www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кіш Шумер Кіш шум Kiš стародавнє місто що існувало на території Межиріччя Ірак за 18 км на північний схід від Вавилону К

Кіш (Шумер)

Кіш (шум. Kiš) — стародавнє місто, що існувало на території Межиріччя (Ірак), за 18 км на північний схід від Вавилону.

Кіш

32°33′ пн. ш. 44°39′ сх. д. / 32.550° пн. ш. 44.650° сх. д. / 32.550; 44.650Координати: 32°33′ пн. ш. 44°39′ сх. д. / 32.550° пн. ш. 44.650° сх. д. / 32.550; 44.650
Країна  Ірак
Розташування Бабіль
Тип стародавнє містоd
місто-держава і населений пункт
Дата заснування 3100 до н. е.
Кіш
Кіш (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кіш (значення).
Запит «Кіш (місто)» перенаправляє сюди; див. також Кіш (Хормозган).
Давнє Межиріччя

Місто Кіш (суч. Телль-Ухаймір) було засновано наприкінці 4 тисячоліття до н. е. на місці давніших поселень. Общинним богом Кіша був Забаба. До нього відносився Кіш і дещо пізніше місто Хурсанг-Калама (букв. «Лісиста гора країни»).

У 28 ст. до н. е. був центром першого об'єднання шумерських племен. На початку Ранньодинастичного періоду в Кіші правила напівлегендарна перша династія Кіша, відома тільки по «Царському списку».

Спочатку список правителів династії Кіша відкривався Етаною. Потім до початку кішского списку (перед Етаном) був доданий перелік місцевих семітських родоначальників і тотемів, який за своїм походженням, мабуть, не мав відношення до переліку «царів». Для всього кішського списку — як до, так і після Етани — характерні фантастичні цифри тривалості правління царів.

Аж до XXVI століття правителі Кіша були наймогутнішими в Північному Межиріччі.

Близько 3500 до н. е. тут з'являється найдавніша клинописна писемність (табличка з Кіша).

У 27 ст. до н. е. у боротьбі з Уруком втратив своє панування.

У 24 ст. до н. е. Кіш був зруйнований шумерським царем Лугальзаггісі, незабаром відновлений аккадским царем Саргоном. Надалі Кіш самостійної ролі не грав, залишаючись великим провінційним центром Вавилонії, імперії Ахеменідів, Парфянського царства та держави Сасанідів.

При розкопках (1912 і 1923—1932) виявлені залишки палацу (28-25 ст. до н. е.), що складався з 2 будівель: давнішої, прямокутної в плані, обнесеної фортечною стіною з вежами, і пізнішої, що мала у західній частині вузький зал з 4 колонами на центральній осі, а у східній — галерею з колонами на парапеті. Досліджено некрополь ранньодинастического періоду (2-я чверть 3-го тисячоліття до н. е.) З безліччю кераміки, бронзи, зброї і прикрас, циліндричних печаток. Відкриті будівлі аккадської епохи і подальших періодів (у тому числі 3 палацових будівлі, 224—651), а також великий архів клинописних документів (початок 3-го-1-е тисячоліття до н. е.).

Французька група археологів під керівництвом Анрі де Женуйака проводила в Кіші перші розкопки між 1912 та 1914.

У період з 1923 по 1933 там також працювала англо-американська група (Oxford-Field Музей Expedition — експедиція музею Оксфорда) на чолі зі Стівеном Ленгдоном.

