Метисація (від лат. mixticius букв. змішання; також місгенація або міксгенація від міксус і генус, букв. «змішані гени, змішаний родовід») — фізичне змішання (статеві контакти з подальшою появою генетично змішаного потомства) різних популяцій людей, що належать як до близьких, так і до різних, особливо віддалених один від одного етносів і рас.
У ряді країн метисація викликає або викликала традиційно негативну реакцію на побутовому рівні (нацистська расова політика, «правило однієї краплі крові», апартеїд, сегрегація тощо). Для боротьби з метисацією протягом століть витрачалися адміністративні, політичні та соціальні ресурси багатьох країн (США, Британська імперія, Німеччина, ПАР, Нідерланди). Так, у США до 1967 року діяли антиметисаційні закони; в ПАР заборону на міжрасові шлюби було знято лише в 1985 році.
Етимологія Редагувати
Спочатку, в епоху Римської імперії, термін вживався по відношенню до тварин. В епоху Великих географічних відкриттів іспанці, португальці і французи позначали ним змішаних дітей від контактів європейців з місцевим автохтонним населенням. Метисація відбувається шляхом розширення кола шлюбних зв'язків популяції (див. Ендогамія). У більш вузькому сенсі — це змішання представників різних рас і антропологічних типів. Нащадки від міжрасових шлюбів називають метисами (хоча в країнах Латинської Америки це слово використовується виключно для позначення нащадків від змішання білих і індіанців). Вони поєднують ознаки обох типів або наближаються до одного з вихідних типів.
Географічні варіації Редагувати
Відомі різновиди змішаних типів, залежно від того, представники яких рас є предками: мулат, самбо, квартерон, квінтерон та ін. Дані терміни варіюють також залежно від мови, мовного простору, мовного варіанту: так, в португальській мові Бразилії метиси іменуються кабоклу; трирасові суміші — парду (букв. коричневі), самбо в Мексиці називаються лобо (букв. «вовки»).
Див. також Редагувати
- Змішані та перехідні раси
- Міжнаціональний шлюб
Література Редагувати
- Н. А. Дубова. Народи і релігії світу, під ред. В. А. Тишкова, М., 1998.
| Це незавершена стаття з антропології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |