Киренаїки — представники киренської філософської школи у Стародавній Греції, яка була заснована Арістіппом з Кирени, його послідовники — Арет і Арістіпп-молодший, потім Феодор, Гегесій, Аннікерід.
Ця школа розвинула принципи Сократа у напрямку послідовного гедонізму. Засновник школи Арістіпп, дотримуючись Протагора, учив, що відчуття нічого не говорять про предмети зовнішнього світу, а відповідають тільки нашим душевним рухам і тому завжди правдиві. Оскільки немає будь-якого зовнішнього критерію для оцінки душевних рухів або думки, які є сутністю троякого роду: задоволення, незадоволення і байдужий стан, то місце поняття «благо», центрального поняття сократівської етики, займає задоволення.
Насолода виступає, таким чином, як мета людського життя, що ріднить киренську школу з епікуреїзмом. Послідовне проведення принципу індивідуального задоволення або зближує киреніїків з кініками, або веде до висновку, що гедоністичний ідеал нездійснений у людському житті, а тому можна прагнути лише до відсутності страждань, тобто до смерті (Гегесій). У Аннікеріда, в його високій оцінці почуття дружби, патріотичного та родинного почуття, вже намічається вихід за рамки гедонізму киренської школи і перехід до епікурейського вчення.
Представники Редагувати
- Арістіпп з Кирени
- Арет з Кирени
- Антипатр
- Гегесій
- Евгемер
- Феодор з Кирени
Література Редагувати
- С. Пролеєв. Кіренаїки // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |