www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кічула Григорій Федорович Григорій Федорович Кічу ла 6 вересня 1932 Фірлеїв 20 січня 2004 Львів український художник дек

Кічула Григорій Федорович

Григорій Федорович Кічу́ла (6 вересня 1932, Фірлеїв‎ — 20 січня 2004, Львів) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва, живописець, монументаліст; член Спілки радянських художників України з 1967 року.

Кічула Григорій Федорович
Народження 6 вересня 1932(1932-09-06)
Липівка, Рогатинський район, Івано-Франківська область
Смерть 20 січня 2004(2004-01-20) (71 рік)
  Львів, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет і пейзаж
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1967)
Діяльність художник
Вчитель Довбошинський Данило Данилович, Крвавич Дмитро Петрович, Сельський Роман Юліанович, Гладкий Михайло Захарович, Лащук Юрій Пилипович, Борисенко Валентин Назарович і Флінта Зеновій Петрович
Працівник Львівський політехнічний інститут і Інститут архітектури
Член Спілка радянських художників України

Біографія ред.

Народився 6 вересня 1932 року в селі Фірлеєві (нині село Липівка Івано-Франківського району Івано-Франківської області, Україна). Протягом 1961—1967 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва у Данила Довбошинського, Дмитра Крвавича, Романа Сельського, Михайла Гладкого, Юрія Лащука, Валентина Борисенка. Дипломна робота — композиція «Веснянки» (кам'яна маса, ангоби, емалі; керівник Зеновій Флінта; Львівський історичний музей).

З 1971 року викладав на архітектурному факультеті Львівського політехнічного інституту; у 1993—2004 роках — доцент кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Львівської політехніки. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Першого травня, 173, квартира 167 та у будинку на вулиці Ярославенка, 22а, квартира № 45. Помер у Львові 20 січня 2004 року.

Творчість ред.

Працював у галузях декоративного мистецтва (скло, кераміка), скульптури малих форм, станкового (писав портрети, пейзажі) і монументального (роботи виконував у техніках вітража, мозаїки) живопису. Серед робіт:

  • «Леся Українка» (1963);
  • «Тарас Шевченко» (1963);
  • «Іван Франко» (1963);
  • «Данило Галицький» (1963);
  • «Князь Лев» (1963);
  • «Троїсті музики» (1969);
  • «Мистецтвознавець, архітектор Роман Липка» (1981);
  • «Гетьман Іван Мазепа» (1992);
  • «Мати» (1963; Музей етнографії та художнього промислу);
  • «Ланкова» (1964; Музей етнографії та художнього промислу);
  • «Карась та Одарка» (1967);
  • «Веснянки-гаївки» (1967);
  • «Українські колядки» (1968; Музей етнографії та художнього промислу);
  • «Народна музика» (1969);
  • «Лісова пісня» (1971);
  • «Свято праці» (1979);
  • «Обжинки» (1972);
  • «Дерево життя» (1972);
  • «Свято серпа» (1972);
  • «Пробудження» (1989);
  • «Рідне село» (1949—1957, серія етюдів);
  • «Дочка Оксана» (1966, темпера);
  • «Сім'я в саду» (1969, темпера);
  • «За шахтною горою» (1972);
  • «Галя» (1974, темпера);
  • «Дочка Люба» (1979, темпера);
  • «Богдан Скіба» (1980, темпера);
  • «Дружина» (1981);
  • «Автопортрет» (1982);
  • «Під Берестечком» (1984);
  • «В. Колодій» (1987).

Створив також декоративний пласт «Дерево» (1975); медаль «Студентське проєктно-конструкторське бюро — лауреат премії Ленінського комсомолу» (кам'яна маса, емалі, смоли, 1977).

Для оформлення громадських та житлових будівель виконав:

  • вітраж «Фауна та флора» (1971, гуртожиток Львівського політехнічного інституту);
  • мозаїки (смальта, кам'яна маса) — «Дружба народів», «Жовтень», «Шахтарський край» та «Союз робітників і селян» (1972, разом з Теофілом Максиськом; житлові будинки на площі Жовтня у місті Нововолинську) та «Праця» (1973, автодорожній павільйон у селі Городищі Львівської області);
  • рельєф «Лелека» (1975, автодорожній павільйон «Джерел», Молдавська РСР);
  • панно — «Дерево життя», «Троянди», триптих «Весна», «Літо» та «Осінь» та декоративні пласти — триптих «Сонце», «Земля» і «Вода» — шамот, кам'яна маса, солі, емалі (1975-1977, у співавторстві; санаторій «Кришталевий», курорт Трускавець, Львівська область);
  • декоративне панно «Добробут» (кам'яна маса, солі, смоли, 1978, Львівський виноробний завод);
  • декоративна ваза і кашпо (шамо, емалі, 1982, Палац культури заводу імені Володимира Леніна, Львів);
  • декоративне панно «Квіти» (рельєф — шамот, емалі), вітражні вставки, декоративні світильники (кам'яна маса, шамот, емалі), кашпо та декоративний фонтан (кам'яна маса, шамот) (1983, у співавторстві, квітковий магазин міста Єдинців Молдавської РСР).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставках з 1963 року. Роботи художника експонувалися на Всесвітній виставці в Осаці у 1970 році. Персональні виставки відбулися у Червонограді у 1976 році, Львові у 1982 році.

Крім вище зазначених музеїв роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва і Музеї гетьманства у Києві.

Примітки ред.

