www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ла Шо де Фон фр La Chaux de Fonds місто в Швейцарії в кантоні Невшатель 1 яке поряд з Білем є найбільшим виробником швей

Ла-Шо-де-Фон

Ла-Шо-де-Фон (фр. La Chaux-de-Fonds) — місто в Швейцарії в кантоні Невшатель, яке поряд з Білем є найбільшим виробником швейцарських годинників. Разом із сусіднім Ле-Локлем його зараховують до числа пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як видатний приклад «міста-фабрики» епохи промислової революції, що спеціалізувалося на певній індустрії — у цьому випадку на виробництві годинників.

Ла-Шо-де-Фон

фр. La Chaux-de-Fonds

Герб Прапор
Країна  Швейцарія
Кантон Невшатель
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ле-Локль, Ле-Планшет, Ла-Сань, Валь-де-Рю ?
Номерний знак NE
Офіційна мова французька
Населення
 - повне 36 915 (31 грудня 2020)
Площа
 - повна 55.71 км²
Висота
 - максимальна 1329 м
 - мінімальна 609 м
Губернатор Théo Huguenin-Elied
Вебсайт chaux-de-fonds.ch
Код BFS 6421

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ла-Шо-де-Фон

Географія Редагувати

Будинки на вулиці Північній (rue du Nord)
Головна вулиця Ла-Шо-де-Фон

Місто Ла-Шо-де-Фон розташоване у західній Швейцарії, на північному заході кантону Невшатель неподалік від кордону з Францією і є центром однойменного округу. Ла-Шо-де-Фон є третім за величиною містом Романдії (після Женеви і Лозанни) і найбільшим містом Верхньої Юри. Місто розташоване на висоті 992 метри над рівнем моря і, таким чином, є одним із найбільш високо розташованих міст Європи.

Місто розташоване на відстані близько 55 км на захід від Берна, 15 км на північний захід від Невшателя. Ла-Шо-де-Фон має площу 55,7 км², з яких на 16,6 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 54,7 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 27,9 % зайнято лісами, 0,7 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Історія Редагувати

Ла-Шо-де-Фон вперше письмово згадується у 1350 році як La Chaz de Fonz. Ще в XVI столітті воно виглядає незначним поселенням з дюжиною дерев'яних хатин. Інтенсивний розвиток міста Ла-Шо-де-Фон почався після закінчення Тридцятилітньої війни у 2-й половині XVII століття. Виробництво годинників зароджується тут на початку XVIII століття і до кінця того ж століття Ла-Шо-де-Фон перетворюється на індустріальний центр. У 1794 році 3/4 міста були знищені пожежею, після чого воно було переплановане згідно з потребами годинникарів. До 1806 Ла-Шо-де-Фон входить до князівства Невшатель, пов'язаного з 1707 року особистою унією з Пруссією. Потім, у 1806—1815 роках місто перебуває у складі Франції. Після Віденського конгресу — у складі Швейцарської конфедерації, при цьому Пруссія зберігала номінальні права сюзерена до середини XIX століття.

Демографія Редагувати

Сучасні будинки на вулиці Avenue Léopold Robert у Ла-Шо-де-Фон

2019 року в місті мешкало 37 494 особи (+0 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 30,3 %. Густота населення становила 673 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 20,8 % — особи молодші 20 років, 60,3 % — особи у віці 20—64 років, 18,9 % — особи у віці 65 років та старші. Було 17928 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 26 383 працюючих 237 було зайнятих в первинному секторі, 10 905 — в обробній промисловості, 15 241 — в галузі послуг. Серед жителів Ла-Шо-де-Фону (станом на грудень 2011 року) 85,5 % (31 653 особи) складають франко-швейцарці, 3,6 % (1 335 осіб) — італо-швейцарці, 3,2 % (1 173 особи) — португальці, 2,4 % — германо-швейцарці. Ретороманською мовою спілкуються 32 жителів міста.

2008 року 29,1 % наявного населення міста складали іноземні громадяни.

