www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейма Гбові Лейма Роберта Гбові англ Leymah Roberta Gbowee нар 1 лютого 1972 19720201 центральна Ліберія ліберійська ант

Лейма Гбові

Лейма Роберта Гбові (англ. Leymah Roberta Gbowee; нар. 1 лютого 1972(19720201), центральна Ліберія) — ліберійська антивоєнна активістка, феміністка, підриємиця, економістка. Лауреатка Нобелівської премії миру за 2011 рік спільно з Тавакуль Карман і Елен Джонсон-Серліф «за ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за права жінок на повноправну участь у побудові миру». Лауреатка Премії Грубера за права жінок (2009).

Лейма Гбові
Народилася 1 лютого 1972(1972-02-01) (51 рік)
Монровія, Ліберія[…]
Країна  Ліберія
Діяльність політична діячка, бізнесвумен, економістка, антивоєнна активістка, учасниця міжнародних форумів, активістка
Галузь права людини і dispute resolutiond
Alma mater Eastern Mennonite Universityd
Знання мов англійська
Заклад Колумбійський університет
Членство Nobel Women's Initiatived
Конфесія лютеранство
Нагороди

Gruber Prize for Women's Rightsd

Profile in Courage Awardd

Міжконфесійна нагорода Джеймса Паркса Мортонаd

Internationaler Demokratiepreis Bonnd (16 листопада 2018)

IMDb ID 3091658

Біографія ред.

Народилася у 1 лютого 1972 року у центральній Ліберії у сім'ї середнього класу. Батько працював з урядом, з Агенством Національної Безпеки, а мати була старшою фармацевткою в аптеці національного госпіталю. У 1989, коли Лейма щойно закінчила школу та збиралася вивчати медицину в університеті, щоб стати педіатром, розгорнулася перша громадянська війна у Ліберії. У 17 років з батьками та двома сестрами з трьох переїхала до столиці — Монровії.

«В одну хвилину я була підлітком, а у наступну хвилину вже дорослою, піклуючись про 20 людей, які прийшли до нас».

У 1995—1996 роках Лейма Гбові працювала радницею в справах біженців у притулку для переміщених осіб при Міністерстві охорони здоров'я Ліберії.

З 1998—2002 роки працювала в програмі Trauma Healing and Reconciliation Program of the Lutheran Church in Liberia як соціальна працівниця та тренерка. ЇЇ обов'язки включали роботу з пораненими колишніми дітьми-солдатами. Будучи єдиною жінкою-тренеркою, яка навчала військових, поліцейських та інші служби безпеки про травму, її наслідки і способи поводження з нею, Гбові дійшла висновку, що саме жінки мусять зупинити війну, у якій готові брати участь чоловіки.

Згодом, у 2002 році, Гбові організувала жіночий ліберійський рух за мир «Women of Liberia Mass Action for Peace». Рух розпочався попри надзвичайно обмежені в Ліберії цивільні права. Тисячі жінок різного віросповідання та соціальних класів мобілізували свої зусилля, влаштовували мовчазні ненасильницькі протести, які включали сексуальний страйк, а також погрози прокляттям. Жінки одягали білі футболки як символ миру та виходили на вулиці з плакатами кілька тижнів поспіль. Вони закликали президента та повстанців сісти за стіл переговорів.

У 2003 році під час Другої громадянської війни в Ліберії активістки руху примусили зустрітися з ними президента Чарлза Тейлора. Про це Леймі Гбові як лідерці руху повідомив Спікер парламенту. Активістки взяли з президента обіцянку відвідати мирні переговори в Акрі в Гані для домовленостей з повстанцями з Liberians United for Reconciliation and Democracy and Movement for Democracy in Liberia. Аналогічної обіцянки рух домігся від повстанців. Гбові очолила делегацію ліберійок у поїздці до Гани, з метою продовжувати чинити тиск на ворогуючі фракції під час мирного процесу та з метою участі у переговорах. У критичний момент, коли переговори здавалися зупиненими, Гбові і майже 200 жінок сформували людську барикаду, щоб перешкодити представникам Тейлора і повстанських воєначальників покинути зал для їжі або будь-якої іншої причини, поки вони не дійшли домовленості про мир.

