Кшиштоф Піскорський (пол. Krzysztof Piskorski, 5 липня 1982) — польський письменник-фантаст, публіцист, перекладач та автор рольових ігор. Дворазовий лауреат Меморіальної премії імені Януша Зайделя.
Кшиштоф Піскорський | |
---|---|
пол. Krzysztof Piskorski | |
Ім'я при народженні | Krzysztof Piskorski |
Народився | 5 липня 1982 (41 рік) |
Громадянство | Польща |
Діяльність | прозаїк, публіцист, автор рольових ігор |
Сфера роботи | література, фантастика, перекладацтво[d], percussion performanced, комп'ютерна гра і журналістика |
Мова творів | польська |
Роки активності | 2004– |
Напрямок | проза |
Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання, переклад, створення рольових ігор |
Magnum opus | «Тіньорит» |
Членство | Асоціація письменників Польщі |
Автограф | |
Премії | Літературна премія імені Єжи Жулавського (2017), Меморіальна премія імені Януша Зайделя (2014, 2017), Єврокон (2009) |
| |
Кшиштоф Піскорський у Вікісховищі |
Біографія ред.
Кшиштоф Піскорський вивчав археологію, пізніше вивчав інформатику. Початково публікував статті, пов'язані із рольовими іграми в журналах «Magia i Miecz» та «Portal». За створення рольових ігор у 2001 році отримав польську премію «Quentin». У 2004 році опублікував рольову гру «Володарі Долі» (пол. Władcy Losu), яка видана в серії «Nowa Fala» у видавництві «Portal».
Літературний дебют Кшиштофа Піскорського відбувся у 2004 році в журналі «Nowa Fantastyka», де були опубліковані перші оповідання автора, публікувався він також у журналі «Science Fiction», «Magazyn Fantastyczny», а також в антологіях.
Першою виданою книгою Кшиштофа Піскорського став роман «Вигнанець» (пол. Wygnaniec), який є першим томом трилогії, в якій автор створив унікальний фентезійний світ, картина якого подібна до традиційної культури Аравійського півострова. У 2007 році письменник видав збірку «Почет міських дивовиж» (пол. Poczet dziwów miejskich), який сягає своїм корінням до місцевого вроцлавського колориту. Наступний роман письменника «Скалка» (пол. Zadra), який складається з двох томів, принесла Піскорському в 2009 році першу номінацію на Меморіальну премію імені Януша Зайделя, а також золоту відзнаку премії імені Єжи Жулавського. Виданий у 2011 році роман «Кривизна часу» (пол. Krawędź czasu) також номінувалась на обидві ці премії, а опублікований у 2013 році роман «Тіньорит» (пол. Cienioryt) приніс Піскорському премію імені Зайделя та золоту відзнаку премії імені Жулавського. Виданий у 2016 році його роман «Сорок і чотири» (пол. Czterdzieści i cztery) приніс письменнику як премію Зайделя, так і премію імені Єжи Жулавського в 2017 році.
Кшиштоф Піскорський також працював журналістом польського комп'ютерного журналу «CHIP», а також перекладачем. Піскорський є членом Спілки польських письменників.
Особисте життя ред.
Кшиштоф Піскорський деякий час жив у Белфасті, Дубліні і Москві, натепер письменник живе у Вроцлаві. Кшиштоф Піскорський одружений та має одну дочку.
Стимпанк у творчості Піскорського ред.
Однією з помітних рис у творчості Кшиштофа Піскорського є його захоплення епохою парової техніки. Серед польських письменників він вважається спеціалістом із стимпанку. У стилі стимпанку написані його романи «Скалка» (пол. Zadra), а також «Сорок і чотири» (пол. Czterdzieści i cztery), хоча Світ Ефіру, в якому відбувається дія обох цих романів, базується на енергії вакууму, а не пари. Також перу Піковського належить оповідання «Мавп'ярня» (пол. Małpiarnia), яка надрукована в безкоштовній антології «Останній день пари» (пол. Ostatni Dzień Pary), та роман «Кривизна часу» (пол. Krawędź czasu), які також написані в стилі стимпанку. Його роман «Тіньорит» (пол. Cienioryt) також має в своєму сюжеті елемент стимпанку, оскільки його дія відбувається у світі, де з'являється технологія, відмінна від електроніки.
Премії та нагороди ред.
У 2001 році Кшиштоф Піскорський отримав премію «Quentin» за текст рольової гри «Крик Каменю» (пол. Krzyk Kamienia) як найкращий сценарій рольової гри. У 2009 році перший том роману «Скалка» (пол. Zadra) номінувався на Меморіальну премію імені Януша Зайделя та отримав золоту відзнаку премії імені Єжи Жулавського. У 2009 році на Євроконі Піскорський отримав спеціальну нагороду «Encouragement Award» для початкуючих авторів. У 2012 році його роман «Кривизна часу» (пол. Krawędź czasu) номінувався на премії імені Жулавського і Зайделя. У 2014 році його роман «Тіньорит» (пол. Cienioryt) отримав премію імені Зайделя та золоту відзнаку премії імені Жулавського. У 2017 році його роман «Сорок і чотири» (пол. Czterdzieści i cztery) приніс письменнику як премію Зайделя, так і премію імені Єжи Жулавського.
