www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лариса Аргоська У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лариса грец Λάρισα також Κάστρο Λάρισα Замок Лариса

Лариса Аргоська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лариса.

Лариса Аргоська (грец. Λάρισα, також Κάστρο Λάρισα, «Замок Лариса») — древній та середньовічний акрополь Аргоса, розташований на високому скелястому пагорбі (289 м.), в межах міста. Вершину займають руїни візантійсько-венеційського замку.

Лариса Аргоська
Назва на честь: Larissad

37°38′17″ пн. ш. 22°42′55″ сх. д. / 37.63828300002777638° пн. ш. 22.71529600002777727° сх. д. / 37.63828300002777638; 22.71529600002777727Координати: 37°38′17″ пн. ш. 22°42′55″ сх. д. / 37.63828300002777638° пн. ш. 22.71529600002777727° сх. д. / 37.63828300002777638; 22.71529600002777727
Тип замок
Статус спадщини пам'ятка археології Греціїd і будівля, захищена законом Греціїd
Країна  Греція
Розташування Аргос-Мікінес
Лариса Аргоська (Греція)
 Лариса Аргоська у Вікісховищі

Історія Редагувати

Стародавні часи Редагувати

У мікенські часи головне поселення та храм знаходилися на пагорбі Аспіс, на північ від Лариси. Східний схил Лариси та рівнинна земля на його сході були заселені дорійцями в бронзову добу, а їх поселення та храм стали ядром древнього Аргоса.

Довгі мури, аналогічні афінським, що з'єднувались з Нафпліон, збудовані приблизно в 421 році до н.е. та зруйновані під час атаки спартанців.

Стіни, які з'єднували цитаделі на Ларисі та Аспісі, побудовані пізніше. Далі стіни простягалися навколо акрополів по східних схилах щоб охопити древнє місто. В кожному з основних напрямів були ворота: ворота Дейраса на заході (по дорозі на Мантінею); Немейські ворота на північ по дорозі до Немеї; Елейтуайська брама до Герайону Аргоса та Епідавра та Ворота Кілабріса по дорозі до Нафпліона на схід; і ворота на південь, що вели до Тегеї. Стіни оточували лише важливі частини древнього міста і не намагалися дістатися до моря в районі Нафпліона, як попередні довгі стіни, простягаючи максимум лише 300 метрів на схід від Лариси, перш ніж повернути на північ, щоб врешті-решт завершити свій контур у Аспісі.

До ІІ століття до н.е., Аргос та Ахейський союз були союзниками з Філіпом V Македонським, який був спочатку противником, а потім союзником Риму. Жителі Агросу були розділені у ставленні до римлян. У 198 р. до н. е. Філіп зустрівся з представниками Ахейської ліги, щоб домовитись про повернення Аргоса та Коринфа під ахейський контроль, але натомість вирішив віддати місто Набісу царю-тирану Спарти, який тоді захопив Ларису та Аспіс. Багатьох аристократів міста він відправив у заслання або до Спарти як заручників. Тоді з ахейцями з'язався римський полководець Тит Квінкцій Фламінін, який вже пообіцяв віддати обидва міста ахейцям, якщо він переможе Філіпа. Після поразки Філіпа в битві при Кіноскефалах, Фламінін рушив до своєї армії, щоб з'єднатися з ахейськими військами після чого вони обложили Аргос. Набіс укріпив обидві цитаделі. Після початку битви Фламінін чекав біля стін, щоб побачити, чи жителі міста підняли повстання проти Набіса; коли вони цього не зробили, він переконав своїх грецьких союзників піти на південь, аби напасти на Спарту, оскільки спартанці були джерелом конфлікту. Врешті-решт цей крок змусив Набіса здати Аргос ахейцям. Римляни спочатку окупували і Ларису, і Аспіс, але Фламінін стримав своє слово і вивів в 194 р. до н.е римські війська з них і з Акрокоринфа.

Лариса була захоплена остготами під правлінням Аларіха I в 395 р. Багатьох з жителів міста було продано в рабство.

Середньовіччя Редагувати

Новий замок на території акрополя було засновано візантійцями у XII столітті. У 1203 році його захопив архонт Нафпліона Леон Сгурос, після смерті якого ним керував Теодорос Анжелос. У 1212 році його захопив хрестоносець Жоффрей де Віллардуен. Далі замок був переданий Афінському герцогу Отто де ла Рошу в обмін на військову допомогу, ставши однією з головних укріплень об'єднання Аргоса і Нафпліона. У XIV столітті замок був відремонтований.

У 1388 році Аргос і Нафпліон були продані Венеційській республіці. Перш ніж Венеція змогла взяти їх під контроль, деспот Мореї Феодор I Палеолог та його союзник та тесть Неріо I Аччаюолі захопив їх за допомогою османської армії під проводом Евреноса. Хоча венеційці швидко змогли витіснити Неріо з Нафпліона, Аргос залишився в руках Федора шість років. У 1393 р. Федора, разом з іншими візантійськими та сербськими васалами, викликав до Сера османський султан Баєзид І. Після того, як інші васали поскаржилися на поведінку Федора у використанні албанських найманців, для захоплення Аргоса та інших місць на Пелопоннесі, Баєзід наказав Феодору супроводжував його у військовій експедиції у Фессалії та віддати Аргос та Монемвасію під контроль османів. Феодор підкорився, але пізніше зумів повернути Монемвасію, але погодився продати Аргос венеційцям, які заволоділи ним 11 червня 1394 р. Через рік місто Аргос було захоплено військами османами після битви при Нікополі, після його пограбування вони відступили. Аргос і Лариса залишилися у руках венеційців до тих пір, поки їх знову не завоювали османи під час Першої османсько - венеційської війни 1463 року. Османи володіли замком у XV - початку XIX століть за винятком 1686-1715 років, коли Замок був під контролем венеційців, захоплений Франческо Морозіні. Близько 1700 р. внаслідок вибуху була зруйнована центральна циліндрична башта замку, яка використовувалась як склад пороху, а на її місці побудували бастіон, збережений донині.

У 1821 р. під час грецької революції замок був захоплений Деметріосом Іпсіланті, проте це зіграло жодної ролі в наступних військових діях.

Архітектура Редагувати

Замок складався з цитаделі на вершині та стін, укріплених вежами по периметру. В замку можна знайти кладку різних періодів. У XV столітті з розвитком артилерії замок укріпили циліндричними бастіонами, в яких були цистерни для води. Також була споруджена перегородка, яка відокремлювала південну секцію зовнішньої частини замку, збільшено висоту стін, перекриті ворота, побудовані у візантійські часи, та збудовані нові далі на західній частині стін, в південно-західному куті цитаделі була збудована циліндрична центральна вежа (зруйнована вибухом пороху). У XV столітті замок вважався одним з найпотужніших на Пелопонесі.

У XVI столітті на південь від воріт цитаделі був доданий ще одни мур, який перегороджував простір замку, що створило внутрішнє подвір’я. На східному краю цього муру споруджений проїзд із подвійними воротами.

Відновлення і сьогодення Редагувати

Розкопки замку почалися на початку XX століття Вільгельмом Волграффом та в основному стосувалися дослідженню його інтер'єру. Фундамент замку було укріплено. Зовнішні укріплення та брама були укріплені 25-м Ефоратом візантійських старожитностей.

На сьогодні збереглися сам замок, зубчасті зовнішні стіни з баштами різної форми (квадратні, круглі, трикутні та восьмикутні), а також невелика візантійська церква на івночі внутрішніх укріалень.

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

  • Kelly T. A History of Argos to 500 B. C. — Minneapolis, 1976.
  • An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation by Mogens Herman Hansen, 2005