Коли сили безпеки намагалися заарештувати Гбові, вона пригрозила повністю оголитися — акт, який за традиційними африканськими переконаннями приніс би прокляття та страшні нещастя чоловікам. Загроза спрацювала, і це виявилося вирішальним поворотним пунктом для мирного процесу.

З 2001 до 2005 року Лейма Гбові була програмною координаторкою у миротворчій організації «Жінки у створенні миру» (Women in Peacebuilding, WANEP).   

У 2006 році Гбові співзаснувала Women Peace and Security Network Africa (WIPSEN-A) в Аккрі та продовжувала виконувати обов'язки її виконавчої директорки протягом шести років. WIPSEN-A — це пан-африканська неприбуткова організація, орієнтована на підтримку стратегічної участі та лідерства жінок в встановленні миру та безпеки на континенті.

У лютому 2012 року Гбові запустила нову громадську організацію, Gbowee Peace Foundation Africa [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.] у Монровії та у Ліберії, яка надає освітні та лідерські можливості для розвитку жінок, дівчат і молоді.

На даний момент Лейма Гбові є членкинею ради директорів Нобелівської Жіночої Ініціативи, Фонду Gbowee Peace [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.], Фонду Peace Jam [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.], Мережі Лідерів Африканських Жінок [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.] для репродуктивного здоров'я та планування сім'ї.

У 2009 році історію Лейми Гбові та її руху екранізовано у фільмі «Відправити молитвою диявола назад у пекло» (Pray the Devil Back to Hell[en]).

У 2011 році вийшли її мемуари «Могутніми хай будуть наші сили: як сестринство, молитва та секс змінили націю війни» (Mighty Be Our Powers: How Sisterhood, Prayer and Sex Changed a Nation at War).

Нагороди ред.

За свою миротворчу та активістську діяльність Лейма отримала низку нагород:

Примітки ред.