Бібліографія ред.
Романи ред.
- Трилогія «Оповідь пісків» (пол. Opowieść piasków)
- Почет міських дивовиж (пол. Poczet dziwów miejskich, 2007)
- Скалка (пол. Zadra, т.1 2008, т.2 2009)
- Кривизна часу (пол. Krawędź czasu, 2011)
- Тіньорит (пол. Cienioryt, 2013)
- Сорок і чотири (пол. Czterdzieści i cztery, 2016)
Оповідання ред.
- Крах операції «Небесні загони» (пол. Krach operacji: Niebiańskie zastępy, 2004)
- Хатка (пол. Chatka, 2004)
- Борт (пол. Ładunek, 2004)
- На вчора (пол. Na wczoraj, 2004)
- Помандрувати до Тель-Аммана (пол. Powędrować do Tel'Amman, 2005)
- Дух гір (пол. Duch gór, 2005)
- Експеримент (пол. Eksperyment, 2005)
- Подарунок для імператора (пол. Dar dla Cesarza, 2006)
- На виступі скелі (пол. Na skalnym ostańcu, 2007)
- Зламані (пол. Złamani, 2007)
- Другий малюнок з-під пірамід (пол. Drugi obraz spod piramid, 2009)
- Отрута (пол. Jad, 2010)
- Митник з Довера (пол. Celnik z Dover, 2010)
- Проповідь мадам де ла Круа (пол. Przepowiednia madame de La Croix, інтернет-публікація 2011)
- Право долі (пол. Prawo losu, 2011)
- Тринадцять інтервалів лоррі (пол. Trzynaście interwałów Iorri, 2011)
- Мавп'ярня (пол. Małpiarnia, 2013)
Переклади українською ред.
- Кшиштоф Піскорський. Сорок і чотири / пер. з пол. Андрія Павлишина. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2022. — 504 с. — ISBN 978-966-10-6808-6.
Література ред.
- Krzysztof Piskorski. Agencja Wydawnicza Runa. Agencja Wydawnicza Runa A. Brzezińska, E. Szulc sp.j. Процитовано 8 липня 2010. (пол.)
- Autorzy nominowani do Nagrody Fandomu Polskiego im. Janusza A. Zajdla. Nagrody Fandomu Polskiego im. Janusza A. Zajdla. Joanna Słupek, Związek Stowarzyszeń „Fandom Polski”. 24 червня 2009. Процитовано 5 червня 2018. (пол.)
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Krzysztof Piskorski – wywiad (пол.). ksiazki.zaginiona-biblioteka.pl. Процитовано 6 травня 2018.
- Stowarzyszenie Pisarzy Polskich (пол.). pl-pl.facebook.com. Процитовано 24 січня 2018.
- Krzysztof Piskorski, Wywiad z Krzysztofem Piskorskim Autorem m.in. Cieniorytu oraz Czterdzieści i cztery, rozm. A. Turzański, Kawerna 2017, http://www.kawerna.pl/biblioteka/wywiady/item/14476-wywiad-z-krzysztofem-piskorskim-autorem-m-in-cieniorytu-oraz-czterdziesci-i-cztery.html [ 25 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Żarptaki, humanoidalne owady, powstania, historia czyli narodziny współczesnej nauki – wywiad z Krzysztofem Piskorskim (пол.). pbp.sieradz.pl. Процитовано 6 травня 2018.
- Drugi wywiad z Krzysztofem Piskorskim - katedra.nast.pl. katedra.nast.pl. Процитовано 6 травня 2018. (пол.)
- Zadra - Dobre Książki Magazyn o książkach i literaturze (пол.). Dobre Książki Magazyn o książkach i literaturze. 5 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- Ostatni Dzień Pary (пол.). Fundacja Historia Vita. Процитовано 6 травня 2018.
- Krzysztof Piskorski (10 października 2010). Cienioryt. ISBN 9788308052266. (пол.)
- Informacja na stronie nagrody (пол.).
- ESFS Awards 2009. The European Science Fiction Society (англ.). Процитовано 15 квітня 2011.
- Informacja na stronie Nagrody (пол.).
- Zajdle 2017 rozdane!. paradoks.net.pl. Процитовано 27 серпня 2017. (пол.)
- Główna nagroda 2017. nagroda-zulawskiego.pl. Процитовано 22 січня 2018. (пол.)
- Krzysztof Piskorski (8 квітня 2011). Przepowiednia madame de La Croix.. Poltergeist. Процитовано 15 квітня 2011. (пол.)
Посилання ред.
- Кшиштоф Піскорський на сайті LubimyCzytac.pl [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кшиштоф Піскоський на сайті encyklopediafantastyki.pl [ 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кшиштоф Піскорський на сайті fantlab.ru [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кшиштоф Піскорський на LiveLib (рос.)
- (пол.)
- Інтерв'ю з Кшиштофом Піскорським, травень 2007 [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Інтерв'ю з Кшиштофом Піскорським, травень 2009 (пол.)
- Powieść «Cienioryt»: Dziwny barok, płaszcz i szpada [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)