www.wikidata.uk-ua.nina.az

Купальське вогнище дав рус Купала пол Sobótka словац Sobotka святкове ритуальне багаття один із головних атрибутів свята

Купальське вогнище

Купальське вогнище (дав.-рус. Купала, пол. Sobótka, словац. Sobotka) — святкове ритуальне багаття, один із головних атрибутів свята Івана Купала, яке відмічають у день літнього сонцестояння. Є уособленням сонячного світла. Традиційно розпалюється методом тертя (за допомогою «живого» вогню) на високих точках рельєфу. За повір'ями, виконує функцію очищення.

Купальське вогнище

Походження назви Редагувати

Західнослов'янський варіант назви купальського вогнища («соботка») пов'язується з назвою гори Собутка, розташованої в Сілезії, на якій у давнину проводили ритуальні зібрання жителі цього регіону. Дослідник Б. О. Рибаков, пов'язуючи також слово «sobotka» зі спорідненим словом «собор», робить припущення, згідно з яким дана назва означає скупчення людей, тобто масове святкування дня літнього сонцестояння.

На думку дослідника, аналогічне значення має й давньоруський варіант назви вогнища — «купала»: корінь «куп» означає короткочасне зібрання великої кількості людей у певному місці.

Білоруський учений В. Мартинов та чеський учений-славіст І. Добровський вважають, що слово «купала» генетично пов'язане зі словом «вогонь». За їхніми висновками, первинним у даному випадку є ритуальне вогнище, від якого, власне, й походить назва свята.

Західнослов'янську назву купальського вогнища вживали також бойки та лемки («субітка»). Серед поліщуків була поширена назва «купайло» або «купайлиця».

Розпалювання Редагувати

Наглядач за купальським вогнищем. Пирогів, 6 липня 2015

Початково процес розпалювання купальського вогнища здійснював найстарший за віком член роду. Однак згодом ця традиція набула певних змін. Методом тертя підпалюється приготовлена завчасно сировина. Перед початком цього процесу на місці, де буде розпалене вогнище, встромляють у землю жердину, довкола якої розкладають хмиз. Потім це місце оточують четверо чоловіків, що символізують пори року, тримаючи при цьому в руках запалені смолоскипи. Далі ці чоловіки, формуючи «сонячне сплетіння», одночасно підпалюють хмиз. Купальське вогнище розпалюється після заходу сонця; воно не повинно згасати до настання світанку. Купальські вогнища традиційно розпалюють на височинах у лісовій місцевості біля водоймищ, а також на околицях сіл. Це робиться для того, щоб максимально наблизити купальський вогонь до сонця.

На Поліссі для розпалювання купальського вогнища використовували вогонь, принесений з дому; це робилося для демонстрації спорідненості між домашнім та купальським вогнищем.

У Франції в епоху Середньовіччя купальське вогнище розпалювали священики або навіть король, а в Білорусі для цього обирали вповноважену особу — Купаліша. На території Словенії розпалюванням купальського вогню займалися жінки.

В Україні як сировину для розпалювання купальського вогню використовували відпрацьовані речі та хмиз.

Обряди Редагувати

Один з найголовніших купальських обрядів — перестрибування через вогнище. Пирогів, 6 липня 2015

Купальське вогнище робилося з великої кількості хмизу та непотрібних речей, принесених з усіх точок населеного пункту. Відмова в наданні матеріалу для купальського вогнища вважалася гріхом та засуджувалася. Із зібраного матеріалу робилася піраміда, всередині якої знаходилась жердина з черепом коня, бочкою, опудалом, колесом або іншим обрядовим предметом, що символізувала світове дерево. На Житомирщині з метою захисту від відьми, що, за повір'ями, відбирає молоко у корів, спалювали борони та колеса.

На Поліссі існував звичай розпалювати вогнище на цвинтарі.

Всі жінки були зобов'язані прийти до купальського вогнища; тих, які не прийшли, звинувачували у відьмацтві.

Біля вогнищ було прийнято водити хороводи, співати купальські пісні, танцювати, а також стрибати через них. Дівчата, стрибаючи через вогнище, намагалися захистити себе від хвороб та злих духів. Дівчина, що не перестрибнула через вогнище, вважалася відьмою та підлягала не жорсткому фізичному покаранню. На Київщині дівчина, яка втратила цноту до весілля, не мала права стрибати через купальське вогнище — адже вона могла «заплямувати» його.

В Україні та Білорусі дівчата та хлопці стрибали через вогнище парами. За повір'ями, якщо під час стрибання їхні руки не розійдуться, то в майбутньому на них чекає шлюб. На території Гомельщини хлопці гойдали дівчат над купальським вогнищем, щоб захистити їх від злих чар.

Серед хлопців існував також звичай ганятися зі смолоскипами за дівчатами, лякаючи та змушуючи їх стрибати через вогнище. Також хлопці зіштовхували з гірки підпалені бочки та колеса.

У деяких регіонах між купальськими вогнищами проганяли домашню худобу з метою захисту її від мору. Також спалювали одяг хворих дітей, щоби ті швидше одужали. Купальське вогнище наділялося магічною силою, здатною відганяти нечисть. У деяких місцях у ніч на Івана Купала зіштовхували з гір та носили на жердинах підпалені бочки та колеса, що символізувало літнє сонцестояння.

На Поліссі існував також звичай вивішувати над вогнищем дьогтярні банки.

Залишки купальського вогнища розкидували по полях та огородах, розміщували серед посівів, вугілля закопували в грядки, а також несли додому та кидали в піч — вважалося, що ці залишки здатні підвищити врожай. Також через них переганяли худобу.

В Україні та Білорусі існував також звичай під назвою колісня, згідно з яким старі колеса підпалювали та зіштовхували з гірки, також їх катали по селу. Іноді на таких колесах катали дівчат.

Серед купальських звичаїв, пов'язаних з вогнищем, було також спалення кінського черепа та півня. Спалювання півня вважається жертвоприношенням сонцю з метою досягти його прихильності, а череп коня, навпаки, пов'язаний з нечистою силою, а його знищення має на меті боротьбу з нею. Це пов'язано з давніми уявленнями пращурів сучасних українців та білорусів.

Функції Редагувати

Купальський вогонь виконує подвійну функцію — задобрювання вищих сил (у першу чергу сонця) та відлякування злих духів. Аналогічні функції виконують і залишки купальського вогнища.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 28 грудня 2016. 
  2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. 
  3. . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2016. 
  4. Агапкина, Виноградова, 1999, с. 534.
  5. Купало // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. Виноградова, Толстая, 1999, с. 366.
  7. Терещенко, 1999.

