www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лукім я Лукі м я село в Україні у Оржицькій селищній громаді Лубенського району Полтавської області До 2020 центр сільсь

Лукім'я

Лукі́м'я — село в Україні, у Оржицькій селищній громаді Лубенського району Полтавської області. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані села Дмитрівка, Загребля, Колодна, Нижній Іржавець, Чернета. Розташоване на правому березі річки Сули. Виникло на основі руського городища-фортеці Лукомль XII–XIII століття та козацького містечка Луко́мля XVI–XVIII століття. Герб села є промовистим.

село Лукім'я
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Оржицька селищна громада
Облікова картка Лукім'я 
Основні дані
Перша згадка 1178
Населення 628
Площа 3,116 км²
Густота населення 201,54 осіб/км²
Поштовий індекс 37751
Телефонний код +380 5357
Географічні дані
Географічні координати 49°49′10″ пн. ш. 32°53′26″ сх. д. / 49.81944° пн. ш. 32.89056° сх. д. / 49.81944; 32.89056Координати: 49°49′10″ пн. ш. 32°53′26″ сх. д. / 49.81944° пн. ш. 32.89056° сх. д. / 49.81944; 32.89056
Середня висота
над рівнем моря 		85 м
Водойми річка Сула
Відстань до
обласного центру 		136 км
Відстань до
районного центру 		19,6 км
Найближча залізнична станція Терни
Відстань до
залізничної станції 		23,2 км
Місцева влада
Адреса ради 37751, Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Лукім’я
Сільський голова Хорошко Віктор Іванович
Карта
Лукім'я
Лукім'я
Мапа

 Лукім'я у Вікісховищі

Географія ред.

Село Лукім'я розташоване на правому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Колодна, на протилежному березі — село Загребля. Річка Сула в районі села звивиста, формує лимани, стариці й озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1709.

На північний схід від села розташоване заповідне урочище «Манілове».

Історія ред.

Вперше Лукім'я згадується в Іпатіївському літописі за 1178 рік під назвою городища Лукомль. Воно лежало у землях Переяславського князівства і входило до складу Посульської оборонної лінії, захищаючи правий берег річки Сула від наїздів половців. За даними археологічних розкопках городище Лукомль локалізоване в урочищі Панська гора. З трьох боків воно було оточене глибокими ярами та крутими берегами Сули, з четвертого — земляним валом. На найвищій вершині стояла фортеця, яка складалася з двох укріплень, оточених валами. Від фортеці до Сули був прокладений підземний хід.

1239 року Лукомль був знищений монгольськими завойовниками під проводом Батия.

Поселення Лукім'я виникло лише в XVI столітті на базі колишнього городища. До 1569 року воно входило до складу Київського воєводства Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії перейшло до складу Польської корони. З XVII століття поселення перетворилося на містечко. Воно згадується під назвою «Lukomla» (Лукомля) на «Загальній карті України» 1648 року, авторства Вільгельма Гондіуса та Ґійомома де Боплана. Містечко належало до володінь князя Яреми Вишневецького.

1638 року жителі Лукім'я підтримали антиурядове козацьке повстання Острянина. З 1648 року вони брали участь у козацькій війні під керівництвом Богдана Хмельницького. З другої половини XVII століття Лукім'я стало сотенним містечко Лубенського полку Гетьманщини.

З 1781 року село Лукім'я входило до Хорольського повіту Київського намісництва Російської імперії. У селі нараховувалося 405 дворів, де мешкали 172 — виборних козаків, 39 — козаків-підпомічників, 194 — посполитих.

У 1787 року в Лукім'ї — 1103 ж., у тому числі піддані полкового обозного Павла Кулябки та бригадирші Марфи Лалошевої.

З 1797 Лукім'я — село Малоросійської, з 1802 року — Полтавської губернії. 1859 в Лукім'я — 441 двір, 973 ж. Діяло дві церкви. Щорічно проводилося два ярмарки, щотижня — базари. Ярмарки продовжувалися від одного до двох тижнів. У 1900 Лукім'я Велико-Селецької вол. Лубен, пов., козацьке і селянське. У Лукім'я разом з с. Чирківкою і х. Миронців наліч. 486 дворів, 2806 ж. Діяли дві церковнопарафіяльні школи, Успенська церква (дерев'яна на мурованому фундаменті, споруджена 1899), при ній б-ка. Оси. заняття: теслярство, столярство, ткацтво та ін.

Лукім'я часів Радянського Союзу ред.

Радянська окупація розпочалась в січні 1918.

Навесні 1920 року для збору хліба в село Лукім'я був направлений продзагін чисельністю 25 багнетів на чолі з членом колегії Лубенського повітпродкому Андрієм Дем'янцем. На сільському сході він поставив вимогу: негайно здати хліб для Червоної армії. Селяни обурилися, стягнули його зі столу і почали бити, але А. Дем'янець крикнув продармійцям: «До зброї!» Беззбройні селяни нічого не могли вдіяти і хліб у них забрали силою. Тоді до повстанського загону Федора Іщенка вступили члени Лукімської «Просвіти» Лук'ян Сірик, Микола Юркевич, Федір Діденко, Федір Сурмач, Микола Пархоменко, Макар Романенко, Іван Бублик та ін.

23 травня 1920 року до Лукім'я прибув підрозділів Лубенської караульної роти (10 піших і 10 кінних) на чолі з заступником командира роти Тютюнником і розмістився в обійстях Олександра Мамрая та Терентія Сергієнка. У надвечірній час Тютюнник наказав зібрати селян на збори. Зійшлося 70–80 чоловік. Вимога червоних була одна: віддати хліб для радянської влади. У відповідь селяни почали скаржитися на грабежі червоноармійців. У цей час почувся постріл і задзвонили дзвони у церкві. На червоних раптово напав загін Федора Іщенка. До нього приєдналися й місцеві селяни, почалася стрілянина. Павло Якимовський вирвав у Тютюнника револьвер разом з кобурою і поранив його. Тютюнник кинувся тікати і забіг у двір Поцілуйка, там його і вбили. Одночасно селяни напали на червоноармійців, які стояли по дворах. Організаторами нападу були Лук'ян Сірик і голова Лукімського сільвиконкому Семен Чепурко. В результаті сутички, крім Тютюнника, було вбито ще трьох червоноармійців, шістьох селяни полонили, а решта повтікала. Для придушення повстання в Лукім'я прибув каральний загін. Червоноармійці заарештували 24 селян, чотирьох з них розстріляли. Всіх, хто говорив українською мовою, червоні вважали «петлюрівцями». З переляку селяни попалили в «Просвіті» портрети Тараса Шевченка. Розправа над бунтівним селом тривала кілька днів. Карателі вбили Омелька Сергієнка лише тому, що вважали куркулем (до революції 1917 р. він мав 40 десятин землі). Загинув і його син Терентій.

У 1924 — осередок ЛКСМУ. У 1923—25 Лукім'я — Оржицького р-ну. 1801 ж" На поч. 30-х рр. організовано колгоспи «Червоний лан» і «Червоний клин».

У 1932 році в Лукім'ї опухли від недоїдання 30 сімей.

Репресовані радянською владою односельці ред.

1. Діденко Яків Павлович - 1896 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Лукім’я Оржицького р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: освіта вища (Полтавський педагогічний інститут), останнє місце проживання: Полтавська обл. с. Мацківці Лубенського р-ну, Заарештований 19 червня 1951 р., Засуджений Полтавським обласним судом 28 серпня 1951 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна.

Всі архівні кримінальні справи на репресованих зберігаються в архіві Територіального управління Служби Безпеки України в Полтавській області, задля отримання доступу до архівної кримінальної справи достатньо звернутися до територіального УСБУ шляхом надіслання заяви, доступ до архівних кримінальних справ громадянам України гарантовано на підставі ст. 5 Закону України " Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 21.05.2015 року.

Друга світова війна на території Лукім'я ред.

У роки німецької окупації (23.ІХ 1941—18.ІХ 1943) гітлерівці закатували 18 осіб, вивезли до Німеччини 250 чол.

Повоєнні роки ред.

У 1950 в селі був колгосп ім. С. М. Будьонного, 1957 ств. колгосп «40-річчя Жовтня». Пізніше — колгосп ім. Ф. Е. Дзержинського (багатогалузеве г-во)

Економіка ред.

  • «Лукім'я», сільськогосподарський кооператив.

Населення ред.

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 628 осіб.

1787 1859 1900 1990 2001
→ 1103 ↘ 973 ↗ 2806 ↘ 763 ↘ 628
українська російська
98.89% 1.11%

Соціальна сфера ред.

Пам'ятники ред.

  • Лукімське поселення — неолітичне поселення, курган, на правому березі Сули, городище давньоруського міста Лукомль.
  • Братська могила рад, воїнів, що полягли в 1941 і 1943 (надгробок 1958)
  • Пам'ятник односельцям, загиблим (282 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни (1965).

Уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 5 лютого 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 червня 2008. 
  3. Архів УСБУ в Полтавській області. – Спр. 11472-С.
  4. Голод 1932–1933 років в Україні. Документи і матеріали. К., 2007. – С. 85.
  5. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Полтавської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014. 

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лукім'я
  • Полтавщина: Енциклопедичний довідник / під ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — 1024 с. — ISBN 5-88500-033-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Luki m ya selo v Ukrayini u Orzhickij selishnij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Do 2020 centr silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani sela Dmitrivka Zagreblya Kolodna Nizhnij Irzhavec Cherneta Roztashovane na pravomu berezi richki Suli Viniklo na osnovi ruskogo gorodisha forteci Lukoml XII XIII stolittya ta kozackogo mistechka Luko mlya XVI XVIII stolittya Gerb sela ye promovistim selo Lukim yaGerb Lukim ya Prapor Lukim yaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Orzhicka selishna gromadaOblikova kartka Lukim ya Osnovni daniPersha zgadka 1178Naselennya 628Plosha 3 116 km Gustota naselennya 201 54 osib km Poshtovij indeks 37751Telefonnij kod 380 5357Geografichni daniGeografichni koordinati 49 49 10 pn sh 32 53 26 sh d 49 81944 pn sh 32 89056 sh d 49 81944 32 89056 Koordinati 49 49 10 pn sh 32 53 26 sh d 49 81944 pn sh 32 89056 sh d 49 81944 32 89056Serednya visotanad rivnem morya 85 mVodojmi richka SulaVidstan dooblasnogo centru 136 kmVidstan dorajonnogo centru 19 6 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya TerniVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 23 2 kmMisceva vladaAdresa radi 37751 Poltavska obl Orzhickij r n s Lukim yaSilskij golova Horoshko Viktor IvanovichKartaLukim yaLukim yaMapa Lukim ya u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Lukim ya chasiv Radyanskogo Soyuzu 3 Represovani radyanskoyu vladoyu odnoselci 3 1 Druga svitova vijna na teritoriyi Lukim ya 3 2 Povoyenni roki 4 Ekonomika 5 Naselennya 6 Socialna sfera 7 Pam yatniki 8 Urodzhenci 9 Primitki 10 DzherelaGeografiya red Selo Lukim ya roztashovane na pravomu berezi richki Sula vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Kolodna na protilezhnomu berezi selo Zagreblya Richka Sula v rajoni sela zvivista formuye limani starici j ozera Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1709 Na pivnichnij shid vid sela roztashovane zapovidne urochishe Manilove Istoriya red Vpershe Lukim ya zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi za 1178 rik pid nazvoyu gorodisha Lukoml 1 Vono lezhalo u zemlyah Pereyaslavskogo knyazivstva i vhodilo do skladu Posulskoyi oboronnoyi liniyi zahishayuchi pravij bereg richki Sula vid nayizdiv polovciv Za danimi arheologichnih rozkopkah gorodishe Lukoml lokalizovane v urochishi Panska gora Z troh bokiv vono bulo otochene glibokimi yarami ta krutimi beregami Suli z chetvertogo zemlyanim valom Na najvishij vershini stoyala fortecya yaka skladalasya z dvoh ukriplen otochenih valami Vid forteci do Suli buv prokladenij pidzemnij