Куштау

Куштау (башк. Ҡуштау — «подвійна гора»), гора Довга — шихан, гора-одинак в Ішимбайському районі Башкортостану, що знаходиться за 18 км на схід від міста Стерлітамака і за 140 км на південь від міста Уфи, включена в Список геологічної спадщини всесвітнього значення «GEOSITES».

Куштау
53°42′ пн. ш. 56°05′ сх. д. / 53.700° пн. ш. 56.083° сх. д. / 53.700; 56.083Координати: 53°42′ пн. ш. 56°05′ сх. д. / 53.700° пн. ш. 56.083° сх. д. / 53.700; 56.083
Країна	Росія
Регіон	Ішимбайський район
Тип	гора
Висота	375 м
Висота відносна	251 м
Куштау Куштау (Росія)
Куштау у Вікісховищі

Один з ланцюжка колись чотирьох шиханов в околицях Стерлітамака поряд з Тратау (Торатау), Юрактау і нині знищеним БСК «Сода» шиханом Шахтау, які обрані в шорт-лист проекту «Сім чудес Росії» (як Шихани).

Знаходиться під загрозою повного знищення, як і Шахтау. Відданий під розробку Башкирській содовій компанії.

Точне розташування: Макарівський лісгосп, Урняцьке лісництво, кв. 1, 2, 6, 10 (частково кв. 7, 11).

Фізико-географічна характеристика

Абсолютна висота над рівнем моря — 375 м. Висота щодо рівня підошви — 251 м. Має форму двогорбого хребта, довжиною 4 км, шириною 0,7 — 1,4 км, з вершинами 374,5 та 243,8 м, витягнута в меридіональному напрямку по лінії Північ-Південь. Південний схил Куштау — кам'янисто-степовий, з округлими увалами, витягнутими вздовж схилу, що утворюють між собою лог. Ували з малопотужними кам'янистими ґрунтами покриті степовою рослинністю.

З боку західного і південного схилів огинає річка Біла.

Геологія

Гора Куштау поряд з іншими стерлітамацькими шиханами входить в Список геологічної спадщини всесвітнього значення «GEOSITES», який формується і перебуває під егідою Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини ProGEO.

З 4 по 11 червня 1989 року в містах Уфі — Стерлітамаку — Ішимбаї відбулася сьома палеоеколого-літологічна сесія «Пермські рифогенні утворення Південного Уралу». Сесія рекомендувала Держкомприроди СРСР і РРФСР включити стерлітамакцькі шихани Тратау, Юрактау і Куштау в список геологічних пам'яток природи всесоюзного значення.

У 2018 році пост-президент Міжнародного союзу геологічних наук (IUGS) Роланд Оберханслі відвідав Стерлітамацькі шихани і виступив за збереження цих гір.

Охорона природи

Ковила пірчаста

Куштау відноситься до цінних природних територій. У відповідності зі Схемою територіального планування Республіки Башкортостан передбачається створення пам'ятки природи республіканського значення площею 300 га.

На Куштау проростає кілька видів рослин з «Червоної книги», в тому числі ковила пірчаста.

Біля Куштау спійманий рідкісний екземпляр жука-довгоносика.

Наприкінці 2018 року т.в.о. Голови Республіки Башкортостан Радій Хабіров заявив, що Куштау може стати компромісним варіантом для вирішення сировинної проблеми «Башкирської содової компанії», замість шихана Торатау.

З 25 по 28 березня 2019 роки в Республіці Башкортостан відбулося виїзне засідання Ради з прав людини при Президентові РФ, на якому піднімалися питання збереження Куштау.

У червні 2019 року жителі села Урняк склали відеозвернення [ 14 серпня 2019 у Wayback Machine.] до президента Російської Федерації з проханням про те, щоб створити навколо шихана Куштау та інших найближчих гір природоохоронну зону.

6 серпня 2019 року Ради з прав людини при Президентові РФ рекомендував Мінприроди РФ розглянути можливість створення національного парку «Башкирські шихани», що включає шиханы Куштау, Торатау і Юрактау; «Башкирській содовій компанії» вишукати можливості відмови від планів промислової розробки Куштау та інших шиханів; Уряду Республіки Башкортостан надати Куштау статус пам'ятки природи у відповідності зі Схемою територіального планування Республіки Башкортостан і включити шихан Куштау в межі проектованого геопарку Торатау.

Примітки

1. статья «Шихандар», Башкортостан. Кыскаса энциклопедия. Уфа: издательство "Башкирская энциклопедия, 1997, с.653, ISBN 5-88185-003-3
2. Хисматуллин И. Р. Стерлитамакские шиханы: экономическое значение и правовой статус геологических памятников природы [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // Новый университет (Серия: Экономика и право). 2013. № 11(33). С. 25-27.
3. . 100 чудес России. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2015. 
4. (рос.). www.kommersant.ru. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019. 
5. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 29 квітня 2012. 
6. Туристский паспорт муниципального района Ишимбайский район Республики Башкортостан. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 5 квітня 2022. 
7. Аркуш карти N-40-77 Красноусольский. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1980 р. (рос.)
8. . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 
9. Геология и геофизика [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.], Issues 1-6. Академия наук СССР. Сибирское отделение. Изд-во Сибирского отд-ния АН СССР., 1990
10. (рос.). РГО РБ. 9 жовтня 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 16 серпня 2019. 
11. . docs.cntd.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019. 
12. Дедюхин С. В..  // "Вестник Удмуртского университета. Серия Биология. Науки о Земле". — Иж. : УдГУ, 2011. — Вып. 2. — С. 90–104. — ISSN 2412-9518.
13. . Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2019. 
14. . president-sovet.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 16 серпня 2019. 
15. . president-sovet.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.