www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луллубеї або лулубеї аккад 𒇻𒇻𒉈 Lu lu bi аккад 𒇻𒇻𒉈𒆠 Lu lu biki країна луллубеїв група кочових войовничих племен з Близько

Луллубеї

Луллубеї або лулубеї (аккад.: 𒇻𒇻𒉈: Lu-lu-bi, аккад.: 𒇻𒇻𒉈𒆠: Lu-lu-biki «країна луллубеїв») — група кочових войовничих племен з Близького Сходу. Мешкали в регіоні Лулубум в верхів'ях річки Діяла в горах Загрос на схід від Дворіччя протягом III тисячеліття до н. е.

Луллубеї (𒇻𒇻𒉈)
Стела, де вірогідно зображений цар луллубеїв — Анубаніні. Він стоїть перед богинею (можливо, Іштар), яка тримає двох полонених. XXIII-XXII ст. до н. е.
Ареал сучасні Іран/Ірак
Мова некласифікована
Релігія Месопотамська релігія

В урартській мові «лулу» означало «ворог-чужинець».

Історична довідка Редагувати

Напис «лулубеї» на стелі на честь луллубейського вождя на ім'я Анубаніні.

На даний час немає достовірної інформації про походження та етногенез луллубеїв. Мова, якої розмовляли луллубеї зберіглася лише через власні назви (зазвичай імена) та в ассирійському лексиконі, де зазначається слово на позначення божества — «кіурум»; через відсутність власних письмових джерел, знання про луллубеїв збираються з письмових свідчень інших народів, які в певні часи або мали певні дипломатичні стосунки з луллубеями, або були в стані війни. Варто також зазначити, що слово «лулубі» (як це було і з гутіями) в месопотамських текстах використовувалося на позначення будь-яких східних/гірських загарбників, що підкреслюється й можливою етимологією від урартського lu-lu («загарбник»). Зважаючи на неоднорідність джерел та відсутність будь-яких даних щодо луллубеїв, наразі більшість дослідників сходяться на тому, що лулубеї не були окремим народом чи етносом, а позначали широку групу різних племен.

Лулубі, як назва місцевості, з'являється ще в ранньодинастичний період. Зазвичай слово використовували на позначення території в сучасному Курдистані (Сулейманія), біля гір Загрос. Наприклад, в шумерській легенді «Лугальбанда та птиця Анзуд», події якої відбуваються під час правління Енмеркара із Урука, згадуються «гори Лулубі», де Лугальбанда зустрічає птицю Анзуд. В текстах часів Саргона Аккадського згадується територія з такою назвою, яка є частиною тогочасного Аккаду.

Переможна стела Нарам-Суена
Нарам-Суен стоїть над останками луллубейськиї воїнів.
Луллубейський король Сатуні благає про пощаду.
«Нарам-Суен могутній . . . . Сідур та Сатуні, царі луллубеїв, зібрались проти мене та пішли війною»

Основна діяльність луллубеїв припадає на III ст. до н. е. Згідно з текстами ранньодинастичного періоду, Межиріччя перебувало у стані війни з луллубеями, проте в деяких джерелах згадуються й часи перемир'я. Подекуди навіть встановлювалися дипломатичні стосунки та йшла торгівля, племена поставляли аккадцям худобу, рабів та коней.

Під час правління Саргонівської династії луллубеї починають робити жорстокі набіги на Межиріччя, через це аккадський цар Нарамсін (правив близько 2291-2254 до н. е.) споряджає кампанію проти загарбників та, імовірно, перемагає царя Сатуні й підпорядковує собі луллубеїв; цю подію увічнено на одному із шедеврів месопотамского мистецтва — стелі Нарам-Суена.

У XXIII ст. до н. е. гутії завоювали Аккад і забрали собі більшість територій, зокрема й країну Лулубі. Канішба, король Сімуррума, підбурював свій народ разом з луллубеями повстати проти Еррідупізира, короля гутіїв; проте не ясно як саме відбувалися події під час гутійського господства у Межиріччі, відомо лише, що згодом луллубеї відновили свою незалежність і продовжили свої напади, що прискорило падіння першої аккадської імперії.

