Ле Пе́томан — французький метеорист і артист естради, справжнє ім'я Жозеф Пюжоль (1 червня, 1857—1945).
| Ле Петоман | |
|---|---|
| фр. Le Pétomane | |
| Ім'я при народженні | фр. Joseph Pujol |
| Псевдо | Le Pétomane |
| Народився | 1 червня 1857 Марсель |
| Помер | 8 серпня 1945[…] (88 років) Тулон |
| Поховання | Ла-Валетт-дю-Вар |
| Країна | Франція |
| Діяльність | артист кабаре, метеорист, пекар |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Мулен Руж |
| Роки активності | 1887 — 1914 |
| IMDb | ID 0700254 |
|
Він був відомий своїми феноменальним контролем м'язів живота, що дозволяло йому управляти випусканням кишкових газів. Його сценічний псевдонім утворений комбінацією французького дієслова péter, «випускати гази» з суфіксом-mane, який зустрічається в таких словах як токсикоман і може бути переведений як «людина, що випускає гази». Його професія також відома як «флатуліст» або «метеорист».
Жозеф Пюжоль народився в Марселі. Він був одним з п'ятьох дітей в сім'ї Франсуа (каменяря і скульптора) і Рози Пюжоль. Незабаром після закінчення школи, з ним відбувся дивний випадок, коли він плавав в морі. Він опустив свою голову під воду і затримав дихання, і несподівано відчув як крижаний холод проникає в нього ззаду. Він в страху вибрався на берег і із здивуванням побачив як вода витікає з його анусу. Лікар запевнив його, що турбуватися нема про що.
Під час служби в армії він розповів своїм товаришам по службі про свою незвичайну здатність, і неодноразово демонстрував її для їх розваги, набираючи воду в пряму кишку, а потім випускаючи струмінь з анусу на відстань в декілька ярдів. Він також виявив, що може набирати і повітря. За професією Пекар, Пюжоль вирішив спробувати свої сили на сцені, і дебютував в Марселі в 1887 році. Після успішного виступу, він продовжив кар'єру в Парижі, де він виступив в Мулен Руж в 1892.
У деякі моменти виступу, він грав замість флейти через гумову трубку, вставлену в його задній прохід, а також відтворював звукові ефекти від гарматних залпів і грози, а також відтворював Марсельєзу. Він також міг задувати свічки в декількох ярдах від себе. Його аудиторія включала Едуарда, принца Уельського, короля Бельгії Леопольда II і Зігмунда Фрейда. Під час Першої світової війни, Пюжоль, що жахнувся від нелюдяності конфлікту, пішов зі сцени і повернувся до Марселя. Пізніше, він відкрив бісквітну фабрику в Тулоні.
Помер в 1945 році у віці 88 років і був похований на кладовищі Ла Валетт в департаменті Вар, де його могилу можна побачити і сьогодні. Лікарі пропонували його сім'ї велику суму грошей для вивчення його тіла після смерті, але члени сім'ї відкинули цю пропозицію.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Faceted Application of Subject Terminology
Посилання ред.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2017) |