www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лазарев Артем Маркович Артем Маркович Лазарев 30 жовтня 1914 19141030 містечко Кам янка тепер Молдова 15 квітня 1999 міс

Лазарев Артем Маркович

Артем Маркович Лазарев (30 жовтня 1914(19141030), містечко Кам'янка, тепер Молдова — 15 квітня 1999, місто Кишинів, Молдова) — молдавський радянський державний і комуністичний діяч, секретар ЦК КП(б) Молдавії, міністр освіти Молдавської РСР, міністр культури Молдавської РСР, голова Верховної Ради Молдавської РСР (1971—1980). Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 2—5-го і 8—9-го скликань. Депутат парламенту Республіки Молдова в 1993—1996 роках. Член ЦК Комуністичної партії Молдавії. Доктор історичних наук (1976), професор (1971). Член-кореспондент Академії наук Молдавської РСР (1970), дійсний член Академії наук Молдавської РСР (1976).

Лазарев Артем Маркович
Народився 30 жовтня 1914(1914-10-30)
Ка́м'янка
Помер 15 квітня 1999(1999-04-15) (84 роки)
Кишинів, Молдова
Країна  Молдова
Національність молдаванин
Діяльність політик
Членство Академія наук Молдови
Партія КПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лазарев.

Життєпис ред.

Навчався в сільській школі села Новомихайлівки Красноокнянського району, де склав іспити за 7 класів у 1929 році. У 1929—1932 роках — комунар комуни «Маяк» Молдавської АРСР. Потім навчався на робітничому факультеті Тираспольського державного педагогічного інституту.

У 1938 році закінчив Тираспольський державний педагогічний інститут імені Шевченка.

У 1938 році — завідувач сектора Тираспольського міського комітету ЛКСМУ; завідувач сектора Молдавського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1938 року служив у Червоній армії.

До 1940 року — викладач історії у Тираспольському інституті овочівництва та плодівництва. У 1940—1941 роках — інспектор Народного комісаріату освіти Молдавської РСР.

З 1941 до 1946 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З 1941 року командував взводом кулеметників Кишинівського комуністичного полку, служив у 118-му артилерійському полку 69-ї стрілецької дивізії. У червні 1942 року закінчив артилерійські курси удосконалення командного складу РСЧА. Член ВКП(б) з 1942 року.

З червня 1942 року — командир винищувально-протитанкової батареї 960-го стрілецького полку 299-ї стрілецької дивізії 66-ї армії Сталінградського фронту. У 1943 році призначений політичним інструктором при начальнику штабу окремого винищувального протитанкового батальйону із румунських військовополонених, які стали частиною 1-ї румунської добровольчої піхотної дивізії імені Т. Володимиреску. З 1944 по 1946 рік перебував у Бухаресті як заступник начальника штабу Контрольної комісії СРСР.

У 1946—1947 роках — завідувач Кишинівського міського відділу народної освіти Молдавської РСР.

12 квітня 1947 — 17 липня 1951 року — міністр освіти Молдавської РСР.

2 квітня 1951 — 13 червня 1953 року — секретар ЦК КП(б) Молдавії з питань ідеології.

18 квітня 1953 — 25 лютого 1963 року — міністр культури Молдавської РСР.

У 1963—1968 роках — завідувач відділу історії радянського періоду Інституту історії Академії наук Молдовської РСР.

У 1968—1974 роках — ректор Кишинівського державного університету імені В.І. Леніна. Одночасно був завідувачем кафедри історії Молдавії Кишинівського університету та головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Молдавської РСР.

14 липня 1971 — 10 квітня 1980 року — голова Верховної ради Молдавської РСР.

У 1971—1979 роках — голова комітету при Раді міністрів Молдавської РСР з присудження премій у галузі науки і техніки.

У 1974—1977 роках — академік-секретар Відділення суспільних наук Академії наук Молдавської РСР. У 1976—1977 роках — віцепрезидент Академії наук Молдавської РСР.

У 1976—1982 роках — голова молдавської секції Наукової ради Академії наук СРСР із національних відносин.

У 1993—1996 роках обирався депутатом парламенту Республіки Молдова за списками виборчого блоку Партії соціалістів Республіки Молдова та Руху за рівність «Unitate-Edinstvo».

Помер 15 квітня 1999 року в Кишиневі. Похований на Вірменському цвинтарі міста Кишинева.

Наукова діяльність ред.

Автор понад 150 робіт в галузі історії, був послідовним прихильником кириличного письма. Під його керівництвом та редакцією було випущено збірку «Культура Молдови в роки радянської влади» (частина I, 1975, частина II, 1976).