Релігія Редагувати

Неоготичний собор Сакре-Кер

Згідно з переписом населення, проведеним у 2000 році, за релігійною приналежністю населення Ла-Шо-де-Фон поділялось таким чином:

  • 11 320 жителів (30,6 % загальної кількості населення) — римо-католики;
  • 10 258 осіб (27,7 % населення) — вірні швейцарської реформатської церкви;
  • 205 осіб (або 0,55 % населення) — прихожани православної церкви;
  • 300 (0,81 % населення) — вірні християнської католицької церкви Швейцарії;
  • 2365 осіб (близько 6,39 % населення) — представники інших християнських церков.

Серед послідовників нехристиянських конфесій можна виділити:

  • 129 жителів міста (0,35 % населення) — послідовники юдаїзму;
  • 1369 осіб (близько 3,70 % населення) — мусульмани;
  • 90 осіб — буддисти;
  • 83 особи — індуїсти.

10059 жителів Ла-Шо-де-Фон (або близько 27,17 % населення) не зараховували себе до вірних жодної церкви, визнавали себе агностиками чи атеїстами.

Економіка Редагувати

Ла-Шо-де-Фон

Станом на 2010 рік рівень безробіття у Ла-Шо-де-Фон становив 8,2 %. Структура економіки міста була такою:

  • 95 підприємств первинного сектору, на яких працювали 260 осіб;
  • 550 підприємств обробної промисловості із 10 594 зайнятими;
  • 1290 підприємств сфери послуг, на яких працювало 11 813 осіб.

17 870 жителів міста були зайняті іншими видами діяльності. 46,1 % усієї робочої сили Ла-Шо-де-Фон становлять жінки.

У 2008 році в місті нараховувалось 19 692 робочих місця в еквіваленті повної зайнятості, у тому числі:

  • у первинному секторі економіки налічувалось 208 робочих місць, у тому числі 198 — у сільському господарстві, 10 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів;
  • у вторинному секторі економіки налічувалось 10 153 робочих місць, у тому числі 9 063 (89,3 %) — у виробництві;
  • у третинному секторі економіки (сфері послуг) налічувалось 9 331 робочих місць, у тому числі 2 287 (24,5 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автомобілів; 680 (7,3 %) — у логістиці; 571 (6,1 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 150 (1,6 %) — в інформаційній індустрії; 372 (4,0 %) — у страхуванні і фінансових послугах; 573 (6,1 %) — інженери та науковці; 816 (8,7 %) — працівники освіти; 2078 (22,3 %) — у галузі охорони здоров'я.

Муніципалітет Ла-Шо-де-Фон є нетто-імпортером робочої сили. Щоденно з інших муніципальних утворень на роботу до міста приїжджають 8 916 осіб, в інші муніципалітети вибуває 3 481 робітників з Ла-Шо-де-Фон. 19,3 % працюючих міста складають іноземці. Для прибуття до місця роботи 52,8 % жителів міста використовували особистий автомобіль, 21,4 % — громадський транспорт.

Транспорт Редагувати

Див. також: трамвай у Ла-Шо-де-Фон

Місто обслуговує залізнична станція Ла-Шо-де-Фон, аеропорт Лез-Еплатюр та тролейбусна мережа Ла-Шо-де-Фон.

Освіта Редагувати

У Ла-Шо-де-Фон близько 12347 жителів (33,4 % населення) мають обов'язкову середню освіту, а 3943 жителів (10,7 %) здобули вищу освіту (в університет або Fachhochschule). З 3943 осіб, які закінчили вищу школу, 80,2 % складають громадяни Швейцарії (з них майже 2/3 — чоловіки), 19,8 % — іноземці.

У більшості муніципалітетів кантону Невшатель передбачені дворічна необов'язкова освіта у дитячому садку, а потім п'ятирічна обов'язкова початкова освіта. У 2010—2011 навчальному році у місті функціонувало 38 груп у дитячих садках, які відвідувало 728 дітей. Обов'язкову чотирирічну середню освіту жителі міста здобувають у тринадцять великих середніх школах. У 2010—2011 навчальному році в них нараховувалось 113 початкових класів з 2042 учнями. У 2000 році 644 учні навчалися за межами муніципалітету Ла-Шо-де-Фон, а 754 учнів прибували на навчання з інших муніципалітетів.

