Лакандо́ни (масеваль, карібес; самоназви: Hach Winik [хач-вінік] «справжні люди», ах-Кех «мисливці на оленів») — народ групи мая на півдні Мексики і півночі Гватемали.
| Лакандони Hach Winik | |
|---|---|
| Лакандон у Бонапмаку | |
| Кількість | бл. 850 осіб |
| Ареал | Мексика: штат Ч'япас, муніципалітет Окосінго Гватемала: північ |
| Близькі до: | мая народи |
| Мова | лакандонська мова |
| Релігія | християни (протестантизм), частково традиційні вірування |
Розмовляють лакандонською мовою юкатецької гілки маянських мов; біля половини також іспанською. Дотримуються традиційних вірувань, південні лакандони частково є протестантами. Чисельність народу складає понад 850 осіб (1990-ті).
Територія проживання ред.
Проживають у муніципалітеті Окосінго на північному сході штата Ч'япас (південний схід Месксики) та частково на півночі Гватемали (Петен).
Поділяються на північних (наха — громади Наха і Мецабок в межиріччі Санта-Крус і Чокольха) та південних (сан-кінтін — громади Лаканха-Чансаяб, Санта-Клара, Сан-Хав'єр, Бетель, Бонампак у верхів'ї річки Лаканха).
Область розселення лакандонів — т.зв. Лакандонська сельва, розташована у межиріччі річок Лакантун, Хатате і Усумасінта. Тут, зокрема, влаштовано декілька біосферних заповідників, в тому числі найбільший у Ч'япасі Монтес-Асулес.
У 1994 році Лакандонська сельва стала осереддям повстання сапатистів.
Суспільство, господарство і побут ред.
Лакандони живуть невеликими громадами в тропічних лісах. Раніше (до початку ХХ століття) були ізольованими, у теперішній час (початок ХХІ століття) піддаються впливу мексиканців і метисації.
Поселення складається з 5-10 великих патрилокальних родин. До початку XX століття зберігалися тотемні клани. Система спорідненості ірокезького типу. Побутує полігінія (до 5 дружин). Кожна дружина з дітьми має в будинку своє вогнище.
Традиційні заняття — ручне землеробство (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець, томат, банани, маніока, тютюн), розведення домашньої птиці, частково свиней. Практикуються полювання, рибальство, збиральництво. З ремесел розвинені плетіння, ткацтво, виготовлення човнів-довбанок, калебасів, грубої кераміки, одягу з кори тощо. Туристам продають луки і стріли.
Традиційне житло лакандонів — однокамерне овальне або прямокутне, з ьростини або гіляччя, зв'язаного ліанами, іноді й без стін, низька стріха з пальмового листя, що сприрається на стовби. Сплять у гамаках, домашнє начиння підвішують до крокв і хатніх стовбів.
Одяг — довга сорочка на кшталт туніки з трьох смуг, часто-густо безрукавка уїпіль. Активно запозичують мексиканські види одягу.
Духовна культура ред.
Лакандони мали культ богів дощу і родючості, духів-хазяїв природи, тварин і рослин. Щороку чоловіки здійснювали паломництво до руїн Бонампака і Яшчілана, розташованих на етнічній території лакандонів.
В культурі лакандонів значу роль відіграють музичні інструменти, як національні флейта і барабан, так і запозичена в метисів гітара з деком з гарбуза.
Зберігаються залишки міфічних уявлень, зокрема у формі фольклору.
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.)
- див. Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.); McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.); Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.)
Джерела, література та посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лакандони |
- Бородатова А. А. Лакандоны // Народы мира. Историко-этнографический справочник, гл. ред. Ю. В. Бромлей, М., 1988. — С. 245-246 (рос.).
- Бородатова А. А. Лакандоны // Энциклопедия «Народы и религии мира», под ред. В. А. Тишкова, М., 1998 (рос.).
- Baer Ph., W.R. Merrifield. Two Studies on the Lacandones of Mexico. Dallas, 1971 (англ.).
- Blom F., G. Duby Blom. La Selva Lacandona. Mexico, 1955 (ісп.).
- Boremanse D. Contes et mythologie des indiens lacandons. Paris, 1986 (фр.).
- Boremanse D. Hach Winik: The Lacandon Maya of Chiapas, Southern Mexico. Austin, 1998 (англ.).
- Bruce R. El libro de Chan K’in. (Textos lacandones). Mexico, 1974 (ісп.).
- Bruce R.D. Lacandon dream symbolism. Vol.1, 2. Mexico, 1975, 1979 (англ.).
- De Vos J. La Paz de Dios y del Rey: La Conquista de la Selva Lacandona, 1525—1821. Mexico, 1988 (ісп.).
- Eroza Solana E. Lacandones. Pueblos indigenas del Mexico contemporaneo. Mexico: CDI, 2006. ISBN 970-753-049-9 (ісп.)
- McGee R.J. Life, Ritual, and Religion among the Lacandon Maya. Belmont, 1990 (англ.).
- Nations J.D. The Maya Tropical Forest: People, parks, and ancient cities. Austin, 2006 (англ.).
- Palka J.W. Unconquered Lacandon Maya: History and Archaeology of Indigenous Culture Change. Gainesville, 2005 (англ.).
- Perez P. Petite Encyclopedie Maya: L’environnement des Lacandons de Lacanja’ (Chiapas, Mexique). Paris, 2005 (фр.).
- Soustelle J. Collections Lacandons. Paris, 1966 (фр.).
- Tozzer A. A Comparative Study of the Mayas and the Lacandones. London, 1907 (англ.).