Ла́зарівка — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району. До 2020 року адміністративний центр Лазарівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Низьколизи.
| село Лазарівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Облікова картка | Лазарівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1795 |
| Населення | 502 |
| Територія | 2.205 км² |
| Густота населення | 227.66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48340 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°02′19″ пн. ш. 25°03′44″ сх. д. / 49.03861° пн. ш. 25.06222° сх. д.Координати: 49°02′19″ пн. ш. 25°03′44″ сх. д. / 49.03861° пн. ш. 25.06222° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48342, с. Лазарівка |
| Карта | |
Лазарівка | |
Лазарівка | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Населення — 502 особи (2001).
Історія ред.
Поблизу Лазарівки виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Перша писемна згадка — 1578.
Діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, кооператива.
У національно-визвольній боротьбі брали участь:
- Ганна Безтільна (1926–р. см. невід.), Василь Бойко, Іван (1910–р. см. невід.), Микола (“Грім”; 1925–р. см. невід.), Михайло (р. н. невід.–1941) та Степан (1915–р. см. невід.) Глембіцькі, Василь Гранат (“Голуб”; 1926–р. см. невід.), Михайло (“Тигр”), Михайло (1929–2003) і Федір (1929–1993) Дворські, Степан Заяць, Василь Кобітович (“Канарей”; 1925–р. см. невід.), Григорій (1920–1941), Михайло та Степан (1930 р. н.) Латини, Петро Равлик (1922–р. см. невід.), Іван (1914–1945) і Степан Расевичі, Іван Рябчук (1922–р. см. невід.), Анна (1924–р. см. невід.), Василь (1922–1940) та Іван (рр. н. і см. невід.) Садівські, Іван Слобода (1929–1941), Михайло Цебрій (“Цезар”), Іван Шмирко (“Квітка”; 1924–р. см. невід.), Іван Якубовський (рр. н. і см. невід.).
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
Пам'ятки ред.
Є церква Перенесення мощей святого Миколая (1812, дерев'яна, УГКЦ) та Євангельська Лютеранська Церква "Стрітення Господнього" (1937).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфера ред.
Працюють бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Примітки ред.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література ред.
- Броніцький М., Мельничук Б. Лазарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 313. — ISBN 966-528-199-2.
- Уніят, В. Лазарівка [Текст] /В. Уніят, І. Федечко, О. Черемхівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 66—67 : фот.