Примітки Редагувати

  1. https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=147476&type=Monument
  2. ↑ Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  3. ↑ RA Tomlinson (1972). Argos and the Argolid: From the End of the Bronze Age to the Roman Occupation. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press. ISBN 0801407133. 
  4.  Hodgkins, Thomas (1911) «Alaric» у Hugh Chisholm // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 1 Cambridge University Press p. 471  (англ.)
  5. ↑ . www.argolisculture.gr. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  6. Treadgold, Warren (1997). A History of the Byzantine State and Society. Stanford, California: Stanford University Press. 
  7. Le despotat grec de Morée (1262–1460) I. :51ff cited in Ostrogorsky, George (1969). History of the Byzantine State (вид. Revised). Rutgers University Press. ISBN 0813511984. 
  8. . www.gtp.gr (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Larisa Larisa Argoska grec Larisa takozh Kastro Larisa Zamok Larisa drevnij ta serednovichnij akropol Argosa roztashovanij na visokomu skelyastomu pagorbi 289 m 2 v mezhah mista Vershinu zajmayut ruyini vizantijsko venecijskogo zamku Larisa ArgoskaNazva na chest Larissad37 38 17 pn sh 22 42 55 sh d 37 63828300002777638 pn sh 22 71529600002777727 sh d 37 63828300002777638 22 71529600002777727 Koordinati 37 38 17 pn sh 22 42 55 sh d 37 63828300002777638 pn sh 22 71529600002777727 sh d 37 63828300002777638 22 71529600002777727Tip zamokStatus spadshini pam yatka arheologiyi Greciyid i budivlya zahishena zakonom Greciyid 1 Krayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 Roztashuvannya Argos MikinesLarisa Argoska Greciya Larisa Argoska u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Starodavni chasi 1 2 Serednovichchya 2 Arhitektura 3 Vidnovlennya i sogodennya 4 Galereya 5 Dzherela 6 PrimitkiIstoriya RedaguvatiStarodavni chasi Redaguvati U mikenski chasi golovne poselennya ta hram znahodilisya na pagorbi Aspis na pivnich vid Larisi Shidnij shil Larisi ta rivninna zemlya na jogo shodi buli zaseleni dorijcyami v bronzovu dobu a yih poselennya ta hram stali yadrom drevnogo Argosa 3 Dovgi muri analogichni afinskim sho z yednuvalis z Nafplion zbudovani priblizno v 421 roci do n e ta zrujnovani pid chas ataki spartanciv 3 Stini yaki z yednuvali citadeli na Larisi ta Aspisi pobudovani piznishe Dali stini prostyagalisya navkolo akropoliv po shidnih shilah shob ohopiti drevnye misto V kozhnomu z osnovnih napryamiv buli vorota vorota Dejrasa na zahodi po dorozi na Mantineyu Nemejski vorota na pivnich po dorozi do Nemeyi Elejtuajska brama do Gerajonu Argosa ta Epidavra ta Vorota Kilabrisa po dorozi do Nafpliona na shid i vorota na pivden sho veli do Tegeyi Stini otochuvali lishe vazhlivi chastini drevnogo mista i ne namagalisya distatisya do morya v rajoni Nafpliona yak poperedni dovgi stini prostyagayuchi maksimum lishe 300 metriv na shid vid Larisi persh nizh povernuti na pivnich shob vreshti resht zavershiti svij kontur u Aspisi 3 Do II stolittya do n e Argos ta Ahejskij soyuz buli soyuznikami z Filipom V Makedonskim yakij buv spochatku protivnikom a potim soyuznikom Rimu Zhiteli Agrosu buli rozdileni u stavlenni do rimlyan U 198 r do n e Filip zustrivsya z predstavnikami Ahejskoyi ligi shob domovitis pro povernennya Argosa ta Korinfa pid ahejskij kontrol ale natomist virishiv viddati misto Nabisu caryu tiranu Sparti yakij todi zahopiv Larisu ta Aspis Bagatoh aristokrativ mista vin vidpraviv u zaslannya abo do Sparti yak zaruchnikiv Todi z ahejcyami z yazavsya rimskij polkovodec Tit Kvinkcij Flaminin yakij vzhe poobicyav viddati obidva mista ahejcyam yaksho vin peremozhe Filipa Pislya porazki Filipa v bitvi pri Kinoskefalah Flaminin rushiv do svoyeyi armiyi shob z yednatisya z ahejskimi vijskami pislya chogo voni oblozhili Argos Nabis ukripiv obidvi citadeli Pislya pochatku bitvi Flaminin chekav bilya stin shob pobachiti chi zhiteli mista pidnyali povstannya proti Nabisa koli voni cogo ne zrobili vin perekonav svoyih greckih soyuznikiv piti na pivden abi napasti na Spartu oskilki spartanci buli dzherelom konfliktu Vreshti resht cej krok zmusiv Nabisa zdati Argos ahejcyam Rimlyani spochatku okupuvali i Larisu i Aspis ale Flaminin strimav svoye slovo i viviv v 194 r do n e rimski vijska z nih i z Akrokorinfa 3 Larisa bula zahoplena ostgotami pid pravlinnyam Alariha I v 395 r Bagatoh z zhiteliv mista bulo prodano v rabstvo 4 Serednovichchya Redaguvati Novij zamok na teritoriyi akropolya bulo zasnovano vizantijcyami u XII stolitti U 1203 roci jogo zahopiv arhont Nafpliona Leon Sguros pislya smerti yakogo nim keruvav Teodoros Anzhelos 2 5 U 1212 roci jogo zahopiv hrestonosec Zhoffrej de Villarduen Dali zamok buv peredanij Afinskomu gercogu Otto de la Roshu v obmin na vijskovu dopomogu stavshi odniyeyu z golovnih ukriplen ob yednannya Argosa i Nafpliona U XIV stolitti zamok buv vidremontovanij U 1388 roci Argos i Nafplion buli prodani Venecijskij respublici Persh nizh Veneciya zmogla vzyati yih pid kontrol despot Moreyi Feodor I Paleolog ta jogo soyuznik ta test Nerio I Achchayuoli zahopiv yih za dopomogoyu osmanskoyi armiyi pid provodom Evrenosa Hocha venecijci shvidko zmogli vitisniti Nerio z Nafpliona Argos zalishivsya v rukah Fedora shist rokiv U 1393 r Fedora razom z inshimi vizantijskimi ta serbskimi vasalami viklikav do Sera osmanskij sultan Bayezid I Pislya togo yak inshi vasali poskarzhilisya na povedinku Fedora u vikoristanni albanskih najmanciv dlya zahoplennya Argosa ta inshih misc na Peloponnesi Bayezid nakazav Feodoru suprovodzhuvav jogo u vijskovij ekspediciyi u Fessaliyi ta viddati Argos ta Monemvasiyu pid kontrol osmaniv Feodor pidkorivsya ale piznishe zumiv povernuti Monemvasiyu ale pogodivsya prodati Argos venecijcyam yaki zavolodili nim 11 chervnya 1394 r 6 Cherez rik misto Argos bulo zahopleno vijskami osmanami pislya bitvi pri Nikopoli pislya jogo pograbuvannya voni vidstupili 7 Argos i Larisa zalishilisya u rukah venecijciv do tih pir poki yih znovu ne zavoyuvali osmani pid chas Pershoyi osmansko venecijskoyi vijni 1463 roku Osmani volodili zamkom u XV pochatku XIX stolit za vinyatkom 1686 1715 rokiv koli Zamok buv pid kontrolem venecijciv zahoplenij Franchesko Morozini 2 Blizko 1700 r vnaslidok vibuhu bula zrujnovana centralna cilindrichna bashta zamku yaka vikoristovuvalas yak sklad porohu a na yiyi misci pobuduvali bastion zberezhenij donini 5 U 1821 r pid chas greckoyi revolyuciyi zamok buv zahoplenij Demetriosom Ipsilanti prote ce zigralo zhodnoyi roli v nastupnih vijskovih diyah Arhitektura RedaguvatiZamok skladavsya z citadeli na vershini ta stin ukriplenih vezhami po perimetru V zamku mozhna znajti kladku riznih periodiv U XV stolitti z rozvitkom artileriyi zamok ukripili cilindrichnimi bastionami v yakih buli cisterni dlya vodi Takozh bula sporudzhena peregorodka yaka vidokremlyuvala pivdennu sekciyu zovnishnoyi chastini zamku zbilsheno visotu stin perekriti vorota pobudovani u vizantijski chasi ta zbudovani novi dali na zahidnij chastini stin v pivdenno zahidnomu kuti citadeli bula zbudovana cilindrichna centralna vezha zrujnovana vibuhom porohu U XV stolitti zamok vvazhavsya odnim z najpotuzhnishih na Peloponesi 5 U XVI stolitti na pivden vid vorit citadeli buv dodanij she odni mur yakij peregorodzhuvav prostir zamku sho stvorilo vnutrishnye podvir ya Na shidnomu krayu cogo muru sporudzhenij proyizd iz podvijnimi vorotami 5 Vidnovlennya i sogodennya RedaguvatiRozkopki zamku pochalisya na pochatku XX stolittya Vilgelmom Volgraffom ta v osnovnomu stosuvalisya doslidzhennyu jogo inter yeru 5 Fundament zamku bulo ukripleno Zovnishni ukriplennya ta brama buli ukripleni 25 m Eforatom vizantijskih starozhitnostej Na sogodni zbereglisya sam zamok zubchasti zovnishni stini z bashtami riznoyi formi kvadratni krugli trikutni ta vosmikutni a takozh nevelika vizantijska cerkva na ivnochi vnutrishnih ukrialen 8 Galereya Redaguvati nbsp Venecijskij bastion nbsp Chastina ellinistichnogo ukriplennya nbsp Fragment ukriplennya frankskoyi dobi nbsp Plan forteci nbsp Fortecya nbsp Serednovichne zobrazhennya zamkuDzherela RedaguvatiKelly T A History of Argos to 500 B C Minneapolis 1976 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation by Mogens Herman Hansen 2005Primitki Redaguvati https www arxaiologikoktimatologio gov gr el monuments info id 147476 amp type Monument a b v Papathanassiou Manolis Castle of Argos Kastrologos angl Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 a b v g RA Tomlinson 1972 Argos and the Argolid From the End of the Bronze Age to the Roman Occupation Ithaca N Y Cornell University Press ISBN 0801407133 nbsp Hodgkins Thomas 1911 Alaric u Hugh Chisholm Encyclopaedia Britannica 11th ed V 1 Cambridge University Press p 471 angl a b v g d Larissa Castle Argos Ephorate of Antiquities of Argolida www argolisculture gr Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Treadgold Warren 1997 A History of the Byzantine State and Society Stanford California Stanford University Press Le despotat grec de Moree 1262 1460 I 51ff cited in Ostrogorsky George 1969 History of the Byzantine State vid Revised Rutgers University Press ISBN 0813511984 Castle Larissa at Argos GTP www gtp gr angl Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Larisa Argoska amp oldid 40467536