www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кустодієв Борис Михайлович Борис Михайлович Кусто дієв рос Борис Михайлович Кустодиев 23 лютого 7 березня 1878 18780307

Кустодієв Борис Михайлович

Борис Михайлович Кусто́дієв (рос. Борис Михайлович Кустодиев; 23 лютого (7 березня) 1878(18780307), Астрахань — 26 травня 1927, Ленінград) — російський художник зламу 19-20 століть. Працював в жанрах портрету, побутової картини, створив декорації до деяких театральних вистав. Певний час співпрацював у буржуазних періодичних виданнях початку 20 століття.

Кустодієв Борис Михайлович
рос. Бори́с Миха́йлович Кусто́диев
Народився 23 лютого (7 березня) 1878[…]
Астрахань, Російська імперія
Помер 28 травня 1927(1927-05-28) (49 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР
·туберкульоз
Поховання Тихвінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність художник, сценограф
Alma mater Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1903) і Петербурзька академія мистецтв
Вчителі Власов Павло Олексійович
Знання мов російська
Роки активності з 1893
Жанр портрет, побутовий жанр і книжкова ілюстрація

Життєпис Редагувати

Народився в місті Астрахань. Батько помер, коли хлопцю виповнилося 2 роки. Планував стати священиком, закінчив духовне училище, поступив до духовної семінарії. Захоплення мистецтвом змінило його наміри. У 1896 він покидає семінарію, їде до Петербурга, де стає учнем Академії мистецтв.

Академія мистецтв того часу послабила свої позиції в академізмі і запросила на посади викладачів деяких відомих майстрів, серед яких Валентин Сєров, Ілля Рєпін.

До майстерні Іллі Рєпіна і потрапив молодий Кустодієв. Художні здібності учня привернули увагу голови майстерні і той залучив Кустодієва до помічників у виконанні державної замови — велетенського групового портрету — членів Державної Ради Російської імперії. Кустодієв зробив усе можливе, аби наблизитися до художньої манери Рєпіна.

Водночас відкрилися його особисті здібності портретиста. Перебуваючи учнем Рєпіна, Кустодієв створив свої перші вдалі спроби в портретному жанрі:

Останнього — Кустодієв подав у великій майстерні, в чорному, буржуазному фраку, що контрастувало з порожнім інтер'єром та вишуканою позою моделі. В молодику важко було розпізнати художника, бо майже ніщо не натякало на фах персони. Але глибина фарб при обмеженні їх кількості вигідно відрізняла твір. Декоративність взагалі стане характерною ознакою творчості художника.

Ілля Рєпін. «Демонстрація 17 жовтня 1905»

У 1903 закінчив Академію мистецтв із золотою медаллю та отримав право на закордонне відрядження для удосконалення художньої освіти та навичок. Перебування за кордоном художник обмежив сам. І через шість місяців повернувся в Петербург, де вирувало життя і де розгорталися бурхливі події Першої російської ліберально-буржуазної революції 1905—1907. На актуальну, політичну тему відгукнувся і його вчитель Рєпін картиною «Демонстрація 17 жовтня 1905 року». Кустодієв почав працювати з декількома періодичними виданнями як карикатурист (сатиричні журнали «Жупел», «Пекельна пошта» тощо).

З 1905 побудував власну майстерню, але далеко від столиць — на Волзі біля Кінешми, провінційна глибинка якої нагадувала йому його дитинство і вабила його дорослим. Окрім портретів, художник створює декоративно-побутові картини, підсилюючи саме декоративні якості сюжетів — «Ярмарок», «Сільське свято». Перегукуванням з побутовими картинами стають і портретні твори цього періоду, персонажі яких російські, провінційні мешканці — «Священик та диякон», «Чорниця», «Дівчина з Волги», «Купчиня». Потроху художник стає прибічником дрібної буржуазії та купецтва, а їх представники суттєво переважають в його картинах. Декоративно сприйнята російська провінція отримує в творах художника ідеалізацію, штучну позбавленість від драм та трагедій заради святковості, поверхнево зрозумілої народності.

Декоративне сприйняття російської глибинки найбільше відбилося в численних «Ямарках» та в портреті оперного співака Ф. Шаляпіна, якого художник зобразив на широкому тлі чергового провінційного свята. Та й співак в коштовній шубі з мопсом контрастно поєднаний із засніженим пейзажем, катанням на конях, пістрявими подробицями, гідними базару та балагану.

Дрібним російським буржуа постав художник і на автопортреті 1912 р. Автопортрет на пістрявому тлі будівель Троїце-Сергієвої лаври перейде до почесної збірки автопортретів Уффіці у Флоренції. Поряд із автопортретами інших художників, він контрастував зимовим пейзажем, хутром шуби та капелюха, екзотичною для Європи російською середньовічною архітектурою. Художник на автопортреті — як черговий російський купець, заможний та пихатий.

Належав до майстерних графіків доби. Працював він як книжковий графік. Створив світлини до видань російських поетів та письменників, серед яких: збірка «Шість віршів Некрасова» (1922), повісті Миколи Лєскова.

Початок 20 ст. в Петербурзі відбився в новому захопленні театром. Спроби робити для театру здійснюють різні поети та художники, серед останніх і Кустодієв. Він створив декорації до одинадцяти вистав. Але особливості художньої манери та яскраві фарби викликали несхвальні відгуки чи мали тематичне обмеження. Прихильником театру був і сам художник як глядач.

Захворів на туберкульоз хребта, що призвело до інвалідності. З 1916 р. був прикутий до інвалідського візка. Відчуття, що життя покидає його, призводило до сплесків активності. Художник наважувався навіть на подорожі попри інвалідний стан.

Незважаючи на нову, більшовицьку дійсність, і після 1917 художник продовжував відтворювати сцени короткого капіталістичного періоду в російській провінції. Ці сцени виникали і кустодієвських малюнках, і в акварелях, і в живопису — «Балагани», 1918, «Масляна», 1919, «Зима. Свято на Масляну», 1921.

До цього ж періоду належить і серія акварелей «Російські типи», 1920, а також «Автобіографічні малюнки», 1923.

Помер у Ленінграді і був похований на цвинтарі в Олександро-Невській лаврі.

Галерея Редагувати

Портрети Редагувати

Краєвиди, сцени ярмарку, гулянь і провінції Редагувати

Політика Редагувати

Примітки Редагувати

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Праці цього художника перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх зображення у Вікісховище.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boris Mihajlovich Kusto diyev ros Boris Mihajlovich Kustodiev 23 lyutogo 7 bereznya 1878 18780307 Astrahan 26 travnya 1927 Leningrad rosijskij hudozhnik zlamu 19 20 stolit Pracyuvav v zhanrah portretu pobutovoyi kartini stvoriv dekoraciyi do deyakih teatralnih vistav Pevnij chas spivpracyuvav u burzhuaznih periodichnih vidannyah pochatku 20 stolittya Kustodiyev Boris Mihajlovichros Bori s Miha jlovich Kusto dievNarodivsya 23 lyutogo 7 bereznya 1878 1 2 Astrahan Rosijska imperiyaPomer 28 travnya 1927 1927 05 28 2 4 49 rokiv Leningrad RSFRR SRSR tuberkulozPohovannya Tihvinske kladovishedKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist hudozhnik scenografAlma mater Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1903 i Peterburzka akademiya mistectvVchiteli Vlasov Pavlo OleksijovichZnannya mov rosijska 5 Roki aktivnosti z 1893Zhanr portret pobutovij zhanr i knizhkova ilyustraciya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Galereya 2 1 Portreti 2 2 Krayevidi sceni yarmarku gulyan i provinciyi 2 3 Politika 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v misti Astrahan Batko pomer koli hlopcyu vipovnilosya 2 roki Planuvav stati svyashenikom zakinchiv duhovne uchilishe postupiv do duhovnoyi seminariyi Zahoplennya mistectvom zminilo jogo namiri U 1896 vin pokidaye seminariyu yide do Peterburga de staye uchnem Akademiyi mistectv Akademiya mistectv togo chasu poslabila svoyi poziciyi v akademizmi i zaprosila na posadi vikladachiv deyakih vidomih majstriv sered yakih Valentin Syerov Illya Ryepin Do majsterni Illi Ryepina i potrapiv molodij Kustodiyev Hudozhni zdibnosti uchnya privernuli uvagu golovi majsterni i toj zaluchiv Kustodiyeva do pomichnikiv u vikonanni derzhavnoyi zamovi veletenskogo grupovogo portretu chleniv Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi Kustodiyev zrobiv use mozhlive abi nablizitisya do hudozhnoyi maneri Ryepina Vodnochas vidkrilisya jogo osobisti zdibnosti portretista Perebuvayuchi uchnem Ryepina Kustodiyev stvoriv svoyi pershi vdali sprobi v portretnomu zhanri portret D Stelleckogo portret V Mate portret D Mordvinova portret hudozhnika Ivana Bilibina Ostannogo Kustodiyev podav u velikij majsterni v chornomu burzhuaznomu fraku sho kontrastuvalo z porozhnim inter yerom ta vishukanoyu pozoyu modeli V molodiku vazhko bulo rozpiznati hudozhnika bo majzhe nisho ne natyakalo na fah personi Ale glibina farb pri obmezhenni yih kilkosti vigidno vidriznyala tvir Dekorativnist vzagali stane harakternoyu oznakoyu tvorchosti hudozhnika nbsp Illya Ryepin Demonstraciya 17 zhovtnya 1905 U 1903 zakinchiv Akademiyu mistectv iz zolotoyu medallyu ta otrimav pravo na zakordonne vidryadzhennya dlya udoskonalennya hudozhnoyi osviti ta navichok Perebuvannya za kordonom hudozhnik obmezhiv sam I cherez shist misyaciv povernuvsya v Peterburg de viruvalo zhittya i de rozgortalisya burhlivi podiyi Pershoyi rosijskoyi liberalno burzhuaznoyi revolyuciyi 1905 1907 Na aktualnu politichnu temu vidguknuvsya i jogo vchitel Ryepin kartinoyu Demonstraciya 17 zhovtnya 1905 roku Kustodiyev pochav pracyuvati z dekilkoma periodichnimi vidannyami yak karikaturist satirichni zhurnali Zhupel Pekelna poshta tosho Z 1905 pobuduvav vlasnu majsternyu ale daleko vid stolic na Volzi bilya Kineshmi provincijna glibinka yakoyi nagaduvala jomu jogo ditinstvo i vabila jogo doroslim Okrim portretiv hudozhnik stvoryuye dekorativno pobutovi kartini pidsilyuyuchi same dekorativni yakosti syuzhetiv Yarmarok Silske svyato Peregukuvannyam z pobutovimi kartinami stayut i portretni tvori cogo periodu personazhi yakih rosijski provincijni meshkanci Svyashenik ta