Література Редагувати

  • Агапкина Т. А. Очерки весенне-летней обрядности Полесья: ритуальные костры. Полісся: Мова, культура, історія: Матеріали міжнародної конференції. Асоціація етнологів, 1996
  • Колесо / Агапкина Т. А., Виноградова Л. Н. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / Под общей ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Международные отношения, 1999. — Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). — С. 534—536. — ISBN 5-7133-0982-7.
  • Костер / Т. А. Агапкина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / Под общей ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Международные отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). — С. 620–6271. — ISBN 5-7133-1207-0.
  • Баранова О. Г., Зимина Т. А., Мадлевская Е. Л. и др. Русский праздник. Праздники и обряды народного земледельческого календаря. Иллюстрированная энциклопедия / Науч. ред. И. И. Шангина. — СПб.: Искусство-СПБ, 2001. — 668 с. — (История в зеркале быта). — ISBN 5-210-01497-5.
  • Мадлевская Е. Л. Купала // Русская мифология. Энциклопедия. — М.: Мидгард, Эксмо, 2005. — 784 с. — ISBN 5-699-13535-9.
  • Славянская Мифология. Словарь-справочник / Сост. Л. М. Вагурина. — М.: Линор & Совершенство, 1998. — 318 с.
  • Иван Купала / Виноградова Л. H., Толстая С. M. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / Под общей ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Международные отношения, 1999. — Т. 2: С. 363—368. — ISBN 5-7133-0982-7.
  • Терещенко А. В. Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. — М.: Русская книга, 1999. — (по изд. 1847—1848 гг.). — ISBN 5-268-01383-1.
  • Труды Этнографическо-статистической экспедиции в юго-западный край. Материалы и исследования, собранные П. П. Чубинским. — СПб, 1872. — Т. 3.
  • Шангина И. И. Русский народ: будни и праздники. Энциклопедия. — СПб.: Азбука-классика, 2003. — 552 с. — ISBN 5-352-00650-6.
  • Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні. Київ, Наукова думка, 1990.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kupalske vognishe dav rus Kupala pol Sobotka slovac Sobotka svyatkove ritualne bagattya odin iz golovnih atributiv svyata Ivana Kupala yake vidmichayut u den litnogo soncestoyannya Ye uosoblennyam sonyachnogo svitla Tradicijno rozpalyuyetsya metodom tertya za dopomogoyu zhivogo vognyu na visokih tochkah relyefu Za povir yami vikonuye funkciyu ochishennya Kupalske vognishe Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Rozpalyuvannya 3 Obryadi 4 Funkciyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiZahidnoslov yanskij variant nazvi kupalskogo vognisha sobotka pov yazuyetsya z nazvoyu gori Sobutka roztashovanoyi v Sileziyi na yakij u davninu provodili ritualni zibrannya zhiteli cogo regionu Doslidnik B O Ribakov pov yazuyuchi takozh slovo sobotka zi sporidnenim slovom sobor robit pripushennya zgidno z yakim dana nazva oznachaye skupchennya lyudej tobto masove svyatkuvannya dnya litnogo soncestoyannya Na dumku doslidnika analogichne znachennya maye j davnoruskij variant nazvi vognisha kupala korin kup oznachaye korotkochasne zibrannya velikoyi kilkosti lyudej u pevnomu misci Biloruskij uchenij V Martinov ta cheskij uchenij slavist I Dobrovskij vvazhayut sho slovo kupala genetichno pov yazane zi slovom vogon Za yihnimi visnovkami pervinnim u danomu vipadku ye ritualne vognishe vid yakogo vlasne j pohodit nazva svyata Zahidnoslov yansku nazvu kupalskogo vognisha vzhivali takozh bojki ta lemki subitka Sered polishukiv bula poshirena nazva kupajlo abo kupajlicya 1 Rozpalyuvannya Redaguvati nbsp Naglyadach za kupalskim vognishem Pirogiv 6 lipnya 2015Pochatkovo proces rozpalyuvannya kupalskogo vognisha zdijsnyuvav najstarshij za vikom chlen rodu Odnak