Легенда про заснування Києва — легенда про виникнення сьогоднішньої столиці Української Держави — міста Києва.
Згідно з традиціями та легендою про заснування Києва заведено вважати, що Київ завдячує своєю появою трьом братам із племені полян — Києві, Щекові та Хоривові, й сестрі їхній Либідь.
Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Руси. Легенда про Кия дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість минулих літ».
Текст «Повісті минулих літ» Редагувати
| Іпатський літопис | Переклад | |
|---|---|---|
| И быша г҃ брата. А єдиному имѧ Кии, а другому Щекъ, а третьєму Хоривъ, и сестра ихъ Лыбѣдь. И сѣдѧше Кии на горѣ кдѣ н҃нѣ оувозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдѧше на горѣ, кдѣ ннѣ зоветсѧ Щековица, а Хоривъ на третьєи горѣ, ѿнюдүже прозвасѧ Хоривıца. Створиша городокъ, во имѧ брата ихъ старѣишаго, и наркоша и Києвъ, и бѧше ѡколо города лѣсъ и боръ великъ, и бѧху ловѧще звѣрь. Бѧхуть бо мудрѣ и смыслени, и нарицихусѧ Полѧне, ѿ нихъ же суть Полѧне Киӕне и до сего дн҃и. Инии же не вѣдуще ркоша̑ , ӕко Кии єсть перевозникъ бъıс̑ , оу Києва бо перевозъ бѧше тогда съ ѡноӕ страны Днепра, тѣмь гл҃аху на перевозъ на Києвъ. | … — то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні. Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: «На перевіз на Київ». |
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 7. — л.5.
- Літопис руський / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. — С. 4—5.
Література Редагувати
- Літопис про княжіння Кия, заснування Києва і держави Київська Русь (друга половина V — перша третина VI ст.) // Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — С. 40. — 1056 с. — ISBN 978-966-00-1312-4.
Посилання Редагувати
- Літописи на сайті «Ізборник» [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Три брати — засновники Києва // Народні перекази та легенди [ 4 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- До 1020-ліття хрещення України-Руси // Інтернет-представництво Президента України
- Князь Кий // Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава.— К.: Україна, 1996 [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Найдавніша легенда про заснування Києва // Сайт «Трипілля» [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- «И нарекоши имя ему Киев». Князь Кий — легенди та бувальщина // День, № 114, 14.07.2006 [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Скільки років місту Києву? // Дзеркало тижня" № 21, 29.05.2004[недоступне посилання з червня 2019]
- Городище Кия // Вебенциклопедія «Київ» [ 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Володимир Ільченко. Князь Кий був іранцем? // Журнал «Mandry» [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Урок від князя Кия // Обозреватель [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Дан Берест. Літочислення Києва [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |