Зеновій Петрович Флінта (1 вересня 1935, Токи — 2 квітня 1988, Львів) — художник-кераміст, живописець, графік. Заслужений художник УРСР, член Спілки радянських художників України.
Флінта Зеновій Петрович | |
---|---|
Народження | 1 вересня 1935 с. Токи, II Польська Республіка, нині Тернопільський район, Тернопільська область |
Смерть | 2 квітня 1988 (52 роки) |
м. Львів | |
Поховання | |
Національність | українець |
Країна | СРСР |
Жанр | кераміка, живопис, графіка |
Навчання | Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
Діяльність | художник, кераміст |
Вплив | Роман Сельський, Ярослава Музика |
Вчитель | Порожняк Тарас Миколайович |
Відомі учні | Франк Іван Миколайович, Черниченко-Лампека Наталія Іванівна, Скицюк Олена Іванівна, Кічула Григорій Федорович і Вакалюк Валерій Анатолійович |
У шлюбі з | Ганна Флінта (Паздрій) |
Діти | Ірина, Андрій |
Нагороди | |
| |
Флінта Зеновій Петрович у Вікісховищі |
Біографія ред.
Зеновій Флінта народився 1 вересня 1935 року у селі Токи на Тернопільщині. Закінчив семирічну школу у рідному селі у 1950 році.
Вступив до Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділ декоративного розпису. Завершив навчання у 1959 році. У 1959—1963 роках навчається у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва на відділі художньої кераміки. Від 1963 року Зеновій Флінта викладав на відділі малярства Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша, а потім упродовж 1965—1975 років Флінта працював викладачем кераміки у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. У 1967 році проходив стажування у Гданській, а 1968 року — Варшавській, Краківській та Вроцлавській академіях образотворчих мистецтв.
Від 1970 року життя Зеновія Флінти минає між інститутом, кераміко-скульптурною фабрикою, Спілкою художників, майстернею та домом. У 1971 році Зиновій Флінта очолив секцію декоративно-прикладного мистецтва Львівського відділення Спілки радянських художників України.
Роботи митця починаючи з 1960 року почали виставляти на республіканських виставках, а за вісім років — на всесоюзних. Брав участь у Міжнародних бієнале з кераміки у Фаенці (Італія, 1973), Валлорісі (Франція, 1974). Величезний успіх у Львові, Києві, Вільнюсі мала у 1982—1983 роках групова виставка трьох друзів — Олега Мінька, Зеновія Флінти та Любомира Медвідя. У 1985 році у Львові пройшла персональна виставка робіт Флінти, де були представлені живопис, графіка та кераміка.
У середині 1970-х років, коли Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика випускає сувенірні тиражі, Зеновій Флінта створює авторську серію керамічних пластів з краєвидами Львова у техніці емалевого розпису, продемонструвавши вміння оминути спокусливі принади «кічу» в тиражному виробництві. У другій половині 1970-х років у творчості митця визріває самобутній стиль «жанрового екшену», де педантично довершена форма графічного рисунку портретів, пейзажів або натюрмортів поєднується з колажем перспективних планів інших композицій: «Поділля. Жнива», «Автопортрет з горлицею», «Мелодії Баха», «Пейзаж з маками» тощо.
У 1970—1980 роках спільно з А. Бокотеєм, Ф. Черняком та Р. Петруком виконує ряд монументальних об'єктів у модерній стилістиці зі скла та кераміки.
Помер 2 квітня 1988 року у Львові, похований при бічній алеї на полі № 21 Личаківського цвинтаря. На його могилі встановлений пам'ятник, виконаний у майстерні майстра-каменяра С. Мединського, за проєктом скульптора Романа Петрука та архітектора Костянтина Присяжного.
Значний вплив на творчість художника мав рух «шістдесятників», творчість Романа Сельського. У живописі художник надавав перевагу пастелі та темпері. У кераміці особливу увагу приділяв технології розпису, досягненню живописно-графічних ефектів. Найчастіше працює з керамічними формами, що мають великі площини для розпису — декоративні тарелі та пласти. Для ранніх робіт художника характерне використання орнаментальних мотивів, що складені з елементів притаманним народному мистецтву Прикарпаття. Кольорова палітра представлена найчастіше поєднанням коричневого, зеленого то вохристого кольорів, хоча інколи додається виразний контраст чорного й білого. У об'ємних керамічних роботах Зеновій Флінта приділяє основну увагу кольору, а пластичне моделювання виконує роль рельєфної підкладки для живопису.
Роботи ред.
- Декоративна тарілка (1969). Декоративні елементи закомпоновані нетрадиційно — на основі перетину вертикальних та горизонтальних ліній утворені клітинки. Вони заповнені стилізованими зображеннями дерев, звірів, птахів та риб. Таріль виконана у білому, жовтому, сіро-зеленому та коричневому кольорі.
- Декоративна тарілка «Риба» (1972). Основну роль у вирішення художнього образу відіграє колір. Робота виконана у насиченій кольоровій гамі — на червоному тлі зображення нанесено жовтою та сіро-зеленою барвою. Рельєфне моделювання використано для підсилення емоційного навантаження.
- Декоративний пласт «Соняшники» (1973)
- Мальовані плакетки «Львів» (1974).
