Норит — магматична гірська порода, різновид габро. Головні породотвірні мінерали: основний плагіоклаз (35—70%), ортопіроксен (20—60%), клінопіроксен (до 5%).
| Магматична гірська порода |
|---|
| |
| Загальні відомості |
| Ідентифікація |
| Використання |
| |
Різновиди Редагувати
Різновиди з вмістом клінопіроксену понад 5% називають габроноритами, з вмістом олівіну 5—35% — олівіновими норитами. У деяких різновидах норитів присутні (до 5%) біотит, кварц, мікроклін, зрідка — кордієрит. З акцесорних мінералів зустрічаються титаніт, апатит, циркон. Іноді значний вміст ільменіту і титаномагнетиту.
Фізичні і хімічні характеристики Редагувати
Структура звичайно гіпідіоморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна.
| Усереднений хімічний склад (%) | |
| SiO2 | 50,32 |
| TiO2 | 0,34 |
| Al2О3 | 16,71 |
| Fe2О3 | 2,47 |
| FeO | 9,41 |
| MnO | 0,11 |
| MgO | 8,63 |
| CaO | 9,41 |
| Na2O | 1,93 |
| К2O | 0,36 |
| Р2O5 | 0,06 |
Розповсюдженість Редагувати
Зустрічається в складі великих розшарованих інтрузивів основних і ультраосновних порід, в анортозитових комплексах раннього докембрію, в анортозит-рапаківігранітних асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні інтрузиви. З норитовими інтрузивами пов'язано родовища сульфідних мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родовища апатит—магнетит—ільменітових руд.
В Україні є на Волині та у Приазов'ї. Виявлено також на Місяці.
Норит застосовується як будівельний та облицювальний матеріал.
Посилання Редагувати
- Місяць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 298—300. — ISBN 966-613-263-X.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.