? Лебідь-кликун | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| Cygnus cygnus (Latham, 1758) | ||||||||||||||
Ареал Лебедя-кликуна: Місця гніздування Місця зимівлі круглий рік | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Ле́бідь-клику́н (Cygnus cygnus) — птах родини качкових, поширений у північній півкулі. В Україні пролітний та зимуючий вид.
Зовнішній вигляд Редагувати
Лебідь-кликун — великий птах, що важить від 7 до 10 кг, іноді більше. Тіло витягнуте, довжина шиї приблизно рівна довжині тулуба. Ноги короткі, віднесені назад. Дзьоб лимонно-жовтий з чорним кінчиком. Оперення біле. У оперенні велика кількість пуху. Молоді птахи мають димчасто-сіре оперення з темнішою головою. Чисто білого кольору оперення кликуна набуває лише на третій рік життя. Самець і самиця зовні практично не відрізняються одне від одного. Шию кликун тримає прямо, не згинаючи її у формі букви «S», як лебідь-шипун. Сам лебідь-кликун також дещо дрібніший за шипуна.
Голос Редагувати
Часто можна почути радісний поклик птаха з різноманітними голосовими модуляціями. Це характерний глибокий носовой трубний звук. При вигуку шия зазвичай витягнута, а голова піднята. Вітальний і тріумфальний поклики «ґе-ґе-ґе» разом з помахами крил нагадують голоси гусей. У більших групах лебедів-кликунів, можна постійно чути тихе «анґ» або горлове «ґа» або «ґо». Можна помітити, що ці звуки дещо різняться від особини до особини. Якщо вони відчувають загрозу, тоді можна почути коротке і грубе «ук» або «ак». В польоті вони кричать «ґра-ґект» або м'яке «кю-кю-кю».
На відміну від лебедя-шипуна, кликуни крильми не видають у польоті металічних або свистячих звуків.
Розповсюдження Редагувати
Лебеді-кликуни гніздяться на північних межах лісів Євразії від Скандинавії і Шотландії до Чукотки і Сахаліну. На півдні зустрічаються до Ладозького озера, Монголії, півночі Японії, північної частини Каспійського моря. Зимувати летять на північ Середземного моря, на Каспійське море і в Середню, Південну і Південно-Східну Азію. Лише деякі птахи залишаються зимувати на місцях гніздування. Зазвичай не відлітають на зимівлю кликуни зі Скандинавії, Білого і Балтійського морів. Також залишаються зимувати лебеді, що живуть на незамерзаючих або на неповністю замерзаючих водоймищах Євразії. На місця гніздування кликуни прилітають парами протягом всієї весни, починаючи з середини березня.
Спосіб життя Редагувати
Плаваючи, шию тримає вертикально, крила щільно притиснуті до тіла. Зазвичай лебідь-кликун, як і все лебеді, плаває неквапливо і велично, але якщо його переслідувати, то важко наздогнати навіть на човні. Злітаючи з води, довго розбігається, молотить лапами по воді, поступово набираючи швидкість і висоту. По землі ходити не любить і робить це украй неохоче і рідко. Кликун — обережний птах, тримається на широких водних просторах, осторонь від берегів.
Живлення Редагувати
Лебеді-кликуни живляться в основному рослинною їжею, водними рослинами, а також поїдають дрібних безхребетних. Пташенята живляться в основному тваринним кормом на мілководді, здобуваючи їжу з дна, наполовину занурюючись у воду.
Розмноження Редагувати
Лебеді-кликуни — моногамні птахи, що створюють пари на все життя, причому птахи тримаються разом навіть під час зимівлі. Зміна партнера можлива тільки у разі загибелі одного з лебедів. Гніздяться кликуни на берегах водойм: по можливості крупних озер, оточених заростями. Як правило, це глухі лісові озера, далекі від людей. Іноді гніздиться і на морському узбережжі, якщо там є зарості очерету. Якщо птахів не турбують, вони гніздяться і поблизу від людського житла. Гніздова ділянка кликуна — досить обширна територія, куди інші лебеді не допускаються, у разі порушення меж між кликунами трапляються жорстокі бійки, зазвичай на воді. Гніздом служать величезна купа відмерлих рослин, яку збирає в основному самка. Діаметр гнізда в основі близько 1 м, іноді до 2-3 м. Висота близько 0,5-0,8 м. Діаметр лотка близько 40-50 см. Гніздо влаштовується в заростях очерету або рогозу, рідше на мілководді, де гніздо спирається на дно водойми. Дно лотка вистилається травою, мохом і вищипаним з живота і грудей самки пір'ям. У кладці 3-7 яєць, які насиджує самка. Яйця білого або жовтуватого кольору. При загибелі кладки відкладається друга, але завжди з меншою кількістю яєць. Поки самка насиджує яйця, самець знаходиться поблизу і охороняє гніздо. Через 5 тижнів вилуплюються пташенята, про яких піклуються обоє батьків. Пташенята можуть самостійно здобувати собі їжу. Часто пташенята тримаються біля батьків і після того, як навчаться літати.
Література Редагувати
- Бейчек В., Штясны К. Птицы. Иллюстрированная энциклопедия. М.: Лабиринт-пресс 2001
- Акимушкин И. Мир животных. Птицы, рыбы, земноводные и пресмыкающиеся М.: Мысль 1995
- Мир животных в 7 тт. Т.6 Птицы. М.: Просвещение 1986 г.
Посилання Редагувати
- BirdLife International (2016). Cygnus cygnus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 жовтня 2016
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Bergmann et al., S. 34. Die lautmalerischen Umschreibungen der Laute sind von Bergmann übernommen.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |