www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леонард П єнтак пол Leonard Piętak 24 лютого 1841 Перемишль 26 лютого 1909 Відень польський юрист професор декан і ректо

Леонард П'єнтак

Леонард П'єнтак (пол. Leonard Piętak; 24 лютого 1841, Перемишль — 26 лютого 1909, Відень) — польський юрист, професор, декан і ректор Львівського університету (1881—1882 і 1888—1889), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, міністр у справах Галичини при уряді Австро-Угорщини (1900—1906).

Леонард П'єнтак
Leonard Piętak
Народився 24 лютого 1841(1841-02-24)
Перемишль
Помер 26 лютого 1909(1909-02-26) (68 років)
Відень, Австро-Угорщина
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Національність поляк
Діяльність педагог, політик, правник
Alma mater Львівський університет
Галузь право
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету (1881—1882 і 1888—1889)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор права
Членство Академія знаньd
Батько Ян
Мати Бриґіда
Нагороди
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
 Леонард П'єнтак у Вікісховищі

Життєпис ред.

Освіта ред.

Народився у сім'ї вчителя Яна П'єнтака і Бриґіди з роду Адамовських. У 1860 році закінчив Перемишльську гімназію і вступив на юридичний факультет Львівського університету. У 1864 році розпочав практику в Прокураторії Скарбу у Львові, а через три роки вступив на службу до Львівського Намісництва. 1867 року у Львівському університеті здобув ступінь доктора права, у 1869 році отримав габілітацію, а через рік став надзвичайним професором комерційного і вексельного права в університеті Львова. У січні 1871 року отримав veniam docendi (право викладання) з римського права. Найвищою постановою від 12 грудня 1872 року іменований надзвичайним професором цієї дисципліни, а 1 квітня 1876 року — звичайним професором римського права та комерційного і вексельного права Львівського університету.

Академічна діяльність ред.

У 1869 році розпочав виклади на юридичному факультеті Львівського університету. Двічі займав найвищі університетські посади: ректора (у 1881—1882 і 1888—1889 роках) і проректора (у 1882—1883 і 1889—1900 роках). Тричі був деканом юридичного факультету (1878—1879, 1883—1884 і 1890—1891). Чотири рази виконував функції продекана факультету (1879—1880, 1880—1881, 1884—1885 і 1891—1892). Від 1869 року був членом Урядової екзаменаційної комісії судового відділення. Від 1871 року — член, від 1886 — віце-голова, а від 1890 року — голова згаданої комісії з історично-правничих предметів.

Професійна діяльність ред.

Був одним із засновників часопису «Prawnik» (1870). На його сторінках опублікував багато наукових праць. У 1883 році став член-кореспондентом Історично-Філософського відділу Академії знань у Кракові. Також був член-кореспондентом Центральної статистичної комісії у Відні і Міжнародного статистичного інституту. Упродовж 1888—1897 років був головою Товариства учителів вищих шкіл у Львові.

Суспільно-політична праця ред.

В 1886—1895 роках засідав у Львівській міській раді, де в V секції займався організаційними і освітніми справами. Від 1 квітня 1899 до 8 квітня 1900 року був директором Галицької каси ощадності у Львові. Будучи ректором університету, в 1881 і 1888 роках засідав у Галицькому крайовому сеймі. У жовтні 1893 року отримав мандат до Австрійського парламенту (після зречення Францішка Смольки), у якому був членом і віце-головою т. зв. Польського кола. В парламентарській діяльності звертав увагу в основному на справи, пов'язані з судочинством і освітою, намагаючись усунути занедбання в цих ділянках на теренах Галичини. За згодою Польського кола у 1900 році зайняв посаду міністра в справах Галичини при цісарському уряді у Відні, яку до того посідав Казімєж Хлендовський. Обов'язки міністра виконував упродовж 6 років за урядування Ернеста Кьорбера, Пауля Ґауча і Конрада Гогенлое-Шіллінгсфюрста. По відході з посади міністра, став послом до Австрійського парламенту. У 1907—1909 роках — член палати панів.

