Кшеслав Курозвенцький гербу Порай (бл. 1440 — 5 квітня 1503) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; куявсько-поморський єпископ (1494—1503), канцлер великий коронний (1484—1503).
| Кшеслав Курозвенцький (пом. 1503) пол. Krzesław Kurozwęcki | |
| |
|---|---|
| 1494 — 1503 | |
| Обрання: | 1 вересня 1494 |
| Інтронізація: | 17 жовтня 1494 |
| Церква: | римо-католицька |
| Попередник: | Пйотр з Бніна Мошинський |
| Наступник: | Вінцентій Пшерембський |
| Альма-матер: | Ягеллонський університет |
| Діяльність: | католицький священник, державний діяч, католицький єпископ |
| Народження: | 1440 |
| Смерть: | 5 квітня 1503 |
| Династія: | Курозвенцькі |
| Батько: | Кшеслав з Ґжибова Курозвенцький[pl] |
| Посада: | канонік влоцлавський, ґнєзненський, краківський; кантор познанський, декан ґнєзненський і краківський, куявсько-поморський єпископ; канцлер великий коронний |
Життєпис ред.
Народився Кшеслав близько 1440 року в сім'ї люблінського каштеляна Кшеслава з Ґжибова Курозвенцького[pl] та Еви Чорної з Горчиць гербу Сулима. Мав 5 братів — Пйотра[pl], Добєслава[pl], Станіслава, Яна, Миколая[pl]; та 2 сестер — Анну й Урсулу.
1459 року розпочав навчання у Краківській академії, 1462 року здобув ступінь бакалавра.
Церковна кар'єра ред.
Кшеслав Курозвенцький 1459 року став каноніком влоцлавським, 1476 року краківським, 1480 року ґнєзненським, 1482 року перемишльським. Був латинським парохом (пробощем) у Бохні (1474), кантором познанської катедральної капітули (1480—1484, ґнєзненським деканом (1478–1487 і 1492—1494) і кантором (1489); кантором (1484—1486), пробстом і деканом краківським (1493). 1494 року був обраний куявсько-поморським єпископом, до обов'язків приступив на початку 1495 року. У своїй дієцезії провів 3 синоди, переслідував прибічників гуситського руху.
Політична кар'єра ред.
Кшеслав Курозвенцький також виконував важливі державні функції. З 1472 року працював у королівській канцелярії писарем, з 1474 року секретарем, потім секретарем великим коронним короля Казимира Ягеллончика (1476—1479), канцлером великим коронним (1484—1503). 1490 року був послом до Угорщини з метою посадження на тамтешній трон королевича Яна Ольбрахта, одним із найближчих прибічників якого він був. 1496 року засвідчив видання Пйотркувського статуту. 1497 року разом із Миколаєм Подльодовським був у посольстві до молдавського воєводи Штефана III щодо спільного походу проти турків. 6 травня 1499 року підписав у Кракові акт поновлення польсько-литовської унії. Підписав декрет обрання Олександра Ягеллончика польським королем 3 жовтня 1501 року. 1501 року він був одним із можновладців, які змусили Олександра Ягеллончика видати Мельницький привілей, який значно обмежив владу короля. Був підписантом пйотркувсько-мельницької унії 1501 року.
Був протектором Яна Ласького, майбутнього примаса Польщі, якого він взяв працювати до своєї канцелярії, відправив до Риму отримувати титул куявсько-поморського єпископа, а також якому неодноразово передавав важливі церковні посади.
Помер Кшеслав Курозвенцький 5 квітня 1503 року у Вольбужі, похований у Катедральній базиліці Небовзяття Пресвятої Діви Марії у Влоцлавеку 27 квітня.
Примітки ред.
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 342. (пол.)
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400. (пол.)
- Там само, s. 401.
- Udział prałatów i kanoników w posiedzeniach poznańskiej kapituły katedralnej za pontyfikatu biskupa Uriela z Górki (1479—1498) // Roczniki Historyczne. — Poznań, 2000. — R. LXVI. — S. 184. (пол.)
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400—401. (пол.)
- ↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych… — T. II. — S. 402. (пол.)
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 402—403. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 348. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 343. (пол.)
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — S. 145. (пол.)
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 344. (пол.)
- Jan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa 1831, s. 358. (пол.)
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 404. (пол.)
- Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791, wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz, Kraków 1932, s. 121. (пол.)
- Hofmanówna H. Dekret elekcyjny króla Aleksandra z dn. 3 października 1501 roku // Przegląd Historyczny. — 1913. — T. 17. — № 1. — S. 95. (пол.)
- Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791 / wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz. — Kraków, 1932. — S. 136. (пол.)
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 405. (пол.)
- Prokop K. R. Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.). — Kraków — Warszawa, 2020. — S. 144. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 351. (пол.)
Джерела ред.
- Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych / Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski. — Gniezno, 1883. — T. II. — S. 400—406. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk jako wielki kanclerz koronny i biskup włocławski. — Warszawa, 1987. (пол.)
- Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny i biskup włocławski // Studia Włocławskie. — 2004. — № 7. — S. 342—351. (пол.)