Луллубеї згадуються в текстах Третьої династії Ур; згідно з текстами економічного характеру, вони експортували худобу та імпортували зерно. Цар Шульгі перемагав луллубеїв як мінімум 9 разів, вважається, що луллубеї починають створювати свої колонії (наприклад, Лулубуна біля міста Лагаш) та асимілюватися в аккадську державу; в цей же період згадується велика кількість представників луллубеїв на важливих посадах в південному Межиріччі.

В II тис. до н. е. термін «лулубі» починають використовувати на позначення будь-яких народів, що проживають у горах. Проте «країна Лулубі» знову з'являється наприкінці XII ст. до н. е., коли Навуходоносор I та Тіглатпаласар І повідомляють про її завоювання.

Зображення та походження Редагувати

Луллубеї були групою войовничих кочових племен, які проживали на родючій долині у підніжжя гір Загрос. Вони промишляли збиральництвом та полюванням, подекуди торгували із сусідами або чинили набіги на месопотамські торгівельні шляхи. Крім того, вони тримали худобу, яка була основою їх харчування.

Вони формували так звані «королівства», одночасно могли правити декілька королів. Зазвичай луллубеїв зображували як воїнів з голими торсами та зодягнутих в шкури тварин. У них були короткі бороди та довге волосся, яке вони заплітали в косички.