Помер у Відні 26 лютого 1909 року. 2 березня 1909 року труна з тілом була привезена до Львова і похована на 13 полі Личаківського цвинтаря. У похороні крім очільників державних і освітніх установ, взяли участь львівські єпископи Юзеф Більчевський, Юзеф Теодорович та перемишльський єпископ Юзеф Пельчар.

Відзнаки ред.

Праці ред.

  • «Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego. O giełdzie i czynnościach giełdowych ze stanowiska prawa austryackiego» (Львів 1877),
  • «Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego. O istotnych znamionach czynności kredytowych i ich nieważności według ustawy lipcowej z roku 1877» (Львів 1878),
  • «Prawo spadkowe rzymskie» (Львів 1882).

Примітки ред.

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Pogrzeb śp. Leonarda Piętaka // Kurjer Lwowski 2 marca 1909. — S. 4.

Джерела ред.

  • Krzysztof Szczygielski. Leonard Piętak — wspomnienie w setną rocznicę śmierci [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Miscellanea Historico-Iuridica, tom VIII. — Białystok 2009. (пол.)
  • Leonard Piętak [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. (нім.)
  • Stanisław Grodziski. Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914. — Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1993. (пол.) ISBN 83-7059-052-7
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leonard P yentak pol Leonard Pietak 24 lyutogo 1841 Peremishl 26 lyutogo 1909 Viden polskij yurist profesor dekan i rektor Lvivskogo universitetu 1881 1882 i 1888 1889 posol virilist do Galickogo krajovogo sejmu i avstrijskogo parlamentu ministr u spravah Galichini pri uryadi Avstro Ugorshini 1900 1906 Leonard P yentakLeonard PietakNarodivsya 24 lyutogo 1841 1841 02 24 1 PeremishlPomer 26 lyutogo 1909 1909 02 26 68 rokiv Viden Avstro UgorshinaPohovannya Lichakivskij cvintar Nacionalnist polyakDiyalnist pedagog politik pravnikAlma mater Lvivskij universitetGaluz pravoZaklad Lvivskij universitetPosada rektor Lvivskogo universitetu 1881 1882 i 1888 1889 Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor pravaChlenstvo Akademiya znandBatko YanMati BrigidaNagorodi Kavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Leonard P yentak u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osvita 1 2 Akademichna diyalnist 1 3 Profesijna diyalnist 1 4 Suspilno politichna pracya 2 Vidznaki 3 Praci 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Osvita red Narodivsya u sim yi vchitelya Yana P yentaka i Brigidi z rodu Adamovskih U 1860 roci zakinchiv Peremishlsku gimnaziyu i vstupiv na yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu U 1864 roci rozpochav praktiku v Prokuratoriyi Skarbu u Lvovi a cherez tri roki vstupiv na sluzhbu do Lvivskogo Namisnictva 1867 roku u Lvivskomu universiteti zdobuv stupin doktora prava u 1869 roci otrimav gabilitaciyu a cherez rik stav nadzvichajnim profesorom komercijnogo i vekselnogo prava v universiteti Lvova U sichni 1871 roku otrimav veniam docendi pravo vikladannya z rimskogo prava Najvishoyu postanovoyu vid 12 grudnya 1872 roku imenovanij nadzvichajnim profesorom ciyeyi disciplini a 1 kvitnya 1876 roku zvichajnim profesorom rimskogo prava ta komercijnogo i vekselnogo prava Lvivskogo universitetu Akademichna diyalnist red U 1869 roci rozpochav vikladi na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Dvichi zajmav najvishi universitetski posadi rektora u 1881 1882 i 1888 1889 rokah i prorektora u 1882 1883 i 1889 1900 rokah Trichi buv dekanom yuridichnogo fakultetu 1878 1879 1883 1884 i 1890 1891 Chotiri razi vikonuvav funkciyi prodekana fakultetu 1879 1880 1880 1881 1884 1885 i 1891 1892 Vid 1869 roku buv chlenom Uryadovoyi ekzamenacijnoyi komisiyi sudovogo viddilennya Vid 1871 roku chlen vid 1886 vice golova a vid 1890 roku golova zgadanoyi komisiyi z istorichno pravnichih predmetiv Profesijna diyalnist red Buv odnim iz zasnovnikiv chasopisu Prawnik 1870 Na jogo storinkah opublikuvav bagato naukovih prac U 1883 roci stav chlen korespondentom Istorichno Filosofskogo viddilu Akademiyi znan u Krakovi Takozh buv chlen korespondentom Centralnoyi statistichnoyi komisiyi u Vidni i Mizhnarodnogo statistichnogo institutu Uprodovzh 1888 1897 rokiv buv golovoyu Tovaristva uchiteliv vishih shkil u Lvovi Suspilno politichna pracya red V 1886 1895 rokah zasidav u Lvivskij miskij radi de v V sekciyi zajmavsya organizacijnimi i osvitnimi spravami Vid 1 kvitnya 1899 do 8 kvitnya 1900 roku buv direktorom Galickoyi kasi oshadnosti u Lvovi Buduchi rektorom universitetu v 1881 i 1888 rokah zasidav u Galickomu krajovomu sejmi U zhovtni 1893 roku otrimav mandat do Avstrijskogo parlamentu pislya zrechennya Francishka Smolki u yakomu buv chlenom i vice golovoyu t zv Polskogo kola V parlamentarskij diyalnosti zvertav uvagu v osnovnomu na spravi pov yazani z sudochinstvom i osvitoyu namagayuchis usunuti zanedbannya v cih dilyankah na terenah Galichini Za zgodoyu Polskogo kola u 1900 roci zajnyav posadu ministra v spravah Galichini pri cisarskomu uryadi u Vidni yaku do togo posidav Kazimyezh Hlendovskij Obov yazki ministra vikonuvav uprodovzh 6 rokiv za uryaduvannya Ernesta Korbera Paulya Gaucha i Konrada Gogenloe Shillingsfyursta Po vidhodi z posadi ministra stav poslom do Avstrijskogo parlamentu U 1907 1909 rokah chlen palati paniv Pomer u Vidni 26 lyutogo 1909 roku 2 bereznya 1909 roku truna z tilom bula privezena do Lvova i pohovana na 13 poli Lichakivskogo cvintarya U pohoroni krim ochilnikiv derzhavnih i osvitnih ustanov vzyali uchast lvivski yepiskopi Yuzef Bilchevskij Yuzef Teodorovich ta peremishlskij yepiskop Yuzef Pelchar 2 Vidznaki red titul radnika Dvoru 1893 Orden Zaliznoyi Koroni I stupenya 1904 Velikij hrest Ordena Leopolda 1906 Praci red Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego O gieldzie i czynnosciach gieldowych ze stanowiska prawa austryackiego Lviv 1877 Miscellanea z prawa handlowego i wekslowego O istotnych znamionach czynnosci kredytowych i ich niewaznosci wedlug ustawy lipcowej z roku 1877 Lviv 1878 Prawo spadkowe rzymskie Lviv 1882 Primitki red Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Pogrzeb sp Leonarda Pietaka Kurjer Lwowski 2 marca 1909 S 4 Dzherela red Krzysztof Szczygielski Leonard Pietak wspomnienie w setna rocznice smierci Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Miscellanea Historico Iuridica tom VIII Bialystok 2009 pol Leonard Pietak Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 nim Stanislaw Grodziski Sejm Krajowy Galicyjski 1861 1914 Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 1993 pol ISBN 83 7059 052 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leonard P 27yentak amp oldid 36324143