У Ла-Шо-де-Фон розташовані дві бібліотеки — Бібліотека де-ла-Віль і бібліотека Haute école Arc — Arts appliqué. Загальний книжковий фонд бібліотек станом на 2008 рік налічував 670 267 книг та інших засобів масової інформації.

Культура Редагувати

Вілла Jeanneret-Perret (Біла вілла) Ле Корбюз'є

У Ла-Шо-де-Фон працює Міжнародний музей d'Horlogerie (Міжнародний музей годинникарства), збудований у 1899 році на кошти, пожертвувані відомою родиною годинникарів Галле (Gallet). Музей є одним із важливих місць, які розкривають історію розвитку годинникарського ремесла. Найбільший вплив на формування архітектурного образу та культуру міста наприкінці XIX століття справила течія Арт-Нуво (Art Nouveau), або модерну. У 1880 році у Ла-Шо-де-Фон заснована щоденна газета L'Impartial.

Клімат Редагувати

Клімат Ла-Шо-де-Фон (1981-2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 2,7 3,3 6,2 9,9 14,6 18,1 20,7 20,2 16,4 12,8 6,7 3,5 11,3
Середня температура, °C −1,6 −1,1 1,8 5,2 9,7 12,9 15,3 14,8 11,3 7,9 2,5 −0,4 6,5
Середній мінімум, °C −6 −5,7 −2,8 0,6 4,7 7,6 9,8 9,4 6,5 3,3 −1,5 −4,2 1,8
Норма опадів, мм 107 99 111 99 141 124 126 136 128 123 120 128 1441
Кількість сонячних годин 100 106 134 150 159 180 212 200 158 131 97 82 1710
Кількість днів з опадами 12,4 11,3 12,3 12,5 15,1 13,1 12,2 12,2 10,6 12,4 12,0 13,4 149,5
Кількість сніжних днів 9,3 9,2 7,6 3,7 0,7 0,1 0 0 0 0,6 5,1 9 45,3
Вологість повітря, % 82.6 80.8 79.8 77.4 76.6 76.6 74.6 76.7 78.3 78.6 81.4 81.6 78.7
Джерело: MeteoSwiss

Уродженці і жителі Редагувати

У Ла-Шо-де-Фоні народилися:

  • Ле Корбюз'є — архітектор-модерніст, збудував тут свої перші будівлі — зокрема, будинок для своїх батьків — Білу віллу (1912 року, з 2005 року — музей), віллу Швоб, кінотеатр
  • Луї Шевроле — автоконструктор і автогонщик, творець марки Chevrolet
  • П'єр-Жак Дроз — математик і механік, конструктор годинників та ляльок-автоматів
  • Блез Сандрар — поет, письменник та есеїст.

У 1848 році в Ла-Шо-де-Фоні заснована годинникова фірма Omega. У 1992 році заснована годинникова фірма Bell & Ross.

Примітки Редагувати

  1. Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. ↑ Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  4. . Climate diagrams and normals from Swiss measuring stations. Federal Office of Meteorology and Climatology (MeteoSwiss). Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.  The weather station elevation is 1,018 meters above sea level.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Шо-де-Фон