diyakon Chornicya Divchina z Volgi Kupchinya Potrohu hudozhnik staye pribichnikom dribnoyi burzhuaziyi ta kupectva a yih predstavniki suttyevo perevazhayut v jogo kartinah Dekorativno sprijnyata rosijska provinciya otrimuye v tvorah hudozhnika idealizaciyu shtuchnu pozbavlenist vid dram ta tragedij zaradi svyatkovosti poverhnevo zrozumiloyi narodnosti Dekorativne sprijnyattya rosijskoyi glibinki najbilshe vidbilosya v chislennih Yamarkah ta v portreti opernogo spivaka F Shalyapina yakogo hudozhnik zobraziv na shirokomu tli chergovogo provincijnogo svyata Ta j spivak v koshtovnij shubi z mopsom kontrastno poyednanij iz zasnizhenim pejzazhem katannyam na konyah pistryavimi podrobicyami gidnimi bazaru ta balaganu Dribnim rosijskim burzhua postav hudozhnik i na avtoportreti 1912 r Avtoportret na pistryavomu tli budivel Troyice Sergiyevoyi lavri perejde do pochesnoyi zbirki avtoportretiv Uffici u Florenciyi Poryad iz avtoportretami inshih hudozhnikiv vin kontrastuvav zimovim pejzazhem hutrom shubi ta kapelyuha ekzotichnoyu dlya Yevropi rosijskoyu serednovichnoyu arhitekturoyu Hudozhnik na avtoportreti yak chergovij rosijskij kupec zamozhnij ta pihatij Nalezhav do majsternih grafikiv dobi Pracyuvav vin yak knizhkovij grafik Stvoriv svitlini do vidan rosijskih poetiv ta pismennikiv sered yakih zbirka Shist virshiv Nekrasova 1922 povisti Mikoli Lyeskova Pochatok 20 st v Peterburzi vidbivsya v novomu zahoplenni teatrom Sprobi robiti dlya teatru zdijsnyuyut rizni poeti ta hudozhniki sered ostannih i Kustodiyev Vin stvoriv dekoraciyi do odinadcyati vistav Ale osoblivosti hudozhnoyi maneri ta yaskravi farbi viklikali neshvalni vidguki chi mali tematichne obmezhennya Prihilnikom teatru buv i sam hudozhnik yak glyadach Zahvoriv na tuberkuloz hrebta sho prizvelo do invalidnosti Z 1916 r buv prikutij do invalidskogo vizka Vidchuttya sho zhittya pokidaye jogo prizvodilo do spleskiv aktivnosti Hudozhnik navazhuvavsya navit na podorozhi popri invalidnij stan Nezvazhayuchi na novu bilshovicku dijsnist i pislya 1917 hudozhnik prodovzhuvav vidtvoryuvati sceni korotkogo kapitalistichnogo periodu v rosijskij provinciyi Ci sceni vinikali i kustodiyevskih malyunkah i v akvarelyah i v zhivopisu Balagani 1918 Maslyana 1919 Zima Svyato na Maslyanu 1921 Do cogo zh periodu nalezhit i seriya akvarelej Rosijski tipi 1920 a takozh Avtobiografichni malyunki 1923 Pomer u Leningradi i buv pohovanij na cvintari v Oleksandro Nevskij lavri Galereya RedaguvatiPortreti Redaguvati nbsp Portret spivaka Fedora Shalyapina nbsp Avtoportret 1912 Uffici Florenciya nbsp Kupchiha za chayem 1918 Derzhavnij Rosijskij muzej nbsp Portret hudozhnika Ivana Bilibina nbsp Dochka Irina nbsp Portret Vasilya Mate nbsp Druzhina z sobakoyu Portret Yu Kustodiyevoyi 1903 DRM nbsp Portret grafini Grabovskoyi nbsp Portret Rene Notgaft 1914 nbsp Chayepittya 1913 osobista zbirka nbsp Petro Kapicya ta Mikola Semenov 1921 osobista zbirkaKrayevidi sceni yarmarku gulyan i provinciyi Redaguvati nbsp Yarmarok nbsp Yarmarok 1910 Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva nbsp nbsp Provinciya 1919 nbsp Maslyana 1919 nbsp Svyato na maslyanu 1920 nbsp Maslyana 1916 Derzhavnij Rosijskij muzej nbsp Progulyanka bilya Volgi nbsp Progulyanka bilya Volgi 1909 Derzhavnij Rosijskij muzej nbsp Zima nbsp Litnij krayevid nbsp nbsp Vesna nbsp Na terrasi 1906 Nizhnogorodskij derzhavnij hudozhnij muzejPolitika Redaguvati nbsp Zhupel revolyuciyi 1906 nbsp Svyato na ploshi Urickogo u den vidkrittya II Kongresu Kominternu nbsp Bilshovik 1920 Tretyakovska galereyaPrimitki Redaguvati RKDartists d Track Q17299517 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela RedaguvatiKustodiyev Boris Mihajlovich Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya Redaguvati nbsp Praci cogo hudozhnika perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih zobrazhennya u Vikishovishe Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kustodiyev Boris Mihajlovich amp oldid 38350486