- Декоративна тарілка «Дерево і птахи» (1974).
- Декоративна тарілка «Квіти» (1974).
- Декоративний пласт «Народні мотиви» (1974).
- Декоративний пласт «Буксир» (1974).
- Декоративна таріль «Маки» (1976).
- Триптих «Чудовий сад» (1976). Основою для роботи служать три великі тарелі з хвилеподібним концентричним рельєфом. По них виконано розпис по діагоналі із зображенням стебел, гілок та плодів. Поєднання діагональної композиції розпису із рельєфом створює ілюзію руху.
- Таріль «Яблука» (1976).
- Керамічне облицювання для ресторану «Львів» (1977). Робота виконана у співавторстві з Андрієм Бокотеєм та В. Кондратюком. Кладка з квадратних керамічних блоків створює ритмічне членування площини по вертикал. Розпис — хвилеподібні смуги синьо-зеленого кольору виконано у горизонтальному напрямку.
- Декоративне панно «Квітуча земля» для будинку культури села Ушковичі Львівської області (1978).
- Об'ємно-просторова композиція «Сторінки історії Львова» (1979). Робота складається з трьох великих пластин шамоту. Вони змодельовані у вигляді сувоїв пергаменту. На об'ємні елементи нанесено декор — панорама старого та нового міста. Зображення по контуру окреслено тонкою рельєфною лінією. Для підсилення звучання автором використано тонуванням охристо-коричневими відтінками.
- Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Андрієм Бокотеєм та Василем Кондратюком.
- Декоративний пласт «Народне зодчество» (1985).
- Декоративний пласт «Архітектурні пам'ятки Львова» (1985—1986). Розпис виконано кольоровим шлікером та в'язкими емалями. Зображення позбавлено надмірної деталізації. Основним виражальним засобом є колір.
Родина ред.
1959 року Зеновій Флінта одружився з Ганною Паздрій. 1960 року народилася донька Ірина (нині — українська майстриня художнього текстилю, Заслужений художник України). 1969 року народився син Андрій.
Вшанування ред.
З нагоди 70-ліття від дня народження Зеновія Флінти 8 вересня 2005 року на будинку, що на вулиці Барвінських, 10, де він мешкав у 1965—1985 роках, відкрито меморіальну таблицю. Того ж дня в приміщенні галереї «Гердан», що на вул. Руській, 4 у Львові, відкрилася виставка «Львів очима Зеновія Флінти»<.
Примітки ред.
- ↑ Проєкт «Ukrainian Unofficial»: Флінта Зеновій. archive-uu.com. оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
- Личаківський некрополь — С. 223.
- ↑ Вітер в долонях, 2017, с. 299.
- Станіслав Черніков (21 грудня 2022). Майстер алегорії — Зеновій Флінта. ilvivyanyn.com. оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
- Sabonyte G. Trys dailininkai is Lvovo // TIESA. — 1982. — 27 rugsejo pirmadienis. — About an exhibition of the three artists from Lviv in Vilnius — L. Medvid, O. Minko, Z. Flinta. (лит.)(англ.)
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 227. — ISBN 966-8955-00-5.
- Львівська кераміка, 1991, с. 58.
- ↑ Львівська кераміка, 1991, с. 60.
- Львівська кераміка, 1991, с. 23.
- Магеровський О. Т. Аспекти творчих пошуків Зиновія Флінти // Вісник ХДАДМ. — 2010. — № 1. — С. 137.
- Львівська кераміка, 1991, с. 48.
- ↑ Львівська кераміка, 1991, с. 61.
- Львівська кераміка, 1991, с. 49.
- Львівська кераміка, 1991, с. 96.
- Львівська кераміка, 1991, с. 102.
- Львівська кераміка, 1991, с. 107.
- ↑ Львівська кераміка, 1991, с. 62.
- Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 131. — ISBN 978-617-629-077-3.
Джерела ред.
- Голубець О. М. Львівська кераміка / Орест Голубець. — Київ : Наукова думка, 1991. — 120 с. — ISBN 5-12-001783-1.
- Флінта Зиновій Петрович // Кераміка України. — Київ : Логос Україна, 2009. — С. 110. — ISBN 978-966-1581-04-2.
- Флінта Зиновій Петрович // Львівська національна академія мистецтв оригінал =. — Київ : Логос Україна, 2011. — С. 22—23.
- Магеровський О. Т. Аспекти творчих пошуків Зиновія Флінти // Вісник ХДАДМ. — 2010. — № 1. — С. 135—137.
- І. Дуда, В. Стецько Флінта Зеновій Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 522. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Флінта Зиновій Петрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Грицевич І. Віра в красу, добро та працю: Рання творчість Зеновія Флінти / І. Грицевич // Дзвін. — 2007. — № 1. — С. 110-112.
- Загайська Р. Зеновій Флінта // Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 299. — ISBN 978-617-629-367-5.
- Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зеновій Флінта: Альбом / Автор-упорядник О. Жирко-Козинкевич. — Київ : Мистецтво, 1992. — 208 с. — (Художники Львова)
Посилання ред.
- У Львові відкриють меморіальну таблицю Зеновію Флінті. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 5 вересня 2005. Процитовано 11 серпня 2020.