Общинно-родова організація влади з поч. ХХ ст. знаходиться в стадії розкладу.
Традиційна віра в джок — дух, який притаманний усьому сущому на світі, але в кожному окремому разі є конкретним. Через довге співіснування з народами банту, запозичили в них багато елементів культури, зокрема, матеріальної.
У луо зберігається своєрідний фольклор.
Цікаві факти Редагувати
Представником народу луо є Барак Хусейн Обама I, батько 44-го Президента США Барака Обами.
Джерела і посилання Редагувати
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)