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

  • [1][недоступне посилання з квітня 2019] McGuire Gibson, The city and Area of Kish, Coconut Grove, 1972
  • [2] E. Mackay, Report on the Excavation of the «A» Cemetery at Kish, Mesopotamia, Pt. 1, A Sumerian Palace and the «A» Cemetery, Pt. 2 (Anthropology Memoirs I, 1-2), Chicago: Field Museum,1931
  • Nissen, Hans The early history of the ancient Near East, 9000-2000 B.C. (Chicago/London: University of Chicago Press, 1988. ISBN 0-226-58656-1, ISBN 0-226-58658-8) Elizabeth Lutzeir, trans.
  • [3] [ 30 липня 2012 у Wayback Machine.] I. J. Gelb, Sargonic Texts in the Ashmolean Museum, Oxford, Materials for the Assyrian Dictionary 5, The University of Chicago Press, 1970 ISBN 0-226-62309-2
  • T. Claydon, Kish in the Kassite Period (c. 1650—1150 B.C), Iraq, vol. 54, pp. 141-155, 1992
  • P. R. S. Moorey, A Re-Consideration of the Excavations on Tell Ingharra (East Kish) 1923-33, Iraq, vol. 28, no. 1, pp. 18-51, 1966
  • P. R. S. Moorey, The Terracotta Plaques from Kish and Hursagkalama, c. 1850 to 1650 B.C., Iraq, vol. 37, no. 2, pp. 79-99, 1975
  • Norman Yoffee, The Economics of Ritual at Late Old Babylonian Kish, Journal of the Economic and Social History of the Orient, vol. 41, no. 3, pp. 312-343, 1998
  • P. R. S. Moorey, The «Plano-Convex Building» at Kish and Early Mesopotamian Palaces, Iraq, vol. 26, no. 2, pp. 83-98, 1964
  • P. R. S. Moorey, Cemetery A at Kish: Grave Groups and Chronology, Iraq, vol. 32, no. 2, pp. 86-128, 1970
  • Wu Yuhong and Stephanie Dalley, The Origins of the Manana Dynasty at Kish and the Assyrian King List, Iraq, vol. 52, pp. 159-165, 1990
  • Seton Lloyd, Back to Ingharra: Some Further Thoughts on the Excavations at East Kish, Iraq, vol. 31, no. 1, pp. 40-48, 1969
  • Albrecht Goetze, Early Kings of Kish, Journal of Cuneiform Studies, vol. 15, no. 3, pp. 105-111, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kish shum Kis starodavnye misto sho isnuvalo na teritoriyi Mezhirichchya Irak za 18 km na pivnichnij shid vid Vavilonu Kish32 33 pn sh 44 39 sh d 32 550 pn sh 44 650 sh d 32 550 44 650 Koordinati 32 33 pn sh 44 39 sh d 32 550 pn sh 44 650 sh d 32 550 44 650Krayina IrakRoztashuvannya BabilTip starodavnye mistod misto derzhava i naselenij punktData zasnuvannya 3100 do n e KishKish Irak Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kish znachennya Zapit Kish misto perenapravlyaye syudi div takozh Kish Hormozgan Davnye MezhirichchyaMisto Kish such Tell Uhajmir bulo zasnovano naprikinci 4 tisyacholittya do n e na misci davnishih poselen Obshinnim bogom Kisha buv Zababa Do nogo vidnosivsya Kish i desho piznishe misto Hursang Kalama bukv Lisista gora krayini U 28 st do n e buv centrom pershogo ob yednannya shumerskih plemen Na pochatku Rannodinastichnogo periodu v Kishi pravila napivlegendarna persha dinastiya Kisha vidoma tilki po Carskomu spisku Spochatku spisok praviteliv dinastiyi Kisha vidkrivavsya Etanoyu Potim do pochatku kishskogo spisku pered Etanom buv dodanij perelik miscevih semitskih rodonachalnikiv i totemiv yakij za svoyim pohodzhennyam mabut ne mav vidnoshennya do pereliku cariv Dlya vsogo kishskogo spisku yak do tak i pislya Etani harakterni fantastichni cifri trivalosti pravlinnya cariv Azh do XXVI stolittya praviteli Kisha buli najmogutnishimi v Pivnichnomu Mezhirichchi Blizko 3500 do n e tut z yavlyayetsya najdavnisha klinopisna pisemnist tablichka z Kisha U 27 st do n e u borotbi z Urukom vtrativ svoye panuvannya U 24 st do n e Kish buv zrujnovanij shumerskim carem Lugalzaggisi nezabarom vidnovlenij akkadskim carem Sargonom Nadali Kish samostijnoyi roli ne grav zalishayuchis velikim provincijnim centrom Vaviloniyi imperiyi Ahemenidiv Parfyanskogo carstva ta derzhavi Sasanidiv Pri rozkopkah 1912 i 1923 1932 viyavleni zalishki palacu 28 25 st do n e sho skladavsya z 2 budivel davnishoyi pryamokutnoyi v plani obnesenoyi fortechnoyu stinoyu z vezhami i piznishoyi sho mala u zahidnij chastini vuzkij zal z 4 kolonami na centralnij osi a u shidnij galereyu z kolonami na parapeti Doslidzheno nekropol rannodinasticheskogo periodu 2 ya chvert 3 go tisyacholittya do n e Z bezlichchyu keramiki bronzi zbroyi i prikras cilindrichnih pechatok Vidkriti budivli akkadskoyi epohi i podalshih periodiv u tomu chisli 3 palacovih budivli 224 651 a takozh velikij arhiv klinopisnih dokumentiv pochatok 3 go 1 e tisyacholittya do n e Francuzka grupa arheologiv pid kerivnictvom Anri de Zhenujaka provodila v Kishi pershi rozkopki mizh 1912 ta 1914 U period z 1923 po 1933 tam takozh pracyuvala anglo amerikanska grupa Oxford Field Muzej Expedition ekspediciya muzeyu Oksforda na choli zi Stivenom Lengdonom Galereya Redaguvati nbsp Gorodishe Tell Uhajmir Irak nbsp Glinyani tablichki z Kisha 3500 do n e nbsp Vaza III st do n e nbsp Mureks Luvr nbsp Ruyini zikuratuPosilannya Redaguvati 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 McGuire Gibson The city and Area of Kish Coconut Grove 1972 2 E Mackay Report on the Excavation of the A Cemetery at Kish Mesopotamia Pt 1 A Sumerian Palace and the A Cemetery Pt 2 Anthropology Memoirs I 1 2 Chicago Field Museum 1931 Nissen Hans The early history of the ancient Near East 9000 2000 B C Chicago London University of Chicago Press 1988 ISBN 0 226 58656 1 ISBN 0 226 58658 8 Elizabeth Lutzeir trans 3 Arhivovano 30 lipnya 2012 u Wayback Machine I J Gelb Sargonic Texts in the Ashmolean Museum Oxford Materials for the Assyrian Dictionary 5 The University of Chicago Press 1970 ISBN 0 226 62309 2 T Claydon Kish in the Kassite Period c 1650 1150 B C Iraq vol 54 pp 141 155 1992 P R S Moorey A Re Consideration of the Excavations on Tell Ingharra East Kish 1923 33 Iraq vol 28 no 1 pp 18 51 1966 P R S Moorey The Terracotta Plaques from Kish and Hursagkalama c 1850 to 1650 B C Iraq vol 37 no 2 pp 79 99 1975 Norman Yoffee The Economics of Ritual at Late Old Babylonian Kish Journal of the Economic and Social History of the Orient vol 41 no 3 pp 312 343 1998 P R S Moorey The Plano Convex Building at Kish and Early Mesopotamian Palaces Iraq vol 26 no 2 pp 83 98 1964 P R S Moorey Cemetery A at Kish Grave Groups and Chronology Iraq vol 32 no 2 pp 86 128 1970 Wu Yuhong and Stephanie Dalley The Origins of the Manana Dynasty at Kish and the Assyrian King List Iraq vol 52 pp 159 165 1990 Seton Lloyd Back to Ingharra Some Further Thoughts on the Excavations at East Kish Iraq vol 31 no 1 pp 40 48 1969 Albrecht Goetze Early Kings of Kish Journal of Cuneiform Studies vol 15 no 3 pp 105 111 1961 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kish Shumer amp oldid 35154113