zgodom cya tradiciya nabula pevnih zmin Metodom tertya pidpalyuyetsya prigotovlena zavchasno sirovina Pered pochatkom cogo procesu na misci de bude rozpalene vognishe vstromlyayut u zemlyu zherdinu dovkola yakoyi rozkladayut hmiz Potim ce misce otochuyut chetvero cholovikiv sho simvolizuyut pori roku trimayuchi pri comu v rukah zapaleni smoloskipi Dali ci choloviki formuyuchi sonyachne spletinnya odnochasno pidpalyuyut hmiz Kupalske vognishe rozpalyuyetsya pislya zahodu soncya vono ne povinno zgasati do nastannya svitanku Kupalski vognisha tradicijno rozpalyuyut na visochinah u lisovij miscevosti bilya vodojmish a takozh na okolicyah sil Ce robitsya dlya togo shob maksimalno nabliziti kupalskij vogon do soncya 2 3 Na Polissi dlya rozpalyuvannya kupalskogo vognisha vikoristovuvali vogon prinesenij z domu ce robilosya dlya demonstraciyi sporidnenosti mizh domashnim ta kupalskim vognishem U Franciyi v epohu Serednovichchya kupalske vognishe rozpalyuvali svyasheniki abo navit korol a v Bilorusi dlya cogo obirali vpovnovazhenu osobu Kupalisha Na teritoriyi Sloveniyi rozpalyuvannyam kupalskogo vognyu zajmalisya zhinki V Ukrayini yak sirovinu dlya rozpalyuvannya kupalskogo vognyu vikoristovuvali vidpracovani rechi ta hmiz Obryadi Redaguvati nbsp Odin z najgolovnishih kupalskih obryadiv perestribuvannya cherez vognishe Pirogiv 6 lipnya 2015Kupalske vognishe robilosya z velikoyi kilkosti hmizu ta nepotribnih rechej prinesenih z usih tochok naselenogo punktu Vidmova v nadanni materialu dlya kupalskogo vognisha vvazhalasya grihom ta zasudzhuvalasya Iz zibranogo materialu robilasya piramida vseredini yakoyi znahodilas zherdina z cherepom konya bochkoyu opudalom kolesom abo inshim obryadovim predmetom sho simvolizuvala svitove derevo Na Zhitomirshini z metoyu zahistu vid vidmi sho za povir yami vidbiraye moloko u koriv spalyuvali boroni ta kolesa 4 Na Polissi isnuvav zvichaj rozpalyuvati vognishe na cvintari 5 Vsi zhinki buli zobov yazani prijti do kupalskogo vognisha tih yaki ne prijshli zvinuvachuvali u vidmactvi 6 Bilya vognish bulo prijnyato voditi horovodi spivati kupalski pisni tancyuvati a takozh stribati cherez nih Divchata stribayuchi cherez vognishe namagalisya zahistiti sebe vid hvorob ta zlih duhiv Divchina sho ne perestribnula cherez vognishe vvazhalasya vidmoyu ta pidlyagala ne zhorstkomu fizichnomu pokarannyu Na Kiyivshini divchina yaka vtratila cnotu do vesillya ne mala prava stribati cherez kupalske vognishe adzhe vona mogla zaplyamuvati jogo V Ukrayini ta Bilorusi divchata ta hlopci stribali cherez vognishe parami Za povir yami yaksho pid chas stribannya yihni ruki ne rozijdutsya to v majbutnomu na nih chekaye shlyub 7 Na teritoriyi Gomelshini hlopci gojdali divchat nad kupalskim vognishem shob zahistiti yih vid zlih char Sered hlopciv isnuvav takozh zvichaj ganyatisya zi smoloskipami za divchatami lyakayuchi ta zmushuyuchi yih stribati cherez vognishe Takozh hlopci zishtovhuvali z girki pidpaleni bochki ta kolesa U deyakih regionah mizh kupalskimi vognishami proganyali domashnyu hudobu z metoyu zahistu yiyi vid moru Takozh spalyuvali odyag hvorih ditej shobi ti shvidshe oduzhali Kupalske vognishe nadilyalosya magichnoyu siloyu zdatnoyu vidganyati nechist U deyakih miscyah u nich na Ivana Kupala zishtovhuvali z gir ta nosili na zherdinah pidpaleni bochki ta kolesa sho simvolizuvalo litnye soncestoyannya Na Polissi isnuvav takozh zvichaj vivishuvati nad vognishem dogtyarni banki Zalishki kupalskogo vognisha rozkiduvali po polyah ta ogorodah rozmishuvali sered posiviv vugillya zakopuvali v gryadki a takozh nesli dodomu ta kidali v pich vvazhalosya sho ci zalishki zdatni pidvishiti vrozhaj Takozh cherez nih pereganyali hudobu V Ukrayini ta Bilorusi isnuvav takozh zvichaj pid nazvoyu kolisnya zgidno z yakim stari kolesa pidpalyuvali ta zishtovhuvali z girki takozh yih katali po selu Inodi na takih kolesah katali divchat Sered kupalskih zvichayiv pov yazanih z vognishem bulo takozh spalennya kinskogo cherepa ta pivnya Spalyuvannya pivnya vvazhayetsya zhertvoprinoshennyam soncyu z metoyu dosyagti jogo prihilnosti a cherep konya navpaki pov yazanij z nechistoyu siloyu a jogo znishennya maye na meti borotbu z neyu Ce pov yazano z davnimi uyavlennyami prashuriv suchasnih ukrayinciv ta bilorusiv Funkciyi RedaguvatiKupalskij vogon vikonuye podvijnu funkciyu zadobryuvannya vishih sil u pershu chergu soncya ta vidlyakuvannya zlih duhiv Analogichni funkciyi vikonuyut i zalishki kupalskogo vognisha Div takozh RedaguvatiSvyato litnogo soncestoyannya Svyato Kupala Ligo Chervona rutaPrimitki Redaguvati Klimec Yu D Kupalska obryadovist na Ukrayini ukr Arhiv originalu za 12 chervnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2016 Svyato Ivana Kupala Derzhavne Samovryaduvannya Ukrayinciv Ugorshini ukr Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 7 lipnya Ivana Kupala Ukrayinski tradiciyi ukr Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 26 grudnya 2016 Agapkina Vinogradova 1999 s 534 Kupalo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Vinogradova Tolstaya 1999 s 366 Tereshenko 1999 Literatura RedaguvatiAgapkina T A Ocherki vesenne letnej obryadnosti Polesya ritualnye kostry Polissya Mova kultura istoriya Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi Asociaciya etnologiv 1996 Koleso Agapkina T A Vinogradova L N Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Pod obshej red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhdunarodnye otnosheniya 1999 T 2 D Davat K Kroshki S 534 536 ISBN 5 7133 0982 7 Koster T A Agapkina Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Pod obshej red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhdunarodnye otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepelka S 620 6271 ISBN 5 7133 1207 0 Baranova O G Zimina T A Madlevskaya E L i dr Russkij prazdnik Prazdniki i obryady narodnogo zemledelcheskogo kalendarya Illyustrirovannaya enciklopediya Nauch red I I Shangina SPb Iskusstvo SPB 2001 668 s Istoriya v zerkale byta ISBN 5 210 01497 5 Madlevskaya E L Kupala Russkaya mifologiya Enciklopediya M Midgard Eksmo 2005 784 s ISBN 5 699 13535 9 Slavyanskaya Mifologiya Slovar spravochnik Sost L M Vagurina M Linor amp Sovershenstvo 1998 318 s Ivan Kupala Vinogradova L H Tolstaya S M Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Pod obshej red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhdunarodnye otnosheniya 1999 T 2 S 363 368 ISBN 5 7133 0982 7 Tereshenko A V Byt russkogo naroda zabavy igry horovody M Russkaya kniga 1999 po izd 1847 1848 gg ISBN 5 268 01383 1 Trudy Etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v yugo zapadnyj kraj Materialy i issledovaniya sobrannye P P Chubinskim SPb 1872 T 3 Shangina I I Russkij narod budni i prazdniki Enciklopediya SPb Azbuka klassika 2003 552 s ISBN 5 352 00650 6 Klimec Yu D Kupalska obryadovist na Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1990 Posilannya RedaguvatiPotebnya O Pro kupalski vogni ta sporidneni z nimi uyavlennya Arhivovano 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Folkloristichni zoshiti Zbirnik naukovih prac Luck 2008 Vip 11 S 167 188 Kupalski svyata Ukrayinski tradiciyi dityacha ilyustrovana enciklopediya K O Shejkina H Vesta 2010 C 53 ISBN 978 966 08 5040 8 Lipen Ukrayinski tradiciyi uporyad i avt peredm O V Kovalevskij Harkiv Folio 2007 S 209 573 s Perlini ukrayinskoyi kulturi ISBN 978 966 03 3916 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kupalske vognishe amp oldid 40335317