  1. http://www.infoplease.com/biography/var/leymahgbowee.html
  2. http://www.nndb.com/lists/499/000063310/
  3. http://www.bbc.co.uk/news/world-africa-15215312
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #1017068275 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. http://www.factmonster.com/biography/var/leymahgbowee.html
  6. http://www.ucc.org/black-history/test/profiles-iframe.html?page=13
  7. http://www.nytimes.com/2011/10/10/world/africa/on-the-campaign-trail-liberias-sirleaf-plays-down-nobel-win.html
  8. https://emu.edu/now/news/2011/emu-alum-wins-nobel-peace-prize/
  9. https://nobelwomensinitiative.org/laureate/
  10. ↑ . Academy of Achievement (амер.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 червня 2019. 
  11. ↑ . She-Win (ru-RU). 5 червня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019. 
  12. (амер.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019. 
  13. . la-strada.org.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019. 
  14. ↑ . NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 30 червня 2019. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lejma Roberta Gbovi angl Leymah Roberta Gbowee nar 1 lyutogo 1972 19720201 centralna Liberiya liberijska antivoyenna aktivistka feministka pidriyemicya ekonomistka Laureatka Nobelivskoyi premiyi miru za 2011 rik spilno z Tavakul Karman i Elen Dzhonson Serlif za nenasilnicku borotbu za bezpeku zhinok i za prava zhinok na povnopravnu uchast u pobudovi miru Laureatka Premiyi Grubera za prava zhinok 2009 Lejma GboviNarodilasya 1 lyutogo 1972 1972 02 01 1 2 3 51 rik Monroviya Liberiya 4 5 Krayina Liberiya 7 Diyalnist politichna diyachka biznesvumen ekonomistka antivoyenna aktivistka uchasnicya mizhnarodnih forumiv aktivistkaGaluz prava lyudini i dispute resolutiondAlma mater Eastern Mennonite Universityd 8 Znannya mov anglijskaZaklad Kolumbijskij universitetChlenstvo Nobel Women s Initiatived 9 Konfesiya lyuteranstvoNagorodi Gruber Prize for Women s Rightsd Profile in Courage Awardd Mizhkonfesijna nagoroda Dzhejmsa Parksa Mortonad Internationaler Demokratiepreis Bonnd 16 listopada 2018 IMDb ID 3091658Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Narodilasya u 1 lyutogo 1972 roku u centralnij Liberiyi u sim yi serednogo klasu Batko pracyuvav z uryadom z Agenstvom Nacionalnoyi Bezpeki a mati bula starshoyu farmacevtkoyu v apteci nacionalnogo gospitalyu 10 U 1989 koli Lejma shojno zakinchila shkolu ta zbiralasya vivchati medicinu v universiteti shob stati pediatrom rozgornulasya persha gromadyanska vijna u Liberiyi U 17 rokiv z batkami ta dvoma sestrami z troh pereyihala do stolici Monroviyi V odnu hvilinu ya bula pidlitkom a u nastupnu hvilinu vzhe dorosloyu pikluyuchis pro 20 lyudej yaki prijshli do nas 10 U 1995 1996 rokah Lejma Gbovi pracyuvala radniceyu v spravah bizhenciv u pritulku dlya peremishenih osib pri Ministerstvi ohoroni zdorov ya Liberiyi 11 Z 1998 2002 roki pracyuvala v programi Trauma Healing and Reconciliation Program of the Lutheran Church in Liberia yak socialna pracivnicya ta trenerka YiYi obov yazki vklyuchali robotu z poranenimi kolishnimi ditmi soldatami Buduchi yedinoyu zhinkoyu trenerkoyu yaka navchala vijskovih policejskih ta inshi sluzhbi bezpeki pro travmu yiyi naslidki i sposobi povodzhennya z neyu 12 Gbovi dijshla visnovku sho same zhinki musyat zupiniti vijnu u yakij gotovi brati uchast choloviki 13 Zgodom u 2002 roci Gbovi organizuvala zhinochij liberijskij ruh za mir Women of Liberia Mass Action for Peace 11 Ruh rozpochavsya popri nadzvichajno obmezheni v Liberiyi civilni prava Tisyachi zhinok riznogo virospovidannya ta socialnih klasiv mobilizuvali svoyi zusillya vlashtovuvali movchazni nenasilnicki protesti yaki vklyuchali seksualnij strajk a takozh pogrozi proklyattyam Zhinki odyagali bili futbolki yak simvol miru ta vihodili na vulici z plakatami kilka tizhniv pospil Voni zaklikali prezidenta ta povstanciv sisti za stil peregovoriv 11 U 2003 roci pid chas Drugoyi gromadyanskoyi vijni v Liberiyi aktivistki ruhu primusili zustritisya z nimi prezidenta Charlza Tejlora Pro ce