www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лангрен місячний кратер Кра тер Ла нгрен лат Langrenus великий метеоритний кратер в районі східного узбережжя Моря Доста

Лангрен (місячний кратер)

Кра́тер Ла́нгрен (лат. Langrenus) — великий метеоритний кратер в районі східного узбережжя Моря Достатку на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь голландського астронома і картографа Міхаеля Флорана ван Лангрена (1598—1675) й затверджено й Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось в ератосфенівському періоді і вважається, що це один з найбільших кратерів, які виникли за останні 3,2 мільярда років.

Характеристики кратера
Лангрен
Світлина зонда Lunar orbiter - IV
Координати 8°52′ пд. ш. 61°02′ сх. д. / 8.86° пд. ш. 61.04° сх. д. / -8.86; 61.04
Діаметр 132 км
Глибина 4,500 км
Довгота ранкового
термінатора		 295°
Епонім Міхаель Флоран ван Лангрен

Лангрен

Опис кратера ред.

Околиці кратера Лангрен. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.

Найближчими сусідами кратера є маленький кратер Аль-Марракіші[en] на заході; кратери Більхарц[en], Атвуд і Наонобу[en] на північному заході; маленький кратер Акоста[en] на півночі; кратер Сомервіль[en] на сході; кратер Баркла[en] на сході південному сході; кратер Ламе[en] на півдні південному сході і кратер Лозе[en] на півдні. На півночі північному сході від кратера знаходиться Море Піни. Селенографічні координати центру кратера — 8°52′ пд. ш. 61°02′ сх. д. / 8.86° пд. ш. 61.04° сх. д. / -8.86; 61.04, діаметр — 132 км, глибина 4,5 км.

Кратер Лангрен має полігональну форму і практично не зазнав руйнувань завдяки невеликому віку. Вал чітко окреслений, має внутрішній схил шириною до 20 км та явно виражену терасовидну структуру. У східній часті валу з борту Аполлона-14 спостерігалась колірна аномалія у вигляді одного або декількох куполоподібних підвищень іржавого забарвлення.

Зсуви з центрального піку кратера Лангрен. Світлина Lunar Reconnaissance Orbiter. Ширина об'єкту на зображенні близько 550 м.

Висота валу над навколишнью місцевістю сягає 1630 м, об'єм кратера становить приблизно 17200 км³. Дно чаші має альбедо вище, ніж навколишня місцевість, завдяки чому кратер добре виділяється при високому розташуванні Сонця. Поверхня дна чаші є відносно рівною, дещо більше пересічена у північно-західній частині, всіяна великим числом валунів. У центрі чаші розташоване скупчення масивних центральних піків, що складаються з габро-норито-троктолітового[en] анортозиту із вмістом плагіоклазів 85-90 % (GNTA1), анортозитового норита (AN) и троктоліту (T). Кратер Лангрен є одним із семи відомих на даний момент кратерів із вмістом троктоліту у центральному піку (троктоліт складається з приблизно однакових долей плагіоклазу і олівіну та утворюється при сплавленні магматичних порід і порід, що утворюють місячну кору при імпактній події). Пік Альфа має висоту 3000 м, пік Бета — 3500 м.

Кратер є центром яскравої фрагментованої системи променів, що поширюються в Морі Достатку на захід від кратера і він включений до списку кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної та планетарної астрономії (ALPO).

Швидкоплинні місячні явища ред.

У кратері Лангрен 30 грудня 1992 французьким астрономом Одуеном Дольфюсом з Паризької обсерваторії за допомогою метрового телескопа спостерігались швидкоплинні місячні явища у вигляді світіння на дні чаші кратера. Висловлювалося припущення, що джерелом світіння може бути вихід газів через тріщини на дні кратера.

Сателітні кратери ред.