hid 1239 roku Lukoml buv znishenij mongolskimi zavojovnikami pid provodom Batiya Poselennya Lukim ya viniklo lishe v XVI stolitti na bazi kolishnogo gorodisha Do 1569 roku vono vhodilo do skladu Kiyivskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo a pislya Lyublinskoyi uniyi perejshlo do skladu Polskoyi koroni Z XVII stolittya poselennya peretvorilosya na mistechko Vono zgaduyetsya pid nazvoyu Lukomla Lukomlya na Zagalnij karti Ukrayini 1648 roku avtorstva Vilgelma Gondiusa ta Gijomoma de Boplana Mistechko nalezhalo do volodin knyazya Yaremi Vishneveckogo 1638 roku zhiteli Lukim ya pidtrimali antiuryadove kozacke povstannya Ostryanina Z 1648 roku voni brali uchast u kozackij vijni pid kerivnictvom Bogdana Hmelnickogo Z drugoyi polovini XVII stolittya Lukim ya stalo sotennim mistechko Lubenskogo polku Getmanshini 2 Z 1781 roku selo Lukim ya vhodilo do Horolskogo povitu Kiyivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi U seli narahovuvalosya 405 dvoriv de meshkali 172 vibornih kozakiv 39 kozakiv pidpomichnikiv 194 pospolitih U 1787 roku v Lukim yi 1103 zh u tomu chisli piddani polkovogo oboznogo Pavla Kulyabki ta brigadirshi Marfi Laloshevoyi Z 1797 Lukim ya selo Malorosijskoyi z 1802 roku Poltavskoyi guberniyi 1859 v Lukim ya 441 dvir 973 zh Diyalo dvi cerkvi Shorichno provodilosya dva yarmarki shotizhnya bazari Yarmarki prodovzhuvalisya vid odnogo do dvoh tizhniv U 1900 Lukim ya Veliko Seleckoyi vol Luben pov kozacke i selyanske U Lukim ya razom z s Chirkivkoyu i h Mironciv nalich 486 dvoriv 2806 zh Diyali dvi cerkovnoparafiyalni shkoli Uspenska cerkva derev yana na murovanomu fundamenti sporudzhena 1899 pri nij b ka Osi zanyattya teslyarstvo stolyarstvo tkactvo ta in Lukim ya chasiv Radyanskogo Soyuzu red Radyanska okupaciya rozpochalas v sichni 1918 Navesni 1920 roku dlya zboru hliba v selo Lukim ya buv napravlenij prodzagin chiselnistyu 25 bagnetiv na choli z chlenom kolegiyi Lubenskogo povitprodkomu Andriyem Dem yancem Na silskomu shodi vin postaviv vimogu negajno zdati hlib dlya Chervonoyi armiyi Selyani oburilisya styagnuli jogo zi stolu i pochali biti ale A Dem yanec kriknuv prodarmijcyam Do zbroyi Bezzbrojni selyani nichogo ne mogli vdiyati i hlib u nih zabrali siloyu 3 Todi do povstanskogo zagonu Fedora Ishenka vstupili chleni Lukimskoyi Prosviti Luk yan Sirik Mikola Yurkevich Fedir Didenko Fedir Surmach Mikola Parhomenko Makar Romanenko Ivan Bublik ta in 23 travnya 1920 roku do Lukim ya pribuv pidrozdiliv Lubenskoyi karaulnoyi roti 10 pishih i 10 kinnih na choli z zastupnikom komandira roti Tyutyunnikom i rozmistivsya v obijstyah Oleksandra Mamraya ta Terentiya Sergiyenka U nadvechirnij chas Tyutyunnik nakazav zibrati selyan na zbori Zijshlosya 70 80 cholovik Vimoga chervonih bula odna viddati hlib dlya radyanskoyi vladi U vidpovid selyani pochali skarzhitisya na grabezhi chervonoarmijciv U cej chas pochuvsya postril i zadzvonili dzvoni u cerkvi Na chervonih raptovo napav zagin Fedora Ishenka Do nogo priyednalisya j miscevi selyani pochalasya strilyanina Pavlo Yakimovskij virvav u Tyutyunnika revolver razom z koburoyu i poraniv jogo Tyutyunnik kinuvsya tikati i zabig u dvir Pocilujka tam jogo i vbili Odnochasno selyani napali na chervonoarmijciv yaki stoyali po dvorah Organizatorami napadu buli Luk yan Sirik i golova Lukimskogo silvikonkomu Semen Chepurko V rezultati sutichki krim Tyutyunnika bulo vbito she troh chervonoarmijciv shistoh selyani polonili a reshta povtikala Dlya pridushennya povstannya v Lukim ya pribuv karalnij zagin Chervonoarmijci zaareshtuvali 24 selyan chotiroh z nih rozstrilyali Vsih hto govoriv ukrayinskoyu movoyu chervoni vvazhali petlyurivcyami Z perelyaku selyani popalili v Prosviti portreti Tarasa Shevchenka Rozprava nad buntivnim selom trivala kilka dniv Karateli vbili Omelka Sergiyenka lishe tomu sho vvazhali kurkulem do revolyuciyi 1917 r vin mav 40 desyatin zemli Zaginuv i jogo sin Terentij U 1924 oseredok LKSMU U 1923 25 Lukim ya Orzhickogo r nu 1801 zh Na poch 30 h rr organizovano kolgospi Chervonij lan i Chervonij klin U 1932 roci v Lukim yi opuhli vid nedoyidannya 30 simej 4 Represovani radyanskoyu vladoyu odnoselci red 1 Didenko Yakiv Pavlovich 1896 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Lukim ya Orzhickogo r nu nacionalnist ukrayinec socialne pohodzhennya iz selyan osvita osvita visha Poltavskij pedagogichnij institut ostannye misce prozhivannya Poltavska obl s Mackivci Lubenskogo r nu Zaareshtovanij 19 chervnya 1951 r Zasudzhenij Poltavskim oblasnim sudom 28 serpnya 1951 r za st 54 10 ch 2 KK URSR do 25 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu v pravah na 5 rokiv z konfiskaciyeyu majna Vsi arhivni kriminalni spravi na represovanih zberigayutsya v arhivi Teritorialnogo upravlinnya Sluzhbi Bezpeki Ukrayini v Poltavskij oblasti zadlya otrimannya dostupu do arhivnoyi kriminalnoyi spravi dostatno zvernutisya do teritorialnogo USBU shlyahom nadislannya zayavi dostup do arhivnih kriminalnih sprav gromadyanam Ukrayini garantovano na pidstavi st 5 Zakonu Ukrayini Pro dostup do arhiviv represivnih organiv komunistichnogo totalitarnogo rezhimu 1917 1991 rokiv vid 21 05 2015 roku Druga svitova vijna na teritoriyi Lukim ya red U roki nimeckoyi okupaciyi 23 IH 1941 18 IH 1943 gitlerivci zakatuvali 18 osib vivezli do Nimechchini 250 chol Povoyenni roki red U 1950 v seli buv kolgosp im S M Budonnogo 1957 stv kolgosp 40 richchya Zhovtnya Piznishe kolgosp im F E Dzerzhinskogo bagatogaluzeve g vo Ekonomika red Lukim ya silskogospodarskij kooperativ Naselennya red Stanom na 2001 rik naselennya sela nalichuvalo 628 osib 1787 1859 1900 1990 2001 1103 973 2806 763 628Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu 2001 5 ukrayinska rosijska98 89 1 11 Socialna sfera red likarnya na 25 lizhok Lukimska ZOSh I III stupeniv Budinok kulturi na 450 misc biblioteka 13 502 od zb Park im 20 richchya Peremogi fruktovij sad Pam yatniki red Lukimske poselennya neolitichne poselennya kurgan na pravomu berezi Suli gorodishe davnoruskogo mista Lukoml Bratska mogila rad voyiniv sho polyagli v 1941 i 1943 nadgrobok 1958 Pam yatnik odnoselcyam zagiblim 282 chol na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1965 Urodzhenci red Sirik Luk yan Grigorovich ukrayinskij politichnij ta gromadskij diyach odin z organizatoriv oseredkiv Ukrayinskoyi komunistichnoyi partiyi borotbistiv ta tovaristv Prosvita na Lubenshini pracyuvav u Informacijnomu byuro pri Direktoriyi UNR Primitki red Polnoe Sobranie Russkih Letopisej T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 S 613 Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2014 Ukrayinska geraldika Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 13 chervnya 2008 Arhiv USBU v Poltavskij oblasti Spr 11472 S Golod 1932 1933 rokiv v Ukrayini Dokumenti i materiali K 2007 S 85 Rezultati perepisu 2001 roku iz lingvistichnoyi strukturoyu Poltavskoyi oblasti v vidnoshenni poselen Nacionalnij institut statistiki Ukrayini Procitovano 25 serpnya 2014 Dzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lukim yaPoltavshina Enciklopedichnij dovidnik pid red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Enciklopediya 1992 1024 s ISBN 5 88500 033 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lukim 27ya amp oldid 39625230