Ла-Шо-де-Фон у Вікімандрах

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
La Sho de Fon fr La Chaux de Fonds misto v Shvejcariyi v kantoni Nevshatel 1 yake poryad z Bilem ye najbilshim virobnikom shvejcarskih godinnikiv Razom iz susidnim Le Loklem jogo zarahovuyut do chisla pam yatok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO yak vidatnij priklad mista fabriki epohi promislovoyi revolyuciyi sho specializuvalosya na pevnij industriyi u comu vipadku na virobnictvi godinnikiv La Sho de Fonfr La Chaux de FondsGerb PraporKrayina ShvejcariyaKanton NevshatelMezhuye z susidni adminodiniciLe Lokl Le Planshet La San Val de Ryu Nomernij znak NEOficijna mova francuzkaNaselennya povne 36 915 31 grudnya 2020 Plosha povna 55 71 km Visota maksimalna 1329 m minimalna 609 mGubernator Theo Huguenin EliedVebsajt chaux de fonds chKod BFS 6421Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu La Sho de FonSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 1302 angl Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Demografiya 4 Religiya 5 Ekonomika 6 Transport 7 Osvita 8 Kultura 8 1 Klimat 9 Urodzhenci i zhiteli 10 Primitki 11 PosilannyaGeografiya Redaguvati nbsp Budinki na vulici Pivnichnij rue du Nord nbsp Golovna vulicya La Sho de FonMisto La Sho de Fon roztashovane u zahidnij Shvejcariyi na pivnichnomu zahodi kantonu Nevshatel nepodalik vid kordonu z Franciyeyu i ye centrom odnojmennogo okrugu La Sho de Fon ye tretim za velichinoyu mistom Romandiyi pislya Zhenevi i Lozanni i najbilshim mistom Verhnoyi Yuri Misto roztashovane na visoti 992 metri nad rivnem morya i takim chinom ye odnim iz najbilsh visoko roztashovanih mist Yevropi Misto roztashovane na vidstani 2 blizko 55 km na zahid vid Berna 15 km na pivnichnij zahid vid Nevshatelya La Sho de Fon maye ploshu 3 55 7 km z yakih na 16 6 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 54 7 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 27 9 zajnyato lisami 0 7 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori Istoriya RedaguvatiLa Sho de Fon vpershe pismovo zgaduyetsya u 1350 roci yak La Chaz de Fonz She v XVI stolitti vono viglyadaye neznachnim poselennyam z dyuzhinoyu derev yanih hatin Intensivnij rozvitok mista La Sho de Fon pochavsya pislya zakinchennya Tridcyatilitnoyi vijni u 2 j polovini XVII stolittya Virobnictvo godinnikiv zarodzhuyetsya tut na pochatku XVIII stolittya i do kincya togo zh stolittya La Sho de Fon peretvoryuyetsya na industrialnij centr U 1794 roci 3 4 mista buli znisheni pozhezheyu pislya chogo vono bulo pereplanovane zgidno z potrebami godinnikariv Do 1806 La Sho de Fon vhodit do knyazivstva Nevshatel pov yazanogo z 1707 roku osobistoyu uniyeyu z Prussiyeyu Potim u 1806 1815 rokah misto perebuvaye u skladi Franciyi Pislya Videnskogo kongresu u skladi Shvejcarskoyi konfederaciyi pri comu Prussiya zberigala nominalni prava syuzerena do seredini XIX stolittya Demografiya RedaguvatiZmini naselennyaRik Naselennya1850 12 6381880 23 8181910 37 7511930 35 2521950 33 3001970 42 3471990 36 8942000 37 016Dzherelo nbsp Suchasni budinki na vulici Avenue Leopold Robert u La Sho de Fon2019 roku v misti meshkalo 37 494 osobi 3 0 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 30 3 Gustota naselennya stanovila 673 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 20 8 osobi molodshi 20 rokiv 60 3 osobi u vici 20 64 rokiv 18 9 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 17928 pomeshkan u serednomu 2 1 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 26 383 pracyuyuchih 237 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 10 905 v obrobnij promislovosti 15 241 v galuzi poslug Sered zhiteliv La Sho de Fonu stanom na gruden 2011 roku 85 5 31 653 osobi skladayut franko shvejcarci 3 6 1 335 osib italo shvejcarci 3 2 1 173 osobi portugalci 2 4 germano shvejcarci Retoromanskoyu movoyu spilkuyutsya 32 zhiteliv mista 2008 roku 29 1 nayavnogo naselennya mista skladali inozemni gromadyani Religiya Redaguvati nbsp Neogotichnij sobor Sakre KerZgidno z perepisom naselennya provedenim u 2000 roci za religijnoyu prinalezhnistyu naselennya La Sho de Fon podilyalos takim chinom 11 320 zhiteliv 30 6 zagalnoyi kilkosti naselennya rimo katoliki 10 258 osib 27 7 naselennya virni shvejcarskoyi reformatskoyi cerkvi 205 osib abo 0 55 naselennya prihozhani pravoslavnoyi cerkvi 300 0 81 naselennya virni hristiyanskoyi katolickoyi cerkvi Shvejcariyi 2365 osib blizko 6 39 naselennya predstavniki inshih hristiyanskih cerkov Sered poslidovnikiv nehristiyanskih konfesij mozhna vidiliti 129 zhiteliv mista 0 35 naselennya poslidovniki yudayizmu 1369 osib blizko 3 70 naselennya musulmani 90 osib buddisti 83 osobi induyisti 10059 zhiteliv La Sho de Fon abo blizko 27 17 naselennya ne zarahovuvali sebe do virnih zhodnoyi cerkvi viznavali sebe agnostikami chi ateyistami Ekonomika Redaguvati nbsp La Sho de FonStanom na 2010 rik riven bezrobittya u La Sho de Fon stanoviv 8 2 Struktura ekonomiki mista bula takoyu 95 pidpriyemstv pervinnogo sektoru na yakih pracyuvali 260 osib 550 pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti iz 10 594 zajnyatimi 1290 pidpriyemstv sferi poslug na yakih pracyuvalo 11 813 osib 17 870 zhiteliv mista buli zajnyati inshimi vidami diyalnosti 46 1 usiyeyi robochoyi sili La Sho de Fon stanovlyat zhinki U 2008 roci v misti narahovuvalos 19 692 robochih miscya v ekvivalenti povnoyi zajnyatosti u tomu chisli u pervinnomu sektori ekonomiki nalichuvalos 208 robochih misc u tomu chisli 198 u silskomu gospodarstvi 10 u lisovomu gospodarstvi ta virobnictvi pilomaterialiv u vtorinnomu sektori ekonomiki nalichuvalos 10 153 robochih misc u tomu chisli 9 063 89 3 u virobnictvi u tretinnomu sektori ekonomiki sferi poslug nalichuvalos 9 331 robochih misc u tomu chisli 2 287 24 5 v optovij ta rozdribnij torgivli remonti avtomobiliv 680 7 3 u logistici 571 6 1 u gotelno restorannomu biznesi 150 1 6 v informacijnij industriyi 372 4 0 u strahuvanni i finansovih poslugah 573 6 1 inzheneri ta naukovci 816 8 7 pracivniki osviti 2078 22 3 u galuzi ohoroni zdorov ya Municipalitet La Sho de Fon ye netto importerom robochoyi sili Shodenno z inshih municipalnih utvoren na robotu do mista priyizhdzhayut 8 916 osib v inshi municipaliteti vibuvaye 3 481 robitnikiv z La Sho de Fon 19 3 pracyuyuchih mista skladayut inozemci Dlya pributtya do miscya roboti 52 8 zhiteliv mista vikoristovuvali osobistij avtomobil 21 4 gromadskij transport Transport RedaguvatiDiv takozh tramvaj u La Sho de Fon Misto obslugovuye zaliznichna stanciya La Sho de Fon aeroport Lez Eplatyur ta trolejbusna merezha La Sho de Fon Osvita RedaguvatiU La Sho de Fon blizko 12347 zhiteliv 33 4 naselennya mayut obov yazkovu serednyu osvitu a 3943 zhiteliv 10 7 zdobuli vishu osvitu v universitet abo Fachhochschule Z 3943 osib yaki zakinchili vishu shkolu 80 2 skladayut gromadyani Shvejcariyi z nih majzhe 2 3 choloviki 19 8 inozemci U bilshosti municipalitetiv kantonu Nevshatel peredbacheni dvorichna neobov yazkova osvita u dityachomu sadku a potim p yatirichna obov yazkova pochatkova osvita U 2010 2011 navchalnomu roci u misti funkcionuvalo 38 grup u dityachih sadkah yaki vidviduvalo 728 ditej Obov yazkovu chotiririchnu serednyu osvitu zhiteli mista zdobuvayut u trinadcyat velikih serednih shkolah U 2010 2011 navchalnomu roci v nih narahovuvalos 113 pochatkovih klasiv z 2042 uchnyami U 2000 roci 644 uchni navchalisya za mezhami municipalitetu La Sho de Fon a 754 uchniv pribuvali na navchannya z inshih municipalitetiv U La Sho de Fon roztashovani dvi biblioteki Biblioteka de la Vil i biblioteka Haute ecole Arc Arts applique Zagalnij knizhkovij fond bibliotek stanom na 2008 rik nalichuvav 670 267 knig ta inshih zasobiv masovoyi informaciyi Kultura Redaguvati nbsp Villa Jeanneret Perret Bila villa Le Korbyuz yeU La Sho de Fon pracyuye Mizhnarodnij muzej d Horlogerie Mizhnarodnij muzej godinnikarstva zbudovanij u 1899 roci na koshti pozhertvuvani vidomoyu rodinoyu godinnikariv Galle Gallet Muzej ye odnim iz vazhlivih misc yaki rozkrivayut istoriyu rozvitku godinnikarskogo remesla Najbilshij vpliv na formuvannya arhitekturnogo obrazu ta kulturu mista naprikinci XIX stolittya spravila techiya Art Nuvo Art Nouveau abo modernu U 1880 roci u La Sho de Fon zasnovana shodenna gazeta L Impartial Klimat Redaguvati Klimat La Sho de Fon 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikSerednij maksimum C 2 7 3 3 6 2 9 9 14 6 18 1 20 7 20 2 16 4 12 8 6 7 3 5 11 3Serednya temperatura C 1 6 1 1 1 8 5 2 9 7 12 9 15 3 14 8 11 3 7 9 2 5 0 4 6 5Serednij minimum C 6 5 7 2 8 0 6 4 7 7 6 9 8 9 4 6 5 3 3 1 5 4 2 1 8Norma opadiv mm 107 99 111 99 141 124 126 136 128 123 120 128 1441Kilkist sonyachnih godin 100 106 134 150 159 180 212 200 158 131 97 82 1710Kilkist dniv z opadami 12 4 11 3 12 3 12 5 15 1 13 1 12 2 12 2 10 6 12 4 12 0 13 4 149 5Kilkist snizhnih dniv 9 3 9 2 7 6 3 7 0 7 0 1 0 0 0 0 6 5 1 9 45 3Vologist povitrya 82 6 80 8 79 8 77 4 76 6 76 6 74 6 76 7 78 3 78 6 81 4 81 6 78 7Dzherelo MeteoSwiss 4 Urodzhenci i zhiteli RedaguvatiU La Sho de Foni narodilisya Le Korbyuz ye arhitektor modernist zbuduvav tut svoyi pershi budivli zokrema budinok dlya svoyih batkiv Bilu villu 1912 roku z 2005 roku muzej villu Shvob kinoteatr Luyi Shevrole avtokonstruktor i avtogonshik tvorec marki Chevrolet P yer Zhak Droz matematik i mehanik konstruktor godinnikiv ta lyalok avtomativ Blez Sandrar poet pismennik ta eseyist U 1848 roci v La Sho de Foni zasnovana godinnikova firma Omega U 1992 roci zasnovana godinnikova firma Bell amp Ross Primitki Redaguvati Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv a b Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim Climate Norm Value Tables Climate diagrams and normals from Swiss measuring stations Federal Office of Meteorology and Climatology MeteoSwiss Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 The weather station elevation is 1 018 meters above sea level Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La Sho de Fon nbsp La Sho de Fon u Vikimandrah Website der Stadt La Chaux de Fonds Arhivovano 26 listopada 2020 u Wayback Machine Chaux de Fonds La nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Luftaufnahmen von La Chaux de Fonds und seiner Umgebung Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine La Chaux de Fonds Charles Edouard Jeanneret und Madame Recamier Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut der Stadtbaukunst Bremen Otrimano z https uk wikipedia org w index php title La Sho de Fon amp oldid 40176123