Світлина Девіда Кемпбелла.
Лангрен Координати Діаметр, км
E 12°44′ пд. ш. 60°43′ сх. д. / 12.73° пд. ш. 60.72° сх. д. / -12.73; 60.72 (Лангрен E) 31,0
G 12°10′ пд. ш. 65°28′ сх. д. / 12.17° пд. ш. 65.46° сх. д. / -12.17; 65.46 (Лангрен G) 21,9
H 8°02′ пд. ш. 64°17′ сх. д. / 8.03° пд. ш. 64.29° сх. д. / -8.03; 64.29 (Лангрен H) 25,2
L 12°40′ пд. ш. 61°55′ сх. д. / 12.67° пд. ш. 61.92° сх. д. / -12.67; 61.92 (Лангрен L) 12,6
M 9°49′ пд. ш. 66°25′ сх. д. / 9.82° пд. ш. 66.41° сх. д. / -9.82; 66.41 (Лангрен M) 18,2
N 8°59′ пд. ш. 65°44′ сх. д. / 8.98° пд. ш. 65.74° сх. д. / -8.98; 65.74 (Лангрен N) 12,5
P 12°02′ пд. ш. 63°01′ сх. д. / 12.04° пд. ш. 63.01° сх. д. / -12.04; 63.01 (Лангрен P) 42,3
Q 11°59′ пд. ш. 60°41′ сх. д. / 11.99° пд. ш. 60.69° сх. д. / -11.99; 60.69 (Лангрен Q) 12,9
R 7°46′ пд. ш. 63°45′ сх. д. / 7.76° пд. ш. 63.75° сх. д. / -7.76; 63.75 (Лангрен R) 5,4
S 6°43′ пд. ш. 64°47′ сх. д. / 6.72° пд. ш. 64.79° сх. д. / -6.72; 64.79 (Лангрен S) 8,9
T 4°47′ пд. ш. 62°18′ сх. д. / 4.79° пд. ш. 62.3° сх. д. / -4.79; 62.3 (Лангрен T) 40,0
U 12°39′ пд. ш. 57°09′ сх. д. / 12.65° пд. ш. 57.15° сх. д. / -12.65; 57.15 (Лангрен U) 4,2
V 13°14′ пд. ш. 55°56′ сх. д. / 13.23° пд. ш. 55.94° сх. д. / -13.23; 55.94 (Лангрен V) 5,0
W 8°40′ пд. ш. 67°19′ сх. д. / 8.67° пд. ш. 67.32° сх. д. / -8.67; 67.32 (Лангрен W) 22,0
X 12°21′ пд. ш. 64°43′ сх. д. / 12.35° пд. ш. 64.71° сх. д. / -12.35; 64.71 (Лангрен X) 23,6
Y 7°53′ пд. ш. 66°52′ сх. д. / 7.88° пд. ш. 66.86° сх. д. / -7.88; 66.86 (Лангрен Y) 29,0
Z 7°11′ пд. ш. 66°16′ сх. д. / 7.18° пд. ш. 66.26° сх. д. / -7.18; 66.26 (Лангрен Z) 20,8
Сателітний кратер Лангрен М. Ліворуч світлина з борту Аполлона-15, праворуч світлина зонда Clementine.
  • Сателітні кратери Лангрен G і Лангрен М внесені до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі Асоціацією місячнох і планетарної астрономії (ALPO).
  • В сателітних кратерах Лангрен C, Лангрен FF, Лангрен M і Лангрен P зареєстровані температурні аномалії під час затемнень. Пояснюється це тим, що подібні кратери мають невеликий вік і скелі не встигли покритися реголітом, що має термоізолюючу дію.
  • Нижче перелічені сателітні кратери перейменовані Міжнародним астрономічним союзом:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. Кратер Лангрен на мапі LAC-80. оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2019. 
  3. Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2019.  (англ.)
  4. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 13 травня 2015. 
  5. Apollo 14 Preliminary Science Report, page 275. оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 13 травня 2015. 
  6. Stefanie Tompkins and Carle M. Pieters (1999) Mineralogy of the lunar crust: Results from Clementine Meteoritics & Planetary Science, vol. 34, pp. 25-41 .
  7. Naosuke Sekiguchi, 1972. Catalogue of Central Peaks and Floor Objects of the Lunar Craters on the Visible Hemisphere. University of Tokyo Press and University Park Press.
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  9. ↑ Epic Moon by W.P.Sheehan and T.A.Dobbins (2001).
  10. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kra ter La ngren lat Langrenus velikij meteoritnij krater v rajoni shidnogo uzberezhzhya Morya Dostatku na vidimomu boci Misyacya Nazvu prisvoyeno na chest gollandskogo astronoma i kartografa Mihaelya Florana van Langrena 1598 1675 j zatverdzheno j Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1935 roci Utvorennya kratera vidbulos v eratosfenivskomu periodi 1 i vvazhayetsya sho ce odin z najbilshih krateriv yaki vinikli za ostanni 3 2 milyarda rokiv Harakteristiki krateraLangrenSvitlina zonda Lunar orbiter IVKoordinati 