Як зображували луллубеїв
Переможна стела Нарам-Суен.
Бранець аккадської імперії.
Король Анубаніні.
Король Тардунні, можливо правитель луллубеїв.
Луллубейський воїн.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Campbell, Lyle (2018). Language isolates. Abingdon, Oxon. ISBN 978-1-317-61091-5. OCLC 1000447105. 
  2. Margaret., Bunson, (2012). Encyclopedia of ancient Egypt. Facts On File. ISBN 978-0-8160-8216-2. OCLC 739646529. 
  3. (Jesper), Eidem, J. (1992). The Shemshāra Archives 2 : the administrative texts. Kongelige Danske Videnskabernes Selskab. OCLC 682467813. 
  4. . etcsl.orinst.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2021. 
  5. ↑ Foundation, Encyclopaedia Iranica. . iranicaonline.org (амер.). Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 13 травня 2021. 
  6. Bagnall, Roger S; Brodersen, Kai; Champion, Craige B; Erskine, Andrew; Huebner, Sabine R, ред. (21 січня 2013). (англ.) (вид. 1). Wiley. ISBN 978-1-4051-7935-5. doi:10.1002/9781444338386. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  7. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  8. Owen, David I. (1981-07-XX). D. O. Edzard and G. Farber. Répertoire géographique des textes cunéiformes, 2: Die Orts-und Gewässernamen der Zeit der 3. Dynastie von Ur.. Journal of Cuneiform Studies 33 (3-4). с. 244–269. ISSN 0022-0256. doi:10.2307/1359908. Процитовано 16 травня 2021. 
  9. Steinkeller, Piotr (1988-03-XX). The Date of Gudea and His Dynasty. Journal of Cuneiform Studies 40 (1). с. 47–53. ISSN 0022-0256. doi:10.2307/1359706. Процитовано 16 травня 2021. 
  10. Sigrist, R. Marcel (1979-07-XX). Nouveaux noms géographiques de l'empire d'Ur III. Journal of Cuneiform Studies 31 (3). с. 166–170. ISSN 0022-0256. doi:10.2307/1359826. Процитовано 16 травня 2021. 
  11. 1905-1979., Cameron, George G. (George Glenn), (1994). History of early Iran. UMI. ISBN 0-226-09226-7. OCLC 31359259. 
  12. Bahrani, Zainab (2008). . New York: Zone Books. ISBN 978-1-890951-84-9. OCLC 137325300. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 16 травня 2021. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lullubeyi abo lulubeyi akkad 𒇻𒇻𒉈 Lu lu bi akkad 𒇻𒇻𒉈𒆠 Lu lu biki krayina lullubeyiv grupa kochovih vojovnichih plemen z Blizkogo Shodu Meshkali v regioni Lulubum v verhiv yah richki Diyala v gorah Zagros na shid vid Dvorichchya protyagom III tisyachelittya do n e Lullubeyi 𒇻𒇻𒉈 Stela de virogidno zobrazhenij car lullubeyiv Anubanini Vin stoyit pered bogineyu mozhlivo Ishtar yaka trimaye dvoh polonenih XXIII XXII st do n e Areal suchasni Iran IrakMova neklasifikovanaReligiya Mesopotamska religiyaV urartskij movi lulu oznachalo vorog chuzhinec 1 Zmist 1 Istorichna dovidka 2 Zobrazhennya ta pohodzhennya 3 Primitki 4 DzherelaIstorichna dovidka Redaguvati nbsp Napis lulubeyi na steli na chest lullubejskogo vozhdya na im ya Anubanini Na danij chas nemaye dostovirnoyi informaciyi pro pohodzhennya ta etnogenez lullubeyiv Mova yakoyi rozmovlyali lullubeyi zberiglasya lishe cherez vlasni nazvi zazvichaj imena ta v assirijskomu leksikoni de zaznachayetsya slovo na poznachennya bozhestva kiurum 1 cherez vidsutnist vlasnih pismovih dzherel znannya pro lullubeyiv zbirayutsya z pismovih svidchen inshih narodiv yaki v pevni chasi abo mali pevni diplomatichni stosunki z lullubeyami abo buli v stani vijni 2 Varto takozh zaznachiti sho slovo lulubi yak ce bulo i z gutiyami v mesopotamskih tekstah vikoristovuvalosya na poznachennya bud yakih shidnih girskih zagarbnikiv sho pidkreslyuyetsya j mozhlivoyu etimologiyeyu vid urartskogo lu lu zagarbnik 1 Zvazhayuchi na neodnoridnist dzherel ta vidsutnist bud yakih danih shodo lullubeyiv narazi bilshist doslidnikiv shodyatsya na tomu sho lulubeyi ne buli okremim narodom chi etnosom a poznachali shiroku grupu riznih plemen 3 Lulubi yak nazva miscevosti z yavlyayetsya she v rannodinastichnij period Zazvichaj slovo vikoristovuvali na poznachennya teritoriyi v suchasnomu Kurdistani Sulejmaniya bilya gir Zagros Napriklad v shumerskij legendi Lugalbanda ta pticya Anzud podiyi yakoyi vidbuvayutsya pid chas pravlinnya Enmerkara iz Uruka zgaduyutsya gori Lulubi de Lugalbanda zustrichaye pticyu Anzud 4 V tekstah chasiv Sargona Akkadskogo zgaduyetsya teritoriya z takoyu nazvoyu yaka ye chastinoyu togochasnogo Akkadu 5 Peremozhna stela Naram Suena nbsp Naram Suen stoyit nad ostankami lullubejskiyi voyiniv nbsp Lullubejskij korol Satuni blagaye pro poshadu Naram Suen mogutnij Sidur ta Satuni cari lullubeyiv zibralis proti mene ta pishli vijnoyu Osnovna diyalnist lullubeyiv pripadaye na III st do n e Zgidno z tekstami rannodinastichnogo periodu Mezhirichchya perebuvalo u stani vijni z lullubeyami prote v