  1. ↑ Кічула Григорій Федорович / Довідник членів Національної спілки художників України. — Київ, 2003. — С. 328.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grigorij Fedorovich Kichu la 6 veresnya 1932 Firleyiv 20 sichnya 2004 Lviv ukrayinskij hudozhnik dekorativno uzhitkovogo mistectva zhivopisec monumentalist chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1967 roku 1 Kichula Grigorij FedorovichNarodzhennya 6 veresnya 1932 1932 09 06 Lipivka Rogatinskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert 20 sichnya 2004 2004 01 20 71 rik Lviv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanr portret i pejzazhNavchannya Lvivskij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva 1967 Diyalnist hudozhnikVchitel Dovboshinskij Danilo Danilovich Krvavich Dmitro Petrovich Selskij Roman Yulianovich Gladkij Mihajlo Zaharovich Lashuk Yurij Pilipovich Borisenko Valentin Nazarovich i Flinta Zenovij PetrovichPracivnik Lvivskij politehnichnij institut i Institut arhitekturiChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 6 veresnya 1932 roku v seli Firleyevi nini selo Lipivka Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina Protyagom 1961 1967 rokiv navchavsya u Lvivskomu instituti prikladnogo ta dekorativnogo mistectva u Danila Dovboshinskogo Dmitra Krvavicha Romana Selskogo Mihajla Gladkogo Yuriya Lashuka Valentina Borisenka Diplomna robota kompoziciya Vesnyanki kam yana masa angobi emali kerivnik Zenovij Flinta Lvivskij istorichnij muzej Z 1971 roku vikladav na arhitekturnomu fakulteti Lvivskogo politehnichnogo institutu u 1993 2004 rokah docent kafedri dizajnu ta osnov arhitekturi Institutu arhitekturi Lvivskoyi politehniki Meshkav u Lvovi v budinku na vulici Pershogo travnya 173 kvartira 167 ta u budinku na vulici Yaroslavenka 22a kvartira 45 1 Pomer u Lvovi 20 sichnya 2004 roku Tvorchist red Pracyuvav u galuzyah dekorativnogo mistectva sklo keramika skulpturi malih form stankovogo pisav portreti pejzazhi i monumentalnogo roboti vikonuvav u tehnikah vitrazha mozayiki zhivopisu Sered robit dekorativni tareli Lesya Ukrayinka 1963 Taras Shevchenko 1963 Ivan Franko 1963 Danilo Galickij 1963 Knyaz Lev 1963 Troyisti muziki 1969 Mistectvoznavec arhitektor Roman Lipka 1981 Getman Ivan Mazepa 1992 skulptura malih form Mati 1963 Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Lankova 1964 Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Karas ta Odarka 1967 Vesnyanki gayivki 1967 Ukrayinski kolyadki 1968 Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Narodna muzika 1969 Lisova pisnya 1971 Svyato praci 1979 skulpturni kompoziciyi Obzhinki 1972 Derevo zhittya 1972 Svyato serpa 1972 Probudzhennya 1989 zhivopis Ridne selo 1949 1957 seriya etyudiv Dochka Oksana 1966 tempera Sim ya v sadu 1969 tempera Za shahtnoyu goroyu 1972 Galya 1974 tempera Dochka Lyuba 1979 tempera Bogdan Skiba 1980 tempera Druzhina 1981 Avtoportret 1982 Pid Berestechkom 1984 V Kolodij 1987 Stvoriv takozh dekorativnij plast Derevo 1975 medal Studentske proyektno konstruktorske byuro laureat premiyi Leninskogo komsomolu kam yana masa emali smoli 1977 Dlya oformlennya gromadskih ta zhitlovih budivel vikonav vitrazh Fauna ta flora 1971 gurtozhitok Lvivskogo politehnichnogo institutu mozayiki smalta kam yana masa Druzhba narodiv Zhovten Shahtarskij kraj ta Soyuz robitnikiv i selyan 1972 razom z Teofilom Maksiskom zhitlovi budinki na ploshi Zhovtnya u misti Novovolinsku ta Pracya 1973 avtodorozhnij paviljon u seli Gorodishi Lvivskoyi oblasti relyef Leleka 1975 avtodorozhnij paviljon Dzherel Moldavska RSR panno Derevo zhittya Troyandi triptih Vesna Lito ta Osin ta dekorativni plasti triptih Sonce Zemlya i Voda shamot kam yana masa soli emali 1975 1977 u spivavtorstvi sanatorij Krishtalevij kurort Truskavec Lvivska oblast dekorativne panno Dobrobut kam yana masa soli smoli 1978 Lvivskij vinorobnij zavod dekorativna vaza i kashpo shamo emali 1982 Palac kulturi zavodu imeni Volodimira Lenina Lviv dekorativne panno Kviti relyef shamot emali vitrazhni vstavki dekorativni svitilniki kam yana masa shamot emali kashpo ta dekorativnij fontan kam yana masa shamot 1983 u spivavtorstvi kvitkovij magazin mista Yedinciv Moldavskoyi RSR Brav uchast v oblasnih vseukrayinskih mizhnarodnih misteckih vistavkah z 1963 roku Roboti hudozhnika eksponuvalisya na Vsesvitnij vistavci v Osaci u 1970 roci Personalni vistavki vidbulisya u Chervonogradi u 1976 roci Lvovi u 1982 roci Krim vishe zaznachenih muzeyiv roboti zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva i Muzeyi getmanstva u Kiyevi Primitki red a b Kichula Grigorij Fedorovich Dovidnik chleniv Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 2003 S 328 Literatura red Kichula Grigorij Fedorovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 202 Kichula Grigorij Fedorovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 103 Kichula Grigorij Fedorovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 4 kniga 2 Sankt Peterburg 1995 S 521 ros G G Stelmashuk Kichula Grigorij Fedorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2013 T 13 Kiyi Kok 711 s ISBN 978 966 02 6814 2 Posilannya red LKSF Kichula Grigorij lksf online Arhiv originalu za 29 chervnya 2022 Procitovano 1 bereznya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kichula Grigorij Fedorovich amp oldid 38649698