8 52 pd sh 61 02 sh d 8 86 pd sh 61 04 sh d 8 86 61 04Diametr 132 kmGlibina 4 500 kmDovgota rankovogoterminatora 295 Eponim Mihael Floran van LangrenLangren Zmist 1 Opis kratera 2 Shvidkoplinni misyachni yavisha 3 Satelitni krateri 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaOpis kratera red nbsp Okolici kratera Langren Svitlina zonda Lunar Reconnaissance Orbiter Najblizhchimi susidami kratera ye malenkij krater Al Marrakishi en na zahodi krateri Bilharc en Atvud i Naonobu en na pivnichnomu zahodi malenkij krater Akosta en na pivnochi krater Somervil en na shodi krater Barkla en na shodi pivdennomu shodi krater Lame en na pivdni pivdennomu shodi i krater Loze en na pivdni Na pivnochi pivnichnomu shodi vid kratera znahoditsya More Pini 2 Selenografichni koordinati centru kratera 8 52 pd sh 61 02 sh d 8 86 pd sh 61 04 sh d 8 86 61 04 diametr 132 km 3 glibina 4 5 km 4 Krater Langren maye poligonalnu formu i praktichno ne zaznav rujnuvan zavdyaki nevelikomu viku Val chitko okreslenij maye vnutrishnij shil shirinoyu do 20 km ta yavno virazhenu terasovidnu strukturu U shidnij chasti valu z bortu Apollona 14 sposterigalas kolirna anomaliya u viglyadi odnogo abo dekilkoh kupolopodibnih pidvishen irzhavogo zabarvlennya 5 nbsp Zsuvi z centralnogo piku kratera Langren Svitlina Lunar Reconnaissance Orbiter Shirina ob yektu na zobrazhenni blizko 550 m Visota valu nad navkolishnyu miscevistyu syagaye 1630 m 1 ob yem kratera stanovit priblizno 17200 km 1 Dno chashi maye albedo vishe nizh navkolishnya miscevist zavdyaki chomu krater dobre vidilyayetsya pri visokomu roztashuvanni Soncya Poverhnya dna chashi ye vidnosno rivnoyu desho bilshe peresichena u pivnichno zahidnij chastini vsiyana velikim chislom valuniv U centri chashi roztashovane skupchennya masivnih centralnih pikiv sho skladayutsya z gabro norito troktolitovogo en anortozitu iz vmistom plagioklaziv 85 90 GNTA1 anortozitovogo norita AN i troktolitu T 6 Krater Langren ye odnim iz semi vidomih na danij moment krateriv iz vmistom troktolitu u centralnomu piku troktolit skladayetsya z priblizno odnakovih dolej plagioklazu i olivinu ta utvoryuyetsya pri splavlenni magmatichnih porid i porid sho utvoryuyut misyachnu koru pri impaktnij podiyi Pik Alfa maye visotu 3000 m pik Beta 3500 m 7 Krater ye centrom yaskravoyi fragmentovanoyi sistemi promeniv sho poshiryuyutsya v Mori Dostatku na zahid vid kratera i vin vklyuchenij do spisku krateriv z yaskravoyu sistemoyu promeniv Asociaciyi misyachnoyi ta planetarnoyi astronomiyi ALPO 8 Shvidkoplinni misyachni yavisha red U krateri Langren 30 grudnya 1992 francuzkim astronomom Oduenom Dolfyusom z Parizkoyi observatoriyi za dopomogoyu metrovogo teleskopa sposterigalis shvidkoplinni misyachni yavisha u viglyadi svitinnya na dni chashi kratera 9 Vislovlyuvalosya pripushennya sho dzherelom svitinnya mozhe buti vihid gaziv cherez trishini na dni kratera 9 Satelitni krateri red nbsp Svitlina Devida Kempbella Langren Koordinati Diametr kmE 12 44 pd sh 60 43 sh d 12 73 pd sh 60 72 sh d 12 73 60 72 Langren E 31 0G 12 10 pd sh 65 28 sh d 12 17 pd sh 65 46 sh d 12 17 65 46 Langren G 21 9H 8 02 pd sh 64 17 sh d 8 03 pd sh 64 29 sh d 8 03 64 29 Langren H 25 2L 12 40 pd sh 61 55 sh d 12 67 pd sh 61 92 sh d 12 67 61 92 Langren L 12 6M 9 49 pd sh 66 25 sh d 9 82 pd sh 66 41 sh d 9 82 66 41 Langren M 18 2N 8 59 pd sh 65 44 sh d 8 98 pd sh 65 74 sh d 8 98 65 74 Langren N 12 5P 12 02 pd sh 63 01 sh d 12 04 pd sh 63 01 sh d 12 04 63 01 Langren P 42 3Q 11 59 pd sh 60 41 sh d 11 99 pd sh 60 69 sh d 11 99 60 69 Langren Q 12 9R 7 46 pd sh 63 45 sh d 7 76 pd sh 63 75 sh d 7 76 63 75 Langren R 5 4S 6 43 pd sh 64 47 sh d 6 72 pd sh 64 79 sh d 6 72 64 79 Langren S 8 9T 4 47 pd sh 62 18 sh d 4 79 pd sh 62 3 sh d 4 79 62 3 Langren T 40 0U 12 39 pd sh 57 09 sh d 12 65 pd sh 57 15 sh d 12 65 57 15 Langren U 4 2V 13 14 pd sh 55 56 sh d 13 23 pd sh 55 94 sh d 13 23 55 94 Langren V 5 0W 8 40 pd sh 67 19 sh d 8 67 pd sh 67 32 sh d 8 67 67 32 Langren W 22 0X 12 21 pd sh 64 43 sh d 12 35 pd sh 64 71 sh d 12 35 64 71 Langren X 23 6Y 7 53 pd sh 66 52 sh d 7 88 pd sh 66 86 sh d 7 88 66 86 Langren Y 29 0Z 7 11 pd sh 66 16 sh d 7 18 pd sh 66 26 sh d 7 18 66 26 Langren Z 20 8 nbsp Satelitnij krater Langren M Livoruch svitlina z bortu Apollona 15 pravoruch svitlina zonda Clementine Satelitni krateri Langren G i Langren M vneseni do spisku krateriv z temnimi radialnimi smugami na vnutrishnomu shili Asociaciyeyu misyachnoh i planetarnoyi astronomiyi ALPO 10 V satelitnih kraterah Langren C Langren FF Langren M i Langren P zareyestrovani temperaturni anomaliyi pid chas zatemnen Poyasnyuyetsya ce tim sho podibni krateri mayut nevelikij vik i skeli ne vstigli pokritisya regolitom sho maye termoizolyuyuchu diyu Nizhche perelicheni satelitni krateri perejmenovani Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom Langren A perejmenovanij u 1979 na krater Barkla en Langren B perejmenovanij u 1976 na krater Naonobu en Langren C perejmenovanij u 1976 na krater Akosta en Langren D perejmenovanij u 1976 na krater Al Marrakishi en Langren F perejmenovanij u 1976 na krater Bilharc en Langren J perejmenovanij u 1976 na krater Somervil en Langren K perejmenovanij u 1976 na krater AtvudDiv takozh red Spisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Selenologiya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitki red a b v Lunar Impact Crater Database Arhivovano 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Lunar and Planetary Institute angl Krater Langren na mapi LAC 80 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 2 grudnya 2019 Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 2 grudnya 2019 angl John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 13 travnya 2015 Apollo 14 Preliminary Science Report page 275 Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 13 travnya 2015 Stefanie Tompkins and Carle M Pieters 1999 Mineralogy of the lunar crust Results from Clementine Meteoritics amp Planetary Science vol 34 pp 25 41 Naosuke Sekiguchi 1972 Catalogue of Central Peaks and Floor Objects of the Lunar Craters on the Visible Hemisphere University of Tokyo Press and University Park Press Perelik krateriv z yaskravoyu sistemoyu promeniv Asociaciyi misyachnoyi i planetarnoyi astronomiyi ALPO Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 a b Epic Moon by W P Sheehan and T A Dobbins 2001 Perelik krateriv z temnimi radialnimi smugami Asociaciyi misyachnoyi i planetarnoyi astronomiyi ALPO Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Langren misyachnij krater Cifrovij fotografichnij atlas Misyacya Svitlini kratera zroblenih z bortiv Apollona 8 Apollona 10 Apollona 12 Apollona 13 Apollona 14 Apollona 15 Apollona 16 Apollona 17 Krater Langren na mapi LAC 80 Selenologichna mapa okolic kratera Topografichna mapa okolic kratera Langrenus Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Four in a Row Arhiv originalu za 24 bereznya 2015 Moving Eastward Arhiv originalu za 24 bereznya 2015 Dark Rays Dark Streaks Arhivovano gruden 21 2008 na sajti Wayback Machine Opisa kratera na sajti The Moon Wiki angl Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine NASA Reference Publication 1097 October 1982 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Langren misyachnij krater amp oldid 40148611