www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ле Локль фр Le Locle громада в Швейцарії в кантоні Невшатель 1 фр Le LocleГерб ПрапорКраїна ШвейцаріяКантон НевшательМеж

Ле-Локль

Ле-Локль (фр. Le Locle) — громада в Швейцарії в кантоні Невшатель.

Ле-Локль

фр. Le Locle

Герб Прапор
Країна  Швейцарія
Кантон Невшатель
Номерний знак NE
Офіційна мова французька
Населення
 - повне 9864 (31 грудня 2020)
Площа
 - повна 34.66 км²
Висота
 - максимальна 1318 м
 - мінімальна 710 м
Вебсайт lelocle.ch
Код BFS 6436

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ле-Локль

Розташоване в Юрських горах, за декілька кілометрів від міста Ла-Шо-де-Фон. Третє найменше місто в Швейцарії (в Швейцарії для набуття населеним пунктом статусу міста необхідно не менше ніж 10,000 мешканців).

Ле-Локль відомий як центр швейцарського годинникарства, індустрія в якому сягає 17 століття. Багато відомих компаній з виробництва годинників було засновано в цьому місті, серед яких Павло Буре, Mido, Zodiac, Tissot, Ulysse Nardin, Zenith, Montblanc, а також компанії Certina та Universal Genève, що згодом переїхали в Женеву. Історія міста в галузі годинникової справи задокументована в одному з провідних світових музеїв часового мистецтва, Musée d'Horlogerie du Locle, Monts Castle, що розташований в заміській садибі 19-го століття на пагорбі на північ від міста. Відновлені історичні підземні млини (зерновий, олійний, лісопильний) можна побачити в печері, розташованої приблизно за кілометр на захід від центру міста.

Назва міста походить від слова, що означає озеро або trou d'eau .

Географія Редагувати

Громада розташована на відстані близько 55 км на захід від Берна, 16 км на північний захід від Невшателя. Ле-Локль має площу 34,7 км², з яких на 12,7 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 49,5 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 36,2 % зайнято лісами, 1,6 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Історія Редагувати

Вперше Ле-Локль згадується в 1332 як dou Locle.

Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Редагувати

Ле-Локль, як і Ла-Шо-де-Фон, завдячує своїм виживанням виробництву та експорту годинників. Промисловість годинникового виробництва була принесена в Ле Локль у 17 столітті Даніелем Жанрішаром, годинниковим майстром-самоучкою, який заохочував фермерів цього району розпочати виробництво компонентів годинника впродовж довгих зим. У 20 столітті розвинулась мікромеханічна промисловість.

Годинникарські міста Ле-Локль і Ла-Шо-де-Фон спільно отримали визнання ЮНЕСКО за їх виняткову глобальну цінність.

Через висоту (близько 1000 метрів) і відсутність води (пористий вапняк під землею) земля погано підходить для землеробства. Планування та забудова міста відображає потребу майстрів годинникового промислу в раціональній організації міста. Місто були відновлені в межах старих планів на початку 19 століття після великих пожеж.

План містобудування відображає потреби місцевої культури годинникарів, що сягає 17 століття й живе досі. План міста являє собою схему паралельних смуг, на яких перемішано розташовуються житлові будинки та годинникарські майстерні. Обидва міста представляють видатні приклади моноіндустріальних виробничих міст, які все ще добре збереглися та виробляють продукцію. Забудова міст врахувала перехід від ремісничого виробництва кустарного виробництва до більш концентрованого фабричного виробництва кінця 19 і 20 століть.

Карл Маркс описав Ла-Шо-де-Фон як «велике місто-фабрику» у «Капіталі», де він аналізував поділ праці в годинниковій промисловості Юри.

Це десятий швейцарський об'єкт, що отримав статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, приєднавшись до Старого міста Берна, Ретіської залізниці, а також абатства та монастиря Святого Галла.

Демографія Редагувати

2019 року в громаді мешкало 11 132 особи (-0,1 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 28,2 %. Густота населення становила 321 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,1 % — особи молодші 20 років, 58,2 % — особи у віці 20—64 років, 20,7 % — особи у віці 65 років та старші. Було 5195 помешкань (у середньому 2,1 особи в помешканні). Із загальної кількості 8765 працюючих 96 було зайнятих в первинному секторі, 5706 — в обробній промисловості, 2963 — в галузі послуг.

Примітки Редагувати

  1. Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  2. Teller, Matthew (17 травня 2010). The Rough Guide to Switzerland. Rough Guides. ISBN 1-84836-471-7. 
  3. Watchmaking museum [ 2008-06-18 у Wayback Machine.] (фр.)
  4. Underground mill at Col des Roches [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  5. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  6. ↑ Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022. (нім.)
  7. Le Locle німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  8. . Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 11 травня 2022. 
  9. Ле-Локль німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  10. Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850—2000 [ 2014-09-30 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Le Lokl fr Le Locle gromada v Shvejcariyi v kantoni Nevshatel 1 Le Loklfr Le LocleGerb PraporKrayina ShvejcariyaKanton NevshatelMezhuye z susidni adminodiniciLe Planshet La Sho de Fon La San Le Pon de Martel La Sho dyu Miljo Le Serne Pekinjo Ville le Lak Nomernij znak NEOficijna mova francuzkaNaselennya povne 9864 31 grudnya 2020 Plosha povna 34 66 km Visota maksimalna 1318 m minimalna 710 mVebsajt lelocle chKod BFS 6436Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Le LoklRoztashovane v Yurskih gorah za dekilka kilometriv vid mista La Sho de Fon Tretye najmenshe misto v Shvejcariyi v Shvejcariyi dlya nabuttya naselenim punktom statusu mista neobhidno ne menshe nizh 10 000 meshkanciv Le Lokl vidomij yak centr shvejcarskogo godinnikarstva industriya v yakomu syagaye 17 stolittya 2 Bagato vidomih kompanij z virobnictva godinnikiv bulo zasnovano v comu misti sered yakih Pavlo Bure Mido Zodiac Tissot Ulysse Nardin Zenith Montblanc a takozh kompaniyi Certina ta Universal Geneve sho zgodom pereyihali v Zhenevu Istoriya mista v galuzi godinnikovoyi spravi zadokumentovana v odnomu z providnih svitovih muzeyiv chasovogo mistectva Musee d Horlogerie du Locle Monts Castle sho roztashovanij v zamiskij sadibi 19 go stolittya na pagorbi na pivnich vid mista 3 Vidnovleni istorichni pidzemni mlini zernovij olijnij lisopilnij mozhna pobachiti v pecheri roztashovanoyi priblizno za kilometr na zahid vid centru mista 4 Nazva mista pohodit vid slova sho oznachaye ozero abo trou d eau Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Ob yekti Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO 4 Demografiya 5 PrimitkiGeografiya RedaguvatiGromada roztashovana na vidstani 5 blizko 55 km na zahid vid Berna 16 km na pivnichnij zahid vid Nevshatelya Le Lokl maye ploshu 6 34 7 km z yakih na 12 7 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 49 5 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 36 2 zajnyato lisami 1 6 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori Istoriya RedaguvatiVpershe Le Lokl zgaduyetsya v 1332 yak dou Locle 7 Ob yekti Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO RedaguvatiLe Lokl yak i La Sho de Fon zavdyachuye svoyim vizhivannyam virobnictvu ta eksportu godinnikiv Promislovist godinnikovogo virobnictva bula prinesena v Le Lokl u 17 stolitti Danielem Zhanrisharom godinnikovim majstrom samouchkoyu yakij zaohochuvav fermeriv cogo rajonu rozpochati virobnictvo komponentiv godinnika vprodovzh dovgih zim U 20 stolitti rozvinulas mikromehanichna promislovist Godinnikarski mista Le Lokl i La Sho de Fon spilno otrimali viznannya YuNESKO za yih vinyatkovu globalnu cinnist Cherez visotu blizko 1000 metriv i vidsutnist vodi poristij vapnyak pid zemleyu zemlya pogano pidhodit dlya zemlerobstva Planuvannya ta zabudova mista vidobrazhaye potrebu majstriv godinnikovogo promislu v racionalnij organizaciyi mista Misto buli vidnovleni v mezhah starih planiv na pochatku 19 stolittya pislya velikih pozhezh Plan mistobuduvannya vidobrazhaye potrebi miscevoyi kulturi godinnikariv sho syagaye 17 stolittya j zhive dosi Plan mista yavlyaye soboyu shemu paralelnih smug na yakih peremishano roztashovuyutsya zhitlovi budinki ta godinnikarski majsterni Obidva mista predstavlyayut vidatni prikladi monoindustrialnih virobnichih mist yaki vse she dobre zbereglisya ta viroblyayut produkciyu Zabudova mist vrahuvala perehid vid remisnichogo virobnictva kustarnogo virobnictva do bilsh koncentrovanogo fabrichnogo virobnictva kincya 19 i 20 stolit Karl Marks opisav La Sho de Fon yak velike misto fabriku u Kapitali de vin analizuvav podil praci v godinnikovij promislovosti Yuri 8 Ce desyatij shvejcarskij ob yekt sho otrimav status Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO priyednavshis do Starogo mista Berna Retiskoyi zaliznici a takozh abatstva ta monastirya Svyatogo Galla Demografiya RedaguvatiZmini naselennyaRik Naselennya1750 32111850 85141860 93011870 10 2151880 10 3871888 11 2261900 12 5591910 12 7221920 12 4631930 12 0011941 11 3361950 11 9791960 13 7621970 14 4521980 12 0391990 11 3132000 10 529Dzherelo 9 10 2019 roku v gromadi meshkalo 11 132 osobi 6 0 1 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 28 2 Gustota naselennya stanovila 321 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 21 1 osobi molodshi 20 rokiv 58 2 osobi u vici 20 64 rokiv 20 7 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 5195 pomeshkan u serednomu 2 1 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 8765 pracyuyuchih 96 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 5706 v obrobnij promislovosti 2963 v galuzi poslug Primitki Redaguvati Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Teller Matthew 17 travnya 2010 The Rough Guide to Switzerland Rough Guides ISBN 1 84836 471 7 Watchmaking museum Arhivovano 2008 06 18 u Wayback Machine fr Underground mill at Col des Roches Arhivovano 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine fr Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv a b Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim Le Locle nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi UNESCO world heritage site Arhiv originalu za 3 listopada 2011 Procitovano 11 travnya 2022 Le Lokl nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Swiss Federal Statistical Office STAT TAB Bevolkerungsentwicklung nach Region 1850 2000 Arhivovano 2014 09 30 u Wayback Machine nim dostup 29 sichnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Le Lokl amp oldid 40644240