Lejmi Gbovi yak liderci ruhu povidomiv Spiker parlamentu 10 Aktivistki vzyali z prezidenta obicyanku vidvidati mirni peregovori v Akri v Gani dlya domovlenostej z povstancyami z Liberians United for Reconciliation and Democracy and Movement for Democracy in Liberia Analogichnoyi obicyanki ruh domigsya vid povstanciv Gbovi ocholila delegaciyu liberijok u poyizdci do Gani z metoyu prodovzhuvati chiniti tisk na voroguyuchi frakciyi pid chas mirnogo procesu ta z metoyu uchasti u peregovorah U kritichnij moment koli peregovori zdavalisya zupinenimi Gbovi i majzhe 200 zhinok sformuvali lyudsku barikadu shob pereshkoditi predstavnikam Tejlora i povstanskih voyenachalnikiv pokinuti zal dlya yizhi abo bud yakoyi inshoyi prichini poki voni ne dijshli domovlenosti pro mir 14 Koli sili bezpeki namagalisya zaareshtuvati Gbovi vona prigrozila povnistyu ogolitisya akt yakij za tradicijnimi afrikanskimi perekonannyami prinis bi proklyattya ta strashni neshastya cholovikam Zagroza spracyuvala i ce viyavilosya virishalnim povorotnim punktom dlya mirnogo procesu 14 Z 2001 do 2005 roku Lejma Gbovi bula programnoyu koordinatorkoyu u mirotvorchij organizaciyi Zhinki u stvorenni miru Women in Peacebuilding WANEP 11 U 2006 roci Gbovi spivzasnuvala Women Peace and Security Network Africa WIPSEN A v Akkri ta prodovzhuvala vikonuvati obov yazki yiyi vikonavchoyi direktorki protyagom shesti rokiv WIPSEN A ce pan afrikanska nepributkova organizaciya oriyentovana na pidtrimku strategichnoyi uchasti ta liderstva zhinok v vstanovlenni miru ta bezpeki na kontinenti U lyutomu 2012 roku Gbovi zapustila novu gromadsku organizaciyu Gbowee Peace Foundation Africa Arhivovano 30 chervnya 2019 u Wayback Machine u Monroviyi ta u Liberiyi yaka nadaye osvitni ta liderski mozhlivosti dlya rozvitku zhinok divchat i molodi Na danij moment Lejma Gbovi ye chlenkineyu radi direktoriv Nobelivskoyi Zhinochoyi Iniciativi Fondu Gbowee Peace Arhivovano 30 chervnya 2019 u Wayback Machine Fondu Peace Jam Arhivovano 21 chervnya 2019 u Wayback Machine Merezhi Lideriv Afrikanskih Zhinok Arhivovano 30 chervnya 2019 u Wayback Machine dlya reproduktivnogo zdorov ya ta planuvannya sim yi U 2009 roci istoriyu Lejmi Gbovi ta yiyi ruhu ekranizovano u filmi Vidpraviti molitvoyu diyavola nazad u peklo Pray the Devil Back to Hell en U 2011 roci vijshli yiyi memuari Mogutnimi haj budut nashi sili yak sestrinstvo molitva ta seks zminili naciyu vijni Mighty Be Our Powers How Sisterhood Prayer and Sex Changed a Nation at War Nagorodi red Za svoyu mirotvorchu ta aktivistsku diyalnist Lejma otrimala nizku nagorod 2007 Blakitna strichka vid Garvardskogo institutu derzhavnogo upravlinnya im Dzhona F Kennedi 2009 Premiya Grubera za Prava Zhinok 2009 Premiya Profili muzhnosti 2011 Nobelivska premiya miru spilno z Tavakul Karman i Elen Dzhonson Serlif Primitki red http www infoplease com biography var leymahgbowee html http www nndb com lists 499 000063310 http www bbc co uk news world africa 15215312 Deutsche Nationalbibliothek Record 1017068275 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www factmonster com biography var leymahgbowee html http www ucc org black history test profiles iframe html page 13 http www nytimes com 2011 10 10 world africa on the campaign trail liberias sirleaf plays down nobel win html https emu edu now news 2011 emu alum wins nobel peace prize https nobelwomensinitiative org laureate a b v Leymah Gbowee Academy of Achievement amer Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 chervnya 2019 a b v g Lejma Gbovi ostanovit vojnu molitvoj She Win ru RU 5 chervnya 2018 Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 GBOWEE BIOGRAPHY Gbowee Peace Foundation Africa amer Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 La Strada Ukrayina la strada org ua Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 a b The Nobel Peace Prize 2011 NobelPrize org amer Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2019 Posilannya red 12 vistupiv nobelivskih laureativ na TED Arhivovano 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lejma Gbovi amp oldid 40104230