Летять журавлі рос Летят журавли російський радянський художній фільм військова драма 1957 року поставлена режисером Мих

«Летять журавлі» (рос. «Летят журавли») — російський радянський художній фільм, військова драма 1957 року, поставлена режисером Михайлом Калатозовим за мотивами п'єси Віктора Розова «Вічно живі». Фільм здобув Золоту пальмову гілку 11-го Каннського кінофестивалю 1958 року, ставши другим радянським фільмом, що отримав найвищу нагороду цього фестивалю після стрічки «Великий перелом» (1946).

Летять журавлі
рос. Летят журавли

Жанр	військова драма
Режисер	Михайло Калатозов
Сценарист	Віктор Розов
На основі	п'єси «Вічно живі» Віктора Розова
У головних ролях	Тетяна Самойлова Олексій Баталов
Оператор	Сергій Урусевський
Композитор	Мойсей Вайнберг
Художник	Євген Свідетелєв
Кінокомпанія	Мосфільм
Дистриб'ютор	MOKÉP^d і Netflix
Тривалість	97 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1957
Дата виходу	12 жовтня 1957 (СРСР)
Кошторис	2,5 млн руб.
IMDb	ID 0050634
Рейтинг	IMDb:
Летять журавлі у Вікісховищі

Сюжет Редагувати

Війна розлучила двох закоханих, Вероніку і Бориса. Він пішов на фронт добровольцем. Під час бомбардування гинуть батьки Вероніки, і вона на запрошення батька Бориса йде жити до його родини. Від Бориса давно немає ніяких звісток. Зломлена нещастями, що випали на її долю, дівчина поступається домаганням брата Бориса, Марка, і виходить за нього заміж.

Трагічно, від випадкової кулі гине на фронті Борис. Його родина і Вероніка не знають про його смерть. Батько Бориса, Федір Іванович, сестра Ірина і Вероніка працюють в госпіталі в евакуації на Уралі. Вероніка бачить страждання людей, бачить, як вірність близьких допомагає їм переносити суворі випробування війни і як зрада викликає біль і ненависть. Молода жінка починає розуміти, яку вона вчинила помилку. Вона дізнається, що Марк, маючи авторитет Федора Івановича, його чесне ім'я, дістав собі броню, що звільняє його від служби в армії. Вероніка пориває з ним. Вона з надією і страхом чекає повернення Бориса, наполегливо не вірить повідомленню про його загибель.

Закінчилася війна. Усі навкруги тріумфують. Вероніка йде на вокзал, сподіваючись серед солдатів, що повертаються з фронту, зустріти Бориса. Тут від його друга вона дізнається про загибель коханої людини і роздає квіти, призначені Борису, тим, хто повернувся з перемогою.

В ролях Редагувати

Поштовий конверт з кадрами з фільму «Летять журавлі»: Олексій Баталов в ролі Бориса, Тетяна Самойлова в ролі Вероніки. Росія, 2003 р.

Тетяна Самойлова	····	Вероніка
Олексій Баталов	····	Борис
Олександр Шворін	····	Марк
Василь Меркур'єв	····	Федір Іванович
Антоніна Богданова	····	бабуся Бориса і Ірини
Валентин Зубков	····	Степан
Валентина Ананьїна	····	співробітниця Бориса
Валентина Владимирова	····	солдатка
Майя Булгакова	····	солдатка на пероні
Леонід Князєв	····	Сачков, товариш по службі Бориса
Борис Коковкін	····	Чернов
Катерина Купріянова	····	Ганна Михайлівна Ковальова
Костянтин Нікітін	····	Володя
Микола Сморчков	····	Захаров, поранений
Світлана Харитонова	····	Ірина Бороздіна
Данило Нетребін	····	поранений
Георгій Куликов	····	інженер із заводу
Євген Кудряшов	····	гість на вечірці
Ганна Заржицька	····	рижанка

Зйомки і прокат Редагувати

Для зйомок сцени загибелі Бориса Сергій Урусевський придумав і вперше сконструював кругові операторські рейки. Образотворче рішення фільму, що стало класикою операторського мистецтва, побудоване на зйомці в русі і використанні надширококутного об'єктиву з фокусною відстанню 18 мм.
Микита Хрущов після перегляду фільму гнівно його розкритикував, назвавши головну героїню «шлюхою».
Під час зйомок стрічки Тетяна Самойлова хворіла на туберкульоз

СРСР: 28,3 млн глядачів (10-е місце у прокаті 1957)
Франція : понад 5,4 млн
НДР : понад 2,8 млн (5-е місце у прокаті 1958), з них 347 986 глядачів у Східному Берліні
Польща : 3 млн до 1960 р. и 3,5 млн до 1967 г.
Чехословаччина : понад 1,6 млн до 1970 р..

Визнання Редагувати

Нагороди та номінації фільму «Летять журавлі»
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1958	11-й Каннський кінофестиваль	Золота пальмова гілка	Летять журавлі	Перемога
	11-й Каннський кінофестиваль	Особлива згадка	Тетяна Самойлова	Перемога
	Премія «Юссі»	Найкращий іноземна акторка	Тетяна Самойлова	Перемога
	1-й Всесоюзний кінофестиваль в Москві	Особливий приз	Летять журавлі	Перемога
1959	Премія BAFTA	Найкращий фільм з будь-якої країни	Летять журавлі	Номінація
1959	Премія BAFTA	Найкращий іноземна акторка	Тетяна Самойлова	Номінація
1959	Німецька асоціація кінокритиків	Найкраща акторка	Тетяна Самойлова	Перемога

Джерела Редагувати

Советские художественные фильми. Аннотированный каталог. — М. : Искусство, 1961. — Т. 2. — С. 712. — 3000 прим.(рос.)
Масуренков Дмитрий. Оптика и изобразительное решение фильма. — MediaVision, 2012. — Вып. 9. — С. 80—83.

Примітки Редагувати

Иоганнес Якоби. Attacke für die Kinder [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.]. Die Zeit, 12.06.1959.
. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2009.
Золота пальмова гілка
Масуренков, 2012, с. 81.
Актриса, которая повергла Софи Лорен [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.] // interfax.ru (Перевірено 5 травня 2010)
. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
Федор Раззаков. Наши любимые актрисы. ЭКСМО-Пресс, 2000. С. 114.
Quand passent les cigognes [ 30 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Allocine.fr.
Thomas Lindenberger. Massenmedien im Kalten Krieg: Akteure, Bilder, Resonanzen. Böhlau Verlag, 2006. ISBN 978-3-412-23105-7. С. 92.
Heiner Timmermann. Das war die DDR. Lit, 2004. ISBN 978-3-8258-8167-2. С. 662.
Polska Agencja Telegraficzna. Rocznik polityczny i gospodarczy 1960. Ekonomiczne, 1961. ISSN 0324-8577. С. 898.
Instytut Historii Polska Akademia Nauk. Studia z dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej 27-29. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1992. ISSN 1230-5057. С. 171.
Jeřábi táhnou [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Filmová kultura: Brno 1945–1970.
Нагороди та номінації фільму «Летять журавлі» на сайті IMDb
Советские художественные фильми. Аннотированный каталог, 1961, с. 712.

Посилання Редагувати

Летять журавлі на сайті IMDb (англ.) (станом на 2.12.2015)
Летять журавлі на сайті AllMovie (англ.)
Летять журавлі на офіційному каналі Кіноконцерна Мосфільм на YouTube

[1] Иоганнес Якоби. Attacke für die Kinder [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.]. Die Zeit, 12.06.1959.

[festival-cannes.com-2] . festival-cannes.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2009.

[3] Золота пальмова гілка

[FOOTNOTEМасуренков201281-4] Масуренков, 2012, с. 81.

[5] Актриса, которая повергла Софи Лорен [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.] // interfax.ru (Перевірено 5 травня 2010)

[6] . Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.

[7] Федор Раззаков. Наши любимые актрисы. ЭКСМО-Пресс, 2000. С. 114.

[8] Quand passent les cigognes [ 30 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Allocine.fr.

[9] Thomas Lindenberger. Massenmedien im Kalten Krieg: Akteure, Bilder, Resonanzen. Böhlau Verlag, 2006. ISBN 978-3-412-23105-7. С. 92.

[10] Heiner Timmermann. Das war die DDR. Lit, 2004. ISBN 978-3-8258-8167-2. С. 662.

[11] Polska Agencja Telegraficzna. Rocznik polityczny i gospodarczy 1960. Ekonomiczne, 1961. ISSN 0324-8577. С. 898.

[12] Instytut Historii Polska Akademia Nauk. Studia z dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej 27-29. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1992. ISSN 1230-5057. С. 171.

[13] Jeřábi táhnou [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Filmová kultura: Brno 1945–1970.

[14] Нагороди та номінації фільму «Летять журавлі» на сайті IMDb

[FOOTNOTEСоветские_художественные_фильми._Аннотированный_каталог1961712-15] Советские художественные фильми. Аннотированный каталог, 1961, с. 712.