deyakih dzherelah zgaduyutsya j chasi peremir ya Podekudi navit vstanovlyuvalisya diplomatichni stosunki ta jshla torgivlya plemena postavlyali akkadcyam hudobu rabiv ta konej 6 Pid chas pravlinnya Sargonivskoyi dinastiyi lullubeyi pochinayut robiti zhorstoki nabigi na Mezhirichchya cherez ce akkadskij car Naramsin praviv blizko 2291 2254 do n e sporyadzhaye kampaniyu proti zagarbnikiv ta imovirno peremagaye carya Satuni j pidporyadkovuye sobi lullubeyiv cyu podiyu uvichneno na odnomu iz shedevriv mesopotamskogo mistectva steli Naram Suena 7 U XXIII st do n e gutiyi zavoyuvali Akkad i zabrali sobi bilshist teritorij zokrema j krayinu Lulubi Kanishba korol Simurruma pidburyuvav svij narod razom z lullubeyami povstati proti Erridupizira korolya gutiyiv 5 prote ne yasno yak same vidbuvalisya podiyi pid chas gutijskogo gospodstva u Mezhirichchi vidomo lishe sho zgodom lullubeyi vidnovili svoyu nezalezhnist i prodovzhili svoyi napadi sho priskorilo padinnya pershoyi akkadskoyi imperiyi Lullubeyi zgaduyutsya v tekstah Tretoyi dinastiyi Ur zgidno z tekstami ekonomichnogo harakteru voni eksportuvali hudobu ta importuvali zerno 8 Car Shulgi peremagav lullubeyiv yak minimum 9 raziv 5 vvazhayetsya 9 sho lullubeyi pochinayut stvoryuvati svoyi koloniyi napriklad Lulubuna bilya mista Lagash ta asimilyuvatisya v akkadsku derzhavu v cej zhe period zgaduyetsya velika kilkist predstavnikiv lullubeyiv na vazhlivih posadah v pivdennomu Mezhirichchi 10 V II tis do n e termin lulubi pochinayut vikoristovuvati na poznachennya bud yakih narodiv sho prozhivayut u gorah Prote krayina Lulubi znovu z yavlyayetsya naprikinci XII st do n e koli Navuhodonosor I ta Tiglatpalasar I povidomlyayut pro yiyi zavoyuvannya Zobrazhennya ta pohodzhennya RedaguvatiLullubeyi buli grupoyu vojovnichih kochovih plemen yaki prozhivali na rodyuchij dolini u pidnizhzhya gir Zagros Voni promishlyali zbiralnictvom ta polyuvannyam podekudi torguvali iz susidami abo chinili nabigi na mesopotamski torgivelni shlyahi Krim togo voni trimali hudobu yaka bula osnovoyu yih harchuvannya 11 Voni formuvali tak zvani korolivstva odnochasno mogli praviti dekilka koroliv Zazvichaj lullubeyiv zobrazhuvali yak voyiniv z golimi torsami ta zodyagnutih v shkuri tvarin U nih buli korotki borodi ta dovge volossya yake voni zaplitali v kosichki 12 Yak zobrazhuvali lullubeyiv nbsp Peremozhna stela Naram Suen nbsp Branec akkadskoyi imperiyi nbsp Korol Anubanini nbsp Korol Tardunni mozhlivo pravitel lullubeyiv nbsp Lullubejskij voyin Primitki Redaguvati a b v Campbell Lyle 2018 Language isolates Abingdon Oxon ISBN 978 1 317 61091 5 OCLC 1000447105 Margaret Bunson 2012 Encyclopedia of ancient Egypt Facts On File ISBN 978 0 8160 8216 2 OCLC 739646529 Jesper Eidem J 1992 The Shemshara Archives 2 the administrative texts Kongelige Danske Videnskabernes Selskab OCLC 682467813 The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature etcsl orinst ox ac uk Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 a b v Foundation Encyclopaedia Iranica Welcome to Encyclopaedia Iranica iranicaonline org amer Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 13 travnya 2021 Bagnall Roger S Brodersen Kai Champion Craige B Erskine Andrew Huebner Sabine R red 21 sichnya 2013 The Encyclopedia of Ancient History angl vid 1 Wiley ISBN 978 1 4051 7935 5 doi 10 1002 9781444338386 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Lullubi people Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Owen David I 1981 07 XX D O Edzard and G Farber Repertoire geographique des textes cuneiformes 2 Die Orts und Gewassernamen der Zeit der 3 Dynastie von Ur Journal of Cuneiform Studies 33 3 4 s 244 269 ISSN 0022 0256 doi 10 2307 1359908 Procitovano 16 travnya 2021 Steinkeller Piotr 1988 03 XX The Date of Gudea and His Dynasty Journal of Cuneiform Studies 40 1 s 47 53 ISSN 0022 0256 doi 10 2307 1359706 Procitovano 16 travnya 2021 Sigrist R Marcel 1979 07 XX Nouveaux noms geographiques de l empire d Ur III Journal of Cuneiform Studies 31 3 s 166 170 ISSN 0022 0256 doi 10 2307 1359826 Procitovano 16 travnya 2021 1905 1979 Cameron George G George Glenn 1994 History of early Iran UMI ISBN 0 226 09226 7 OCLC 31359259 Bahrani Zainab 2008 Rituals of war the body and violence in Mesopotamia New York Zone Books ISBN 978 1 890951 84 9 OCLC 137325300 Arhiv originalu za 6 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2021 Dzherela RedaguvatiCambridge Ancient History Sar e Pol e Zahab Arhivovano 17 travnya 2021 u Wayback Machine angl Britannica T Editors of Encyclopaedia 2014 September 2 Lullubi Encyclopedia Britannica angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lullubeyi amp oldid 38127713