Як вчений займався вивченням національної історії XIX—XX століть, був автором кількох теорій про «молдавський народ» та «молдавську мову». У 1947 році його було призначено заступником голови, а з 1949 року головою комісії ЦК КП(б) Молдавії з підготовки «Історії Молдавської РСР» (т. 1—2, 1951—1955). Висунув теорію слов'янського походження молдавського народу.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Artem Markovich Lazarev 30 zhovtnya 1914 19141030 mistechko Kam yanka teper Moldova 15 kvitnya 1999 misto Kishiniv Moldova moldavskij radyanskij derzhavnij i komunistichnij diyach sekretar CK KP b Moldaviyi ministr osviti Moldavskoyi RSR ministr kulturi Moldavskoyi RSR golova Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR 1971 1980 Deputat Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR 2 5 go i 8 9 go sklikan Deputat parlamentu Respubliki Moldova v 1993 1996 rokah Chlen CK Komunistichnoyi partiyi Moldaviyi Doktor istorichnih nauk 1976 profesor 1971 Chlen korespondent Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR 1970 dijsnij chlen Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR 1976 Lazarev Artem MarkovichNarodivsya 30 zhovtnya 1914 1914 10 30 Ka m yankaPomer 15 kvitnya 1999 1999 04 15 84 roki Kishiniv MoldovaKrayina MoldovaNacionalnist moldavaninDiyalnist politikChlenstvo Akademiya nauk MoldoviPartiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lazarev Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Zvannya 4 Nagorodi 5 DzherelaZhittyepis red Navchavsya v silskij shkoli sela Novomihajlivki Krasnooknyanskogo rajonu de sklav ispiti za 7 klasiv u 1929 roci U 1929 1932 rokah komunar komuni Mayak Moldavskoyi ARSR Potim navchavsya na robitnichomu fakulteti Tiraspolskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu U 1938 roci zakinchiv Tiraspolskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni Shevchenka U 1938 roci zaviduvach sektora Tiraspolskogo miskogo komitetu LKSMU zaviduvach sektora Moldavskogo oblasnogo komitetu LKSMU Z 1938 roku sluzhiv u Chervonij armiyi Do 1940 roku vikladach istoriyi u Tiraspolskomu instituti ovochivnictva ta plodivnictva U 1940 1941 rokah inspektor Narodnogo komisariatu osviti Moldavskoyi RSR Z 1941 do 1946 roku v Chervonij armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z 1941 roku komanduvav vzvodom kulemetnikiv Kishinivskogo komunistichnogo polku sluzhiv u 118 mu artilerijskomu polku 69 yi strileckoyi diviziyi U chervni 1942 roku zakinchiv artilerijski kursi udoskonalennya komandnogo skladu RSChA Chlen VKP b z 1942 roku Z chervnya 1942 roku komandir vinishuvalno protitankovoyi batareyi 960 go strileckogo polku 299 yi strileckoyi diviziyi 66 yi armiyi Stalingradskogo frontu U 1943 roci priznachenij politichnim instruktorom pri nachalniku shtabu okremogo vinishuvalnogo protitankovogo bataljonu iz rumunskih vijskovopolonenih yaki stali chastinoyu 1 yi rumunskoyi dobrovolchoyi pihotnoyi diviziyi imeni T Volodimiresku Z 1944 po 1946 rik perebuvav u Buharesti yak zastupnik nachalnika shtabu Kontrolnoyi komisiyi SRSR U 1946 1947 rokah zaviduvach Kishinivskogo miskogo viddilu narodnoyi osviti Moldavskoyi RSR 12 kvitnya 1947 17 lipnya 1951 roku ministr osviti Moldavskoyi RSR 2 kvitnya 1951 13 chervnya 1953 roku sekretar CK KP b Moldaviyi z pitan ideologiyi 18 kvitnya 1953 25 lyutogo 1963 roku ministr kulturi Moldavskoyi RSR U 1963 1968 rokah zaviduvach viddilu istoriyi radyanskogo periodu Institutu istoriyi Akademiyi nauk Moldovskoyi RSR U 1968 1974 rokah rektor Kishinivskogo derzhavnogo universitetu imeni V I Lenina Odnochasno buv zaviduvachem kafedri istoriyi Moldaviyi Kishinivskogo universitetu ta golovoyu Radi rektoriv vishih navchalnih zakladiv Moldavskoyi RSR 14 lipnya 1971 10 kvitnya 1980 roku golova Verhovnoyi radi Moldavskoyi RSR U 1971 1979 rokah golova komitetu pri Radi ministriv Moldavskoyi RSR z prisudzhennya premij u galuzi nauki i tehniki U 1974 1977 rokah akademik sekretar Viddilennya suspilnih nauk Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR U 1976 1977 rokah viceprezident Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR U 1976 1982 rokah golova moldavskoyi sekciyi Naukovoyi radi Akademiyi nauk SRSR iz nacionalnih vidnosin U 1993 1996 rokah obiravsya deputatom parlamentu Respubliki Moldova za spiskami viborchogo bloku Partiyi socialistiv Respubliki Moldova ta Ruhu za rivnist Unitate Edinstvo Pomer 15 kvitnya 1999 roku v Kishinevi Pohovanij na Virmenskomu cvintari mista Kishineva Naukova diyalnist red Avtor ponad 150 robit v galuzi istoriyi buv poslidovnim prihilnikom kirilichnogo pisma Pid jogo kerivnictvom ta redakciyeyu bulo vipusheno zbirku Kultura Moldovi v roki radyanskoyi vladi chastina I 1975 chastina II 1976 Yak vchenij zajmavsya vivchennyam nacionalnoyi istoriyi XIX XX stolit buv avtorom kilkoh teorij pro moldavskij narod ta moldavsku movu U 1947 roci jogo bulo priznacheno zastupnikom golovi a z 1949 roku golovoyu komisiyi CK KP b Moldaviyi z pidgotovki Istoriyi Moldavskoyi RSR t 1 2 1951 1955 Visunuv teoriyu slov yanskogo pohodzhennya moldavskogo narodu Zvannya red molodshij lejtenant lejtenant starshij lejtenant kapitan major pidpolkovnikNagorodi red Orden Respubliki 28 10 1994 dva ordeni Lenina dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni II st 28 11 1942 6 04 1985 orden Chervonoyi Zirki 13 11 1944 orden Druzhbi narodiv orden Znak Poshani medal Za oboronu Stalingrada medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medali Zasluzhenij pracivnik kulturi Moldavskoyi RSR 1967 laureat Derzhavnoyi premiyi Moldavskoyi RSR 1972 Dzherela red Lazarev Artyom Markovich ros Stalingradskaya bitva ros Artiom Marcu Lazarev Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lazarev Artem Markovich amp oldid 39915840