Ця стаття не має інтервікі-посилань. (лютий 2023) |
Либак — робітник, який збирав нафту найпримітивнішим способом — черпанням відрами із неглибокої копанки, либанням (збиранням) з поверхні із допомогою ганчірки чи жмуту кінського хвоста. Заняття видобутком нафти таким способом — либацтво.
Либання ред.
Спосіб либання відомий принаймні з середньовіччя, описаний, зокрема, Георгом Агріколою. Георг Агрікола у 12 розділі своєї праці «Про гірничу справу та металургію» (De Re Metallica) (1556 р.) зазначає:
В Україні 19 ст. «либаками звалися давніше в Бориславі ті, що при помочі кінських хвостів згортали з поверхності води, калюж та джерел бориславських виступаючу на них кип'ячку (т.є. занечищений олій земний) і продавали її на смарилово до возів» (Іван Франко). (У Бориславі колись видобували й озокерит). Либаками називали місцеве населення «Галицької каліфорнії» — Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну, які либали (збирали) нафту і носили відрами — кибилями. Про життя либаків описує у своїх творах також Стефан Ковалів. Працівника нафтових промислів також називали: байгар.
Либати, а згодом — помпувати нафту, як пише Іван Франко, до Борислава приїжджали інвестори не лише з усієї Європи, а навіть з Цейлону. Прибуток — теж туди, звідки й «інвестори». Либаки залишались тут, на родовищі. (Борислав — єдине місце на планеті, де над родовищем нафти є поселення). Місцевий люд купував землю, тоді і вся «ропа» теж належала власникові ділянки. Колись навіть не треба було копати шурфи (нафтові копанки): чорне золото фонтанами виривалось із землі то тут, то там. З продажу нафти і жили. Потім почали копати шурфи. Їх, в основному — вздовж річки Тисмениця, глибиною 35 — 40 метрів, у центральній частині Борислава, як вважають історики, було більше ніж 5 тисяч. Деякі такі «дучки» сягали глибини і понад 100 метрів. За добу вдавалося налибати 130—140 кілограмів «ропи». Вичерпані копанки засипували. Виростало місто. Тепер тут живуть нащадки либаків.
Спосіб либацтва ред.
«Ці лицарі ходили по Дрогобичі, озброєні не мечами чи кинджалами, а відрами й кінськими хвостами. Іде собі такий либак, дивиться: яма підходить водою, а зверху плаває ропа. От він тим хвостом і водить по поверхні і, мов сметану, збирає ропу та рукою стягає її до відра…». "Береться кінський хвіст, згониться ним поверх води, то тота ропа набирається на волосінь, а з неї рукою зсувається до коновки. Тото називається «либати» (Іван Франко).
Див.також ред.
Примітки ред.
- Либак у Google
- Либак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Либак // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — С.482.
- Либацтво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- У Бориславському парку з'явився либак [ 2023-01-29 у Wayback Machine.]22.09.2022
- Історія видобутку нафти у Бориславі
- Хто такі лебаки? 8/08/2012
- Байгар: словник з творів Івана Франка
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Смок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Либати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Либати//. Тлумачний словник української мови Бориса Грінченка.
Посилання ред.
- Бориславський либак 1930-х
- Либак мапа поширення прізвища.
- Світлини старого Борислава